Постанова 4854 № 420/23590/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 липня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/23590/21 Головуючий в 1 інстанції: Цховребова М.Г. Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючої судді Шевчук О.А., суддів: Бойка А.В., Федусика А.Г., при секретарі Вовненко А.В., за участю апелянта - ОСОБА_1 , представника відповідачів - Елісашвілі О.М. розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2023 року у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Одеської обласної прокуратури про визнання протиправним та скасування рішення та наказу, поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, - ВСТАНОВИЛА: В листопаді 2021 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідачів, в якій просив визнати протиправним та скасувати рішення П`ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 13 вересня 2021 року № 258 «Про неуспішне проходження прокурором атестації», згідно якого прокурор Білгород-Дністровської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_1 неуспішно пройшов атестацію; - визнати протиправним та скасувати наказ Одеської обласної прокуратури від 20 жовтня 2021 року № 2337к, згідно якого звільнено ОСОБА_1 з посади прокурора Білгород-Дністровської місцевої прокуратури Одеської області та органів прокуратури на підставі рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації (підпункт 2 пункту 19 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури») з 29 жовтня 2021 року; - поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора Білгород-Дністровської місцевої прокуратури Одеської обласної прокуратури або на посаді в Одеській обласній прокуратурі, що є рівнозначною (рівноцінною) посаді, з якої звільнено та яка буде існувати на час винесення рішення (код ЄДРПОУ Одеської обласної прокуратури 03528552) з 29 жовтня 2021 року; - стягнути з Одеської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за весь час вимушеного прогулу із відрахуванням загальнообов`язкових до сплати платежів з 29 жовтня 2021 року по день винесення рішення у цій справі; - допустити негайне виконання судового рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді прокурора Білгород-Дністровської місцевої прокуратури Одеської області або на посаді в Одеській обласній прокуратурі, що є рівнозначною (рівноцінною) посаді, з якої звільнено та яка буде існувати на час винесення рішення та стягнення на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми платежу за один місяць із відповідним відрахуванням загальнообов`язкових платежів; - судові витрати розподілити згідно Кодексу адміністративного судочинства України. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що проведений перед іспитом інструктаж не містив роз`яснень щодо можливості та порядку зміни обраного варіанту відповіді (до надання відповіді) та поводження у зв`язку із проблемами технічного характеру, що зважаючи на стислий часовий проміжок іспиту, унеможливило своєчасне звернення за допомогою та складання відповідного Акту; при проходженні тестування на вербальний інтелект словосполучення, які пропонувалися для тестування взагалі не мали ніякого відношення до права, а навпаки стосувалися мистецтва, тваринного, рослинного світу тощо; у жодному Законі України та підзаконному нормативно-правовому в тому числі Порядку про проходження прокурорами атестації, затвердженого Наказом Генерального прокурора 03 жовтня 2019 року № 221, не йде мова про можливість та підстави застосування тестів на перевірку вербального абстрактно-логічного інтелекту; договори на використання інформаційної системи «Аналітична система оцінки знань» відсутня; тестові питання не пройшли апробації перед їх впровадженням і використання під час тестування прокурорів; починаючи з 25 листопада 2020 року по 15 березня 2021 року позивачу не було призначено нову дату складання іспиту (другий етап), хоча у зазначений період, а саме з лютого 2021 по вересень кадровими комісіями (Тринадцята та Чотирнадцята) проводили тестування для прокурорів місцевих прокуратур, які з поважних причин не проходили відповідні етапи тестування, що відображено за певним посиланням; П`ятнадцятою кадровою комісією грубо порушено приписи п. 6 розділу III Порядку 221, так як П`ятнадцята кадрова комісія у позивача будь-які іспити не приймала, а тому не уповноважена була приймати рішення № 258 від 13 вересня 2021 року про неуспішне проходження позивачем атестації; відсутні на сайті взагалі контакти для листування тощо П`ятнадцятої кадрової комісії; в порушення Закону України «Про доступ до публічної інформації», Закону України «Про звернення громадян» відповіді позивачу від П`ятнадцятої кадрової комісії не надходили, що свідчить про непрозорість роботи П`ятнадцятої кадрової комісії, а також порушення законодавства про звернення громадян; наявність позитивного рішення відносно позивача, яке прийнято відповідною Другою кадровою комісією і наявність іншого негативного рішення не уповноваженої П`ятнадцятої кадрової комісії ставить позивача у правову невизначеність; між тим, ніякого письмового попередження з пропонуванням іншої роботи позивачу не надавалось; відсутність в оскаржуваному наказі конкретної підстави звільнення, вичерпний перелік якої визначено у ст. 51 Закону України «Про прокуратуру», ставило позивача у стан правової невизначеності; будь-яким індивідуальним актом про майбутнє звільнення позивач не попереджався; при звільненні позивача з посади прокурора була порушена процедура попередження його про майбутнє звільнення, що підтверджується висновками Конституційного Суду України в справі № 3-5/2022(9/22), тощо. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2023 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції; ухвалити у справі нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю. Доводами апеляційної скарги зазначено, що а ні Законом №113, ані Порядками №221 та №233 не передбачено, що такі різні за часовим виміром та сутністю види діяльності комісії, як організаційна підготовка до проведення, саме проведення, прийняття рішення про складення іспиту можуть проводитися різними комісіями, чи членами різних комісій, а навпаки містить імперативну норму про необхідність прийняття рішень, проведення вказаних етапів саме відповідною комісією, тобто однією. П`ятнадцята кадрова комісія не була відповідною кадровою комісією для позивача, а відповідною кадровою комісією для позивача була саме Друга кадрова комісія, підтверджується системним аналізом положень Закону №113, Порядку №221, Порядку №233. Приписами пункту 16 розділу II Закону №113 визначено, що за результатами складення прокурором іспиту відповідна кадрова комісія ухвалює рішення щодо допуску прокурора до проведення співбесіди. Апелянт вказує, що П`ятнадцята кадрова комісія в розумінні вказаних нормативно-правових актів не була відповідною кадровою комісією для позивача та немала право приймати відносно позивача рішення № 258 від 13.09.2021 «Про неуспішне проходження прокурором атестації», а для позивача відповідною кадровою комісією була саме Друга кадрова комісія. Апелянт вказує, що П`ятнадцята кадрова комісія створена в порушення вимог Закону №113, а тому у неї були відсутні будь-які передбачені Законом повноваження щодо прийняття відносно позивача незаконного рішення від 13 вересня 2021 року № 258 «Про неуспішне проходження прокурором атестації». В обгрунтування своєї позиції апелянт посилається на постанову Верховного Суду від 27.04.2023 р. у справі № 380/23397/21. Позивачем 05 жовтня 2021 року на електронну адресу Офісу Генерального прокурора - public@gp.gov.ua, з відміткою для П`ятнадцятої кадрової комісії, та 06 жовтня 2021 року на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 , скеровано звернення у якому, окрім доводів, зазначених у зверненні до Другої кадрової комісії, які враховано відповідною кадровою комісією при виключенні позивача зі списку прокурорів, які не успішно склали другий етап, зазначено, що позивач хворіє на цукровий діабет та з вказаним діагнозом перебуває на обліку у лікаря-ендокринолога поліклінічного відділення Хмільницької ЦРЛ Вінницької області. Враховуючи, що наказ №2337к від 20.10.2021 керівника Одеської обласної прокуратури про звільнення позивача із займаної посади видано на підставі рішення №258 від 13.09.2021 П`ятнадцятої кадрової комісії, у разі задоволення вимог позивача про скасування рішення П`ятнадцятої кадрової комісії, підлягає і скасуванню наказ №2337к від 20.10.2021 керівника Одеської обласної прокуратури про звільнення позивача із займаної посади та органів прокуратури. В обґрунтування своєї правової позиції апелянт посилається на постанову Верховного Суду від 27.04.2023 року у справі № 380/23397/21. У відзиві на апеляційну скаргу представник Одеської обласної прокуратури зазначає, що Одеська обласна прокуратура діяла в межах повноважень та у спосіб, визначений Законом України «Про прокуратуру» та Законом №113-ІХ, тобто на підставі відповідних норм матеріального права, які є чинними та неконституційними не визнавались. У спірному наказі керівника обласної прокуратури про звільнення позивача зазначено підпункт 2 пункту 19 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-ІХ (як юридична підстава для звільнення) та рішення п`ятнадцятої кадрової комісії № 258 від 13.09.2021 (як доказ наявності факту, який має наслідком звільнення). Представник відповідача вказує, що Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду у постановах від 08.12.2021 (справа №420/4572/21), від 17.11.2021 (справа № 640/1673/20), від 29.11.2021 (справа №200/4759/20-а), від 20.10.2021 (справа № 280/3705/20) зазначено, що тестування позивачем було завершено, під час проведення тестування акти про дострокове завершення тестування з незалежних від члена комісії та прокурора причин не складались. Під час проведення тестування прокурором жодних заяв до комісії не подано і фактично використано право на проходження відповідного етапу атестації та завершено тестування. Отже доводи апеляційної скарги щодо протиправності рішення кадрової комісії є безпідставними та непідтвердженими жодними доказами. Підставу звільнення в наказі сформульовано відповідно до п. 19 розд. II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-ІХ. Окрім цього, представник відповідача зазначає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо відсутності підстав для поновлення ОСОБА_1 на відповідній посаді в органі прокуратури України, а тому доводи апеляційної скарги є безпідставними. До того ж є безпідставними доводи апелянта щодо поновлення його на рівнозначній посаді в Одеській обласній прокуратурі, оскільки ОСОБА_1 жодної посади до його звільнення в Одеській обласній прокуратурі не займав. З огляду на зазначене представник Одеської обласної прокуратури просить апеляційну скаргу відхилити, рішення суду першої інстанції залишити без змін. У відзиві на апеляційну скаргу представник Офісу Генерального прокурора зазначає, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 є безпідставними, а сама апеляційна скарга такою, що не підлягає задоволенню. Позивачем на виконання пункту 10 Порядку № 221 Генеральному прокурору подано заяву встановленої форми про переведення на посаду прокурора в окружній прокуратурі та про намір пройти атестацію. З огляду на це, позивачем надано персональну згоду на те, що у разі прийняття кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації, його буде звільнено на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» (відповідно до вимог підпункту 2 пункту 19 розділу II Закону № 113-ІХ). Така згода є усвідомленням наслідків неуспішного проходження атестації. Порядок та умови атестації прокурорів є однаковими для всіх прокурорів та ґрунтуються на вимогах Закону № 113-ІХ, а тому процедура атестації була проведена без будь-яких