Постанова 4814 № 545/883/22

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 545/883/22 Номер провадження 22-ц/814/463/23Головуючий у 1-й інстанції Кіндяк І.С. Доповідач ап. інст. Триголов В. М. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 липня 2023 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючий суддя : Триголов В.М., судді: Дорош А.І., Лобов О.А., секретар: Коротун І.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах якого діє ОСОБА_2 на ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 12 липня 2022 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області , третя особа Полтавська районна державна адміністрація , про скасування права власності на нерухоме майно (земельну ділянку) та скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку та визнання права власності на земельну ділянку,- В С Т А Н О В И В : У провадженні Полтавського районного суду Полтавської області перебувала цивільна справа № 545/883/22,за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, третя особа Полтавська районна державна адміністрація, про скасування права власності на нерухоме майно (земельну ділянку) та скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку та визнання права власності на земельну ділянку. У липні 2022 року ОСОБА_3 подав до суду заяву про забезпечення позову, шляхом заборони ОСОБА_1 відчуження земельної ділянки площею 0,10 га за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5324087701:01:002:0316, до вирішення справи по суті, оскільки невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 12 липня 2022 року заяву про забезпечення позову по справі № 545/883/22, задоволено. Ухвалено до прийняття рішення по суті в цивільній справі № 545/883/22,за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, третя особа Полтавська районна державна адміністрація, про скасування права власності на нерухоме майно (земельну ділянку) та скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку та визнання права власності на земельну ділянку, забезпечити позов, а саме: -заборони ОСОБА_1 відчуження земельної ділянки площею 0,10 га за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5324087701:01:002:0316, до розгляду справи по суті. Не погодившись з такою ухвалою суду,відповідач ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_2 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду та ухвалити постанову про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову. Апеляційна скарга мотивована тим, що в оскаржуваній ухвалі суд безпідставно та необґрунтовано посилається на ту обставину , що спірна земельна ділянка , яка є предметом позову по даній справі , розташована в межах земельної ділянки , що необхідна для обслуговування нежитлової будівлі , що знаходиться у власності заявника ОСОБА_3 та безпідставно і необґрунтовано називає цю обставину встановленою, оскільки , на підтвердження цієї обставини в матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази . Представник ОСОБА_1 , адвокат Крекотень О.А., просить скасувати ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 12 липня 2022 року . Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступних підстав. Задовольняючи заяву про забезпечення позову,суд першої інстанції виходив з того,що у даному випадку невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а також ускладнить поновлення порушених майнових прав, приведення їх до стану, що існував на момент вчинення дії, унеможливить вирішення виниклої ситуації без судового спору. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з огляду на наступне. Відповідно до частин 1 і 2 статті 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Зазначена правова норма прямо визначає як форму і порядок звернення до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову, так і підстави для його забезпечення. Загальною підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать або дозволяють достовірно припустити, що невжиття таких заходів може істотно утруднити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Частиною 3 статті 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. З аналізу статей 150-153 ЦПК України можна дійти висновку, що забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог. Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим. Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. При цьому забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його тощо. Зазначена правова норма прямо визначає як форму і порядок звернення до суду із клопотанням про вжиття заходів забезпечення позову, так і підстави для його забезпечення. Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб. При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу. Як роз`яснено в п. 1, п. 4Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 року № 9, єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір і існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18. У позовній заяві ОСОБА_3 просить : визнати недійсним рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 49974246 віл 02.12.2019 р. на земельну ділянку кадастровий номер: 5324087701:01:002:0316 площею 0,1 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ; припинити у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку кадастровий номер: 5324087701:01:002:0316 площею 0,1 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна: 1975556253240, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд; визнати протиправним та скасувати рішення другої сесії сьомого скликання Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 29.01.2018 р. в частині надання дозволу ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 0,10 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в с. Щербані на території Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області; визнати протиправним та скасувати рішення двадцять шостої сесії сьомого скликання Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 15 листопада 2019 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки», яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в АДРЕСА_1 на території Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області та передачі у приватну власність гр. ОСОБА_1 : земельної ділянки з кадастровим номером 5324087701:01:002:0316), загальною площею - 0,1000 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в АДРЕСА_1 на території Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області; визнати за ОСОБА_3 право користування на земельну ділянку кадастровий номер: 5324087701:01:002:0316 площею 0,1 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Відповідно до положень ст. ст. 76, 81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів, зокрема, й власників. Статтями 12 і 81 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом, і що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Приймаючи до уваги наведені позивачем докази та обґрунтування заявлених вимог у клопотанні щодо забезпечення позову, їх обґрунтованість,наявність зв`язку між заходом забезпечення позову та предметом позовних вимог,суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення заяви про забезпечення позову. Доводи апеляційної скарги про те, що судом вжито неспівмірні заходи забезпечення позову спростовуються матеріалами справи та самими позовними вимогами. Посилання апелянта на те, що він є власником земельної ділянки з 2019 року , та з того часу не здійснював спроб та не висловлював намірів щодо відчуження земельної ділянки є підставами для встановлення цих обставин місцевим судом під час розгляду справи по суті заявлених позовних вимог та не спростовують висновків суду про доцільність забезпечення позову. Також не можуть бути підставою для скасування законної ухвали суду першої інстанції доводи апеляційної скарги про те, що скаржник є мобілізованим до Збройних Сил України під час воєнного стану, у зв`язку із чим має побоювання , що у разі його смерті , його дружина та діти не зможуть оформити спадщину на вказану земельну ділянку через існування заходів забезпечення позову, так як позов забезпечений у вигляді заборони відчуження нерухомого майна, а не шляхом накладення арешту на нього. Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції доказів, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції щодо задоволення заяви ОСОБА_3 про забезпечення позову є законними і обгрунтованими, відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону. Наведене свідчить, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст. 375 ЦІК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін. Керуючись ст.ст. 268, 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах якого діє ОСОБА_2 залишити без задоволення. Ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 12 липня 2022 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на неї подається безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення. Головуючий суддя: В. М. Триголов Судді: А.І. Дорош О.А. Лобов