Постанова 4873 № 910/15055/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "25" липня 2023 р. Справа №910/15055/22 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Владимиренко С.В. суддів: Демидової А.М. Ходаківської І.П. при секретарі судового засідання Нікітенко А.В. за участю представників сторін: від позивача: не з`явився від відповідача: Балабанов Г.Л. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії Управління з переробки газу та газового конденсату Акціонерного товариства "Укргазвидобування" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2023 (повний текст рішення складено та підписано 25.04.2023) у справі №910/15055/22 (суддя Головіна К.І.) за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придністровська залізниця" до Акціонерного товариства "Укргазвидобування" про стягнення 373 040,00 грн, ВСТАНОВИВ: Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придністровська залізниця" (далі - АТ "Укрзалізниця") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Укргазвидобування" про стягнення штрафу в розмірі 373 040,00 грн. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що 07.05.2022 зі станції "Сенча" Південної залізниці АТ "Укргазвидобування" в особі філії Управління з переробки газу та газового конденсату (далі - АТ "Укргазвидобування"), згідно з накладною №43775568, відправило 20 порожніх вагонів, на станцію "Нижньодніпровськ" Придніпровської залізниці. На станції призначення було виявлено, що відправником невірно зазначена адреса одержувача вантажу у накладній, у зв`язку з чим позивачем нарахований штраф у розмірі 373 040,00 грн, який він просить стягнути з відповідача. Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.04.2023 у справі №910/15055/22 позов задоволено. Стягнуто з АТ "Укргазвидобування" на користь АТ "Укрзалізниця" штраф у сумі 373 040,00 грн та витрати по сплаті судового збору в розмірі 5 595,60 грн. Ухвалюючи вказане рішення суд першої інстанції, дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з АТ "Укргазвидобування" штрафу у п`ятикратному розмірі провізної плати за статтею 122 Статуту залізниць України є правомірними. Крім того, місцевий господарський суд встановив, що строк позовної давності на звернення з даним позовом до суду АТ "Укрзалізниця" не пропущений. Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції, АТ "Укргазвидобування" звернулося до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2023 у справі №910/15055/22 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування вимог та доводів апеляційної скарги відповідач посилається на те, що правилами оформлення перевізних документів (накладної) не встановлено, що при заповненні залізничної накладної вантажовідправником повинні бути вказані саме юридичні реквізити вантажоотримувача, а не відвантажувальні. Так, апелянт посилається на те, що заповнював залізничну накладну №43775568 виходячи відвантажувальних реквізитів вказаних вантажоотримувачем в договорі. Також, скаржник зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги, що Статут залізниць України, яким встановлений 6 місячний строк пред`явлення залізницею позову до вантажовідправника, і на який посилається позивач обґрунтовуючи п`ятикратний розмір штрафу накладений на відповідача не є законом, а є нормативно-правовим актом прийнятим на підставі закону, а тому не може бути збільшений за нормою статті 259 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.05.2023 апеляційну скаргу АТ "Укргазвидобування" у справі №910/15055/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді: Ходаківська І.П., Демидова А.М. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.05.2023 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/15055/22. Відкладено розгляд питання про відкриття, повернення, залишення без руху або відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою АТ "Укргазвидобування" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2023 у справі №910/15055/22. Матеріали справи №910/15055/22 надійшли на адресу Північного апеляційного господарського суду 05.06.2023. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2023 апеляційну скаргу АТ "Укргазвидобування" у справі №910/15055/22 залишено без руху, надано скаржнику строк на усунення недоліків апеляційної скарги. Скаржник у встановлений строк усунув недоліки апеляційної скарги, шляхом подання відповідної заяви. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.06.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ "Укргазвидобування" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2023 у справі №910/15055/22. Учасникам справи надано право подати відзив на апеляційну скаргу, заяви, клопотання, пояснення до 12.07.2023. Розгляд апеляційної скарги призначено на 25.07.2023 о 12 год 45 хв. 11.07.2023 на адресу Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, у якому останній просить суд апеляційної інстанції скаргу АТ "Укргазвидобування" залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Так, позивач зазначає, що перевезення вантажів здійснюється та організовується на підставі договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом Надання послуг за договором підтверджується, зокрема, накладною, яка містить застереження щодо відповідальності відправника відповідно до статей 24, 122 Статуту залізниць України. Оскільки накладна оформлялась в рамках укладеного між сторонами договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, строк позовної давності по даному спору становить один рік. Позивач своїх представників в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений шляхом надсилання ухвали Північного апеляційного господарського суду від 20.06.2023 №910/15055/22 на його електронну адресу. Згідно з частинами 3, 6, 8 статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Суд викликає або повідомляє експерта, перекладача, спеціаліста, а у випадках термінової необхідності, передбачених цим Кодексом, - також учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв`язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв`язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику. Якщо учасник судового процесу повідомляє суду номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або іншу аналогічну інформацію, він повинен поінформувати суд про їх зміну під час розгляду справи. Доказів зміни електронної адреси позивачем суду не подано. З 05.10.2021 офіційно розпочали функціонування три підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: "Електронний кабінет", "Електронний суд", підсистема відеоконференцзв`язку, у зв`язку з чим, відповідно до частини 6 статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі у добровільному порядку. На що також звертає увагу учасників процесу Верховний Суд у своїх ухвалах від 12.10.2022 у справі №910/14311/21, від 12.10.2022 у справі №910/14469/21, від 12.10.2022 у справі №922/2017/17. Крім того, Верховий Суд в ухвалі від 22.08.2022 у справі №916/2731/21 вказав, що відповідно до рішення Ради Суддів України від 05.08.2022 з метою підвищення рівня використання інструментів електронного судочинства під час відправлення правосуддя в умовах скрутного фінансового забезпечення судів рекомендовано судам, зокрема у випадках, коли адвокат, нотаріус, приватний виконавець, арбітражний керуючій, судовий експерт, державний орган, орган місцевого самоврядування, суб`єкт господарювання державного або комунального секторів економіки, який бере участь у справі, не має офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі - вимагати зареєструвати таку офіційну електронну адресу для подальшого направлення судом процесуальних документів в електронній формі; виклики та повідомлення, обмін процесуальними документами з учасниками судових проваджень у першу чергу здійснювати за допомогою електронної пошти та/або з використанням вказаних учасниками судових проваджень мобільних телефонів (в тому числі й з використанням месенджерів, які дозволяють отримати інформацію про доставку відповідного повідомлення, процесуального документа, та отримати інформацію про їх прочитання). Закликано усіх учасників судових проваджень, зокрема - з розумним інтервалом часу цікавитися провадженням у їх справах, добросовісно користуватися належними процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки; зареєструвати електронну адресу в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі; зареєструватися в підсистемі "Електронний кабінет" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи; використовувати функціонал "Електронного кабінету" для ознайомлення з поданими документами в електронній формі. Таким чином, позивач повідомлений судом апеляційної інстанції, при цьому явка обов`язковою не визнавалась, а тому справа №910/15055/22 розглядається за відсутності представника позивача. У судовому засіданні 25.07.2023 представник відповідача підтримав вимоги та доводи, викладені в апеляційній скарзі та просив її задовольнити, рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2023 у справі №910/15055/22 скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Розглянувши доводи та вимоги апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, згідно з електронним повідомленням про укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом від 19.06.2021 №43-25976423/2021-0003 АТ "Укрзалізниця" засвідчило прийняття від АТ "Укргазвидобування" заяви про прийняття пропозиції (акцепту) щодо укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом. Також відповідно до електронного повідомлення про укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом від 12.03.2020 №45-005545114/2020-001 АТ "Укрзалізниця" було засвідчено прийняття від АТ "Дніпровський завод з ремонту та будівництва пасажирських вагонів" пропозиції (акцепту) укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом. Таким чином, між АТ "Укрзалізниця" (перевізник), АТ "Укргазвидобування" (вантажовідправник) та АТ "Дніпровський завод з ремонту та будівництва пасажирських вагонів" (вантажоодержувач) був укладений договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, умови якого були оприлюднені на вебсторінці позивача: httр://uz-cargo.com/contractprojects.htm 27.04.2022 та введені в дію 01.05.2022. Предметом вказаного договору є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника, пов`язаних з цим супутніх послуг і проведення розрахунків за ці послуги (пункт 1.2 договору). За умовами пункту 1.4 договору надання послуг за цим договором може підтверджуватись одним з таких документів: накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю, відомістю плати за користування вагонами, відомістю плати за подавання/забирання вагонів та маневрову роботу, іншими документами. Договір є публічним договором, за яким перевізник бере на себе обов`язок здійснювати надання послуг, пов`язаних з організацією та здійсненням перевезення вантажів залізничним транспортом загального користування кожному, хто до нього звернеться. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх замовників, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Пропозиції та зміни до договору приймаються і враховуються відповідно до пунктів 9.3 та 9.4 договору та законодавства (пункт 1.5 договору). Договір, з урахуванням змін до нього, оприлюднюється перевізником як публічна пропозиція для укладення на вебсайті http://uz-cargo.com/, з накладенням кваліфікованого електронного підпису (пункт 1.6 договору). Відповідно до пункту 2.1.4 договору замовник зобов`язаний сплачувати послуги перевізника та інші платежі, належні перевізнику за договором із сум внесеної передоплати за кодом платника. Договір діє з дня його укладення, але не раніше дати введення в дію, що визначається перевізником в повідомленні про оприлюднення договору здійсненого на вебсайті httр://uz-cargo-com/ (пункт 12.1). 07.05.2022 АТ "Укргазвидобування" зі станції "Сенча" Південної залізниці відправило на станцію "Нижньодніпровськ" Придніпровської залізниці на адресу АТ "Дніпровагонрембуд" 20 порожніх вагонів, що підтверджується накладною №43775568. 14.05.2022, після прибуття вагонів на станцію призначення "Нижньодніпровськ" Придніпровської залізниці, було виявлено, що адреса одержувача, зазначена відправником (АТ "Укргазвидобування") у накладній №43775568 не відповідає адресі вантажоодержувача вантажу - АТ "Дніпровагонрембуд", про що того ж дня було повідомлено відправника. 16.05.2022 зі станції відправлення "Сенча" на станцію призначення "Нижньодніпровськ" від АТ "Укргазвидобування" надійшла телеграма-відповідь від 14.05.2020 №НР 20 про виправлення в накладній адреси одержувача, а саме: з "Нижньодніпровськ" Придніпровської залізниці на адресу: вул. Універсальна, буд. 10, м. Дніпро, 49024. Факт неправильного зазначення відправником адреси одержувача засвідчено актом загальної форми від 16.05.2022 №16тк, який був складений на станції призначення "Нижньодніпровськ" Придніпровської залізниці. Предметом спору є стягнення 373 040,00 грн. штрафу за невірно зазначену адресу у накладній. Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини. Статтею 908 ЦК України встановлено, що перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами, що видаються відповідно до них. Згідно з частиною 1 статті 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. За приписами частини 3 статті 909 ЦК України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної. Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюється транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами (частина 5 статті 307 ГК України). Відповідно до статті 920 ЦК України у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами). Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457 затверджено Статут залізниць України, який визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під`їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту. Згідно зі статтею 3 дія цього Статуту залізниць України поширюється на перевезення залізничним транспортом вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, у тому числі на перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається на залізничних під`їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування. Відповідно до пункту 5 Статуту залізниць України на підставі даного Статуту Мінтранс затверджує: а) Правила перевезення вантажів (Правила); б) Технічні умови навантаження і кріплення вантажів; в) Правила перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України; г) інші нормативні документи. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту, безпеки руху, охорони праці, громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті, є обов`язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України. Статтею 6 Статуту залізниць України визначено, що накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення. Згідно з частинами 1, 2, 5 статті 23 Статуту залізниць України відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Форма накладної і порядок її заповнення, а також форма квитанції затверджуються Мінтрансом. Оформлення накладної має здійснюватися відповідно до Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 №863/5084. Відповідно до пункту 1.1 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644 (далі - Правила) на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил. Накладна згідно з цими правилами може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису (ЕЦП). Електронний перевізний документ та його паперова версія мають однакову юридичну силу. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем (частина 1 пункту 1.2 Правил). За приписами пункту 1.3 Правил усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником у відповідні графи. Виправлення не допускаються; у разі необхідності зміни відомостей, унесених до перевізного документа, відправник зобов`язаний заповнити новий перевізний документ. Зміни, які вносяться до перевізного документа залізницею, засвідчуються посадовою особою залізниці із зазначенням дати та найменування станції, на якій внесено зміни. Відповідно до пункту 2.1 Правил відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих Правил згідно із яким графа 4 "Одержувач" відправником заповнюється у порядку, передбаченому для графи "Відправник". У графі 1 "Відправник" вказуються наступні відомості: найменування (прізвище, ім`я та по батькові), код за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті), поштова адреса (назва міста або населеного пункту, району, вулиці та номер будинку, замість повної адреси може бути вказано номер абонентської поштової скриньки). За можливості вказуються номер телефону, факсу, адреса електронної пошти. Згідно з пунктом 2.3 Правил у графі 55 "Правильність внесених відомостей підтверджую" представник відправника вказує свою посаду, розписується, засвідчуючи правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі. Представник відправника повинен мати довіреність на оформлення перевезення. Положеннями статті 24 Статуту залізниць України встановлено, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній. За приписами частини 1 статті 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Відповідно до пункту 3 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 №334, акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, зокрема, затримки через недодання чи неналежне оформлення відправником документів, необхідних для виконання митних, санітарних та інших правил; в інших випадках для засвідчення обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, якщо при цьому не потрібне складання комерційного акта. Акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше як двома особами. Один примірник акта загальної форми, складеного під час перевезення, додається до перевізних документів, другий залишається на станції, яка його склала. Пунктом 5.5 Правил оформлення перевізних документів встановлено, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт. Статтею 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України за пред`явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п`ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення. Таким чином, саме на вантажовідправника покладається обов`язок заповнення залізничної накладної на перевезення вантажу. При цьому у застосуванні статей 118 та 122 Статуту залізниць України слід виходити з того, що неправильно вказаною має бути хоча б одна відомість. Підставою для покладення на відправника відповідальності за неправильне зазначення ним відповідних відомостей є акт загальної форми або комерційний акт, складений у випадках, передбачених статтею 129 Статуту. Як слідує з наявної в справі накладної №43775568, правильність внесених до неї відомостей, підтверджено представником відправника - майстром дільниці готової продукції Михайленком Сергієм Олександровичем. (ЕЦП 07.05.2022 о 09:35). В свою чергу, по прибутті вагону на станцію призначення "Нижньодніпровськ" Придніпровської залізниці виявлено невірне зазначення адреси одержувача, про що складено акт загальної форми від 16.05.2022 №16тк. Вказаний акт складено відповідно до вимог визначених Правилами складання актів, відтак останній є належним, допустимим та достатнім доказом у розумінні статей 76-79 ГПК України, на підтвердження обставин неправильного зазначення відправником адреси одержувача. Доводи відповідача про те, що адреса одержувача вантажу при заповненні накладної №43775568 була ним вказана, виходячи з відвантажувальних реквізитів, зазначених у розділі 14 договору про надання послуг від 18.03.2022 №87/22-22, укладеного між АТ "Укргазвидобування" та АТ "Дніпровагонрембуд", правомірно відхилені судом першої інстанції, оскільки умовами вказаного договору мають керуватися лише його сторони, а АТ "Укрзалізниця" стороною цього договору не є, з чим погоджується судова колегія. Таким чином, вказані відповідачем обставини щодо невірного зазначення в накладній адреси одержувача не спростовують наявності підстав для відповідальності відповідача в межах даного спору, оскільки відповідно до статті 122 Статуту залізниць України саме відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Згідно з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 22.03.2018 у справі №917/964/17, під час розгляду справ про стягнення штрафу, передбаченого ст. 118, 122 Статуту залізниць України, господарським судам слід виходити з того, що неправильно вказаною має бути хоча б одна відомість; при цьому неправильне зазначення коду та адреси вантажоодержувача вважаються окремими порушеннями. У застосуванні статей 118 та 122 Статуту слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв`язку з цим збитки. За вказаних обставин, враховуючи, що факт порушення відповідачем правил перевезення вантажу належним чином доведено й підтверджено матеріалами справи, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача штрафу у зв`язку неправильним зазначенням в накладній адреси одержувача. При цьому, п`ятикратний розмір штрафу позивачем розраховано вірно, виходячи з загальної суми провізної плати, вказаної у накладній №43775568, а саме 74 608,00 грн (74 608,00 х 5 = 373 040,00). Щодо заяви відповідача про застосування спеціального строку позовної давності до вимог позивача колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до статей 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. За приписами частини 1 статті 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Частиною 5 статті 315 ГК України встановлено, що для пред`явлення перевізником до вантажовідправників та вантажоодержувачів позовів, що випливають з перевезення, встановлюється шестимісячний строк. Також згідно зі статтею 137 Статуту залізниць України позови залізниць до вантажовідправників, вантажоодержувачів і пасажирів, що випливають із цього Статуту, можуть бути подані протягом 6 місяців. Зазначений шестимісячний термін обчислюється: а) щодо стягнення штрафу за невиконання плану перевезень - після закінчення п`ятиденного терміну, встановленого для сплати штрафу; б) в усіх інших випадках - з дня настання події, що стала підставою для подання позову. У той же час, згідно зі статтею 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі. Пунктом 7.3 договору перевезення сторонами узгоджено, що сторони збільшили строк позовної давності за вимогами перевізника до замовника (зокрема, вантажовідправника) та встановили її строк у один рік. Оскільки накладна оформлялась в межах укладеного між сторонами договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, строк позовної давності по даному спору становить один рік. Отже, позивачем подано позов у межах погодженого сторонами строку позовної давності. Крім того, відповідно до пункту 19 Прикінцевих і перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. Інші доводи апеляційної скарги, взяті судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду. Відповідно до частини 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод. В пункті 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Федорченко та Лозенко проти України" від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими. Доводи наведені апелянтом в апеляційній скарзі не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, при цьому апеляційним судом при винесені даної постанови було надано обґрунтовані та вичерпні висновки доводам сторін із посиланням на норми матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню до вирішення спірних правовідносин. Відповідно до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2023 у справі №910/15055/22 прийняте з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає. Згідно зі статтею 129 ГПК України судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача. Керуючись статтями 129, 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії Управління з переробки газу та газового конденсату Акціонерного товариства "Укргазвидобування" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2023 у справі №910/15055/22 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2023 у справі №910/15055/22 залишити без змін.

3. Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на Акціонерне товариство "Укргазвидобування" в особі філії Управління з переробки газу та газового конденсату Акціонерного товариства "Укргазвидобування".

4. Матеріали справи №910/15055/22 повернути до Господарського суду міста Києва.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в статтях 287-289 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови складено та підписано суддями 26.07.2023. Головуючий суддя С.В. Владимиренко Судді А.М. Демидова І.П. Ходаківська