Постанова 4803 № 177/586/13

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/4419/23 Справа № 177/586/13 Суддя у 1-й інстанції - Лященко В.В. Суддя у 2-й інстанції - Кішкіна І. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 липня 2023 року м.Кривий Ріг Дніпровський апеляційний суд у складі: головуючого судді Кішкіної І.В., суддів Агєєва О.В., Корчистої О.І., за участю секретаря судового засідання Шумило І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу №177/586/13 за заявою Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Дніпропетровського обласного управління акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», заінтересовані особи: Криворізький відділ державної виконавчої служби у Криворізькому районі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_1 , про поновлення пропущеного строку для пред`явлення до виконання виконавчого листа за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Дніпропетровського обласного управління акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на ухвалу Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 27 лютого 2023 року (суддя Лященко В.В., повний текст ухвали складено 28 лютого 2023 року), в с т а н о в и в: У лютому 2023 року АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Дніпропетровського обласного управління АТ «Державний ощадний банк України» звернулося до Криворізького районного суду Дніпропетровської області із заявою про поновлення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа №177/586, виданого 17 травня 2013 року Криворізьким районним судом Дніпропетровської області про стягнення зі ОСОБА_1 боргу у розмірі 208717,14 грн. Виконавчий лист перебував на примусовому виконанні у Криворізькому відділі ДВС, виконавче провадження № 51523191. 18 січня 2023 року банком на адресу Криворізького відділу державної виконавчої служби у Криворізькому районі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) направлено запит про надання інформації щодо стану виконавчого провадження. Згідно відповіді державного виконавця 20 травня 2017 року було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу. Зазначаючи, що станом на 15 лютого 2023 року на адресу банку постанова про повернення виконавчого документу стягувачу за виконавчим листом №177/586, виданого 17 травня 2013 року не надходила, строк пред`явлення виконавчого документу закінчився з поважних причин, а саме внаслідок недотримання державною виконавчою службою Закону України «Про виконавче провадження». Стягувач просив суд визнати поважними причини пропуску банком строку для пред`явлення виконавчого листа №177/586, виданого 17 травня 2013 року Криворізьким районним судом Дніпропетровської області, та поновити його. Ухвалою Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 27 лютого 2023 року в задоволенні заяви акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Дніпропетровського обласного управління акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про поновлення пропущеного строку для пред`явлення до виконання виконавчого листа відмовлено. З вказаним рішенням не погодилось АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Дніпровського обласного управління АТ «Ощадбанк» та оскаржило його в апеляційному порядку, в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та задовольнити його заяву про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що виконавчий лист вчасно був пред`явлений стягувачем до виконання. Доказів того, що стягувач отримав виконавчий лист та постанову про повернення виконавчого документа стягувачу матеріали справи не містять. До Криворізького районного суду із заявою про поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання стягувач звернувся після отримання відповіді відділу державної виконавчої служби, що вказаний лист на виконанні не перебуває. Тобто до цього часу стягувач не знав, що виконавчий лист не перебуває на виконанні та повернутий стягувачу. Звертає увагу, що АТ «Ощадбанк» не отримував постанову про відкриття виконавчого провадження № 51523191 з ідентифікатором, внаслідок чого стягувач був позбавлений права на ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження. Стягувач неодноразово звертався із письмовими заявами безпосередньо до державного виконавця щодо ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження, але всі ці заяви так і залишилися без розгляду. Враховуючи матеріальне забезпечення (конвертами, марками) органів державної виконавчої служби, АТ «Ощадбанк» ніяких постанов так і не отримав. Заінтересовані особи своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалися. Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Представник АТ «Ощадбанк» Глазунова А.М. у судове засідання апеляційного суду не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала заяву, згідно якої просить справу розглянути за її відсутності, доводи апеляційної скарги підтримує та просить її задовольнити. Представник заінтересованої особи Криворізького ВДВС у Криворізькому районі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) та ОСОБА_1 у судове засідання апеляційного суду не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчать довідки про доставку електронного листа та про доставку повідомлення. Згідно із частиною 2 статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню за наступних підстав. Згідно із частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Згідно з частинами 1, 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом першої інстанції встановлено та як вбачається з матеріалів справи, що рішенням Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 17 травня 2013 року позов Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором задоволено, стягнуто зі ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» грошові кошти в сумі 216452, 73 грн та витрати у справі в розмірі 2164, 53 грн (а.с. 65-67). Згідно із листом Криворізького відділу державної виконавчої служби у Криворізькому районі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) від 25 січня 2023 року №3337, виконавче провадження № 51523191 відкрите за виконавчим листом №177/586 від 17 травня 2013 року раніше перебувало на виконанні у відділі, але 20 травня 2017 року було завершено на підставі пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ разом із постановою про повернення виконавчого документу стягувачу було направлено на адресу стягувача в м. Дніпро, пр. Гагаріна,