дискримінаційних ознак. Визначений Порядком № 221 етап атестації у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки відповідає вимогам Закону № 113-ІХ. 05.11.2020 за наслідками складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки (другий етап атестації) ОСОБА_1 набрав 85 балів, що з урахуванням наказу виконувача обов`язків Генерального прокурора від 07.10.2020 № 474, є менше прохідного балу (93) для успішного складання іспиту. Представник відповідача вказує, що судом першої інстанції правильно встановлено, що прокурор, який за результатами складення іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, не допускається до співбесіди, припиняє участь в атестації, а відповідна кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження прокурором атестації (пункт 6 розділу III Порядку № 221). Позивач не звертався із скаргами до членів комісії щодо поганого самопочуття під час самого іспиту, а подав відповідні заяви після його здачі та отриманого негативного результату. ОСОБА_1 08.11.2020 звернувся до другої кадрової комісії з заявою про повторне проходження тестування. Друга кадрова комісія 19.11.2020 (протокол № 14, питання 2.2 порядку денного) розглянула заяву позивача від 08.11.2020, та враховуючи доводи ОСОБА_1 , дійшла висновку вказану заяву задовольнити, визнати недійсними результати іспиту, призначити новий час для складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки. Проте, вказаною комісією рішення про неуспішне проходження ним атестації не було прийнято. Таким чином, кадровою комісією приймалося процедурне рішення (про успішне/неуспішне проходження атестації) та про призначення нового часу (дати) складання цього іспиту. Водночас новий час та дату складання іспиту вищевказаною комісією не призначено, графік складання іспиту, у т.ч. позивачем, не затверджено. При цьому жодною нормою законодавства не передбачені строки, протягом яких повинні бути призначені нові час і дата складання іспиту. Визначення такої дати (часу) є дискреційними повноваженнями кадрових комісій. Сам факт звернення прокурора із заявою про незадовільний стан здоров`я та технічні збої програмного забезпечення після неуспішного проходження ним тестування не є доказом їх наявності. Підстав для включення ОСОБА_1 до графіку складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки Комісією № 15 не встановлено. Комісією № 15, відповідно до вимог п. 13, 16, 17 розділу II Закону № 113-IX, пункту 6 розділу І, пунктів 5, 6 розділу III Порядку № 221, прийнято законне та обґрунтоване рішення від 13.09.2021 № 232 про неуспішне проходження позивачем атестації. ОСОБА_1 фактично використав своє право на проходження відповідного етапу атестації. З урахуванням того, що Друга кадрова комісія за результатами іспиту позивача не ухвалила рішення відповідно до п. 8 розділу І Порядку № 221 (тобто про успішне або неуспішне проходження прокурором атестації), таке рішення ухвалила п`ятнадцята кадрова комісія. Твердження позивача про наявність у нього проблем із здоров`ям та неможливістю у зв`язку з цим належно пройти тестування, є безпідставними та свідчать про намагання позивача спростувати отриманий негативний результат. Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 124-130 КАС України. Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до рішення П`ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) «Про неуспішне проходження прокурором атестації» № 258 від 13 вересня 2021 року (т.1 а.с.40): - керуючись пунктами 13, 16, 17 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», пунктом 6 розділу І, пунктами 5, 6 розділу ІІІ Порядку проходження прокурорами атестації, затвердженого наказом Генерального прокурора від 03.10.2019 № 221 (далі Порядок); - враховуючи, що прокурор Білгород-Дністровської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_1 за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки набрав 85 балів, що є менше прохідного балу (93) для успішного складання іспиту, встановленого наказом виконувача обов`язків Генерального прокурора від 07.10.2020 № 474 «Про встановлення прохідного бала для успішного складання іспиту у форму анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки під час атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), а також оприлюднення зразка тестових питань (завдань) та правил складання іспиту» він не допускається до етапу проходження співбесіди та припиняє участь в атестації; - у зв`язку з цим прокурор Білгород-Дністровської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_1 неуспішно пройшов атестацію. З вказаним рішенням кадрової комісії позивач ознайомлений 29 жовтня 2021 року, про що свідчить особистий підпис позивача. Наказом керівника Одеської обласної прокуратури № 2337к від 20 жовтня 2021 року (т.1 а.с.41), звільнено ОСОБА_1 з посади прокурора Білгород-Дністровської місцевої прокуратури Одеської області та органів прокуратури на підставі рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації (підпункт 2 пункту 19 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури») з 29 жовтня 2021 року; - відділу фінансування та бухгалтерського обліку обласної прокуратури провести остаточний розрахунок та виплатити усі належні ОСОБА_1 виплати при звільненні; - підстава: рішення п`ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) № 258 від 13.09.2021. Не погоджуючись з рішенням П`ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 13 вересня 2021 року № 258 та наказом Одеської обласної прокуратури від 20 жовтня 2021 року № 2337к, позивач звернувся до суду із вищенаведеними позовними вимогами. Приймаючи рішення про відмову у задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач за наслідками складення іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички набрав 85 балів, що є менше прохідного балу для успішного складення іспиту, П`ятнадцята кадрова комісія, ухваливши спірне рішення, яке є предметом