Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 560/3482/23

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/3482/23 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Петричкович А.І. Суддя-доповідач - Шидловський В.Б. 27 липня 2023 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Шидловського В.Б. суддів: Курка О. П. Боровицького О. А. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : у березні 2023 року позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, в якому просив: 1) визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 04.10.2022; 2) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до стажу роботи для призначення пенсії за Списком №1 періоду роботи з 16.04.1996 по 04.03.1998 машиністом автомобільного крана, з 05.03.1998 по 21.03.2011 машиністом бурової установки; 3) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу періоди роботи з 01.01.2004 по 21.03.2011; 4) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити та виплачувати з 28.09.2022 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІУ. В обґрунтування позовних вимог вказує, що пенсійний орган протиправно відмовив у призначенні пенсії, оскільки має необхідний пільговий стаж за Списком № 1 для призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2023 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 04.10.2022 № 222650004914 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 . Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати: до пільгового стажу період роботи ОСОБА_1 з 16.04.1996 по 04.03.1998 та з 05.03.1998 по 21.03.2011; до страхового стажу періоди роботи ОСОБА_1 з 01.01.2004 по 21.03.2011, та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах з 28.09.2022, та здійснити відповідні нарахування і виплату. Стягнуто на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1073,60 (одна тисяча сімдесят три гривні шістдесят копійок) гривень за рахунок асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області. Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Позивач своїм правом, передбаченим ст.304 КАС України не скористався та не подав відзиву на апеляційну скаргу. Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Проаналізувавши вимоги та підстави апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, з огляду на наступне. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, відповідно до записів трудової книжки від 16.08.1991 серії НОМЕР_1 , позивач працював в період: з 16.04.1996 по 04.03.1998 машиністом автомобільного крана, з 05.03.1998 по 21.03.2011 машиністом бурової установки. 28.09.2022 ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1. До заяви додав довідки за періоди роботи в російській федерації: з 16.04.1996 по 04.03.1998, довідка від 02.02.2011 № 14, видана ВАТ "Норильський гірничо-металургійний комбінат"; - з 05.03.1998 по 30.11.1999, довідка від 19.01.2004 № 43-К, видана ВАТ "Норильський гірничо-металургійний комбінат"; - з 01.12.1999 по 30.06.2000, довідка від 03.01.2004 № 1, видана Заполярним філіалом Рудник "Октябрський"; - з 01.07.2000 по 28.02.2007, довідка від 07.10.2010 № ЗФ-144/207, видана ВО "Норильскгеологія", довідка від 25.07.2022 № ЗФ-136/104; - з 01.03.2007 по 21.03.2011, довідка від 08.11.2010 № НГ-01/208, видана ТОВ "Норильскгеологія", довідка від 26.07.2022 №19, видана "Норнікель", трудова угода від 01.03.2007 №НГ-01№465, погодження про зміну трудової угоди № 465-т від 01.03.2007. Рішенням головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 04.10.2022 №222650004914 відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1, визначеним п.1 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Зазначено, що страховий стаж особи становить 21 рік 6 місяців 04 дні. Інформація щодо проведення атестації робочих місць на посадах, що зазначені в довідках відсутня, тому врахувати їх для пільгового призначення пенсії немає підстав. На виконання вимог ухвали суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області в письмовій інформації від 28.03.2023 №2200-0305-7/24094 повідомило, що до страхового та пільгового стажу ОСОБА_1 не зараховано періоди роботи з 01.01.2004 по 28.02.2007 в ВО "Норильськгеологія" та з 01.03.2007 по 21.03.2011 в ВАТ "Норильськгеологія", оскільки відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду російської федерації. Не зараховано до пільгового стажу роботи періоди: - з 16.04.1996 по 04.03.1998 машиністом автомобільного крана, згідно з довідкою від 02.02.2011 № 14, яка видана виробничим об`єднанням "Норильськгеологія"; - з 05.03.1998 по 30.11.1999 машиністом бурової установки, згідно довідки від 19.01.2004 №43-к, яка видана трестом "Норильськшахтсервіс"; - з 01.12.1999 по 30.06.2000 машиністом бурової установки, згідно довідки від 03.01.2004 №1, яка видана Заполярним філіалом копальні "Октябрська"; - з 01.07.2000 по 28.02.2007 машиністом бурової установки, згідно довідки від 07.10.2010 №ЗФ-144/207, яка видана виробничим об`єднанням "Норильськгеологія"; - з 01.03.2007 по 21.03.2011 машиністом бурової установки, згідно довідки від 08.11.2010 №НГ-01/208, яка видана ВАТ "Норильськгеологія", оскільки відсутні документи про атестацію робочого місця за Списком №1. Не погоджуючись з вказаними діями відповідачів, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що особи, які зайняті на роботах з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці за Списком №1, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця та/чи порушено норми законодавства при її проведенні, у тому числі, але не виключно, оформленні документів щодо неї, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком №1. Аналогічні висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі 520/15025/16-а. Посилання відповідачів на неможливість включення до пільгового стажу спірних періодів праці позивача в зв`язку з відсутністю уточнюючих довідок є безпідставними, оскільки наявний трудовий стаж позивача повний робочий день на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, підтверджено записами в трудовій книжці, яка є основним документом. Крім того, відповідачами протиправно не зараховано до страхового стажу періоди роботи з 01.01.2004 по 21.03.2011, тоді як документи, що були надані із заявою про призначення пенсії, містять всі необхідні відомості, для врахування спірних періодів до страхового стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону № 1058-IV. Колегія суддів вважає обґрунтованою позицію суду першої інстанції, зважаючи на наступне. Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон №1788-XII) та Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV). Відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону № 1058-ІV право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, які зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Відповідно до абз.2 ч.3 ст.114 Закону № 1058 за наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п`ятнадцятим двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", зменшується на один рік. За відсутності 25 років стажу, при зверненні за пенсією у період з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року пенсія на пільгових умовах за Списком №1 призначається за наявності у чоловіків страхового стажу не менше 24 років. Згідно із ч.3 ст.114 Закону № 1058 працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років. Відповідно до ч.1 ст.62 Закону №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Згідно із п.п.1-2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків. У пункті 3 Порядку №637 встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків. Таким чином, лише за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Атестація робочих місць відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 №442 (далі - Порядок №442), та Методичних рекомендацій для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 №41, передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці. За змістом пунктів 8 та 9 Порядку №442 відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінсоцполітики разом з МОЗ. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку. Зміст наведених норм свідчить про те, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо. При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку №1, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку №442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов`язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць. Так, на працівника, зайнятого на роботах із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці. Тобто, особи, які зайняті на роботах з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці за Списком №1, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця та/чи порушено норми законодавства при її проведенні, у тому числі, але не виключно, оформленні документів щодо неї, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком №1. Аналогічні висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі 520/15025/16-а. На підставі вищенаведених норм, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що посилання відповідачів на неможливість включення до пільгового стажу спірних періодів праці позивача в зв`язку з відсутністю уточнюючих довідок є безпідставними, оскільки наявний трудовий стаж позивача повний робочий день на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, підтверджено записами в трудовій книжці, яка є основним документом. Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд і у постанові від 23 вересня 2021 року № 227/4273/16-а, зазначивши, що "(…) уточнюючі довідки для підтвердження спеціального трудового стажу необхідно надавати лише в разі коли відсутні відповідні відомості в трудовій книжці". Таким чином, вказані відповідачами підстави для не зарахування до пільгового стажу за Списком №1 періодів роботи позивача у спірному випадку не можуть бути визначальними обставинами, які обумовлюють право позивача на пільгову пенсію і доводи апеляційної скарги не спростовують зазначеної позиції суду першої інстанції. Щодо доводів апелянта про відсутність підстав для зарахування до страхового стажу позивача періодів роботи з 01.01.2004 по 21.03.2011, суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Відповідно до ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Таким чином, призначення і виплата пенсій в Україні здійснюється також на підставі міжнародних договорів (угод), що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення. Статтею 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, чинної на момент роботи позивача (далі Угода від 13.03.1992) передбачено, що пенсійне забезпечення громадян держав учасниць цієї Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якого вони проживають. Метою Угоди є взаємне визнання і виконання державами-учасницями зобов`язань "відносно непрацездатних осіб, які набули право на пенсійне забезпечення на їхній території або на території інших республік за період їх входження в СРСР і реалізують це право на території держав-учасниць Угоди". Держави-учасниці цієї Угоди, визнавши відповідальність за пенсійне забезпечення своїх громадян, взяли на себе зобов`язання щодо захисту їхніх пенсійних прав. Статтею 5 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, яка підписана Україною 13.03.1992 року, передбачається, що ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав-учасниць Угоди. Відповідно до ст.6 Угоди від 13.03.1992, призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди здійснюється за місцем проживання. Для встановлення права на пенсію, у тому числі пенсій на пільгових умовах та за вислугою років, громадянам держав учасниць Угоди, враховується трудовий стаж, набутий на території будь якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до вступу в силу цієї Угоди. Необхідні для пенсійного забезпечення документи, що видані у належному порядку на території держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав, що входили у склад СРСР до 1 грудня 1991 року, приймаються на території держав-учасниць Співдружності без легалізації (ст.11 Угоди від 13.03.1992). Таким чином, на громадян України, які працювали на територіях інших держав учасниць Співдружності Незалежних Держав, які приєднались до вказаної Угоди, розповсюджувалась дія нормативних актів приймаючої Держави в галузі пенсійного забезпечення, у тому числі тих, які визначали порядок зарахування трудового стажу. З огляду на викладене, цією Угодою від 13.03.1992 визначено стаж, який підлягає безумовному врахуванню при визначенні розміру пенсії. Відповідно до Закону України "Про міжнародні договори України" чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору. Таким чином, колегія суддів вважає вірною позицію суду першої інстанції, що відповідачами протиправно не зараховано до страхового стажу періоди роботи з 01.01.2004 по 21.03.2011, тоді як документи, що були надані із заявою про призначення пенсії, містять всі необхідні відомості, для врахування спірних періодів до страхового стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону № 1058-IV. При цьому, посилання апелянта на правову позицію Верховного Суду, наведену у постанові від 30.09.2019 по справі № 754/11370/16-а та у постанові від 04.03.2020 по справі № 155/1180/17 колегія суддів відхиляє за недоцільністю, оскільки в контексті наведених справ судом касаційної інстанції було враховано наявність сумнівних відомостей у документах, наданих позивачами для призначення пенсії або трудової книжки, яка не оформлена в установленому порядку. Натомість, у межах спірних правовідносин апелянтом не зазначено у чому полягала недостовірність та/або сумнівність відомостей, зазначених у документах, які були подані позивачем до заяви про призначення пенсії. Більше того, перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі самі по собі не можуть бути підставою для відмови у неврахуванні заробітної плати при призначенні позивачу пенсії. Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21 лютого 2020 (справа №291/99/17). Позивач як громадянин України наділений правом на відповідний соціальний захист з боку держави, яка в особі своїх органів не може відмовляти у його наданні з формальних підстав. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 11 липня 2019 року, від 31 березня, 28 квітня 2020 року, від 29 липня 2020 року (справи №№242/1484/17, 127/16245/17, 607/4973/16-а, № 341/1132/17 відповідно). З врахуванням вищенаведеного, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що ОСОБА_1 має необхідний пільговий стаж (понад 10 років) необхідний для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", а також необхідний страховий стаж (понад 24 роки), а тому рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 04.10.2022 № 222650004914 є протиправним і обґрунтовано скасовано судом першої інстанції. підлягає скасуванню. Згідно з положеннями абз.1 ч.1 статті 45 Закону № 1058-IV, зокрема, пенсія призначається з дня звернення за пенсією. Як наслідок, судом першої інстанції вірно відновлено порушене право позивача шляхом призначення пенсії позивачу з 28.09.2022, тобто з дня звернення за пенсією. Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2023 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України. Головуючий Шидловський В.Б. Судді Курко О. П. Боровицький О. А.