Постанова 4854 № 420/9368/22

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 25 липня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/9368/22 Перша інстанція: суддя Стефанов С.О. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Шляхтицького О.І., суддів: Семенюка Г.В., Домусчі С.Д., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2022 року по справі № 420/9368/22 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності при нарахуванні індексації грошового забезпечення та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог. У липні 2022 року ОСОБА_1 звернулася з адміністративним позовом до суду, в якому просила: визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 яка полягає у не застосуванні при нарахуванні ОСОБА_2 індексації за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 коефіцієнтів індексації, що відповідають місяцю підвищення тарифної ставки (окладу) січень 2008 року; зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та доплатити ОСОБА_2 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 з урахуванням для обчислення індексації місяця підвищення тарифної ставки (окладу) січень 2008 року; визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо не врахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 при нарахуванні та виплаті ОСОБА_2 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 14.05.2021; зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату ОСОБА_2 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 14.05.2021, із врахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, як різницю між сумою індексації і розміром підвищення доходу, та здійснити виплату такої індексації з урахуванням виплаченої раніше суми; зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_2 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації за весь час затримки виплати - за період з 01.01.2016 по день фактичної виплати індексації. В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 проходила військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , яка перебуває на фінансовому забезпеченні у військовій частині НОМЕР_1 . Позивачка вказує, що у період проходження військової служби нарахування індексації грошового забезпечення здійснювалося не в повному обсязі, а саме, звертає увагу, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 січня 2022 року у справі №420/15377/21, відповідачем виплачено на користь позивачки індексацію грошового забезпечення в сумі 4435,68 грн. Проте, на думку позивачки, відповідачем неправильно визначено базовий місяць за період з 01.01.2016 по 28.02.2018, а саме: січень 2016 року замість січня 2008 року. Відповідач відзив на позовну заяву, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань до суду першої інстанції не надіслав. Короткий зміст рішення суду першої інстанції. Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 20.09.2022 по справі № 420/9368/22 позов ОСОБА_1 задовольнив повністю. Визнав протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 яка полягає у не застосуванні при нарахуванні ОСОБА_2 індексації за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 коефіцієнтів індексації, що відповідають місяцю підвищення тарифної ставки (окладу) січень 2008 року. Зобов`язав Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та доплатити ОСОБА_2 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 з урахуванням для обчислення індексації місяця підвищення тарифної ставки (окладу) січень 2008 року, з урахуванням раніше виплачених сум. Визнав протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо не врахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 при нарахуванні та виплаті ОСОБА_2 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 14.05.2021. Зобов`язав Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату ОСОБА_2 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 14.05.2021, із врахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, як різницю між сумою індексації і розміром підвищення доходу, та здійснити виплату такої індексації з урахуванням виплаченої раніше суми. Зобов`язав Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_2 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації за весь час затримки виплати - за період з 01.01.2016 по день фактичної виплати індексації. Короткий зміст вимог апеляційної скарги. Не погоджуючись з даним рішенням суду, Військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі зазначено, що Військова частина НОМЕР_1 не погоджується з рішення суду першої інстанції, вважає його необґрунтованим та винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим апелянт просить його скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 . Апелянт, мотивуючи власну правову позицію зазначає: - судом першої інстанції не враховано, що у межах наявного фінансового ресурсу можливості виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України у січні 2016 року лютому 2018 року у Міністерства оборони України не було; - суд першої інстанції дійшов хибного висновку, що січень 2008 року є базовим місяцем для проведення індексації грошового забезпечення позивача; - Постановою №1013 не лише істотно змінено порядок проведення індексації доходів населення починаючи з 01.12.2015, але й визначено базовий місяць (січень 2016 року) з якого в подальшому необхідно відштовхуватися для проведення індексації; - індексація не є складовою грошового забезпечення військовослужбовців, тому і відсутні підстави для проведення її компенсації відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати». Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Обставини справи. Суд першої інстанції встановив, що позивачка проходила військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 , яка перебуває на фінансовому забезпеченні у Військовій частині НОМЕР_1 . Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 14.05.2021 №114 старшого солдата ОСОБА_1 , радіотелеграфіста відділення радіозв`язку Військової частини НОМЕР_2 , звільнену наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 11 травня 2021 року №23-рс з військової служби у запас за п.п. к відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», з 14 травня 2021 року виключено зі списків особового складу частини. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17 січня 2022 року по справі №420/15377/21, позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невиплати позивачу індексації грошового забезпечення та щодо не проведення повного розрахунку з позивачем при звільненні, зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 до 01.03.2018 із встановленням для обчислення індексації місяця підвищення тарифної ставки (окладу) січень 2008 року, зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації за весь час затримки виплати за період з 01.01.2016 по день фактичної виплати індексації, зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу середній заробіток за весь час затримки виплати індексації за період з 15.05.2021 по день фактичної виплати індексації шляхом множення середньоденного розміру грошового забезпечення на кількість днів затримки виплати задоволено частково: - визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_2 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018; - зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018; - в задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. На виконання вищевказаного рішення суду, відповідачем було виплачено позивачці 4435,68 грн. При цьому, базовий місяць відповідачем було обрано січень 2016 року. Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача щодо не застосування січня 2008 року як місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення, позивачка звернулася з даним адміністративним позовом до суду. Висновок суду першої інстанції. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01.01.2016 по 28.02.2018, а тому бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_2 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 включно, із застосуванням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - січень 2008 року є протиправною. Суд першої інстанції, враховуючи наявність факту невиплати позивачу у повному обсязі сум індексації грошового забезпечення з 01.01.2016 по 28.02.2018, зазначив, що позивачка має право на компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення з 01.01.2016 по 28.02.2018. Так, у випадку бездіяльності власника або уповноваженого ним органу щодо нарахування та виплати громадянину індексації заробітної плати, така особа має право на компенсацію втрати доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати за умови зобов`язання власника або уповноваженого ним органу здійснити донарахування належних громадянину сум доходів. Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке. Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду. За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Частинами 1 та 5 статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» встановлено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, серед яких оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Приписами частини 2 статті 5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» визначено, що підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України. У рішенні Конституційного Суду України від 15.10.2013 у справі № 9-рп/2013 щодо офіційного тлумачення положення частини 2 статті 233 Кодексу законів про працю України зазначено, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги. Отже, індексація доходів громадян, зокрема грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних соціальних гарантій, а проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19.07.2019 у справі №240/4911/18 та від 07.08.2019 у справі № 825/694/17. Відповідно до пункту 5 Порядку №1078 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013) у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу. Тобто, з прийняттям постанови від 09.12.2015 №1013 змінилась процедура визначення базового місяця при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. Таким місяцем (базовим) є той, в якому відбулось підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці. Постановою Кабінету Міністрів України №1294 від 07.11.2007 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу», яка набрала чинності 01.01.2008 та втратила чинність 01.03.2018 (далі - Постанова №1294), встановлено підвищені посадові оклади військовослужбовців, які визначені Додатком №1 до Постанови №1294. Таким чином, зміна посадових окладів військовослужбовців відбулась 01.01.2008 згідно з постановою Кабінету Міністрів України №1294 від 07.11.2007. Надалі розмір посадового окладу військовослужбовців було змінено 01.03.2018. згідно з постановою Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017. Відповідно до Постанови Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 20 квітня 2022 року по справі № 420/3593/20, в якій зазначено, що посадовий оклад позивача, який йому виплачувався за період служби, був встановлений із січня 2008 року та не змінювався. Він змінився лише в березні 2018 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704, якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців. Отже, відповідно до положень Порядку №1078, січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача за період з 01 грудня 2015 року по 16 березня 2016 року. Посилання апелянта на те, що суд першої інстанції дійшов хибного висновку, що січень 2008 року є місяцем підвищення тарифних ставок та на Постанову №1013, якою, на думку відповідача, не лише істотно змінено порядок проведення індексації доходів населення починаючи з 01.12.2015, але й визначено базовий місяць (січень 2016 року) з якого в подальшому необхідно відштовхуватися для проведення індексації, колегія суддів відхиляє з огляду на таке. Посадовий оклад позивачки був встановлений із січня 2008 року та не змінювався. Він змінився лише в березні 2018 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704, якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців. Відтак відповідно до положень Порядку №1078, січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивачки за період з 01.01.2016 по 28.02.2018. Аналогічний правовий висновок також міститься в постанові Верховного Суду від 20 квітня 2022 року по справі № 420/3593/20. Аргументи скаржника в апеляційній скарзі щодо того, що у межах наявного фінансового ресурсу можливості виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України у січні 2016 року лютому 2018 року у Міністерства України не було, є безпідставними, оскільки даний вид допомоги гарантований законом та його неможливо поставити в залежність від видатків бюджету. Зазначена позиція узгоджується з висновками Верховного Суду у справах від 22.06.2010 № 21-399во10, від 07.12.2012 №21-977во10, від 03.12.2010 № 21- 44а10. Реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань. Такий правовий висновок також міститься в постанові Верховного Суду від 12.12.2018 у справі №825/874/17. Посилання відповідача на відсутність коштів для виплати індексації порушують гарантоване статтею 1 Першого протоколу Конвенції право мирно володіти своїм майном, з огляду на те, що чинне правове положення передбачає індексацію грошового забезпечення, відтак, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти в проведенні індексації, доки відповідні положення є чинними. Зазначення апелянтом, що індексація не є складовою грошового забезпечення військовослужбовців, тому і відсутні підстави для проведення її компенсації відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» спростовуються висновками суду першої інстанції в яких вказано, що у випадку бездіяльності власника або уповноваженого ним органу щодо нарахування та виплати громадянину індексації заробітної плати, така особа має право на компенсацію втрати доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати за умови зобов`язання власника або уповноваженого ним органу здійснити донарахування належних громадянину сум доходів. Подібна правова позиція уже була висловлена Верховним Судом у постанові від 04.04.2018 у справі № 822/1110/16, у постанові від 20.12.2019 у справі №822/1731/16, у постанові від 13.03.2020 у справі № 803/1565/17, у постанові від 15.10.2020 у справі № 240/11882/19. З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у не застосуванні при нарахуванні ОСОБА_2 індексації за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 коефіцієнтів індексації, що відповідають місяцю підвищення тарифної ставки (окладу) січень 2008 року; зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та доплатити ОСОБА_2 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 з урахуванням для обчислення індексації місяця підвищення тарифної ставки (окладу) січень 2008 року, з урахуванням раніше виплачених сум; зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_2 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації за весь час затримки виплати - за період з 01.01.2016 по день фактичної виплати індексації. Стосовно позовних вимог щодо визнання протиправними дій Військової частини НОМЕР_1 щодо не врахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 при нарахуванні та виплаті ОСОБА_2 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 14.05.2021; зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату ОСОБА_2 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 14.05.2021, із врахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, як різницю між сумою індексації і розміром підвищення доходу, та здійснити виплату такої індексації з урахуванням виплаченої раніше суми колегія суддів зазначає наступне. Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначено Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), який поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників. У разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру. У контексті наведеного, для правильного вирішення вимог позивача щодо індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 14.05.2021 включно необхідно установити чи відбувалося у період з лютого 2018 року зростання розміру постійних складових грошового забезпечення позивача. Так, з матеріалів справи убачається, що розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на лютий 2018 року становив 8846,40 грн. (а.с.57) Як установлено колегією суддів, з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» у березні 2018 року відбулося підвищення постійних складових грошового забезпечення позивача, у тому числі, розміру посадового окладу. У зв`язку з чим, у березні 2018 року розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 склав 9657,76 грн., що на 811, 36 грн. більше ніж за лютий 2018 року. (а.с.57) Згідно із офіційними даними Державної служби статистики України величина індексу споживчих цін у березні 2018 року не перевищувала передбаченого пунктом 1-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, порогу у 103%, а тому в такому місяці індексація грошового забезпечення позивачу не нараховувалась та не виплачувалась. З огляду на вищевикладене, судом апеляційної інстанції встановлено, що в березні 2018 року розмір підвищення грошового доходу ОСОБА_1 перевищував суму індексації, у зв`язку з чим передбачених абзацами 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, підстав для нарахування та виплати позивачу суми індексації у місяці підвищення грошового доходу немає. Аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 02.11.2022 у справі 120/12718/21-а, від 22.12.2022 у справі №380/14479/21. Крім того, апеляційний суд вважає за доцільне відмітити, що позовні вимоги ОСОБА_1 ґрунтуються на положеннях Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, у редакції, яка не діяла на час виникнення спірних правовідносин. Зокрема, Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, у період існування спірних правовідносин (з 01.03.2018 до 14.05.2021) не містили в собі такого поняття як «фіксована сума індексації». Зазначений термін використовувався у додатку 4 «Приклад проведення індексації у разі підвищення грошових доходів» до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, однак лише у редакції, яка діяла до 15.12.2015. З огляду на наведене, на думку колегії суддів наявні підстави для відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 щодо визнання протиправними дій Військової частини НОМЕР_1 щодо не врахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 при нарахуванні та виплаті ОСОБА_2 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 14.05.2021; зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату ОСОБА_2 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 14.05.2021, із врахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, як різницю між сумою індексації і розміром підвищення доходу, та здійснити виплату такої індексації з урахуванням виплаченої раніше суми. Враховуючи викладені обставини, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги Військової частини НОМЕР_1 . Відповідно до ст. 317 КАС України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального або матеріального права. Зважаючи на те, що при розгляді справи судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, на підставі статті 317 КАС України, оскаржуване рішення підлягає скасуванню в частині визнання протиправними дій Військової частини НОМЕР_1 щодо не врахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 при нарахуванні та виплаті ОСОБА_2 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 14.05.2021 та зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату ОСОБА_3 індексації грошового забезпечення за вказаний період, з прийняттям в цій частині нового судового рішення про відмову в задоволенні вказаних позовних вимог. Керуючись статтями 308, 309, 311, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 задовольнити частково. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2022 по справі № 420/9368/22 в частині задоволення позовних вимог щодо визнання протиправними дій Військової частини НОМЕР_1 щодо не врахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 при нарахуванні та виплаті ОСОБА_2 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 14.05.2021 та зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату ОСОБА_2 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 14.05.2021, із врахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, як різницю між сумою індексації і розміром підвищення доходу, та здійснити виплату такої індексації з урахуванням виплаченої раніше суми скасувати. Ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в цій частині відмовити. В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2022 року по справі № 420/9368/22 залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України. Суддя-доповідач О.І. Шляхтицький Судді С.Д. Домусчі Г.В. Семенюк