позову, діяла відповідно до наведених приписів Закону № 113-ІХ і Порядку № 221, а тому підстави для його скасування відсутні, відповідно відсутні підстави для задоволення позовних вимог у цій частині. За наявності відповідного рішення кадрової комісії від 13 вересня 2021 року № 258 про неуспішне проходження позивачем атестації, Одеською обласною прокуратурою, керуючись статтею 11 Закону України «Про прокуратуру», на підставі вказаної норми Закону № 113-IX, суд першої інстанції вважає, що наказ від 20 жовтня 2021 року № 2337к про звільнення позивача видано правомірно, підстави для його скасування відсутні. Також, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позовні вимоги про поновлення позивача на посаді та про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними від вимог щодо визнання протиправними та скасування рішення кадрової комісії і наказу про звільнення, які не підлягають задоволенню, відповідно ці вимоги також не можуть бути задоволені. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 43 Конституції України закріплено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується, а держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності; громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. За змістом статті 2 КЗпП України право громадянина України на працю є одним з основних трудових прав працівників. Положеннями статті 5-1 КЗпП України передбачено гарантії забезпечення права громадян на працю, зокрема, щодо правового захисту від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи. Відповідно до статті 222 КЗпП України особливості розгляду трудових спорів суддів, прокурорсько-слідчих працівників, а також працівників навчальних, наукових та інших установ прокуратури, які мають класні чини, встановлюється законодавством. Статтею 4 Закону України від 14 жовтня 2014 року №1697-VII "Про прокуратуру" (далі також - Закон № 1697-VII) установлено, що організація та діяльність прокуратури України, статус прокурорів визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України, чинними міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Законом №1697-VII забезпечуються гарантії незалежності прокурора, зокрема, щодо особливого порядку його призначення на посаду, звільнення з посади, притягнення до дисциплінарної відповідальності тощо (пункт 1 частина перша статті 16 Закону №1697-VII). Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" від 19 вересня 2019 року №113-IX (надалі - Закон №113-IX (набрав чинності 25 вересня 2019 року)) запроваджено реформування системи органів прокуратури, у зв`язку із чим до Закону №1697-VII були внесені зміни. Статтею 14 Закону №1697-VII у зв`язку із внесенням до неї змін Законом №113-ІХ передбачено скорочення кількості прокурорів органів прокуратури. Зокрема, змінами, унесеними законодавцем, установлено, що загальна чисельність прокурорів органів прокуратури становить не більше 10 000 осіб. Приведення у відповідність із вимогами статті 14 Закону України "Про прокуратуру" кількісного складу органів прокуратури здійснюється, крім іншого, шляхом проведення атестації на виконання вимог Закону №113-ІХ. У тексті Закону № 1697-VII слова "Генеральна прокуратура України", "регіональні прокуратури", "місцеві прокуратури" замінено відповідно словами "Офіс Генерального прокурора", "обласні прокуратури", "окружні прокуратури". Згідно з пунктами 6, 7 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-ІХ з дня набрання чинності цим Законом усі прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур вважаються такими, що персонально попереджені у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру". Прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом. Згідно з пунктом 9 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-ІХ Атестація здійснюється згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, який затверджується Генеральним прокурором. Пунктом 10 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-ІХ установлено, що прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур (у тому числі ті, які були відряджені до Національної академії прокуратури України для участі в її роботі на постійній основі) мають право в строк, визначений Порядком проходження прокурорами атестації, подати Генеральному прокурору заяву про переведення на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах. У заяві також повинно бути зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних, на застосування процедур та умов проведення атестації. Форма та порядок подачі заяви визначаються Порядком проходження прокурорами атестації. Згідно з пунктом 11 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-IX атестація прокурорів проводиться кадровими комісіями Офісу Генерального прокурора, кадровими комісіями обласних прокуратур. Пунктом 14 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-IX графік проходження прокурорами атестації встановлює відповідна кадрова комісія. Атестація проводиться прозоро та публічно, у присутності прокурора, який проходить атестацію. Перебіг усіх етапів атестації фіксується за допомогою технічних засобів відео- та звукозапису. Відповідно до пунктів 16-18 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-IX за результатами складення прокурором іспиту відповідна кадрова комісія ухвалює рішення щодо допуску прокурора до проведення співбесіди. Якщо прокурор за результатами складення іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, встановлений згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, це є підставою для недопущення прокурора до етапу співбесіди і ухвалення кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації таким прокурором. Кадрові комісії за результатами атестації прокурора ухвалюють одне із таких рішень: рішення про успішне проходження прокурором атестації або рішення про неуспішне проходження прокурором