Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 300/1212/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 липня 2023 рокуЛьвівСправа № 300/1212/23 пров. № А/857/9213/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого-судді Курильця А.Р., суддів Мікули О.І., Пліша М.А., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 травня 2023 року про закриття провадження в частині позовних вимог в адміністративній справі №300/1212/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання здійснити певні дії, - суддя в 1-й інстанції Панікар І.В., час ухвалення рішення 23.05.2023 року, місце ухвалення рішення м.Івано-Франківськ, дата складання повного тексту рішення не зазначено, ВСТАНОВИВ: У березні 2023 року ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся в суд із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі відповідач), в якому просив суд визнати протиправними дії та зобов`язати відповідача поновити ОСОБА_1 пенсію по ЗУ Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб ст.21а, ч.1 ст. 43 з її збільшенням на 1% заробітку за кожен наступний рік роботи понад мінімальний стаж 20 років на підставі частини 2 статті 56 ЗУ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.03.2019 у справі № 300/284/19 без обмеження максимальним розміром, що не перевищує десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність, починаючи з 25.02.2021, із урахуванням проведених платежів. Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2023 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області в частині визнання дій протиправними та зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити з 25.02.2021 року по 19.09.2022 року пенсію з її збільшенням на 1% заробітку за кожен наступний рік роботи понад мінімальний стаж 20 років на підставі ч.2 ст. 56 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" відповідно до рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.03.2019 року у справі № 300/284/19 без обмеження максимальним розміром, що не перевищує десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність, повернуто позивачу з усіма доданими до неї матеріалами (а.с.40-42). Ухвалою цього ж суду від 10 квітня 2023 відкрито провадження в даній адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області визнання дій протиправними та зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити з 20.09.2022 року пенсію з її збільшенням на 1% заробітку за кожен наступний рік роботи понад мінімальний стаж 20 років на підставі ч.2 ст. 56 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" відповідно до рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.03.2019 року у справі № 300/284/19 без обмеження максимальним розміром, що не перевищує десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку, визначеному статтею 263 КАС України (а.с.43). Надалі ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 травня 2023 року закрито провадження в адміністративній справі №300/1212/23 в частині позовних вимог, заявлених до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про зобов`язання поновлення виплати пенсії без обмеження максимальним розміром, що не перевищує десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність, починаючи з 20.09.2022 року. Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосуванням норм матеріального права, просить скасувати оскаржуване рішення та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було постановлено оскаржувану ухвалу з порушенням строків встановлених ч.8 ст.171 КАС України та не з`ясовано питання щодо визначення правонаступництва у спірних правовідносинах. Колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу в порядку письмового провадження відповідно до п.1 ч.1 ст. 311 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав. Судом встановлено, що рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.01.2022 у справі № 300/7737/21, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром, що не перевищує десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області з 01.03.2021 перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром, що не перевищує десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням виплачених сум. Вказане рішення суду набрало законної сили 13.06.2022 року. Водночас в обґрунтування позовних вимог в справі 300/1212/23, серед яких зокрема зазначено, поновлення (перерахунок) пенсійних виплат без обмеження максимальним розміром, що не перевищує десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність, позивач посилається, що Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-XII від 09.04.1992, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 грн. Отже обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п`ятою статті 17 Конституції України, які зобов`язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України. Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Зазначена підстава для закриття провадження у справі спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом спорів, які вже розглянуті і остаточно вирішені по суті. Перешкодою для звернення до суду є наявність у тотожному спорі рішення або постанови суду, що набрали законної сили, або ухвали про закриття провадження у справі. Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду в тотожній справі, що набрало законної сили, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили сторони й інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги й з тих же підстав. Відтак, позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави і предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників справи, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору. Підстава позову - це ті обставини і норми права, які дозволяють особі звернутися до суду, а предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, стосовно яких він просить ухвалити судове рішення. Визначаючи підстави позову як елемент його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права. Підстави адміністративного позову - це фактичні та юридичні обставини публічно-правового спору, які обґрунтовують можливість подання такого позову, це факти, які відповідно до норм матеріального права вказують на наявність (відсутність) між позивачем та відповідачем спірних правовідносин. Відтак, для встановлення тотожності підстав позову визначальне значення має коло обставин та фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Не є зміною підстав адміністративного позову викладення одних і тих же обставин, але в іншій стилістичній формі або із зазначенням обставин, які були відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, але були названі ним інакше. Порівнявши та проаналізувавши зміст заявлених позивачем вимог у справі № 300/7737/21 та прохальну частину даної позовної заяви судом першої інстанції встановлено, що текстовий виклад заявлених позовних вимог в частині зобов`язання відповідача провести перерахунок пенсії без обмеження максимальним розміром, що не перевищує десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність у позовній заяві, поданій до суду 20.03.2023 року в межах справи № 300/1212/23, відрізняється від резолютивної частини рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду по справі № 300/7737/21, проте сам зміст вимог позивача в цій частині є ідентичний. Розглядаючи спір в адміністративній справі №300/7737/21, суд дійшов висновку, що стаття 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" не передбачала і не передбачає положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, а отже, внесені Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №1774 від 06.12.2016 до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження. Таким чином, відповідачем (Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області) помилково застосовані обмеження граничного розміру пенсії позивача ( ОСОБА_1 ), який не повинен перевищувати десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність при виплаті щомісячного пенсійного забезпечення. Отже суд в межах справи, що розглядається дійшов висновку, що право позивача на отримання пенсійної виплати без обмеження максимальним розміром вже захищено судовим рішенням, яке набрало законної сили і повторне звернення з аналогічними вимогами є недопустимим. Так, зважаючи на те, що Івано-Франківським окружним адміністративним судом уже вирішено спір між позивачем та Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області в частині зобов`язання відповідача з 01.03.2021 перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром, що не перевищує десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням виплачених сум, шляхом ухвалення 17.01.2022 року рішення про задоволення позову ОСОБА_1 в цій частині, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про неможливість звернення позивача в суд із позовом до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав. Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29). Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає. Враховуючи наведене вище, апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін. Керуючись ст.ст.308,315,316,321,322,325,328,329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 травня 2023 року про закриття провадження в частині позовних вимог в адміністративній справі №300/1212/23 без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду лише з підстав, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя А. Р. Курилець судді О. І. Мікула М. А. Пліш Повне судове рішення складено 26 липня 2023 року.