Постанова Вінницький апеляційний суд № 149/1306/23

Справа № 149/1306/23 Провадження № 33/801/680/2023 Категорія: 156 Головуючий у суді 1-ї інстанції Гончарук-Аліфанова О. Ю. Доповідач: Сопрун В. В. ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 липня 2023 року м. Вінниця Вінницький апеляційний суд в складі судді Сопруна В.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Костюка Сергія Миколайовичана постанову Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 28 червня 2023 року, в с т а н о в и в: Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №193109, 10 квітня 2023 року о 17:53 год в м. Хмільник по вул. Столярчука, водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Chevrolet Aveo», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд зі згоди водія проводився в приймальному відділенні КНП «Хмільницька ЦЛ», результат позитивний - 2,72 проміле. Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 а ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст.130 КУпАП. Постановою Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 28 червня 2023 року визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 536,80 грн на користь держави. Не погодившись з постановою суду представник ОСОБА_1 адвокат Костюк С.М.подав апеляційну скаргу, оскільки вважає її незаконною та необґрунтованою, порушено норми матеріального та процесуального права, на підставі неналежних доказів, та без врахування положень Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини. Просив постанову суду скасувати та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення. 25 липня 2023 року на адресу апеляційного суду надійшла заява від ОСОБА_1 в якій він просив відкласти розгляд справи призначений на 26 липня 2023 року у зв`язку із станом його здоров`я та неможливістю прибути в судове засідання. Апеляційний суд приходить до висновку про розгляд справи у відсутність правопорушника ОСОБА_1 , оскільки будь-яких доказів хвороби та доказів неможливості з`явитись в судове засідання, останній не надав. Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав. Відповідно до п.1 ч.8 ст.294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін. Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом. Відповідно до вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно диспозиції ст.130 КУпАП відповідальність за даною нормою настає у разі перебування особи в стані алкогольного сп`яніння, яка керує транспортним засобом. Згідно з вимогами п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно п. 2.9 а Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Висновки суду першої інстанції про наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП є правильними і узгоджуються з наявними та дослідженими судом доказами, зокрема: - протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №183109, згідно якого 10 квітня 2023 року о 17:53 год в м. Хмільник по вул. Столярчука, водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Chevrolet Aveo», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд зі згоди водія проводився в приймальному відділенні КНП «Хмільницька ЦЛ», результат позитивний - 2,72 проміле; - актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; - направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного наркотичного чи іншого сп`яніння; - висновком медичного огляду КНП «Хмільницька ЦЛ» від 10 квітня 2023 року №48, згідно якого ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп`яніння, 2,72 проміле. Також, вказані обставини підтверджуються відеозаписом з місця події, відеофіксація велась на нагрудні бодікамери працівників поліції. Статтею 266 КУпАП встановлено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Апеляційний суд звертає увагу на те, що відеозапис з нагрудної бодікамери працівника поліції є об`єктивним доказом, тобто таким, який в процесі доказування не встановлюється від людей і не залежить від їх суб`єктивного сприйняття певних обставин. Таким чином, наявні відеоматеріали дозволяють встановити факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, а саме керування останнім транспортного засобу в стані алкогольного сп`яніння. Ставити під сумнів дані докази у суду немає підстав, оскільки вони отримані у відповідності до вимог закону. Отже вище перелічені докази узгоджуються між собою, підстав для сумнівів у їх достовірності апеляційний суд не вбачає, що в сукупності підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Згідно п.9 Розділу ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції затвердженої Наказом МВС України, МОЗ України 09.11.2015 № 1452/735, використання в закладах охорони здоров`я для проведення лабораторних досліджень вимірювальної техніки та обладнання, дозволених МОЗ, підтверджується сертифікатом відповідності та свідоцтвом про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Тобто, використання лікарем під час огляду спеціального технічного засобу «Драгер», з урахуванням норм п.9 Розділу ІІІ Інструкції, і є одним із видів лабораторних досліджень, що проводяться з метою виявлення в особи стану алкогольного сп`яніння. При цьому, саме лікар визначає порядок та спосіб проведення лабораторного дослідження, за подібних обставин. У даному випадку, лікар медичної установи обрав такий спосіб лабораторного дослідження, як огляд за допомогою вимірювальної техніки технічного пристрою алкотестера «Драгер», що підтверджується відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції, та відповідає вимогам чинного законодавства. Як видно з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 183109 від 10 квітня 2023 року, ОСОБА_1 підписав протокол, в графі пояснення зазначив «пив вчора, вибачаюся, повністю визнаю вину». Будь-яких зауважень щодо змісту протоколу, його огляду чи клопотань не заявляв. З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що огляд водія ОСОБА_1 , за його згоди, проводила лікар ОСОБА_2 , яка будучи кваліфікованим фахівцем і встановила факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння, про що склала відповідний висновок. Цей висновок не суперечить вимогам, як ст. 266 КУпАП, так і Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 1452/735 від 09 листопада 2015 року. Крім того, апеляційним судом не встановлено яких-небудь даних і про те, що в лікаря, яка проводила огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння та склала висновок про перебування останнього у стані алкогольного сп`яніння були підстави для фальсифікації вищевказаного висновку щодо останнього, а також для його обмови у перебуванні у такому стані, у підтвердження цих даних також відсутні які-небудь належні докази. Також варто зауважити, що з матеріалів справи не вбачається, що ОСОБА_1 оскаржував висновок лікаря щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №48 від 10 квітня 2023 року, з підстав його неповноти або неправильності. Доводи щодо розбіжностей в часі проходження огляду, складання протоколу, апеляційний суд не бере до уваги, оскільки матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 будучи в стані алкогольного сп`яніння, 2,72 проміле, керував транспортним засобом. Окрім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що результат тесту ОСОБА_1 , проведеного лікарем, а саме 2,72 проміле, майже в чотирнадцять разів перевищує гранично допустиму норму (0,2% проміле) та беззаперечно вказує на перебування особи в стані алкогольного сп`яніння. Матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять жодних даних щодо протиправності дій працівників поліції, й оскарження таких дій. Не надано й доказів, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість, необ`єктивне ставлення працівників поліції. Таким чином, вимоги вищезазначеної інструкції порушені не були. Відповідно до ч.1 ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суддя встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, крім іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, висновком експерта та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а згідно ч.2 цієї статті обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу. Відповідно до вимог ст.252 КУпАП, суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. З огляду на викладене, аналізуючи зазначені вище положення процесуального закону та оцінюючи кожен наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, апеляційний суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження в справі про адміністративне правопорушення, не вбачає будь-яких законних підстав не довіряти вказаним доказам. Наведені докази жодним чином не спростовуються іншими доказами чи матеріалами справи, в тому числі і доводами ОСОБА_1 , який категорично заперечив свою вину у вчиненні правопорушення за обставин, викладених як у протоколі про адміністративне правопорушення, так і у постанові суду. Такі пояснення є необґрунтованими і не заслуговують на увагу, оскільки вони суперечать фактичним обставинам та повністю спростовуються дослідженими доказами по справі. Отже, доводи викладені в апеляційній скарзі щодо порушення порядку проведення його огляду на стан сп`яніння, передбачено ст. 266 КУпАП, апеляційний не приймає до уваги і такі відхиляються, оскільки такі не підтверджені жодними доказами. Стосовно інших доводів апеляційної скарги, то вони також не спростовують доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Апеляційний суд звертає увагу, що ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна. Порушень вимог закону, які б ставили під сумнів висновки суду першої інстанції та були безумовною підставою для скасування судового рішення не встановлено. Відтак, доводи апелянта про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є необґрунтованими та такими, що не заслуговують на увагу. Таку позицію слід розцінювати, як намагання уникнути ОСОБА_1 установленої законом відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення. Зокрема, під час перевірки законності постанови суду першої інстанції в порядку апеляційної процедури були досліджені всі матеріали справи, вивчені та перевірені усі заперечення апелянта стосовно обставин події адміністративного правопорушення. Враховуючи вищенаведене апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, отже судом першої інстанції під час розгляду справи вимоги ст. ст. 279, 280 КУпАП дотримано, доводи апеляційної скарги свого підтвердження не знайшли, а тому підстави для скасування чи зміни оскаржуваної постанови відсутні. Керуючись ст.130, ст.294 КУпАП, суд, п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Костюка Сергія Миколайовичазалишити без задоволення. Постанову Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 28 червня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП залишити без змін. Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Вінницького апеляційного суду В. В. Сопрун