Постанова 4824 № 752/25201/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД єдиний унікальний номер справи: №752/25201/19 номер провадження №22-ц/824/980/2023 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 02 червня 2023 року м. Київ Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних прав: судді - доповідача Білич І.М. суддів Коцюрби О.П., Слюсар Т.А. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу адвоката Цвєткова Глєба Олександровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на заочне рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 08 лютого 2021 року, ухвалене під головуванням судді Голосіївського районного суду міста Києва Плахотнюк К.Г., у цивільній справі № 752/25201/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,- в с т а н о в и л а: У грудні 2019 року ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 за результатами розгляду якого просило стягнути заборгованість за кредитним договором № 6 від 23 серпня 2018 року у розмірі 133 152 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначаючи, що 23 серпня 2018 року між сторонами укладено кредитний договір № 6, що підтверджується заявою на отримання кредиту № 6, заявою про приєднання до Умов отримання кредитів та інших послуг та формою «Паспорт кредиту «Споживчий Super» від ТОВ «ФК «КЕШ ГОУ» від 23 серпня 2018 року. Відповідно до п. 2 заяви № 6 від 23 серпня 2018 року, ОСОБА_1 прийняв та погодився з тим, що підписаний ним паспорт кредиту «Споживчий Super» містить умови укладеного ним кредитного договору, а ця заява разом з паспортом кредиту (включено з його наступними змінами), Умовами отримання кредитів та інших послуг від ТОВ «ФК «КЕШ ГОУ» та із заявою про приєднання - становлять кредитний договір між ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» та ОСОБА_1 . На час підписання та подачі ОСОБА_1 зазначеної заяви діяли Умови отримання кредитів та інших послуг від ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» в редакції від 15 серпня 2018 року, затверджені наказом № 10/ос від 15 серпня 2018 року. Позивач свої зобов`язання за вищевказаним договором виконав та перерахував на рахунок відповідача кошти у сумі 100 000 грн. та 19 900 грн. на рахунок ТДВ «АРСЕНАЛ ЛАЙФ». Натомість відповідач, в порушення умов договору, не виконує свої зобов`язання за ним щодо здійснення відповідних платежів на користь ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ», а тому позивач, за правилами ч. 2 ст. 1050 ЦК України, має право на дострокове повернення не сплаченої частини кредиту та процентів за користування ним. 29 липня 2019 року ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» на адресу ОСОБА_1 направило досудову вимогу № 29/07-2 щодо невиконання ним зобов`язань за кредитним договором та необхідності дострокового повернення суми виданого кредиту та нарахованих платежів за ним, однак останню залишено без виконання, у зв`язку з чим, позивач був вимушений звернутися до суду. Заочним рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 08 лютого 2021 року позовні вимоги ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ», задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» заборгованість за кредитним договором № 6 від 23 серпня 2018 року у розмірі 133 152 грн., 1 921 грн. судового збору, 1 500 грн. витрат на професійну правничу допомогу, що разом становить належну до стягнення суму у розмірі 136 573 грн. Ухвалою Голосіївського районного суду від 28 жовтня 2021 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по цивільній справі №752/25201/19-ц, залишено без задоволення. Не погоджуючись з рішенням суду, Цвєтков Г.О. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу за результатами розгляду якої, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову, відмовити. В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що у платіжних дорученнях №№ 18, 19 від 23 серпня 2018 року, платником коштів зазначено позивача, а не скаржника, що виходячи з приписів ст.. 1000 ЦК України, свідчить про неналежне виконання позивачем умов договору. Крім того, згідно п. 4.9 договору добровільного страхування життя позичальника від 23 серпня 2018 року, договір набуває чинності з 00:00 годин дня з наступного за днем оплати страхувальником страхового платежу. У п.1.2 договору, страхувальником зазначено відповідача. Проте, платником у платіжному дорученні зазначено позивача, що свідчить про не набуття чинності зазначеним договором. Також, згідно п. 3 заяви на отримання кредиту, відповідач надав доручення перерахувати від свого імені кредитні кошти в сумі 100 000 грн. на поповнення транзитного рахунку з призначенням платежу: «перерахування споживчого кредиту, згідно кредитного договору № 6 від 23 серпня 2018 року», отримувач ОСОБА_1 . В той час, як у платіжному дорученні № 18 від 23 серпня 2018 року, зазначено іншого платника та інше призначення платежу, а саме: «Перерахування коштів згідно реєстру від 23.08.2018р.№ RGMT-180823112200 за дог. від 02.08.2018р. №11/5-02/53 без ПДВ». Крім того, згідно п. 1.1 договору № 11/5-02/53 від 02 серпня 2018 року, клієнт перераховує банку для обліку кошти, що надійшли для безготівкових переказів від суб`єкта господарювання через внутрішньодержавну платіжну систему. Наданий позивачем звіт по завантаженим реєстрам суб`єктів господарювання ПАТ «Державний ощадний банк України» за період з 23 серпня 2018 року по 23 серпня 2018 року, у якому вказано про суму коштів виданих відповідачу, не є первинним документом, а отже не є належним доказом проведення операції з перерахування коштів. Надані до суду Умови отримання кредитів та інших послуг від позивача, відповідачу на підпис не пропонувалися та не містять його підпису, а отже позивач не може посилатися на обізнаність з ними відповідача. У паспорті кредиту, який містить умови кредитного договору, не зазначено вартість послуги та порядок її оформлення. Крім того, у договорі відсутня численна кількість істотних умов, що свідчить про недосягнення сторонами згоди з усіх істотних умов договору. Таким чином, позивачем не доведено факт виконання кредитного договору в частині надання кредитних коштів, а тому вказаний договір не може вважатися укладеним. Відзиву на апеляційну скаргу до суду подано не було. Відповідно до ч. 1. ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. На час розгляду справи до суду апеляційної інстанції сторонами в справі не було надано заперечень щодо розгляду справи в порядку письмового провадження. Заслухавши доповідь судді - доповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав. Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» виконало свої зобов`язання за кредитним договором № 6 від 23 серпня 2018 року, а ОСОБА_1 , як позичальником порушено умови договору та строки щодо сплати тіла кредиту та відсотків, визначених умовами договору. Однак, з вказаними висновками не можна погодитися в повній мірі, виходячи з наступного. Судом при розгляді справи встановлено, що 23 серпня 2018 року ОСОБА_1 підписано заяву № 6 на отримання кредиту від ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ», згідно п. 2 якої, ОСОБА_1 прийняв та погодився з тим, що підписаний ним паспорт кредиту «Споживчий Super» містить умови укладеного ним кредитного договору, а ця заява разом з паспортом кредиту (включено з його наступними змінами), Умовами отримання кредитів та інших послуг від ТОВ «ФК «КЕШ ГОУ» та із заявою про приєднання - становлять кредитний договір між ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» та ОСОБА_1 . Пунктом 3 заяви передбачено, що ОСОБА_1 доручає ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» виплатити/сплатити, за рахунок отримуваного кредиту, такі суми: 19 990 грн., отримувач: ТДВ «СК «АРСЕНАЛ ЛАЙФ», призначення: страхова премія згідно договору добровільного страхування життя позичальника № 6-С від 23.08.2018 року, платник: ОСОБА_1 , без ПДВ; 100 000 грн., призначення: перерахування споживчого кредиту, згідно кредитного договору № 6 від 23.08.2018 року, отриимувач: ПАТ «Державний ощадний банк України», транзитний рахунок НОМЕР_1 , платіжні системи «Система термінових переказів «Швидка копійка» (а.с. 24). Згідно заяви про приєднання до Умов отримання кредитів та інших послуг від ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» від 23 серпня 2018 року, яка містить підпис ОСОБА_1 , останній підтвердив, що приєднання ним до Умов, тобто прийняття положень Умов для застосування своїх взаємовідношень з ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ», відбувається в цілому. ОСОБА_1 розуміє та погоджується з тим, що він не може пропонувати товариству будь-які індивідуальні зміни до Умов. Укладаючи з товариством кредитний договір, підтверджує своє ознайомлення та повну, безумовну та остаточну згоду з Умовами. Укладаючи кредитний договір, ОСОБА_1 приймає на себе всі зобов`язання та набуває всіх прав, передбачених Умовами (а.с. 25-26). Згідно підписаного 23 серпня 2018 року ОСОБА_1 паспорта кредиту «Споживчий Super» від ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГО», сума отриманого ОСОБА_1 кредиту складає 119 990 грн., строк на який надається кредит - 72 місяці, щомісячні проценти за користування кредитом становлять 2,5 % від суми кредиту, щорічні проценти за користування кредитом становлять 9, 99 % від суми заборгованості, згідно графіку платежів. Загальні витрати за кредитом - 275 997 грн. 99 коп., орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника за весь строк користування кредитом - 375 997 грн. 99 коп. Реальна річна процентна ставка - 60,89%. Згідно графіку кредиту, щомісячна сума яка підлягає сплаті для погашення кредиту з урахуванням процентів становить 5 222 грн. 20 коп. Згідно п. 7 паспорта кредиту, наслідками прострочення виконання та/або невиконання зобов`язань за кредитним договором є пеня та штраф (а.с. 27-30). 23 серпня 2018 року між ТДВ «СК «АРСЕНАЛ ЛАЙФ» та ОСОБА_1 укладено договір добровільного страхування життя позичальника № 6-С. Згідно п. 4.9 договору, він набуває чинності з 00:00 годин дня наступного за днем оплати страхувальником страхового платежу, передбаченого п. 4.4 частини 1 договору, на поточний рахунок страховика, але не раніше дати, зазначеної в договорі як «Дата початку дії договору» та діє до 24:00 годин дати, визначеної в договорі, як дата його закінчення (а.с. 43). 02 серпня 2018 року між ПАТ «Державний ощадний банк України» та ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГО» укладено договір № 11/5-02/53 про здійснення грошових переказів через внутрішньодержавну платіжну систему «Система термінових платежів «Швидка копійка», згідно якого, клієнт перераховує на рахунок банку для обліку коштів, що надійшли для безготівкових переказів від суб`єкта господарювання через внутрішньодержавну платіжну систему «Система термінових переказів «Швидка копійка» № НОМЕР_1, відкритий в АТ «Ощадбанк» (а.с. 46-51). Згідно платіжного доручення № 19 від 23 серпня 2018 року, ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГО» сплатило на користь ТДВ «АРСЕНАЛ ЛАЙФ» кошти у сумі 19 990 грн., призначення платежу: страхова премія зг. дог. №6-С від 23.08.2018р. ОСОБА_1 без ПДВ (а.с. 44). Згідно платіжного доручення № 18 від 23 серпня 2018 року, ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГО» сплатило 100 000 грн., призначення платежу: перерахування коштів згідно реєстру від 23.08.2018р. № RGMT-180823112200 за дог. від 02.08.2018р. №11/5-02/53 без ПДВ» , отримувач АТ «Ощадбанк», кредитний рахунок № НОМЕР_1 (а.с. 45). Згідно платіжних доручень, призначення платежу у яких зазначено: сплата за кредитним договором № 6 від 23.08.2018р., ОСОБА_1 без ПДВ, на рахунок ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГО» були сплачені кошти у наступних сумах: 5 250 - 21 вересня 2018 року; 5 500 грн. - 29 жовтня 2018 року; 5 223 грн. - 22 листопада 2018 року; 5 223 грн. - 21 грудня 2018 року; 5 360 - 29 січня 2019 року; 5 360 грн. - 05 березня 2019 року; 5 500 грн. - 26 березня 2019 року; 5 300 грн. - 23 квітня 2019 року; 5 300 грн. - 29 травня 2019 року (а.с. 57-66). Згідно вимоги № 29/07-2 від 29 липня 2019 року про дострокове виконання зобов`язань за кредитним договором, ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГО» повідомляє, що умови кредитного договору № 6 від 23 серпня 2018 року на ім`я ОСОБА_1 , останнім не виконуються. Станом на 29 липня 2019 року прострочення платежів за кредитним договором становить 32 дні. Вимагає у строк 30 днів з дати отримання цієї вимоги, але не пізніше 37 днів з моменту відправлення цієї вимоги, достроково повернути кредит, сплатити нараховані проценти за користування кредитом і нараховані штрафи/пені, у загальній сумі 117 932 грн. 60 коп. (а.с. 66-67). Частиною 1 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України). Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним. Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Статтею 13 Закону України «Про споживче кредитування» (у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин), передбачено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами. Згідно вимог ст. 9 вказаного Закону, кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Така інформація повинна містити наявні та можливі схеми кредитування у кредитодавця. Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення. До укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту. Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або в електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством) із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті. Інформація, що надається кредитодавцем споживачу, зазначена у частині другій цієї статті, має містити відомості про: 1) найменування та місцезнаходження кредитодавця та його структурного підрозділу, через який надається споживчий кредит, реквізити ліцензії та/або свідоцтва про внесення кредитодавця до Державного реєстру банків чи Державного реєстру фінансових установ; 2) тип кредиту (кредит, кредитна лінія, кредитування рахунку тощо); 3) суму кредиту, строк кредитування, мету отримання та спосіб надання кредиту; 4) тип процентної ставки (фіксована, змінювана), порядок її обчислення, у тому числі порядок її зміни, а також індекси, що застосовуються для розрахунку змінюваної процентної ставки. Індекс, що застосовується для розрахунку змінюваної процентної ставки, повинен відповідати вимогам, встановленим Цивільним кодексом України; 5) види забезпечення за кредитом, необхідність проведення оцінки предмета забезпечення за кредитом та про те, за чий рахунок така оцінка проводиться; 6) реальну річну процентну ставку та орієнтовну загальну вартість кредиту для споживача на дату надання інформації виходячи з обраних споживачем умов кредитування. Якщо кредитодавець пропонує різні способи надання кредиту, надана споживачу інформація має містити застереження про те, що використання інших способів надання кредиту може мати наслідком застосування іншої реальної річної процентної ставки. Якщо платежі за послуги кредитодавця, пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, є періодичними, надана споживачу інформація має містити застереження про те, що витрати на такі послуги можуть змінюватися протягом строку дії договору про споживчий кредит; 7) необхідність укладення договорів щодо додаткових чи супутніх послуг третіх осіб, які є обов`язковими для отримання кредиту, перелік осіб, яких кредитодавець визначив для надання відповідних послуг (за наявності). Споживач має бути письмово проінформований про те, що вартість послуг третіх осіб установлюється виключно такими особами, відповідно кредитодавець не здійснює інформування про розмір відповідних витрат та/або їх зміну протягом строку дії договору про споживчий кредит і не включає їх до розрахунку реальної річної процентної ставки та загальної вартості кредиту для споживача; 8) порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися); 9) попередження про наслідки прострочення виконання зобов`язань зі сплати платежів, у тому числі розмір неустойки, процентної ставки, інших платежів, які застосовуються чи стягуються при невиконанні зобов`язання за договором про споживчий кредит; 10) порядок та умови відмови від надання та одержання кредиту; 11) порядок дострокового повернення кредиту; 12) у разі укладення договору про споживчий кредит у формі кредитування рахунку - відомості про те, що від споживача може вимагатися повне повернення суми кредиту в будь-який час, строк попередження про таку вимогу. Інформація про платежі, що надається споживачу кредитодавцем відповідно до частин другої та третьої цієї статті, обов`язково має включати базу розрахунку платежів (суму, на підставі якої робиться відповідний розрахунок, зокрема суму наданого кредиту, суму непогашеного кредиту тощо). Споживач зобов`язаний надати кредитодавцю підтвердження про ознайомлення з інформацією, надання якої передбачено частинами другою та третьою цієї статті, у письмовій формі (у паперовому вигляді або в електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Частиною 1 ст. 634 ЦК України встановлено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Згідно ч.ч. 1-2 ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України). Згідно з ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (стаття 76 ЦПК України). Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України). З матеріалів справи вбачається, що з метою отримання кредитних коштів у сумі 100 000 грн., 23 серпня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» та підписав заяву № 6 на отримання кредиту, заяву про приєднання Умов отримання кредитів та інших послуг від ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ», паспорт кредиту «Споживчий Super», які містять повну інформацію щодо умов кредитування: період надання кредиту, розмір процентної ставки, порядок її нарахування, перелік, розмір й базу розрахунку неустойки; період внесення платежів, відповідальність за порушення умов договору, що свідчить про укладення між сторонами кредитного договору. Згідно п. 2 заяви № 6 від 23 серпня 2018 року, відповідач прийняв та погодився з тим, що підписаний ним паспорт кредиту «Споживчий Super» містить умови укладеного ним кредитного договору, а ця заява разом з паспортом кредиту (включено з його наступними змінами), Умовами отримання кредитів та інших послуг від ТОВ «ФК «КЕШ ГОУ» та із заявою про приєднання - становлять кредитний договір між ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» та ОСОБА_1 . Заявою про приєднання до Умов отримання кредитів та інших послуг від ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» від 23 серпня 2018 року, яка містить підпис ОСОБА_1 , останній підтвердив, що він ознайомився та погоджується з Умовами отримання кредитів та інших послуг від ТОВ «ФК «КЕШ ГОУ». Також, 23 серпня 2018 року між ТДВ «СК «АРСЕНАЛ ЛАЙФ» та ОСОБА_1 укладено договір добровільного страхування життя позичальника № 6-С. На виконання умов зазначених договорів, ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» перерахувало на рахунок зазначений відповідачем у заяві № 6 від 23 серпня 2018 року кошти у сумі 100 000 грн. та 19 990 на рахунок ТДВ «СК «АРСЕНАЛ ЛАЙФ», що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями №№ 18, 19 від 23 серпня 2018 року. Отже, позивач виконав свої зобов`язання за кредитним договором укладеним між ним та відповідачем, а тому, позивач за правилами ч. 2 ст. 1050 ЦК України, має право на дострокове повернення не сплаченої частини кредиту та процентів за користування ним. З наявних в матеріалах справи платіжних доручень вбачається, що у період з вересня 2018 року по травень 2019 рік відповідач виконував свої зобов`язання за кредитним договором щодо повернення кредиту та сплатив на рахунок позивача кошти: 5 250 - 21 вересня 2018 року; 5 500 грн. - 29 жовтня 2018 року; 5 223 грн. - 22 листопада 2018 року; 5 223 грн. - 21 грудня 2018 року; 5 360 - 29 січня 2019 року; 5 360 грн. - 05 березня 2019 року; 5 500 грн. - 26 березня 2019 року; 5 300 грн. - 23 квітня 2019 року; 5 300 грн. - 29 травня 2019 року. Тобто, позивач визнавав факт укладення ним кредитного договору та договору страхування. Таким чином, виходячи із графіку платежів погодженого сторонами, вказані кошти повинні бути розподілені ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» наступним чином: 24 936 грн. 40 коп. - місячні проценти за користування кредитом; 7 630 грн. 09 коп. - річні проценти за користування кредитом; 10 149 грн. 51 коп. - тіло кредиту. Отже, враховуючи, що кредитний договір підписаний між сторонами містить повну інформацію щодо умов кредитування: періоду надання кредиту, розмір процентної ставки, порядок її нарахування, перелік, розмір й базу розрахунку неустойки; період внесення платежів, відповідальність за порушення умов договору, що відповідач частково сплачував кошти на погашення заборгованості згідно графіку платежів, що також свідчить про погодження умов договору, проте кредитні кошти у повному обсязі не повернув, наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за тілом кредиту у сумі 109 750 грн. 49 коп. (119 990 грн. (кредитні кошти та страхова премія)- 10 149 грн. 51 коп. (кошти сплачені відповідачем на погашення тіла кредиту). Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Частиною 1 ст. 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 10561 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений такий обов`язок позичальника, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України. У постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12 та від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц вказано на те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч.2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Тобто, після пред`явлення до позичальника вимоги про дострокове повернення кредиту право кредитодавця нараховувати передбачені договором відсотки за кредитом припиняється. При цьому у разі пред`явлення до позичальника вимоги в порядку частини 2 статті 1050 Цивільного кодексу України право кредитора нараховувати передбачені кредитним договором відсотки за користування кредитом припиняється, а кредитор втрачає право нараховувати відсотки після настання терміну повернення, який зазначений ним у відповідному повідомленні/претензії на адресу боржника, оскільки такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови виконання основного