115. Надати детальну інформацію та копію постанови про повернення виконавчого документа стягувачу не можливо, оскільки зазначене виконавче провадження, яке перебувало на виконанні у відділі та завершене у 2017 році було знищено відповідно до Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 25 грудня 2018 року № 2274/5 (а.с. 70). Відмовляючи в задоволенні заяви АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Дніпровського обласного управління АТ «Ощадбанк» про поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, суд першої інстанції виходив з того, що у зв`язку з відсутністю обставин, які б перешкоджали стягувачу дізнатись про стан відомого йому виконавчого провадження, а відтак і вжити відповідних заходів у встановлений законом строк, ураховуючи, що про відкриття виконавчого провадження стягувач був обізнаний з 2016 року, а про стан цього провадження він поцікавився тільки у січні 2023 року, відсутні й правові підстави для поновлення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа. Апеляційний суд не погоджується з даним висновком суду першої інстанції. Відповідно до пункту 9 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, обов`язковість судового рішення. Згідно із статтею 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Частиною 1 статті 18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами. Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, згідно із прецедентною практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду. Європейський суд наголосив, що пункт 1 статті 6 вказаної Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін (рішення у справі «Шмалько проти України», від 20 липня 2004 року, заява №60750/00). Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження. Відповідно до частини 1 статті 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Відповідно до постанови Верховного Суду від 18 листопада 2020 року у справі №263/4331/18 «сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено». Аналогічний правовий висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 09 жовтня 2019 року у справі № 2-6471/06, провадження № 61-11034св19. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 статті 263 ЦПК України). З матеріалів справи вбачається, що АТ «Державний Ощадний банк України» звернулось до суду першої інстанції із заявою про поновлення строків пред`явлення виконавчого листа до виконання. У своїй заяві заявник зазначив про відсутність виконавчого документу у нього, оскільки виконавчий лист з державної виконавчої служби не надходив, у зв`язку з чим повторно на виконання до виконавчої служби не пред`являвся. Таким чином, виконавчий лист про стягнення зі ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором відсутній у відділу державної виконавчої служби та у стягувача, тобто «сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено» (постанова Верховного Суду від 18 листопада 2020 року у справі №263/4331/18). Згідно із частиною 1 статті 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19) дійшла висновку, що якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви. За змістом статті 22 Закону України «Про виконавче провадження» строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються, зокрема, пред`явленням виконавчого документа до виконання. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю повного або часткового виконання рішення, строк пред`явлення виконавчого документа до виконання після перерви встановлюється з дня повернення виконавчого документа стягувачу. Враховуючи, що виконавчий лист про стягнення зі ОСОБА_1 на користь АТ «Державний Ощадний банк України» заборгованості за кредитним договором у розмірі 216452,73 грн та судового збору у сумі 2164,53 грн не виконано, виконавчий лист не повернуто стягувачеві, відсутні підстави вважати, що строк пред`явлення виконавчого листа до виконання сплив, оскільки пред`явлення стягувачем у 2017 році виконавчого листа до виконання відбулося у межах строку. Доказів направлення виконавчого документу на адресу стягувача матеріали справи не містять. Належних та допустимих доказів на підтвердження протилежного боржником не надано. Таким чином, враховуючи, що виконавчий документ у справі №177/586/13 було втрачено, що у подальшому призвело до пропуску заявником строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, рішення суду, що набрало законної сили не виконано, а тому заява АТ «Державний Ощадний банк України » підлягає задоволенню. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», № 63566/00, параграф 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Згідно із статтею 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала суду скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення заяви про видачу дубліката виконавчого документа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Частиною 1 статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За правилами пунктів «б», «в» пункту 4 частини 1 статті 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення, та розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Судові витрати, понесені АТ «Державний ощадний банк України» документально підтверджуються за подачу апеляційної скарги в розмірі 2681,00 грн. Оскільки апеляційна скарга підлягає задоволенню, зі ОСОБА_1 на користь стягувача підлягає стягненню судовий збір, пов`язаний з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, в розмірі 2684,00 грн. Керуючись статтями 374, 376, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд, п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Дніпропетровського обласного управління акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» задовольнити. Ухвалу Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 27 лютого 2023 року скасувати. Заяву Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Дніпропетровського обласного управління акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, заінтересовані особи: Криворізький відділ державної виконавчої служби у Криворізькому районі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_1 , задовольнити. Поновити Акціонерному товариству «Державний ощадний банк України» в особі філії Дніпропетровського обласного управління акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» пропущений строк для пред`явлення виконавчого документа №177/586/13/17, виданого 17 травня 213 року Криворізьким районним судом Дніпропетровської області, про стягнення зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», ЄДРПОУ 09305480, заборгованість за кредитним договором у розмірі 216452 (двісті шістнадцять тисяч чотириста п`ятдесят дві) грн 73 коп., яка складається з заборгованості по кредиту - 173596 (сто сімдесят три тисячі п`ятсот дев`яносто шість) грн 62 коп., заборгованість по нарахованим, але несплаченим відсоткам за період з 01 грудня 2012 року по 13 березня 2013 року - 24410 (двадцять чотири тисячі чотириста десять) грн 30 коп.; пені за несвоєчасну сплату відсотків та кредиту за період з 17 лютого 2012 року по 15 квітня 2013 року - 18445 (вісімнадцять тисяч чотириста сорок п`ять) грн 81 коп. та витрати по справі по сплаті судового збору в сумі 2164 (дві тисячі сто шістдесят чотири) грн 53 коп. Стягнути зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», понесені витрати по сплаті судового збору, пов`язані з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, в розмірі 2684,00 грн. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повний текст постанови складено 26 липня 2023 року. Судді І.В. Кішкіна О.В. Агєєв О.І. Корчиста