Ухвала КАС ВС № 340/1091/23
від 24.07.2023 · АдміністративнаУХВАЛА 24 липня 2023 року м. Київ справа №340/1091/23 адміністративне провадження № К/990/24563/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Чиркіна С.М., суддів: Кравчука В.М., Шарапи В.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 21.06.2023 у справі № 340/1091/23 за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення добровільно не сплаченої суми штрафних санкцій, УСТАНОВИВ: У 2023 році Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві (далі - позивач) звернулося до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому просило стягнути з відповідача в судовому порядку загальну суму штрафних санкцій згідно з Рішеннями від 19.12.2022 року №272/4833, №273/4833 у розмірі 6 783,00 гривень. Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.03.2023 позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу протягом п`яти днів з дня отримання цієї ухвали усунути виявлені недоліки позовної заяви шляхом поданням документу про сплату судового збору. Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24.03.2023 продовжено процесуальний строк на усунення недоліків позовної заяви, вказаних в ухвалі судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.03.2023, та встановити строк для їх усунення - протягом десяти днів з наступного дня після отримання копії цієї ухвали. Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04.05.2023 позовну заяву повернуто. Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 09.06.2023 апеляційну скаргу залишено без руху та запропоновано позивачу протягом десяти днів з дня отримання цієї ухвали усунути виявлені недоліки позовної заяви шляхом поданням документу про сплату судового збору. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 21.06.2023 у задоволенні клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги шляхом відстрочення сплати судового збору відмовлено, апеляційну скаргу повернуто скаржнику. 12.07.2023 на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга відповідача, в якій скаржник просить скасувати ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 21.06.2023 та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції. Проаналізувавши зміст оскаржуваного судового рішення, доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов до таких висновків. Повертаючи апеляційну скаргу суд апеляційної інстанції виходив з того, що скаржник у встановлений судом строк виявленого недоліку апеляційної скарги не усунув недоліки апеляційної скарги, а саме не надав суду документа про сплату судового збору за подання апеляційної скарги. Вирішенню питання щодо повернення апеляційної скарги передувало вирішення судом заявленого апелянтом клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги. Скаржник просив суд апеляційної інстанції відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги, проте судом апеляційної інстанції зроблено висновок, що зазначені підстави не є поважними, оскільки обставини, пов`язані з фінансуванням державних установ чи організацій з державного бюджету, не можуть бути підставою для відстрочення сплати судового збору, що стало підставою для відмови у задоволенні вказаного клопотання. Частиною другою статті 132 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Умови, за яких суд може, зокрема, звільнити від сплати судового збору або відстрочити його сплату та перелік суб`єктів, до яких таке звільнення (відстрочення) застосовується, обумовлені Законом України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір». Відповідно до статей 1 та 2 Закону України № 3674-VI «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом; судовий збір включається до складу судових витрат; платники судового збору - це громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення. Отже, судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи. Суд також виходить з того, що саме на заявника покладається обов`язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про звільнення (відстрочення) від сплати судового збору; обов`язок сплатити судовий збір, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов`язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права. При прийнятті таких висновків суд враховує положення пункту 1 частини другої статті 129 Конституції України, згідно з яким однією із основних засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. У зв`язку із цим обставини, пов`язані з небажанням сторони сплатити судовий збір, у тому числі, обставини, пов`язані з фінансуванням суб`єкта владних повноважень з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення (відстрочення, розстрочення) від такої сплати. Відмовляючи у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору суд апеляційної інстанції виходив з того, що звільнення, відстрочення або розстрочення сплати судового збору, є дискреційним правом, а не обов`язком суду, можливість реалізації якого пов`язується з майновим станом особи. Тобто, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Отже, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення зазначеного клопотання. Відповідно до частини п`ятої статті 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору. Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Враховуючи те, що скаржником не усунуто у встановлений судом строк виявленого недоліку, суд апеляційної інстанції прийняв правильне рішення про повернення апеляційної скарги заявнику. Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою, правильне застосовування апеляційним судом норм матеріального і процесуального права не викликають сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а тому у відкритті касаційного провадження за даною касаційною скаргою необхідно відмовити. Керуючись статтями 169, 328, 333, КАС України, Верховний Суд УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 21.06.2023 у справі № 340/1091/23 за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , про стягнення добровільно не сплаченої суми штрафних санкцій. Надіслати скаржнику копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя - доповідач: С.М. Чиркін Судді: В.М. Кравчук В.М. Шарапа