атестації. Повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів, крім випадків її проходження прокурорами та слідчими органів прокуратури, зазначеними в підпункті 3 пункту 7 цього розділу, забороняється. Кадрові комісії за результатами атестації подають Генеральному прокурору інформацію щодо прокурорів, які успішно пройшли атестацію, а також щодо прокурорів, які неуспішно пройшли атестацію. У разі успішного проходження атестації прокурор за умови наявності вакансії та за його згодою може бути переведений Генеральним прокурором на посаду прокурора в Офіс Генерального прокурора, а керівником обласної прокуратури - на посаду прокурора у відповідній обласній прокуратурі та в окружній прокуратурі, яка розташована у межах адміністративно-територіальної одиниці, що підпадає під територіальну юрисдикцію відповідної обласної прокуратури. При цьому переведення прокурора може бути здійснено в орган прокуратури, що є рівнозначним, вищим або нижчим щодо органу прокуратури, в якому він обіймав посаду прокурора на день набрання чинності цим Законом, з урахуванням вимог щодо стажу роботи в галузі права, визначених у статті 27 Закону України "Про прокуратуру". При переведенні на посаду прокурора окружної прокуратури вимоги щодо стажу, передбачені частиною першою статті 27 Закону України "Про прокуратуру", не поширюються на прокурорів військових прокуратур, які успішно пройшли атестацію. За пунктом 19 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-IX, прокурори та слідчі органів прокуратури, зазначені в підпунктах 1-4 пункту 7 цього розділу, звільняються Генеральним прокурором, керівником регіональної (обласної) прокуратури з посади прокурора за умови настання однієї з таких підстав: 1) неподання прокурором чи слідчим органів прокуратури у встановлений строк заяви до Генерального прокурора про переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури та про намір у зв`язку із цим пройти атестацію; 2) рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації; 3) в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах відсутні вакантні посади, на які може бути здійснено переведення прокурора чи слідчого органів прокуратури, який успішно пройшов атестацію; 4) ненадання прокурором чи слідчим органів прокуратури, у разі успішного проходження ним атестації, згоди протягом трьох робочих днів на переведення на запропоновану йому посаду в Офісі Генерального прокурора, обласній прокуратурі, окружній прокуратурі. Перебування прокурора на лікарняному через тимчасову непрацездатність, у відпустці чи у відрядженні до Національної академії прокуратури України для участі в її роботі на постійній основі не є перешкодою для його звільнення з посади прокурора відповідно до цього пункту. Указані в цьому пункті прокурори можуть бути звільнені з посади прокурора також і на інших підставах, передбачених Законом України "Про прокуратуру". За визначенням, що міститься в пункті 1 розділу І Порядку № 221, атестація прокурорів - це встановлена розділом II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-IX і цим Порядком процедура надання оцінки професійній компетентності, професійній етиці та доброчесності прокурорів Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур і військових прокуратур. Відповідно до пунктів 2, 4 розділу І Порядку № 221 атестація прокурорів Генеральної прокуратури України (включаючи прокурорів Головної військової прокуратури, прокурорів секретаріату Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів), регіональних, місцевих прокуратур та військових прокуратур проводиться відповідними кадровими комісіями. Порядок роботи, перелік і склад кадрових комісій визначаються відповідними наказами Генерального прокурора. Згідно з пунктом 7 розділу І Порядку № 221 повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів не допускається. Якщо складання відповідного іспиту було перервано чи не відбулося з технічних чи інших причин, які не залежали від членів комісії та прокурора, або ж у разі скасування судом рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації комісія призначає новий час (дату) складання прокурором відповідного іспиту чи проведення з ним співбесіди. Відповідно до пункту 8 розділу І Порядку № 221 за результатами атестації прокурора відповідна кадрова комісія ухвалює одне із таких рішень: 1) рішення про успішне проходження прокурором атестації; 2) рішення про неуспішне проходження прокурором атестації. Форми типових рішень визначені у додатку 1 до цього Порядку. Відповідно до пункту 11 розділу І Порядку № 221 особиста участь прокурора на всіх етапах атестації є обов`язковою. Перед кожним етапом атестації прокурор пред`являє кадровій комісії паспорт або службове посвідчення прокурора. У разі неявки прокурора для проходження відповідного етапу атестації у встановлені кадровою комісією дату, час та місце, кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження атестації таким прокурором. Факт неявки прокурора фіксується кадровою комісією у протоколі засідання, під час якого мав відбуватися відповідний етап атестації такого прокурора. У виключних випадках, за наявності заяви, підписаної прокурором або належним чином уповноваженою ним особою (якщо сам прокурор за станом здоров`я не може її підписати або подати особисто до комісії) про перенесення дати іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, або дати іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки, або дати співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності, кадрова комісія має право протягом трьох робочих днів з дня отримання такої заяви ухвалити рішення про перенесення дати складення відповідного іспиту, проведення співбесіди для такого прокурора. Заява має бути передана безпосередньо секретарю відповідної кадрової комісії не пізніше трьох днів з дати, на яку було призначено іспит, співбесіду відповідного прокурора. До заяви має бути долучена копія документа, що підтверджує інформацію про