Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 620/6290/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/6290/22 Суддя (судді) першої інстанції: Бородавкіна С.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 липня 2023 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді Безименної Н.В. суддів Аліменка В.О., Кучми А.Ю. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційні скарги ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2022 року (повний текст складено 08 листопада 2022 року) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И Л А Позивач звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1, в якому просив: - визнати протиправними дії відповідача щодо повернення заяви позивача про призначення пенсії за вислугу років від 17.02.2022 без реалізації; - зобов`язати відповідача оформити та направити до ГУ ПФ України в Чернігівській області подання про призначення позивачу пенсії за вислугу років відповідно до ст.12 Закону України ''Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб''. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2022 року позов задоволено частково, визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо повернення заяви ОСОБА_1 від 17.02.2022 про призначення пенсії за вислугу років відповідно до статті 12 Закону України ''Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб'' без реалізації, зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 17.02.2022 про оформлення документів для призначення пенсії за вислугу років відповідно до статті 12 Закону України ''Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб'', з урахуванням висновків суду. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погодившись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове, яким відмовити в частині задоволених позовних вимог. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції не надав оцінки дотримання умов призначення позивачу пенсії з огляду на вимоги статті 12 Закону України ''Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб''. Позивач також подав апеляційну скаргу, в якій скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позов повністю. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що позивачем були подані всі необхідні документи та він набув права на призначення пенсії за вислугу років, тому відповідач мав підготувати та направити до органу Пенсійного фонду відповідне подання, при цьому він скористався правом вибору при розгляді поданої позивачем заяви та відмовив у підготовці такого подання, тому задоволення позовних вимог у повному обсязі не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача в даному випадку. Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому зазначив, що без отримання від військової частини НОМЕР_1 розрахунку вислуги років позивача, відповідач позбавлений можливості підготувати в повному обсязі документи для вирішення питання щодо призначення пенсії позивачу. Відповідно до ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). В силу п.3 ч.1 ст.311 КАС України, беручи до уваги, що в суді першої інстанції справу було розглянуто в порядку спрощеного провадження та враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, беручи до уваги введення в Україні воєнного стану, керуючись приписами ст.311 КАС України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів доходить наступних висновків. Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 та був звільнений зі служби наказом начальника Головного управління персоналу-заступником начальника Генерального штабу Збройних Сил України за пунктом «а» (у зв`язку із закінченням строку контракту). Наказом тво командира військової частини НОМЕР_1 від 17.03.2020 №64 позивача виключено зі списків особового складу частини (а.с.25, 58). 17.02.2022 позивач звернувся до відповідача із заявою про оформлення та направлення щодо нього до ГУ ПФ Україні в Чернігівській області всіх необхідних документів і подання про призначення пенсії за вислугу років відповідно до ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», до якої було додано: заяву про призначення пенсії згідно Додатку №1 до Порядку №3-1; копію паспорта; копію картки платника податку; копію наказу військової частини НОМЕР_1 від 17.03.2020 №64, із зазначенням розрахунку вислуги років; копію витягу з послужного списку; копію грошового атестату; довідку ВАТ «Ощадбанк» про відкритий рахунок; копію запиту до військової частини НОМЕР_1 від 10.01.2022; копію відповіді 07.02.2022 №21/2/1/482 з додатками (копія довідки про розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 28.02.2020; копія довідки про додаткові види грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 28.02.2020); копія запиту від 10.01.2022 до ІНФОРМАЦІЯ_1; копія відповіді від 03.02.2022 №7/387 з додатком (витягом з послужного списку та витягами з наказів) (а.с.19-58). Листом від 23.02.2022 за №5/1192с відповідач повернув ОСОБА_1 вказану вище заяву без реалізації, оскільки згідно вимог наказу МОУ від 31.12.2014 №937 районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки приймає заяву про призначення пенсії разом з доданими документами, засвідчує їх копії підписом та гербовою печаткою начальника районного (міського) ТЦК та СП. Правильно оформлені документи не пізніше 5-денного строку з дня надходження заяви подаються в обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки. Позивача проінформовано, що для призначення пенсії за вислугу років згідно вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», до районного (міського) ТЦК та СП необхідно надати наступні документи: заяву про призначення пенсії; витяг з наказу про звільнення (виключення) з військової частини; грошовий атестат і довідку про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії; розрахунок вислуги років військовослужбовця на пенсію: копії сторінок паспорта та копія документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків; реквізити АТ «Ощадбанк» (а.