Постанова Вінницький апеляційний суд № 145/614/23

Справа № 145/614/23 Провадження № 33/801/657/2023 Категорія: 156 Головуючий у суді 1-ї інстанції Ратушняк І. О. Доповідач: Оніщук В. В. ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 липня 2023 року м. Вінниця Суддя Вінницького апеляційного суду Оніщук В. В., з участю секретаря судового засідання Литвина С. С., розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Мороза Сергія Олександровича на постанову Тиврівського районного суду Вінницької області від 26 червня 2023 року у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП, в с т а н о в и в : Постановою Тиврівського районного суду Вінницької області від 26 червня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 536,80 грн. У постанові суду зазначено, що 07 квітня 2023 року о 23-10 год. в смт Тиврів по вулиці Жовтневій ОСОБА_1 в порушення вимог п. 2.5 ПДР України керував транспортним засобом "OPEL VECTRA", д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння (нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота), від проходження освідування та медичного огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився. При ухваленні оскаржуваної постанови суд першої інстанції виходив з того, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, яке йому інкримінується, доведена належними та допустимими доказами. Не погоджуючись із вказаною постановою суду, адвокат Мороз С. О. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність постанови суду першої інстанції, просить її скасувати, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що ОСОБА_1 транспортним засобом не керував, доказів цього матеріали справи не містять. Протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки у ньому не вказане місце його складення та місце вчинення правопорушення, а тому не може бути належним та допустимим доказом по справі. Крім того відеозапис, долучений до матіалів справи, не може бути доказом, оскільки про його долучення не зазначено у протоколі у відповідній графі. У судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник апеляційну скаргу підтримали з посиланням на викладені у ній підстави. Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, доводи його захисника, проаналізувавши наведені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи і дослідивши обставини справи, апеляційний суд дійшов таких висновків. Згідно зі статтею 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом. Відповідно до вимог статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення в першу чергу зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, а також чи винна дана особа в його вчиненні і чи підлягає вона адміністративній відповідальності, і лише після цього вирішувати питання про можливість накладення адміністративного стягнення. Положеннями частини сьомої статті 294 КУпАП передбачено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом. Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. (ст. 252 КУпАП). Відповідно до положень п. п. 1.1, 1.3 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Згідно із пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров`я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів додаткові обов`язки, зокрема - пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп`яніння. Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до змісту статті 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння відповідно до пункту 3 Розділу І Інструкції є запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів; порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці. Із аналізу вказаних норм слідує, що підставою для проведення огляду водія транспортного засобу на стан сп`яніння є наявність у поліцейського підстав вважати, що водій перебуває у такому стані на основі виявлених ознак сп`яніння. Відповідно до пункту 6 Розділу І Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться: - поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); - лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Відповідно до пункту 7 Розділу І Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення. За частиною 2 статті 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. В результаті дослідження матеріалів справи в ході апеляційного розгляду встановлено такі обставини. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ААД № 053406, 07 квітня 2023 року о 23-10 год. в смт Тиврів по вулиці Жовтневій водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом "OPEL VECTRA", д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння: нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. У направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції зазначено, що 07 квітня 2023 року ОСОБА_1 був направлений на огляд до Тиврівської ЦРЛ. У результаті огляду, проведеного уповноваженою особою патрульної служби у ОСОБА_1 виявлені ознаки сп`яніння: від огляду відмовився. Згідно Акту огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів огляд ОСОБА_1 був проведений у зв`язку з виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці. Від огляду відмовився. Як вбачається із відеозаписів, долучених до матеріалів справи, о 23 год. 09 хв. поліцейські під`їжджають до автомобіля, за кермом якого перебуває ОСОБА_1 . Останній з автомобіля виходить та на вимогу поліцейських пред`являє документи. В автомобіля горять фари та працює двигун. В подальшому працівники поліції запитують ОСОБА_1 чому він так сильно газував в межах населеного пункту, на що той відповідає, що в автомобілі коробка автомат, чотири передачі, авто старе, тому погано їде і вихлопна підварена. Поліцейські запитують чи ОСОБА_1 щось вживав, той відповідає, що ні, а також повідомляє, що це автомобіль друга, а нього такий же автомобіль, тільки із механічною коробкою передач, тому він попросив у нього проїхатися. У ході спілкування було встановлено, що на автомобіль "OPEL VECTRA", д. н. з. НОМЕР_1 , немає страховки, тому о 23 год. 15 хв. поліцейські повідомляють, що на ОСОБА_1 як на водія буде складено протокол за ст. 126 КУпАП, який він зможе передати власнику авто для сплати штрафу. При цьому ОСОБА_1 сам підтверджує, що є водієм вказаного автомобіля і оскільки він був за кермом, то сам сплатить штраф. Після цього поліцейські неодноразово пропонують ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння у зв`язку із виявленими ознаками на місці зупинки або у медичному закладі, проте він відмовляється і просить якось вирішити ситуацію. При цьому поліцейські роз`яснюють, що за відмову від проходження огляду буде складено протокол за ст. 130 КУпАП. За таких обставин, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 спростовуються матеріалами справи. Твердження в апеляційній скарзі, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом повністю спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, а саме відеозаписами із нагрудних камер поліцейських, де зафіксовано, як ОСОБА_1 сам неодноразово повідомляє поліцейським, що був водієм автомобіля. Посилання скаржника на невідповідність протоколу вимогам ст. 256 КУпАП через не зазначення у ньому місця його складення та вчинення правопорушення є безпідставними, оскільки у протоколі зазначені вказані відомості. Щодо доводів стосовно того, що відеозапис, долучений до матеріалів справи, не може бути доказом, оскільки про його долучення не зазначено в протоколі у відповідній графі, то апеляційний суд зазначає, що вказаний відеозапис, долучений до матеріалів справи відповідно до положень ч. 2 ст. 266 КУпАП. При цьому в протоколі у графі «Свідки» зазначено «відео з бодікамери», а відтак зазначення про відеозапис не у графі «До протоколу додаються» за встановлених обставин справи не може слугувати підставою для визнання протоколу неналежним доказом. Відтак доводи апеляційної скарги у цій частині є безпідставними. Решта доводів апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду, зводяться до незгоди із ними та факту відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння не спростовують. Відтак суд першої інстанції вірно виснував, що ОСОБА_1 будучи водієм транспортного засобу відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 26 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. З огляду на наведене, апеляційний суд вважає, що фактичні обставини справи судом першої інстанції з`ясовані повно та об`єктивно, вина ОСОБА_1 доведена повністю, а його дії за ч. 1 ст. 130 КУпАП кваліфіковані правильно, тому твердження скаржника про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є надуманими та безпідставними. Адміністративне стягнення, накладене на ОСОБА_1 в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, відповідає положенням ст. ст. 33-35 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнень за адміністративні правопорушення. Строки накладення адміністративного стягнення, передбачені ст. 38 КУпАП, не пропущені. Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, тому її необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Керуючись ст. ст. 245, 247, 280, 294 КУпАП, суд апеляційної інстанції, п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Мороза Сергія Олександровича залишити без задоволення. Постанову Тиврівського районного суду Вінницької області від 26 червня 2023 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Вінницького апеляційного суду В. В. Оніщук