поважні причини неявки прокурора на складення відповідного іспиту, проходження співбесіди. У разі неможливості надати документальне підтвердження інформації про причини неявки в день подання заяви прокурор має надати таке документальне підтвердження в день, на який комісією було перенесено проходження відповідного етапу атестації, однак до початку складення відповідного іспиту, проходження співбесіди. Якщо прокурор не надасть документальне підтвердження інформації про поважні причини його неявки до початку перенесеного складення відповідного іспиту, проходження співбесіди, комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження атестації таким прокурором. Якщо заява прокурора подана до кадрової комісії з порушенням строку, визначеного цим пунктом, або якщо у заяві не вказані поважні причини неявки прокурора на складення відповідного іспиту, проведення співбесіди кадрова комісія ухвалює рішення про відмову у перенесенні дати та про неуспішне проходження атестації таким прокурором. Інформація про нову дату складення відповідного іспиту, проведення співбесіди для такого прокурора оприлюднюється на офіційному вебсайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора). З моменту оприлюднення відповідної інформації прокурор вважається повідомленим належним чином про нову дату проведення відповідного етапу атестації. Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Порядку № 221 у разі набрання прокурором за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора кількості балів, яка дорівнює або є більшою, ніж прохідний бал, прокурор допускається до складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки. За пунктом 2 розділу ІІІ Порядку № 221 кадрова комісія формує графік складання іспитів. Графік із зазначенням прізвища, імені та по батькові прокурора, номера службового посвідчення, інформації про дату, час та місце проведення тестування оприлюднюється на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора) не пізніше ніж за п`ять календарних днів до дня складання іспиту. Прокурор вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце складання іспиту з моменту оприлюднення відповідного графіка на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора). Кадрова комісія може прийняти рішення про складання прокурорами іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора та іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки в один день. У цьому випадку, кадрова комісія формує графік складання вказаних іспитів із зазначенням прізвища, імені та по батькові прокурора, номера службового посвідчення, інформації про дату, час та місце проведення тестувань, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора не пізніше ніж за п`ять календарних днів до дня складання іспитів. До складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки допускаються прокурори, які за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора набрали кількість балів, яка дорівнює або є більшою, ніж прохідний бал, встановлений у пункті 4 розділу II цього Порядку. Відповідно до пунктів 3-6 розділу ІІІ Порядку № 221 зразок тестових питань та правила складання іспиту оприлюднюється на веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора) не пізніше ніж за сім календарних днів до дня складання іспиту. Тестування проходить автоматизовано з використанням комп`ютерної техніки у присутності членів відповідної кадрової комісії. Прохідний бал (мінімально допустима кількість набраних балів, які можуть бути набрані за результатами тестування) для успішного складання іспиту встановлює своїм наказом Генеральний прокурор після складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора. Прокурор, який за результатами складення іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, не допускається до співбесіди, припиняє участь в атестації, а відповідна кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження прокурором атестації. Спір у цій справі виник у зв`язку із винесенням П`ятнадцятою кадровою комісією рішення від 13 вересня 2021 року № 258 про неуспішне проходження прокурором позивачем атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки як такого, що набрав 85 балів, що є менше прохідного балу (93) для успішного складення іспиту, яке, у свою чергу, стало підставою для винесення керівником Одеської обласної прокуратури наказу від 20 жовтня 2021 року № 2337к про звільнення позивача з посади. Як встановлено судом першої та апеляційної інстанції та вбачається з матеріалів справи, за результатом проходження іспиту на загальні здібності та навички позивач набрав 85 балів, що є меншим прохідного балу (93). При цьому, позивач звернувся до Другої кадрової комісії із заявою, у якій, ураховуючи причини (перед тестуванням, яке відбулось 05 листопада 2020 року, позивачу надійшло повідомлення від дружини, що його доньку 04.11.2020 з уроків було відправлено додому, так як у дитини раптово піднялась температура до 37,2 градуси, позивач почав хвилюватися за стан здоров`я своєї доньки та це суттєво вплинуло на результати тестування, так як через хвилювання він не міг належним чином сконцентруватися на вирішення тестових завдань), які вплинули на результати тестування позивача, та позитивні результати першого етапу тестування, просив не брати до уваги результати другого етапу тестування, отриманні ним 05.11.2020 та надати йому можливість повторно пройти другий етап тестування, а саме вербального та абстрактно-логічного блоків тестування. Питання правомірності прийняття П`ятнадцятою кадровою комісією рішення про неуспішне проходження прокурором атестації за наявності протокольного рішення попередньої кадрової комісії, було предметом дослідження Верховним Судом у справах № 600/6322/21-а, №500/8296/21, №560/16514/21, №580/9908/21, №380/23308/21, № 140/12386/21 та багатьох інших за подібних правовідносин. Так, у справі № 600/6322/21-а Верховний Суд у постанові