с.61). 06.07.2022 ОСОБА_1 подав до відповідача запит на інформацію, у якому він просив повідомити стан розгляду його заяви (а.с.59). Листом від 14.07.2022 №5/4493с відповідач повідомив про повернення заяви про призначення пенсії без реалізації та повторно навів підстави повернення заяви позивача (а.с.60). Вважаючи дії відповідача щодо повернення заяви протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом. Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що вимога ІНФОРМАЦІЯ_1 до позивача щодо надання ним розрахунку вислуги його років є протиправною та не відповідає положенням чинного законодавства, внаслідок чого повернення заяви позивача про призначення пенсії за вислугу років від 17.02.2022 без реалізації є протиправним. За наслідками перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, колегія суддів доходить наступних висновків. Спірні відносини, що склались між сторонами регулюються Конституцією України, Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. За приписами ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, врегульовано, зокрема, Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007, № 3-1 (далі - Порядок № 3-1). Відповідно до абз.1 п.1 Порядку № 3-1 заяви про призначення пенсії за вислугу років особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із вищезазначеним Законом, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі (далі - органи, що призначають пенсії) через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства інфраструктури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної прикордонної служби України, Державної податкової служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державної інспекції техногенної безпеки України (далі - міністерства та інші органи). Міністерства та інші органи, їх територіальні підрозділи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі визначають уповноважені структурні підрозділи, на які за їх рішенням покладаються функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважені структурні підрозділи). Пунктом 12 наведеного Порядку передбачено, що уповноважений структурний підрозділ у 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і своє подання про призначення пенсії (додаток 2), ознайомлює з ним особу, якій оформлюється пенсія, і направляє до органу, що призначає пенсії за місцем проживання особи. Уповноважений структурний підрозділ надає допомогу особі в одержанні відсутніх на момент подання заяви документів для призначення пенсії. У разі, якщо підготовлені не всі необхідні для призначення пенсії документи, подаються наявні документи, а документи, яких не вистачає, подаються додатково в строки, визначені пунктом 6 цього Порядку. Зважаючи на викладене, саме уповноважені структурні підрозділи здійснюють перевірку поданих звільненими зі служби особами заяв про призначення пенсії, здійснюють обчислення вислуги років для призначення пенсії і встановлюють наявність підстав для її призначення. Після цього такий орган законодавчо наділений компетенцією направити подання про призначення пенсії за вислугу років до територіального органу Пенсійного фонду України або відмовити у такому поданні. Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2018 у справі № 537/1980/16-а. Виходячи із наведених норм права та висновків, наведених у постанові Великої Палати Верховного Суду, після отримання від осіб заяв про призначення пенсії, в уповноваженого структурного підрозділу виникає два варіанта можливої поведінки: - оформлення подання про призначення пенсії та надсилання його разом з усіма необхідними документами до територіального управління Пенсійного фонду України (в разі набуття особою права на призначення такої пенсії та подання такою особою усіх необхідних документів, передбачених Порядком №3-1); - відмова у оформленні подання про призначення пенсії за вислугу років (у випадку відсутності в особи права на призначення пенсії за вислугу років чи не подачу такою особою усього переліку необхідних документів). В той же час, відповідачем, як уповноваженим структурним підрозділом, не реалізовано належним чином власні дискреційні повноваження в частині як оформлення подання про призначення пенсії із подальшим його надсиланням до відповідного територіального управління Пенсійного фонду України, так і не було прийнято рішення про відмову в оформленні такого подання. Натомість заяву позивача було повернуто без реалізації листом від 23.02.2022 за №5/1192с, тобто відповідачем не було прийнято одне із рішень, визначене положеннями чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, що свідчить про наявність з боку відповідача протиправних дій з повернення без реалізації заяви позивача від 17.02.2022 про призначення пенсії за вислугу років. Суд звертає увагу, що відповідно до ст.17-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Згідно з п.«а» ч.1 ст.12 вказаного Закону (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж", "з" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, зокрема, з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки та 6 місяців і більше. На виконання вищезазначених вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» Кабінетом Міністрів України Постановою від 17.07.1992 за №393 затверджено Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей. Верховний Суд у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у постанові від 03.03.2021 у справі № 805/3923/18-а відступив від правових висновків, викладених, зокрема, у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19.09.2018 у справі № 725/1959/17, від 27.03.2018 у справі № 295/6301/17, і з метою приведення судової практики до єдиного тлумачення та застосування норм Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у частині призначення пенсії за вислугу років, дійшов висновку, що основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою №393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов`язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку. Ця позиція також підтримана у постанові Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14.04.2021 у справі № 480/4241/18. Окрім цього, у зазначеній постанові Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду сформувала правові висновки, що в цілях Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» календарна вислуга - це вислуга, яка складається з повної кількості календарних днів відповідного періоду (календарний рік - 365 календарних днів, календарний місяць - 30 календарних днів). Для призначення пенсій за вислугу років за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» календарна вислуга років може бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Порядку №

393. Інформація щодо вислуги років позивача та її розрахунок наведено у витязі з послужного списку позивача від 03.02.2022 №34 (а.с.37-40) та в наказі начальника Головного управління персоналу-заступником начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 17.03.2020 №64, яка становить: календарна - 19 років 00 місяців 00 днів, пільгова - 32 роки, 02 місяці 21 день (а.с.23). В той же час, до здійснення перевірки відповідачем поданих позивачем заяви про призначення пенсії і доданих документів, обчислення вислуги років для призначення пенсії і встановлення наявності підстав для її призначення у суду відсутні підстави для зобов`язання суб`єкта владних повноважень прийняти конкретне рішення, зокрема щодо оформлення та направлення до територіального управління Пенсійного фонду України подання про призначення позивачу пенсії за вислугу років відповідно до ст.12 Закону України ''Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб''. Згідно з Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта. Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною третьою статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управлiння, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Суд не може підміняти державний орган, дії якого оскаржується, зобов`язати вчинити замість дій, які визнаються протиправним, інші дії, які б відповідали закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, якi належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно дискреційних повноважень ключовим завданням якого є здійснення правосуддя. Тому - завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю вчинених дій (прийнятих рішень). З огляду на викладені обставини, з урахуванням наведених норм права, звертаючи увагу, що відповідачем не було прийнято відповідного рішення (вчинено визначених законодавством дій) за результатами розгляду заяви позивача про призначення пенсії за вислугу років від 17.02.2022, натомість таку заяву було повернуто без реалізації, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для часткового задоволення позову шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо повернення заяви ОСОБА_1 від 17.02.2022 про призначення пенсії за вислугу років та зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 17.02.2022 про оформлення документів для призначення пенсії за вислугу років відповідно до статті 12 Закону України ''Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб''. Інші доводи скаржників, викладені в апеляційних скаргах, висновків суду першої інстанції не спростовують. При цьому, колегія суддів звертає увагу на ті обставини, що відповідно до правил п.41 «Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. В п.30 Рішенні Європейського Суду з прав людини від 27 вересня 2001 року у справі «Hirvisaari v. Finland», зазначено, що рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя. Згідно з п.29 Рішення Європейського Суду з прав людини від 09 грудня 1994 року у справі «Ruiz Torija v. Spain» пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод не можна розуміти як такий, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянтів не спростовані, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування. Відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження). Керуючись ст.243, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів П О С Т А Н О В И Л А Апеляційні скарги ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2022 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню. Текст постанови виготовлено 27 липня 2023 року. Головуючий суддя Н.В.Безименна Судді В.О.Аліменко А.Ю.Кучма