зобов`язання з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом, змінив порядок і строк його виконання, припинив подальше кредитування позичальника, змінив строк дії кредитної лінії та термін повернення кредиту. З матеріалів справи вбачається, що 29 липня 2019 року позивач направив на адресу позичальника письмову вимогу про дострокове виконання зобов`язань за кредитним договором, у якій вимагав у строк 30 днів з дати отримання цієї вимоги, але не пізніше 37 днів з моменту відправлення цієї вимоги, достроково повернути кредит, сплатити нараховані проценти за користування кредитом і нараховані штрафи/пені. Доказів про дату отримання позичальником даної вимоги, матеріали справи не містять. Таким чином, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припинилося 29 липня 2019 року. Виходячи з наведеного, правомірним є стягнення з відповідача на користь позивача відсотків за користування кредитом за період з 24 травня 2019 року по 29 липня 2019 року, що виходячи з погодженого сторонами графіку погашення платежів становить: 8 060 грн. 85 коп. - щомісячні проценти; 2 767 грн. 73 коп. - річні проценти. За змістом ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України пеня є видом забезпечення виконання зобов`язання. Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. За змістом ч. 1 ст. 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Отже враховуючи те, що порушення боржником зобов`язання є умовою нарахування неустойки, яка є заходом відповідальності за порушення зобов`язання, порушення позичальником умов кредитного договору щодо своєчасної сплати суми кредиту та процентів за користування кредитними коштами тягне за собою обов`язок позичальника сплатити кредитору пеню. У ч.2 ст. 21 Закону України «Про споживче кредитування» регламентовано, що у договорах про споживчий кредит пеня за невиконання зобов`язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 відсотків суми простроченого платежу. Згідно п.7 паспорта кредиту «Споживчий Super» від ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» від 23 серпня 2018 року, у разі прострочення ОСОБА_1 виконання та/або невиконання зобов`язань за кредитним договором, ОСОБА_1 зобов`язаний сплатити ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який виплачується пеня, але не більше 15 % від суми прострочення. Отже, встановивши обставини того, що позичальник порушив взяті на себе за кредитним договором зобов`язання зі своєчасного повернення кредиту та своєчасної сплати відсотків за користування кредитом, виходячи з вищевказаних вимог, колегія суддів приходить до висновку щодо наявності підстав для стягнення з відповідача на користь позивача пеню, яка згідно розрахунку пені здійсненого судом апеляційної інстанції, становить 178 грн. 85 коп. Посилання скаржник на те, що платником у платіжному дорученні згідно якого були сплачені кошти за договором добровільного страхування життя позичальника, зазначено позивача, що свідчить про не набуття чинності зазначеним договором, є безпідставним, оскільки згідно п. 4.9 зазначеного договору, він набуває чинності з 00:00 годин дня з наступного за днем оплати страхувальником страхового платежу. Страховий платіж було внесено 23 серпня 2019 року, а відтак, зазначений договір є укладеним. Посилання скаржника на те, що у платіжних дорученнях №№ 18, 19 від 23 серпня 2018 року, платником коштів зазначено позивача, а не скаржника, що виходячи з приписів ст.. 1000 ЦК України, свідчить про неналежне виконання позивачем умов договору, є безпідставним, оскільки як вбачається з матеріалів справи та не заперечується скаржником, останній отримав від позивача кредитні кошти у сумі 100 000 грн., передбачені умовами договору. Посилання скаржника на те, що надані до суду Умови отримання кредитів та інших послуг від позивача, відповідачу на підпис не пропонувалися та не містять його підпису, а отже позивач не може посилатися на обізнаність з ними відповідача, є безпідставним, оскільки заявою про приєднання до Умов отримання кредитів та інших послуг від ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» від 23 серпня 2018 року, яка містить підпис ОСОБА_1 , останній підтвердив, що він ознайомився та погоджується з Умовами отримання кредитів та інших послуг від ТОВ «ФК «КЕШ ГОУ». Посилання скаржника на те, що у договорі відсутня численна кількість істотних умов, що свідчить про недосягнення сторонами згоди з усіх істотних умов договору, є безпідставним, оскільки договір містить повну