від 30 листопада 2022 року висловив правову позицію з приводу застосування положень пунктів 16, 19 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-IХ, яка полягає у тому, що набрання прокурором за наслідками першого або другого етапу атестації кількості балів, яка є меншою від прохідного балу для успішного складання іспиту, є для кадрової комісії підставою для ухвалення рішення про неуспішне проходження прокурором атестації і недопуску до наступного етапу атестації; рішення кадрової комісії про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної програми з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора є підставою для звільнення прокурора з посади та органів прокуратури на підставі підпункту 2 пункту 19 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-IX. Проаналізувавши положення законодавства у системному зв`язку, Верховний Суд у вказаній справі зазначив, що "після кожного етапу атестації кадрова комісія приймає рішення. Зокрема щодо другого етапу атестації (складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки), то кадрова комісія (у цій справі такою була Перша кадрова комісія) має ухвалити рішення: або про успішне проходження прокурором атестації, або про неуспішне проходження прокурором атестації. Кадрова комісія такого рішення (щодо позивача) не ухвалила. Натомість ця кадрова комісія ухвалила рішення за заявою прокурора, яке, на думку колегії суддів, суперечило Порядку № 221, тому що повторне складення іспиту можливе, коли про обставини, які впливають на його проходження, повідомлено до його початку або коли прокурор повідомив про них під час проходження іспиту (до його завершення)". Поряд із цим Верховний Суд у вказаній справі також зазначив, що у цій справі (№600/6322/21-а) таких обставин не було, а тому дійшов висновку, що протокольне рішення кадрової комісії (щодо позивача) було безпідставне. Відповідно до обставин справи, яка розглядається (№ 420/23590/21), зокрема, протокольним рішенням Другої кадрової комісії від 19 листопада 2020 року № 14 за результатами розгляду заяви позивача, яка була подана ним голові Другої кадрової комісії після завершення проходження тестування, комісією вирішено, зокрема проходження анонімного тестування вищезазначеними особами, в тому числі позивачем, на загальні здібності на навички з використанням комп`ютерної техніки призначити на іншу дату, визначену кадровими комісіями, включивши їх до відповідного графіку. При цьому, протокол засідання Другої кадрової комісії від 19 листопада 2020 року № 14 не місить рішення про те, що складання позивачем відповідного іспиту було перервано чи не відбулося з технічних або інших причин, незалежних від членів комісії та прокурора, як то передбачено пунктом 7 розділу І Порядку №

221. Пунктом 17 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-IХ та пунктом 7 розділу І Порядку № 221 заборонено повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів. Водночас пунктом 7 розділу І Порядку №221 конкретизовано випадки призначення нової дати (часу) складання прокурором відповідного іспиту чи проведення з ним співбесіди у разі, коли складання відповідного іспиту було перервано чи не відбулося з технічних або інших причин, незалежних від членів комісії та прокурора. Зі змісту вказаної правової норми слідує, що призначення повторного проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів можливе виключно у разі переривання відповідного іспиту або у випадку, якщо він не відбувся. Тобто у цьому випадку буде відсутній кінцевий результат складання іспиту відповідним прокурором, оскільки тестування ним не завершене. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 23 травня 2023 року у справі № 420/24065/21. Судом першої інстанції встановлено, що позивач з`явився для складення іспиту (тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки - другий етап атестації), отримав відповідний логін користувача, розпочав тестування та завершив його, набравши меншу кількість балів від прохідного балу для успішного складання іспиту, та результат тестування зафіксовано у відповідній відомості про результати тестування (т.2 а.с.47-48). Згідно з установленими у цій справі обставинами, тестування позивачем було завершено, під час проведення тестування акти про дострокове завершення тестування з незалежних від члена комісії та прокурора причин не складалися. Позивач під час проведення тестування жодних заяв до комісії не подавав і фактично використав своє право на проходження відповідного етапу атестації та завершив тестування, тим самим оцінивши умови, як такі, що дають йому можливість скласти іспит. Отже, у цій справі наявність виключних обставин для повторного проходження одного з етапів атестації, визначених пунктом 7 розділу І Порядку № 221 (переривання тестування чи непроведення його з технічних або інших причин) не було, оскільки позивачем проходження тестування завершено, а відтак вказане дає підстави вважати іспит, складений позивачем, таким, що відбувся. При цьому, відповідно до пункту 6 розділу ІІІ Порядку № 221 прокурор, який за результатами складення іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, не допускається до співбесіди, припиняє участь в атестації, а відповідна кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження прокурором атестації. Таким чином отримані позивачем результати іспиту, проходження якого він завершив, виключають дискрецію Другої кадрової комісії прийняти будь-яке інше рішення, окрім одного можливого - про неуспішне проходження прокурором атестації. Водночас у ситуації позивача Друга кадрова комісія не прийняла такого рішення, яке було передбачено пунктом 8 розділу І Порядку № 221, натомість нею прийнято протокольне рішення не передбачене цим Порядком та яке суперечить його положенням та приписам пункту 17 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-IX. В подальшому Друга кадрова комісія так і не призначила нову дату та час для складання відповідного іспиту позивачем. Відтак, у спірних правовідносинах склалася ситуація, коли правові підстави для призначення нового часу (дати) складання відповідного іспиту для позивача відсутні, проте стосовно неї не прийнято рішення, яке передбачене пунктом 8 розділу I Порядку №

