Постанова Дніпровський апеляційний суд № 185/4097/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/6548/23 Справа № 185/4097/23 Суддя у 1-й інстанції - Болдирєва У.М. Суддя у 2-й інстанції - Пищида М. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 липня 2023 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі: головуючого - Пищиди М.М. суддів - Ткаченко І.Ю., Деркач Н.М. розглянувши у спрощеному позовному провадженні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 травня 2023 року у справі за позовом Органу опіки та піклування Павлоградської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей Павлоградської міської ради, Центр соціальної підтримки дітей «Моя родина», ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,- В С Т А Н О В И Л А: У березня 2023 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей Павлоградської міської ради, Центр соціальної підтримки дітей «Моя родина», ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що неповнолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходиться на обліку у службі у справах дітей Павлоградської міської ради як дитина, позбавлена батьківського піклування. Батьки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовилися забирати дитину з дитячого відділення КНП «Павлоградська міська лікарня №1» ПМР, про що складено акт про покинуту дитину від 22 серпня 2022 року. Рішенням виконавчого комітету Павлоградської міської ради від 01 вересня 2022 року № 846 неповнолітня ОСОБА_2 влаштована до Центру соціальної підтримки дітей «Моя родина» на повне державне утримання. Позивач зазначає, що відповідачі свідомо відмовились від виконання батьківських обов`язків, покинули дитину, не забравши її з закладу охорони здоров`я без поважної причини, що є підставою для позбавлення їх батьківських прав щодо цієї дитини. Враховуючи вищевикладене, позивач просив суд позбавити відповідачів батьківських прав щодо неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягнути з відповідачів аліменти на утримання цієї дитини у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання позовної заяви до суду до повноліття дитини на користь її законного представника. Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 травня 2023 року позов Органу опіки та піклування Павлоградської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей Павлоградської міської ради, Центр соціальної підтримки дітей «Моя родина», ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задоволено. Позбавлено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 батьківських прав щодо неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Стягнуто зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця міста Павлограда Дніпропетровської області, на користь особи, якій буде передана дитина (її законного представника), аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 (однієї четвертої) частки заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 24 березня 2023 року і до повноліття дитини. Стягнуто зі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки міста Павлограда Дніпропетровської області, на користь особи, якій буде передана дитина (її законного представника), аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 (однієї четвертої) частки заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 24 березня 2023 року і до повноліття дитини. Стягнуто зі ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 536 (п`ятсот тридцять шість) грн 80 коп. Стягнуто зі ОСОБА_2 судовий збір на користь держави у розмірі 536 (п`ятсот тридцять шість) грн 80 коп. Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з апеляційною скаргою, в якій просять рішення суду змінити в частині розміру стягнутих аліментів, зменшивши з 1/4 до 1/6 частки заробітку (доходу) щомісячно. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що судом першої інстанції було неповно та неправильно встановлено деякі обставини, що мають значення для справи, внаслідок неправильного дослідження і оцінки наданих суду доказів. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Згідно з ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за потрібне апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наступного. Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 записані батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28 березня 2008 року у справі № 2-о-123/08 про усиновлення дитини. (а.с.11, 38) 22 серпня 2022 року КНП «Павлоградська міська лікарня №1» ПМР складено акт, згідно якого з 03 серпня 2022 року в закладі охорони здоров`я перебуває ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьки відмовилися забирати дитину. (а.с.12) Рішеннями виконавчого комітету Павлоградської міської ради № 840, 846 від 01 вересня 2022 року неповнолітній ОСОБА_3 надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування, влаштовано дитину на повне державне утримання до Центру соціальної підтримки дітей «Моя родина». (а.с.14-15) Ухвалюючи рішення в частині стягнення аліментів, суд першої інстанції виходив з наявності підстав для їх стягнення з відповідачів у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 24 березня 2023 року і до повноліття дитини. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції. Частиною 1 статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відповідно до ст.141 СК України батьки мають рівні права та обов`язки щодо дитини, в тому числі і щодо її утримання. Відповідно до ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної освіти, готувати її до самостійного життя. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї. Згідно частин 2,3 статті 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов`язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду. Згідно положень ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Таким чином, виходячи з обов`язку батьків утримувати своїх дітей, конституційного права особи на прожитковий мінімум, враховуючи те, що у відповідачів є неповнолітня дитина, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що є підстави для призначення аліментів з відповідачів аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 (однієї четвертої) частки заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 24 березня 2023 року і до повноліття дитини, й доводи апеляційної скарги правильність таких висновків суду не спростовують. Доводи апеляційної скарги про те, що на утриманні ОСОБА_2 перебуває непрацездатна матір, яка є інвалідом дитинства 3 групи , колегія суддів відхиляє, оскільки апелянтом не надано належних доказів щодо утримання матері. Аргументи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а стосуються переоцінки доказів. Проте, відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів учасниками справи діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами. За таких обставин, враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду, в оскаржуваній частині - залишенню без змін. На підставі викладеного, керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - залишити без задоволення. Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 травня 2023 року, в оскаржуваній частині - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до чинного законодавства. Судді: