Постанова Дніпровський апеляційний суд № 192/1122/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/6631/23 Справа № 192/1122/22 Суддя у 1-й інстанції - Стрельникова О. О. Суддя у 2-й інстанції - Пищида М. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 липня 2023 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі: головуючого Пищиди М.М. суддів Ткаченко І.Ю., Деркач Н.М. розглянувши у спрощеному провадженні в м. Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 на окрему ухвалу Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 29 травня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Новопокровської селищної ради, ОСОБА_3 , яка діє в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_4 про визнання рішень органу місцевого самоврядування нечинними, скасування державної реєстрації земельної ділянки та припинення права власності на земельну ділянку,- В С Т А Н О В И Л А: Ухвалою Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 29 травня 2023 року, у зв`язку з виявленими під час вирішення спору за позовом ОСОБА_2 до Новопокровської селищної ради, ОСОБА_3 , яка діє в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_4 про визнання рішень органу місцевого самоврядування нечинними, скасування державної реєстрації земельної ділянки та припинення права власності на земельну ділянку, порушень антикорупційного законодавства постановлено окрему ухвалу. Направлено окрему ухвалу начальнику Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області для визначення уповноваженої посадової особи для вирішення питання щодо наявності чи відсутності підстав для складання протоколу про адміністративне правопорушення за ознаками адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 1727 Кодексу України про адміністративні правопорушення за фактом прийняття депутатом Новопокровської селищної ради ОСОБА_1 участі в прийнятті рішення Новопокровської селищної ради №23 від 29 червня 2021 року в умовах реального конфлікту інтересів. Встановлено начальнику Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області строк для надання відповіді суду про вжиті ним заходи за фактами викладеними в окремій ухвалі протягом тридцяти днів з дня набрання окремої ухвали законної сили. Направлено окрему ухвалу Новопокровській селищній раді для розгляду на сесії ради питання щодо недотримання постійною комісією з питань регламенту, депутатської діяльності місцевого самоврядування та регуляторної політики забезпечення законності, громадського порядку Новопокровської селищної ради вимог ст. 351 Закону України «Про запобігання корупції» та ст. 591 Закону України «Про місцеве самоврядування» та вжиття заходів щодо запобігання повторенню таких порушень. Встановлено Новопокровській селищній раді строк для надання відповіді суду про вжиті нею заходи за фактами викладеними в окремій ухвалі протягом шістдесяти днів з дня набрання окремої ухвали законної сили. Не погодившись з вказаною ухвалою, ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказану ухвалу. Перевіривши законність ухвали суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення. Судом встановлено, що рішенням Новопокровської селищної ради №23 від 29 червня 2021 року затверджено ОСОБА_3 , яка діє в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_4 проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства з категорії земель сільськогосподарського призначення, площею до 2,000 га, кадастровий номер 1225055400:01:002:0152, що знаходиться: Новопокровська селищна рада. Передано ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 у приватну власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства з категорії земель сільськогосподарського призначення, площею 2,000 га, кадастровий номер 1225055400:01:002:0152, що знаходиться за адресою: Новопокровська селищна рада. Зобов`язано ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 зареєструвати право власності на земельну ділянку. Відповідно до протоколу поіменного голосування депутатів Новопокровської селищної ради 11 сесії VІІІ скликання 29 червня 2021 року за питання про затвердження проєкту землеустрою ОСОБА_3 , в голосуванні приймало участь 14 депутатів, які проголосували одностайно «так», при цьому в голосуванні приймав участь депутат Новопокровської селищної ради Дядечко Максим Юрійович. Згідно заяви ОСОБА_1 депутата Новопокровської селищної ради від 14 червня 2021 року він звернувся до голови комісії з питань регламенту, депутатської діяльності місцевого самоврядування та регуляторної політики забезпечення законності, громадського порядку, про те, що 29 червня 2021 року відбудеться чергова 11 сесія 8 скликання, і оскільки на зазначеній сесії винесено питання затвердження проєкту землеустрою ОСОБА_3 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4 , які є його родичами. Таким чином, під час судового розгляду судом встановлено факт участі депутата Новопокровської селищної ради Дядечка М. Ю. у прийнятті рішення Новопокровською селищною радою в умовах реального конфлікту інтересів. Також судом встановлено, що згідно висновку постійної комісії з питань регламенту, депутатської діяльності місцевого самоврядування та регуляторної політики забезпечення законності, громадського порядку від 23 червня 2021 року №1 на заяву ОСОБА_1 , керуючись ст. 591 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», комісія прийшла до висновку, що ОСОБА_1 не варто брати участь в голосуванні з питання затвердження проекту землеустрою та передачі у власність земельної ділянки його родичці ОСОБА_3 в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , якщо його голос буде вирішальним під час прийняття рішення. Даним висновком комісія зазначила, що положення ст. 591 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачають право вибору особі у якій виникає реальний конфлікт інтересів способу його врегулювання, а саме самостійно публічно повідомити про конфлікт інтересів або не брати участь у розгляді, підготовці, прийняті рішення (у зв`язку з яким виник конфлікт інтересів) відповідною радою. Даний висновок комісії є хибним, враховуючи що положення ст. 591 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» не передбачають ніякої альтернативи, а навпаки зобов`язують особу повідомити публічно про конфлікт інтересів та не брати участь у розгляді, підготовці, прийняті рішення (у зв`язку з яким виник конфлікт інтересів) відповідною радою. Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що у зв`язку з виявленням під час судового розгляду порушень законодавства, які містить ознаки правопорушення пов`язаного з корупцією слід постановити окрему ухвалу. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. Відповідно до ч. ч. 1, 5-7 ст. 262 ЦПК України суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу. В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги якого порушено, і в чому саме полягає порушення. Окрема ухвала надсилається відповідним юридичним та фізичним особам, державним та іншим органам, посадовим особам, які за своїми повноваженнями повинні усунути виявлені судом недоліки чи порушення чи запобігти їх повторенню. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно. З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання. З аналізу вказаної статті вбачається, що окрема ухвала суду - це ухвала, якою суд реагує на виявлені під час розгляду справи порушення закону і причини та умови, що сприяли вчиненню порушення. Окрема ухвала є формою профілактичного впливу судів на правопорушення. Підставою для окремої ухвали є виявлення порушення закону і встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню порушення. Тобто, окрема ухвала може бути постановлена лише у разі, якщо під час судового розгляду встановлено склад правопорушення. Юридична кваліфікація правопорушення судом не здійснюється. Водночас, суд може в окремій ухвалі зазначити, елементи якого складу правопорушення слід перевірити. Якщо суд не встановив такого порушення, підстав для окремої ухвали немає. Причини та умови, що сприяли вчиненню порушення можуть полягати у неналежному виконанні посадовими особами обов`язків, перевищенні влади чи зловживанні нею, порушенні строків розгляду звернень, невжитті заходів реагування на заяви громадян тощо. Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 лютого 2019 року у справі № 800/500/16 (провадження № 11-1156заі18) зазначено: «окрема ухвала суду є процесуальним засобом необхідного належного реагування (судового впливу) на порушення законності, а також на причини та умови, що цьому сприяли, які виявлені ним саме під час судового розгляду. Постановлення такої ухвали є правом, а не обов`язком суду». У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21 березня 2018 року у справі № 911/961/17 вказано, що: «в окремій ухвалі має бути зазначено закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його стаття, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення. Просте перерахування допущених порушень без зазначення конкретних норм чинного законодавства або перерахування норм права, порушення яких встановлено у судовому розгляді, є неприпустимим». Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04 травня 2018 року у справі № 922/3997/15, від 04 травня 2018 року у справі № 922/1733/17. Суд першої інстанції вважав, що наявні достатні підстави та аргументи для постановлення окремої ухвали. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, оскільки він випливає з обставин справи та досліджених доказів. Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення (пункт 1 частини 1 статті 374 ЦПК України). Згідно зі статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на вищевказане, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції без змін, оскільки доводи апеляційної скарги правильних висновків суду першої інстанцій не спростовують. Керуючись ст. ст.367, 368, 374, 375, 381-383 ЦПК України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Окрему ухвалу Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 29 травня 2023 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Головуючий: Судді: