Ухвала Апеляційна палата ВАКС № 991/6069/23

справа № 991/6069/23 провадження №11-сс/991/528/23 ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА У Х В А Л А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 липня 2023 року м.Київ Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17 липня 2023 року про відмову у задоволенні скарги, ВСТАНОВИЛА: Зміст оскаржуваного рішення і встановлені судом обставини. Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17 липня 2023 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_5 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ), яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР). Висновки слідчого судді щодо відмови у задоволенні скарги мотивовані невстановленням із змісту заяви ОСОБА_5 від 04 липня 2023 року підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР. Вимоги апеляційної скарги і доводи особи, яка її подала. Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, вважаючи її незаконною та необґрунтованою, ОСОБА_5 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді, зобов`язати уповноважених осіб НАБУ внести відомості до ЄРДР за його заявою та розпочати досудове розслідування. В обґрунтування апеляційної скарги, посилаючись на норми КПК, які на його думку чітко встановлюють обов`язок уповноважених осіб щодо внесення відповідних відомостей до ЄРДР за заявою про кримінальне правопорушення (ст.214 КПК), особа зазначила, що слідчий суддя не надав належної оцінки зазначеним у скарзі доводам, відмовивши у її задоволенні. Позиції учасників провадження. ОСОБА_5 у судове засідання не з`явився, до апеляційної скарги додав клопотання про проведення апеляційного розгляду без його участі. Прокурор в судове засідання не з`явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, про поважні причини неявки суд не повідомив. Відповідно до ч.4 ст.405 КПК неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття, у зв`язку з чим з урахуванням клопотання особи, яка подала апеляційну скаргу, розгляд останньої проведено за відсутності учасників провадження. Мотиви суду. За положеннями ч.1 ст.404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги. Відповідно до п.18 ч.1 ст.3 КПК слідчий суддя наділений повноваженнями судового контролю у кримінальному провадженні. Під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства (ч.1 ст.9 КПК). На досудовому провадженні згідно з п.1 ч.1 ст.303 КПК можуть бути оскаржені, зокрема, бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами ст.169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк. З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді Вищого антикорупційного суду зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб НАБУ, в обґрунтування якої вказав на порушення вимог ст.214 КПК щодо невнесення відомостей про кримінальні правопорушення до ЄРДР за його заявою від 04 липня 2023 року про вчинення ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 за сприянням голови фракції «Слуга народу» у Верховній Раді України ОСОБА_11 , інших службових та посадових осіб, підпорядкованих керівництву Харківської міської ради, які перебувають у злочинній змові з керівництвом групи підприємств Житлобуд-1, головним з яких є ПАТ «ТРЕСТ ЖИТЛБУД - 1», ряду афілійованих і підконтрольних підприємств в складі конвертаційного центру за пособництва у формі бездіяльності правоохоронних органів Харківщини, кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.191, ч.2 ст.209, ч.2 ст.212, ч.2 ст.222, ч.2 ст.364, ч.2 ст.368 КК. Слідчим суддею, зокрема, встановлено, що викладені у заяві ОСОБА_5 обставини не є такими, що зумовлюють початок досудового розслідування, яке в свою чергу розпочинається саме на підставі фактів, що свідчать про вчинення кримінального правопорушення. Так, заява ОСОБА_5 від 04 липня 2023 року не містить конкретних даних, які б свідчили про вчинення зазначеними у ній особами можливих кримінальних правопорушень, натомість вона ґрунтується на загальних припущеннях, суб`єктивному уявленні щодо правомірності певних дій та власному аналізі і баченні норм законодавства про кримінальну відповідальність. При перегляді оскаржуваної ухвали колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду погоджується з мотивами та висновками слідчого судді, викладеними в оскаржуваній ухвалі від 17 липня 2023 року щодо відмови у задоволенні скарги на бездіяльність уповноважених осіб НАБУ, при цьому, оцінюючи обґрунтованість доводів апеляційної скарги, враховує таке. Чинним КПК закріплено процедуру початку досудового розслідування (без проведення дослідчої перевірки). Так, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (ч.1 ст.214 КПК). Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ч.2 ст.214 КПК). Проте така процедура не означає, що взагалі відсутні критерії для внесення чи невнесення відповідних відомостей до ЄРДР. Її спрощеність виражається у тому, що для перевірки наявності зазначених вище критеріїв не потрібно проводити попередню перевірку викладених у заяві відомостей, а необхідно лише перевірити зміст самої заяви. До ЄРДР серед іншого вносяться відомості про: 1) короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; 2) попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність (п.п.4, 5 ч.5 ст.214 КПК). Таким чином, для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об`єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Ці обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами Єдиного реєстру досудових розслідувань такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті КК). Якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що викладені в ньому обставини не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення та не потребують для отримання зазначеного вище висновку перевірки засобами кримінального процесу, або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ані попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР. Внесення відомостей до ЄРДР врегульовано Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань порядок його формування та ведення, затвердженим наказом Генерального прокурора від 30 червня 2020 року №298). Згідно з п.1 глави 2 розділу I цього Положення до реєстру вносяться, зокрема, відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела, попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що узгоджується з вимогами п.п.4, 5 ч.5 ст.214 КПК. Згідно з ч.1 ст.2 КК, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого Кримінальним кодексом України. Такий висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою в постанові колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 16 травня 2019 року (справа №761/20985/18, провадження №51-8007км18), за якою якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин. Системний аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2019 року в справі №818/15/18 вказано, що у межах процедури за правилами п.1 ч.1 ст.303 КПК слідчий суддя з`ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов`язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР. Перевіривши доводи апеляційної скарги щодо порушення вимог положень ст.214 КПК, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, що зі змісту заяви від 04 липня 2023 року не вбачається вагомих обставин, які можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.191, ч.2 ст.209, ч.2 ст.212, ч.2 ст.222, ч.2 ст.364, ч.2 ст.368 КК, відомості викладені заявником не підтверджуються жодним доказом, натомість, їх можна розцінити як суб?єктивне враження чи домисли заявника, щодо протиправності вчинених особами певних дій. Слідчим суддею правомірно зазначено про відсутність об`єктивних даних, що свідчать про вчинення особами зазначеними у заяві від 04 липня 2023 року кримінальних правопорушень, з чим закон безпосередньо пов`язує внесення відомостей до ЄРДР, в той же час здійснення певних дій певними особами у межах своїх повноважень об`єктивно не може розглядатися як вчинення злочину. Тому, слідчим суддею правильно встановлено, що посилань особи на викладені у скарзі обставини недостатньо для того, щоб розпочати досудове розслідування за його заявою від 04 липня 2023 року, адже досудове розслідування розпочинається саме на підставі фактів, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення, і не може слугувати механізмом для притягнення до відповідальності посадових осіб у разі прийняття ними рішень, які не задовольняють ту чи інші особу. Таким чином, відомості за заявою про вчинені кримінальні правопорушення не підлягають внесенню до ЄРДР уповноваженими особами НАБУ, оскільки зазначені у матеріалах скарги обставини не свідчать про вчинення будь-якого кримінального правопорушення, і що описані в скарзі факти потребують перевірки засобами кримінального процесу, тому прийняте слідчим суддею рішення є правильним по суті. В апеляційній скарзі містяться також інші аргументи, які не потребують детального аналізу колегії суддів та не мають будь-якого вирішального значення в цьому провадженні. Відтак, під час постановлення оскаржуваної ухвали слідчим суддею повністю дотримано вимоги кримінального процесуального закону, порушень норм КПК, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, в тому числі за вимогами та обставинами, викладеними в апеляційній скарзі та висловленими адвокатом під час апеляційного розгляду, колегією суддів не встановлено, у зв`язку з чим оскаржувана ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає залишенню без змін, а вимоги апеляційної скарги - без задоволення. На підставі викладеного, керуючись ст.404, 405, 407, 419, 422, 532 КПК, колегія суддів ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу залишити без задоволення. Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17 липня 2023 року про відмову у задоволенні скарги залишити без змін. Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає. Судді: ___________ ___________ ___________ ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3