221. В подальшому, Другу кадрову комісію ліквідовано. З метою продовження проходження прокурорами атестації наказом Генерального прокурора від 22 липня 2021 року № 239 створено П`ятнадцяту кадрову комісію обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), яка за своїми функціональним повноваженнями є правонаступником ліквідованих кадрових комісій. З урахуванням того, що Друга кадрова комісія за результатами іспиту позивача не ухвалила рішення відповідно до пункту 8 розділу І Порядку № 221, таке рішення ухвалила П`ятнадцята кадрова комісія на підставі пункту 8 розділу І Порядку № 221, яке, на думку колегії суддів, відповідає вимогам Порядку №221 та є правомірним. З огляду на викладене, не оцінюючи протокольне рішення Другої кадрової комісії від 19 листопада 2020 року № 14, колегія суддів вважає помилковою позицію апелянта, по суті, щодо обов`язковості врахування П`ятнадцятою кадровою комісією цього рішення, оскільки воно не має жодного юридичного значення в процедурі проходження прокурорами атестації та не може переважати нормативно визначену заборону щодо повторного проходження відповідного етапу атестації у ситуації після завершення прокурором тестування. У контексті наведеного колегія суддів також уважає за необхідне зазначити, що правова визначеність не може ґрунтуватися на незаконному рішенні Другої кадрової комісії, яке, окрім того, є процедурним, а тому вважає безпідставними доводи апелянта щодо порушення принципу належного урядування. Згідно з пунктом 17 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX кадрові комісії за результатами атестації подають Генеральному прокурору інформацію щодо прокурорів, які успішно пройшли атестацію, а також щодо прокурорів, які неуспішно пройшли атестацію. Повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів, крім випадків її проходження прокурорами та слідчими органів прокуратури, зазначеними в підпункті 3 пункту 7 цього розділу, забороняється. Виходячи з викладеного, зважаючи на те, що позивач за наслідками складення іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички набрав 85 балів, що є менше прохідного балу для успішного складення іспиту, П`ятнадцята кадрова комісія, ухваливши спірне рішення, яке є предметом позову, діяла відповідно до наведених приписів Закону № 113-ІХ і Порядку № 221, а тому підстави для його скасування відсутні, відповідно відсутні підстави для задоволення позовних вимог у цій частині. За наявності відповідного рішення кадрової комісії від 13 вересня 2021 року № 258 про неуспішне проходження позивачем атестації, зважаючи на те, що підпунктом 2 пункту 19 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX прямо передбачено звільнення прокурорів та слідчих органів прокуратури, яке пов`язане, зокрема, з наявністю рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором, колегія суддів констатує, що наказ керівника Одеської обласної прокуратури №2337к від 20 жовтня 2021 року про звільнення ОСОБА_1 виданий на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги про визнання його протиправним та скасування задоволенню не підлягають. Ураховуючи те, що позовні вимоги про поновлення позивача на посаді та про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними від вимог щодо визнання протиправними та скасування рішення кадрової комісії і наказу про звільнення, які не підлягають задоволенню, відповідно ці вимоги також не можуть бути задоволені. Отже, враховуючи вказані обставини, суд першої інстанції цілком правомірно відмовив у задоволенні адміністративного позову, а рішення суду першої інстанції по своїй суті є правильним. Що стосується посилань апелянта на постанову Верховного Суду від 27.04.2023 року у справі № 380/23397/21, колегія суддів вважає їх безпідставними, оскільки у наведеній апелянтом справі існували виняткові обставини, які були встановлені Четвертою кадровою комісією та мали наслідком визнання поважності цих причин, які істотно вплинули на перебіг і результат складення іспиту позивачкою, та прийняття рішення про призначення стосовно неї нової дати складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички. Підсумовуючи колегія суддів зазначає, що посилання скаржника на висновки Верховного Суду у справі № 380/23397/21 щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, не знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду судових рішень, позаяк у наведених скаржником справах, на відміну від цієї справи, не існувало виняткових обставин, які формують зміст цих правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права. Колегія суддів зауважує, що висновки, викладені у постановах Верховного Суду, перебувають у нерозривному зв`язку із обсягом встановлених обставин у кожній конкретній справі окремо, результат вирішення у яких зумовлений наявністю конкретних обставин та оцінкою доказів. Відповідно до п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 р., заява 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994 року, серія A, № 303-A, п.29). Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції і зводяться до переоцінки встановлених судом обставин справи. На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення Одеського окружного адміністративного суду ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається. Відповідно до ч.1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2023 року залишити без змін. Відповідно до ст. 329 КАС України постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст судового рішення складено 24.07.2023 року. Головуюча суддя: О.А. Шевчук Суддя: А.В. Бойко Суддя: А.Г. Федусик