інформацію щодо умов кредитування: періоду надання кредиту, розмір процентної ставки, порядок її нарахування, перелік, розмір й базу розрахунку неустойки; період внесення платежів, відповідальність за порушення умов договору. Зі змісту договору вбачається, що відповідач з моменту його підписання є обізнаним щодо оплатності кредиту, свого обов`язку вносити плату за користування кредитом, розміру процентів, порядку їх сплати та відповідальності за прострочення погашення кредиту. Крім того, відповідач сплачував заборгованість за кредитним договором у період з вересня 2018 року по травень 2019 рік, що свідчить про погодження сторонами істотних умов договору. Пунктом 2 ч.1 ст.374 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Частиною 1 ст. 1 ст. 376 ЦПК України встановлено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи. Згідно ч. 4 вказаної статті, зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин . З огляду на наведене, колегія вважає, що суд першої інстанції під час ухвалення оскаржуваного, належним чином не дослідив умови кредитного договору та як наслідок дійшов помилково висновку про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором у сумі 133 152 грн., а тому рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає зміні шляхом зменшення розміру заборгованості, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача з 133 152 грн. до 120 757 грн. 92 коп. (109 750 грн. 49 коп. (тіло кредиту) + 8 060 грн. 85 коп. (щомісячні проценти) + 2 767 грн. 73 коп. (річні проценти) + 178 грн. 85 коп. (пеня). Згідно ч.ч. 1-6 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Частиною 3 статті 141 ЦПК України встановлено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. Частина 1-2 ст. 141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З матеріалів справи вбачається, що 11 листопада 2019 року між ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» та АО «Фактор права» укладено договір про надання правової допомоги № 11/1119-4Д, предметом якого є надання правової допомоги товариству щодо захисту його інтересів з питань стягнення заборгованості з ОСОБА_1 . Згідно п. 6.1 вказаного договору, за правову допомогу, що надається за цим договором, клієнт сплачує виконавцю винагороду за підготовку та подання позовної заяви 1 500 грн. Згідно нарубку-фактури № 1-11/1119-4Д від 11 листопада 2019 року, ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» сплатило на користь АО «Фактор права» кошти за договором про надання правової допомоги від 11 листопада 2019 року у сумі 1 500 грн. Відповідач ОСОБА_1 клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, не подавав. Разом з тим, оскільки судом апеляційної інстанції зменшено суму заборгованості за кредитним договором, то судові витрати стягнуті судом першої інстанції підлягають зміні, шляхом зменшення розміру витрат на правничу допомогу з 1 500 грн. до 1 360 грн. 37 коп.; судового збору з 1 921 грн. до 1 742 грн. 18 коп., що є пропорційно до задоволених позовних вимог. Згідно ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справу на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Враховуючи наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, на користь скаржника підлягає стягненню судовий збір у сумі 268 грн. 21 коп. Також слід зауважити, що дана справа віднесена процесуальним законом до категорії малозначних справ, а тому, в силу положень ч. 6 ст. 19 та ч. 3 ст. 389 ЦПК України, постанова суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню. Керуючись ст.ст. 367, 368, 372,374, 376, 381-384,387 ЦПК України, колегія суддів,- п о с т а н о в и л а: Апеляційну скаргу адвоката Цвєткова Глєба Олександровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 задовольнити частково. Заочне рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 08 лютого 2021 року змінити шляхом зменшення сум, які підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ», а саме, заборгованості за кредитним договором № 6 від 23 серпня 2018 року з 133 152 грн. до 120 757 грн. 92 коп., витрат на професійну правничу допомогу з 1 500 грн. до 1 360 грн. 37 коп., судового збору з 1 921 грн. до 1 742 грн. 18 коп. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ» (код ЄДРПОУ 42228158) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) судовий збір у сумі 26 грн. 21 коп. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, в касаційному порядку оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач: Судді: