LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КАС ВС420/5073/23

від 18.07.2023 · Адміністративна

УХВАЛА 18 липня 2023 року м. Київ справа №420/5073/23 адміністративне провадження № К/990/24603/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Шарапи В.М., суддів Кравчука В.М., Чиркіна С.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20.06.2023 у справі №420/5073/23 за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми штрафних санкцій, В С Т А Н О В И В: До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми штрафних санкцій. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 21.04.2023 позовну заяву повернуто позивачу. Не погоджуючись з вказаною ухвалою позивач оскаржив її в апеляційному порядку. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15.05.2023 вказана апеляційна скарга залишена без руху та надано строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги шляхом надання доказів сплати судового збору. В свою чергу, апелянтом подано клопотання про продовження на невизначений термін строку на подання доказів щодо сплати судового збору через відсутність бюджетних надходжень для сплатити судового збору. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29.05.2023 частково задоволено заяву та продовжено процесуальний строк на 5 днів з моменту отримання копії цієї ухвали. Апелянтом повторно подано клопотання про продовження на невизначений термін строку на подання доказів щодо сплати судового збору через відсутність бюджетних надходжень для сплатити судового збору. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07.06.2023 частково задоволено заяву та повторно продовжено процесуальний строк на 5 днів з моменту отримання копії цієї ухвали. Позивач втретє подав клопотання про продовження строку для надання доказів сплати судового збору на невизначений термін через відсутність коштів для сплати судового збору, однак П`ятий апеляційний адміністративний суд своєю ухвалою від 20.06.2023 відмовив у задоволенні цього клопотання, а апеляційну скаргу повернув апелянту. На адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду 12.07.2023 через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний Суд» надійшла касаційна скарга Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві, в якій скаржник просить скасувати ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20.06.2023, а справу направити до цього ж суду для продовження розгляду. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовані норми процесуального права. Вважає, що при постановленні оскаржуваної ухвали не враховано відсутність достатнього та своєчасного фінансування витрат позивача на оплату судового збору. Зауважує, що Головне управління фінансується лише за рахунок державного бюджету і суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки питанню реальної спроможності Головного управління сплатити судовий збір у визначений судом строк, що підтверджено належними доказами поданими до суду. За правилами частини 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Втім, перевіривши касаційну скаргу, Верховний Суд вважає за необхідне відмовити у відкритті касаційного провадження, виходячи з наступного. Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою. За змістом частини 2 статті 333 КАС України, у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. З відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що позивачу відмовлено у задоволенні його клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги (поданого втретє) та повернуто його апеляційну скаргу. В якості мотивів суд апеляційної інстанції зазначив, що апелянтом не виконано вимог ухвали суду щодо надання підтверджень сплати судового збору та не вжито заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу, наявних кошторисних призначень. Також суд зауважив, що неодноразове продовження строків виконання ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху унеможливлює набрання законної сили ухвалою суду першої інстанції. Приписами пункту 1 частини 5 статті 296 КАС України встановлено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору. Згідно із частиною 2 статті 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (частина 2 статті 169 КАС України). Положенням пункту 1 частини 4 цієї ж статті визначено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Частиною 2 статті 121 КАС України передбачено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Отже, КАС України визначено максимально можливу тривалість строку (десять днів з дня вручення ухвали), який встановлюється судом для усунення недоліків апеляційної скарги. Цей строк, який за своєю суттю є процесуальним, може бути продовжений судом з власної ініціативи або за заявою учасника справи. У той же час, продовження процесуального строку є правом, а не обов`язком, суду і повинно здійснюватися за наявності для цього обґрунтованих підстав. Також, слід врахувати, що умовою продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги є наявність достатніх доказів того, що після такого продовження строку відпадуть обставини, які перешкоджають виконанню ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху. Приписами статті 44 КАС України встановлено, зокрема, обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом. Відтак, процесуальним законом чітко закріплено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом. Позивач, отримавши копію ухвали про залишення без руху апеляційної скарги, протягом встановленого судом строку (який двічі продовжувався) недоліки цієї касаційної скарги не усунув, а тому суд апеляційної інстанції правомірно повернув своєю ухвалою від 20.06.2023 вказану скаргу апелянту. Пояснення ж зазначені скаржником в обґрунтування касаційної скарги Верховний Суд не бере до уваги, позаяк такі є абстрактними, узагальненими та такими, що не містять ознак наявності перепони у вчиненні процесуальної дії протягом визначеного законодавством строку. Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» вказав: «Суд ще раз нагадує, що він ніколи не виключав можливості того, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Більше того, Суд вважає, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах. Таким чином, вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції». У підсумку, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку, з яким погоджується і суд касаційної інстанції, про відсутність підстав для відкриття апеляційного провадження, оскільки у встановлений судом строк апелянтом не були усунуті недоліки апеляційної скарги. Зі змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення вбачається, що касаційна скарга є необґрунтованою, правильне застосовування частини 2 статті 298 та пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, а тому у відкритті касаційного провадження за цією касаційною скаргою слід відмовити. Керуючись статтями 248, 333 КАС України, Верховний Суд У Х В А Л И В: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20.06.2023 у справі №420/5073/23 за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми штрафних санкцій. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження надіслати особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена. СуддіВ.М. Шарапа В.М. Кравчук С.М. Чиркін

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»