LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4856240/4649/23

від 25.07.2023 ·

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/4649/23 Головуючий у 1-й інстанції: Лавренчук Ольга Володимирівна Суддя-доповідач: Капустинський М.М. 25 липня 2023 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Капустинського М.М. суддів: Сапальової Т.В. Ватаманюка Р.В. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : у лютому 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Територіального управління Служби судової охорони у Житомирській області у якому просив: - визнати протиправною бездіяльність Територіального управління служби судової охорони у Житомирській області щодо нарахування та виплати додаткової щомісячної винагороди у розмірі до 30000,00 грн. пропорційно в розрахунку на місяць, згідно з постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», починаючи з 14.06.2022 по 20.01.2023 включно; - зобов`язати Територіальне управління служби судової охорони у Житомирській області виплатити мені додаткову щомісячну винагороду в розмірі до 30000,00 грн. пропорційно в розрахунку на місяць, згідно з постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», починаючи з 14.06.2022 по 20.01.2023 включно. Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2023 року позовну заяву про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії в частині позовних вимог за період із 14.06.20222 року по 30.11.2022, - повернуто заявнику. Не погодившись з ухвалою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що висновок суду першої інстанції про пропущення позивачем строку звернення до суду є неправомірним, оскільки зроблений без врахування фактичних обставин справи, без належної оцінки наданих позивачем доказів, з порушенням норм процесуального права. Вважає , що суд першої інстанції неправомірно повернув позивачу позовну заяву в частині периодів позовних вимог з 14.06.2022 року по 18.07.2023 року та з 01.10.2022 року по 30.11.2022 року. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, за наявними у справі матеріалами. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Як свідчать матеріали справи, ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 23.02.2023 року позовну заяву залишено без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду та доказів, що підтверджуються причини пропуску такого строку. Клопотання про поновлення строку звернення до суду надійшло до Житомирського окружного адміністративного суду 23.03.2023 року. В обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зазначає, що отримавши у січні 2023 року грошове забезпечення за грудень 2022 року, дізнався, що відповідач допустив протиправну бездіяльність, не забезпечив включення видатків до бюджетних зобов`язань, що призвело до порушення його прав на отримання додаткової винагороди згідно положень постанови КМУ №168 за весь період служби, починаючи з 10.06.2022 року. Вказує, що саме 28.01.2023 дізнався про порушення своїх прав. Також, звертає увагу суду, що позовна заява з вимогами про протиправність невиплати додаткової винагороди у складі грошового забезпечення за грудень 2022 року, (яке отримане 28.01.2023 року), а також по 20 січня 2023 року подана з дотриманням строку звернення до суду, оскільки відлік місячного строку на звернення позивача до суду з вимогами щодо виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, повинен здійснюватися з наступного місяця щодо виплати додаткової винагороди за минулий місяць, тому може бути прийнята судом до провадження без вирішення питання щодо поновлення пропущеного строку. Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2023 року позовну заяву в частині позовних вимог за період з 14.06.2022 року по 30.11.2022 року, - повернуто позивачу. Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення строку звернення до суду з позовними вимогами за період із 14.06.2022 по 30.11.2022, оскільки грошове забезпечення позивач отримував щомісяця, мав реальну можливість дізнатись про порушення свої прав та не був позбавлений права звернутись до суду в межах місячного строку, встановленого КАС України, тому повернув позовну заяву в цій частині. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне. Згідно з ч.1 ст.122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Відповідно до ч. 5 статті 122 КАС України, яка є спеціальною нормою, передбачає місячний строк звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби. Положеннями частин 1, 2 ст.123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Частиною 6 статті 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску. Так, предметом судового спору у даному випадку є незгода позивача із розміром грошового забезпечення, а саме: невиплата додаткової щомісячної винагороди, встановлену постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року. Відповідно до матеріалів справи судом встановлено, що позивач продовжує проходити службу в Службі судової охорони у Житомирській області, отже до спірних правовідносин підлягає застосуванню місячний строк звернення до суду, передбачений ч.5 ст.122 КАС України. Як зазначає ОСОБА_1 при звернені з позовною заявою, а також і з апеляційною скаргою, грошове забезпечення за грудень 2022 року позивач отримав 28.01.2023 року. Відповідно до матеріалів справи встановлено, що з позовом до суду позивач звернувся 15.02.2023 року (зареєстровано судом першої інстанції 21.02.2023 року. Водночас, колегія суддів звертає увагу, що 19.07.2022 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" від 1 липня 2022 року № 2352-ІХ, яким внесені зміни до законодавства про працю. Серед іншого вказаним законом частини перша та друга статті 233 КЗпП України викладені у такій редакції: - працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті; - із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116). Згідно нової редакції ст.234 КЗпП України, у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, суд може поновити ці строки, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (стаття 116), минуло не більше одного року. З огляду на вищезазначене слідує, що законодавцем встановлено тримісячний строк з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, протягом якого працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду. Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при вирішенні даного спору обґрунтовано застосовано положення ст.123 КАС України, однак не враховано положення ст.233 КЗпП України. З огляду на вищезазначене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції протиправно повернув позовну заяву позивачеві в частині періоду - з 28.10.2022 по 20.01.2023, тому позовні вимоги в цій частині підлягають поверненню до суду першої інстанції для продовження розгляду. Разом з тим, колегія суддів зазначає, що апелянт не надав жодних доказів в підтвердження того, що він був позбавлений можливості раніше отримати інформацію про обставини невиплати йому додаткової грошової винагороди. Доказів, що відповідач чинив йому перешкоди у отриманні відповідної інформації, позивачем також не надано. Також, необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Відповідно до п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Згідно із ч.1 ст.317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії скасувати. Справу направити до Житомирського окружного адміністративного суду для продовження розгляду. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий Капустинський М.М. Судді Сапальова Т.В. Ватаманюк Р.В.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»