Постанова 4857 № 260/603/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 липня 2023 рокуЛьвівСправа № 260/603/23 пров. № А/857/8773/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого-судді Курильця А.Р., суддів Мікули О.І., Пліша М.А., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Закарпатській області на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 травня 2023 року про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі №260/603/23 за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Закарпатській області до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, - суддя в 1-й інстанції Гаврилко С.Є., час ухвалення рішення 01.05.2023 року, місце ухвалення рішення м.Ужгород, дата складання повного тексту рішення не зазначено, ВСТАНОВИВ: У лютому 2023 року Головне управління ДПС у Закарпатській області (далі позивач) звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 (далі відповідач) про стягнення податкового боргу в розмірі 4202,01 грн. в т.ч. пеня у розмірі 2202,01 грн. по платежу 21081500 "Штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів". Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 травня 2023 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі. Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосуванням норм матеріального права, просить скасувати оскаржуване рішення та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було постановлено оскаржувану ухвалу з порушенням строків встановлених ч.8 ст.171 КАС України та не з`ясовано питання щодо визначення правонаступництва у спірних правовідносинах. Колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу в порядку письмового провадження відповідно до п.1 ч.1 ст. 311 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав. Відповідно до статті 171 частини 1 пункту 3 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу. При цьому якщо відповідачем у позовній заяві, щодо якої відсутні підстави для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті провадження у справі, вказана фізична особа, яка не є підприємцем, суддя не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи (ч.3 ст.171 КАС України). Так на виконання вказаної статті, 09 лютого 2023 року, на наступний день після надходження позовної заяви, Закарпатський окружний адміністративний суд звернувся до Центру надання адміністративних послуг Рахівської міської ради із запитом про надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) ОСОБА_1 . Позаяк у встановлених строк відповіді не було отримано, Закарпатський окружний адміністративний суд повторно звернувся до Виконавчого комітету Рахівської міської ради із запитом про надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) ОСОБА_1 . Лише 20 квітня 2023 року Закарпатський окружний адміністративний суд було проінформовано Рахівською міською радою листом № 02-36/471, що ОСОБА_1 знято з реєстрації місця проживання АДРЕСА_1 у зв`язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_1 . Водночас питання про відкриття провадження в адміністративній справі суддя вирішує протягом п`яти днів з дня отримання судом у порядку, визначеному частинами третьою - шостою статті 171 КАС України, інформації про місце проживання (перебування) фізичної особи. Відтак, з урахуванням правил обчислення процесуальних строків, ухвалою від 01 травня 2023 року Закарпатський окружний адміністративний суд відмовив у відкритті провадження в адміністративній справі №260/603/23. За встановлених обставин справи, предметом даного позову є стягнення податкового боргу з ОСОБА_1 , яка на момент вирішення питання про відкриття позовного провадження, померла. Відповідно до статті 97 пункту 97.4 підпункту 97.4.4 Податкового кодексу України особою, відповідальною за погашення грошових зобов`язань чи податкового боргу платника податків, є стосовно фізичної особи, яка померла або визнана судом безвісно відсутньою або оголошена померлою чи визнана недієздатною, - особи, які вступають у права спадщини або уповноважені здійснювати розпорядження майном такої особи. Згідно приписів статті 99 пункту 99.1 Податкового кодексу України виконання грошових зобов`язань та/або погашення податкового боргу фізичної особи (у тому числі фізичної особи - підприємця, фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність) у разі її смерті або оголошення судом померлою здійснюється її спадкоємцями, які прийняли спадщину (крім держави), в межах вартості майна, що успадковується, та пропорційно частці у спадщині на дату її відкриття. Претензії спадкоємцям пред`являються контролюючими органами в порядку, встановленому цивільним законодавством України для пред`явлення претензій кредиторами спадкодавця. Після закінчення строку прийняття спадщини грошові зобов`язання та/або податковий борг спадкодавця стають грошовими зобов`язаннями та/або податковим боргом спадкоємців. Протягом строку прийняття спадщини на грошові зобов`язання та/або податковий борг спадкодавців пеня не нараховується. У разі переходу спадщини до держави грошові зобов`язання померлої фізичної особи припиняються. Тобто, Податковим кодексом України врегульовано, що питання стягнення податкового боргу померлої фізичної особи здійснюється контролюючими органами в порядку, встановленому цивільним законодавством України для пред`явлення претензій кредиторами спадкодавця, а не в порядку адміністративного судового провадження. При цьому, суд першої інстанції зауважив, що положення Податкового кодексу України та інших нормативно-правових актів не покладають на адміністративні суди обов`язку встановлювати коло осіб, які є правонаступниками (спадкоємцями) померлої особи. Колегія суддів звертає увагу на приписи ч.1 ст.77 КАС України відповідно до якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Водночас розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд апеляційної інстанції наголошує, що погашення податкового боргу фізичної особи у разі її смерті здійснюється її спадкоємцями, які прийняли спадщину, саме в межах вартості майна, що успадковується, та пропорційно частці у спадщині на дату її відкриття. Як стверджується матеріалами справи, заборгованість про стягнення якої звернувся податковий орган в межах цієї справи, виникла в зв`язку з наявністю частково несплаченого штрафу за податковим повідомленням рішенням від 20.04.2018 №0002891405 та нарахуванням пені по платежу 21081500 «Штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (на суму такого штрафу). Колегія суддів зауважує, що штрафом є плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з осіб, що вчинили податкове правопорушення або порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, отже є особистим зобов`язанням особи котра вчинили податкове правопорушення та, в даному конкретному випадку, не успадковується в межах вартості майна спадкодавця, як того вимагають приписи статті 97 ПК України, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що спірні правовідносини не допускають правонаступництва. Відтак є безпідставними покликання скаржника щодо не з`ясування окружним судом питання про визначення правонаступництва у спірних правовідносинах. Пунктом 3 ч. 1 ст.170 КАС України передбачено, що суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо настала смерть фізичної особи чи припинено юридичну особу, яка не є суб`єктом владних повноважень, які звернулися із позовною заявою або до яких пред`явлено позовну заяву, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва. Таким чином, за наявності підстав для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі передбачених п. 3 ч. 1 статті 170 КАС України, суд не вправі відкривати провадження та вирішувати справу по суті, а зобов`язаний відмовити у відкритті провадження в справі. Зважаючи на те, що станом на момент вирішення питання про відкриття позовного провадження у справі про стягнення податкового боргу з ОСОБА_1 , остання померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , а спірні правовідносини не допускають правонаступництво, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у відкритті провадження у цій справі. Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29). Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає. Враховуючи наведене вище, апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Закарпатській області слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін. Керуючись ст.ст.308,315,316,321,322,325,328,329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Закарпатській області залишити без задоволення, а ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 травня 2023 року про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі №260/603/23 без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду лише з підстав, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя А. Р. Курилець судді О. І. Мікула М. А. Пліш Повне судове рішення складено 26 липня 2023 року.