Постанова Перший апеляційний адміністративний суд № 200/1030/23

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 липня 2023 року справа №200/1030/23 м. Дніпро Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Компанієць І.Д., суддів: Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2023 року у справі № 200/1030/23 (головуючий І інстанції Тарасенко І.М.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив: - визнати протиправними дії Головного управління пенсійного фонду України в Донецькій області, щодо відмови в призначенні пенсії ОСОБА_1 та скасувати його; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області призначити пенсію ОСОБА_1 з 27.07.2021, відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та ст. 14 Закону України Про пенсійне забезпечення. В обґрунтування позову зазначив, що на виконання судового рішення по справі № 200/13219/21 від 21.02.2022 відповідачем повторно розглянуто заяву позивача про призначення пенсії від 27.07.2021, зарахувавши до його пільгового стажу за Списком № 1 наступні періоди навчання: з 12.07.1995 по 30.06.2000, періоди роботи з 28.07.2000 по 08.10.2000, з 21.01.2002 по 21.08.2005, з 29.08.2005 по 29.10.2006, з 05.12.2006 по 02.09.2012, з 04.09.2012 по 23.11.2014, з 24.11.2014 по 04.04.2018, з 06.04.2018 по 11.01.2020, з 15.01.2020 по 27.07.2021. За результатами розгляду заяви головним управлінням знову прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058 в зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу на підземних роботах не менше 25 років. Такі дії відповідача є протиправними. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2023 року позов задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови в призначенні пенсії ОСОБА_1 . Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області призначити пенсію ОСОБА_1 відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та ст. 14 Закону України Про пенсійне забезпечення. Вирішено питання судових витрат по справі. Не погодившись з рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти постанову, якою в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Обґрунтування апеляційної скарги. Суд першої інстанції, зобов`язуючи відповідача призначити позивачу пенсію відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058, втрутився у дискреційні повноваження пенсійного органу, оскільки функції щодо призначення пенсії громадянам належать виключно органам Пенсійного фонду України. Відповідачем правомірно відмовлено позивачу в призначенні пенсії за віком відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058 в зв`язку з відсутністю у позивача необхідного пільгового стажу. Враховуючи режим роботи суддів та працівників апарату Першого апеляційного адміністративного суду з часу введення на території України правового режиму воєнного стану, з метою збереження життя та здоров`я, а також забезпечення безпеки суддів та працівників апарату суду, дана постанова прийнята колегією суддів за умови наявної можливості доступу колегії суддів до матеріалів адміністративної справи. Апеляційним судом витребувано у Донецького окружного адміністративного суду справу, однак суд першої інстанції листом повідомив, що всі документи у цій справі сформовано в електронному вигляді та експортовано в КП Діловодство спеціалізованого суду. Верховний Суд листом від 19.08.2022 № 2097/0/2-22 на лист вх. № 1730/0/1-22 щодо надання Науково-консультативною радою при Верховному Суді висновку з питань, пов`язаних з електронним адміністративним судочинством повідомив, що підстав для звернення до НКР щодо надання вченими-членами НКР наукових висновків немає. Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 9 ст. 18 КАС України). Відповідно до листів Державної судової адміністрації України від 01.08.2018 № 15-14040/18, від 13.09.2018 № 15-17388/18 судами забезпечено сканування та експортування в підсистему Електронний суд матеріалів всіх судових справ, як перебували в провадженні суддів станом на 01.08.2018. Тобто вказана підсистема містить усі матеріали судової справи. Отже, враховуючи зазначені листи, апеляційний суд вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд за документами, наявними в підсистемі Електронний суд. Відповідно до п.3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження. Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне. Фактичні обставини справи. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_2 . 27 липня 2021 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявою про призначення пенсії за віком згідно ч. 3 ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 056650006085 від 03.08.2021 позивачу відмовлено в призначені пенсії через відсутність необхідного пільгового стажу роботи. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 21 лютого 2022 року у справі № 200/13219/21, яке набрало законної сили 27.09.2022 на підставі ухвали Першого апеляційного адміністративного суду від 27.09.2022, визнано незаконним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 03.08.2021 № 056650006085 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.07.2021 про призначення пенсії, зарахувавши до пільгового стажу за Списком № 1 період навчання в Красноармійській філії Донецького державного технічного університету з 12.07.1995 по 30.06.2000, та періоди роботи на підприємстві ДП Шахта Родинська з 28.07.2000 по 08.10.2000, з 21.01.2002 по 21.08.2005; на підприємстві Вугільна компанія Шахта Красноармійська-західна № 1 з 29.08.2005 по 29.10.2006; на підприємстві Вугільна компанія Краснолиманська з 05.12.2006 по 02.09.2012; на підприємстві ТОВ Краснолиманське з 04.09.2012 по 23.11.2014; на підприємстві ДП Вугільна компанія Краснолиманська з 24.11.2014 по 04.04.2018; на підприємстві ООО Краснолиманське з 04.09.2012 по 23.11.2014; на підприємстві ДП Вугільна компанія Краснолиманська з 24.11.2014 по 04.04.2018; на підприємстві ООО Краснолиманське з 06.04.2018 по 11.01.2020; на підприємстві ТОВ Шахтобудівельна компанія з 15.01.2020 по 27.07.2021. На виконання судового рішення Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянуло заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 27.07.2021 року, зарахувавши до його пільгового стажу за Списком № 1 наступні періоди навчання: з 12.07.1995 по 30.06.2000, періоди роботи з 28.07.2000 по 08.10.2000, з 21.01.2002 по 21.08.2005, з 29.08.2005 по 29.10.2006, з 05.12.2006 по 02.09.2012, з 04.09.2012 по 23.11.2014, з 24.11.2014 по 04.04.2018, з 06.04.2018 по 11.01.2020, з 15.01.2020 по 27.07.2021. Про повторний розгляд заяви позивача повідомлено листом від 20.11.2022 № 16868-15461/М-02/8-0500/22. У листі відповідачем також зазначено, що пільговий стаж за ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 за Списком № 1 обчислений на виконання судового рішення по справі № 200/13219/21, склав 25 років 6 місяців 27 днів. Проте, пільговий стаж роботи на підземних роботах за ч. 3 ст. 114 Закону України № 1058 відсутній. Тому пенсійним органом прийнято рішення відмовити ОСОБА_1 , в призначенні пенсії незалежно від віку відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058 у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу на підземних роботах не менше 25 років. Як встановлено судовим рішенням у справі № 200/13219/21, та підтверджується записами трудової книжки серії НОМЕР_3 ОСОБА_1 він: - з 12.07.1995 по 30.06.2000 навчався у закладі професійної освіти за спеціальністю горне обладнання, працював: - з 28.07.2000 по 08.10.2000 горним майстром підземним; - з 21.01.2002 по 07.04.2004 горним майстром підземним; - з 08.04.2004 по 10.06.2004 ГРОЗ підземний; - з 11.06.2004 по 21.08.2005 горним майстром підземний; - з 29.08.2005 по 12.01.2006 горним майстром підземним; - з 13.01.2006 по 29.10.2006 заступником механіка ділянки підземним; - з 05.12.2006 по 26.04.2007 горним майстром підземним; - з 27.04.2007 по 07.05.2007 учнем горнорабочого підземного; - з 08.05.2007 по 09.07.2007 горним майстром підземним; - з 10.07.2007 по 10.05.2010 помічником начальника ділянки підземним; - з 11.05.2010 по 02.09.2012 горним майстром підземним; - з 04.09.2012 по 23.11.2014 горним майстром підземним, - з 24.11.2014 по 04.04.2018 горним майстром підземним; - з 06.04.2018 по 11.01.2020 горним майстром підземним; - з 15.01.2020 по теперішній час майстром гірничим підземним. Усі перелічені посади передбачають зайнятість повний робочий день під землею, про що наявні записи в трудовій книжці позивача. Згідно диплому НОМЕР_4 ОСОБА_1 закінчив Красноармійський філіал Донецького державного технічного університету за спеціальністю гірниче обладнання та присвоєно кваліфікацію спеціаліста гірничого інженера електромеханіка. Згідно архівної довідки № 20 від 25.05.2021 ОСОБА_1 у 1995 році був зарахований студентом першого курсу на навчання денного відділення у Красноармійський філіал Донецького державного технічного університету. Підстава: наказ № 436 від 12.07.1995 Про зарахування. Згідно довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 1-722 від 27.05.2021 ОСОБА_1 у період з 28.07.2000 по 08.10.2000 виконував гірничі роботи за професією майстер гірничий, виданої ДП Мирноградвугілля. Згідно довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 1-723 від 27.05.2021 ОСОБА_1 у період з 21.01.2002 по 24.01.2002 навчання в учбовому пункті, у період з 25.01.2002 по 07.04.2004 працював за професією майстер гірничий, у період з 08.04.2004 по 10.06.2004 - учень гірника очисного забою, у період з 11.06.2004 по 21.08.2005 - майстер гірничий, виданої ДП Мирноградвугілля. Згідно довідки № 1-724 від 27.05.2021, позивач працював в ВП Шахта Родинська ДП Мирноградвугілля і за час навчання в учбовому пункті в квітні 2004 року - 2 робочі дні оплата проводилась по тарифній ставці підземного робітника. Згідно довідки № 107-АР від 27.05.2021 шахта Родинська тресту Красноармійськвугілля, здана в експлуатацію в грудні 1954 року. В 1959 році шахта Запорізька була з`єднана з шахтою № 2 Родинська в шахтоуправління Родинське тресту Красноармійськвугілля. З 01.04.1976 по 31.01.1981 на підставі наказу Міністра вугільної промисловості № 80 від 24.02.1975 комбінат Красноармійськвугілля був перетворений у виробниче об`єднання Добропіллявугілля. З 31 січня 1981 року на підставі наказу Міністра вугільної промисловості УРСР № 19 від 30.01.1981 року шахта Родинська увійшла до складу виробничого об`єднання Красноармійськвугілля. З 01.07.1997 року шахта Родинська увійшла до складу Державного відкритого акціонерного товариства Шахтоуправління Центральне державної холдингової компанії Селидіввугілля. З 01.09.1998 перейменувалася в Державне відкрите акціонерне товариство шахта Родинська державної холдингової компанії Селидіввугілля. З 18.12.1998 перейменована в державне підприємство Шахта Родинська виробничого об`єднання Красноармійськвугілля. 23.06.2003 державне підприємство Шахта Родинська виробничого об`єднання Красноармійськвугілля перейменована у відокремлений підрозділ Шахта Родинська державного підприємства Красноармійськвугілля. З 01.01.2005, державне підприємство Красноармійськвугілля реорганізовано в державне підприємство Донецька вугільна коксівна компанія. Відокремлений підрозділ Шахта Родинська державного підприємства Красноармійськвугілля перейменована у відокремлений підрозділ Шахта Родинська державного підприємства Донецька вугільна коксівна компанія відповідно до наказу від 16.12.2004 №

28. З 01 червня 2005 року, відповідно до Наказу Міністерства палива і енергетики від 26.05.2005 року № 238, державне підприємство Красноармійськвугілля вийшло з складу державного підприємства Донецька вугільна коксівна компанія і відновило свою господарську діяльність. Відокремлений підрозділ Шахта Родинська державного підприємства Донецька вугільна коксівна компанія перейменувався у відокремлений підрозділ Шахта Родинська державного підприємства Красноармійськвугілля. Відокремлений підрозділ Шахта Родинська державного підприємства Красноармійськвугілля перейменувався у відокремлений підрозділ Шахта Родинська державного підприємства Мирноградвугілля. У зв`язку з ліквідацією ВП Шахта Родинська архівна документація передана для зберігання та оформлення на підставі цих документів довідок і копій до ВП Шахта Капітальна. Наказ Міністерства енергетики та вугільної промисловості № 551 від 08.08.2017, наказ ДП Мирноградвугілля № 230 від 19.07.2019. Згідно довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 420 від 18.06.2021, ОСОБА_1 у період з 23.02.2000 (нак. № 553к від 24.02.2000) по 28.02.2000 (нак. № 658к від 28.02.2000) учень електрослюсаря підземного дільниці РВУ з оплатою підземного робочого, з 29.08.2005 по 20.09.2005 навчальний пункт з оплатою підземного робочого, період з 21.09.2005 (нак. № 4203к від 21.09.2005) по 12.01.2006 - майстер гірничий підземний дільниці РМД-2, з 13.01.2006 (нак. № 202к від 13.01.2006) по 29.10.2006 (нак. № 4942к від 30.10.2006) - заступник механіка підземний дільниці РМД-2. Згідно наказу № 176 від 21.04.1997 Про затвердження переліку професій та посад з пільговим пенсійним забезпеченням затверджено перелік професій та посад, зайнятість у яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах згідно з Постановою Кабінету Міністрів України №

162. Згідно наказу № 1166к від 16.04.2002 Про затвердження переліку професій та посад з пільговим пенсійним забезпеченням затверджено перелік професій та посад, зайнятість у яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах згідно з Постановою Кабінету Міністрів України №

162. Згідно довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 243ар від 20.07.2021, ОСОБА_1 у період з 05.12.2006 по 26.04.2007 виконував гірничі роботи з видобутку вугілля підземним способом за професією гірничий майстер підземний, у період з 27.04.2007 по 07.05.2007 позивач виконував гірничі роботи з видобутку вугілля за посадою учень гірника підземного, за період з 08.05.2007 по 09.07.2007 виконував гірничі роботи з видобутку вугілля за посадою гірничий майстер підземний. Згідно довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 244ар від 20.07.2021, ОСОБА_1 у період з 10.07.2007 по 10.05.2010 виконував гірничі роботи з видобутку вугілля підземним способом за професією помічник начальника, у період з 11.05.2010 по 03.09.2012 позивач виконував гірничі роботи з видобутку вугілля за посадою гірничий майстер підземний, за період з 24.11.2014 по 04.04.2018 виконував гірничі роботи з видобутку вугілля за посадою гірничий майстер підземний. Згідно довідки про період роботи на підприємстві ТОВ Краснолиманське № 157 від 08.06.2021, ОСОБА_1 працював повний робочий день на підземних роботах ТОВ Краснолиманське. Робітники ТОВ Краснолиманське зайняті видобутком вугілля підземним способом на ДП ВК Краснолиманська. Позивач працював з 04.09.2012 по 23.11.2014 за професією майстер гірничий дільниці з підготовчих робіт. Виконувались роботи на виробництві гірничі роботи, ведення гірничих та інших видів робіт з метою добування вугілля за професією майстер гірничий, що передбачено Списком 1 розділ

1. Накази про атестацію робочих місць по підприємству: № 129 від 30.12.2004; № 479 від 29.12.2006; № 133 від 17.07.2008; № 1000 від 10.12.2009; № 586 від 16.04.2010; № 212 від 11.11.2011; № 1083 від 15.07.2013; № 302 від 30.03.2018. Згідно довідки № 729 від 18.06.2021 оплата днів учбового пункту у вересні 2012 року - 4 робочих дня проводилась по тарифній ставці першого розряду підземного робітника загальної групи тарифних ставок. Згідно довідки про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній 2/837 від 08.06.2021 року ОСОБА_1 з 15.01.2020 по теперішній час працює за посадою майстер гірничий підземний гірничопрохідницької дільниці. Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що пенсійним органом за наданими документами, та на виконання судового рішення підтверджено наявність у позивача підземного стажу більш 25 років, тому відповідач протиправно визначив відсутність у позивача підстав для призначення пенсії за віком на підставі ч. 3 ст. 114 Закону № 1058. Оцінка суду. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. На підставі частини третьої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах - робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. (…) На підставі пункту 1 частини другої статті 114 Закону № 1058, на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Як свідчать матеріали справи, 27.07.2021 позивач звернувся до пенсійного органу з заявою про призначення пенсії за віком. За наслідками розгляду заяви пенсійним органом прийнято рішення від 03.08.2021 року про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах в зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу за п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 (10 років) та недосягненням відповідного віку на час звернення з заявою (50 років). Тобто, пенсійним органом не надавалася оцінка наявності у позивача права на пенсію на пільгових умовах незалежно від віку за нормами ч. 3 ст. 114 Закону № 1058. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 21 лютого 2022 року у справі № 200/13219/21, яке набрало законної сили 27.09.2022, зокрема, зобов`язано ГУ ПФУ в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.07.2021 про призначення пенсії, зарахувавши до пільгового стажу за Списком № 1 період навчання в Красноармійській філії Донецького державного технічного університету з 12.07.1995 по 30.06.2000, та періоди роботи на підприємстві ДП Шахта Родинська з 28.07.2000 по 08.10.2000, з 21.01.2002 по 21.08.2005; на підприємстві Вугільна компанія Шахта Красноармійська-західна № 1 з 29.08.2005 по 29.10.2006; на підприємстві Вугільна компанія Краснолиманська з 05.12.2006 по 02.09.2012; на підприємстві ТОВ Краснолиманське з 04.09.2012 по 23.11.2014; на підприємстві ДП Вугільна компанія Краснолиманська з 24.11.2014 по 04.04.2018; на підприємстві ООО Краснолиманське з 04.09.2012 по 23.11.2014; на підприємстві ДП Вугільна компанія Краснолиманська з 24.11.2014 по 04.04.2018; на підприємстві ООО Краснолиманське з 06.04.2018 по 11.01.2020; на підприємстві ТОВ Шахтобудівельна компанія з 15.01.2020 по 27.07.2021. На виконання судового рішення відповідачем, без прийняття рішення за результатом розгляду заяви позивача від 27.07.2021, всупереч вимогам Порядку № 22-1, відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. При цьому відповідачем зазначено, що пільговий стаж роботи позивача за ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 (Список № 1) складає 25 років 6 місяців 27 днів, а пільговий стаж роботи на підземних роботах за ч. 3 ст. 114 Закону № 1058 відсутній. Такий висновок пенсійного органу є безпідставним з огляду на наступне. Для набуття позивачем права на пенсію незалежно від віку відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058 необхідна наявність однієї з підстав: - або наявність роботи за Списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, з повним робочий день на підземних роботах не менш 25 років; - або роботи за провідною професією не менше 20 років. Список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 № 202, із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 №

341. Посади, на яких працював позивач (зараховані до пільгового стажу позивача (25 років 6 місяців 27 днів) пенсійним органом за Списком №1) (ГРОЗ, майстер підземний, учень горнорабочого підземний, заступник механіка ділянки підземний, помічник начальника ділянки підземний), віднесено до розділу І «Підземні гірничі роботи в шахтах і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт» Списку №202, а саме: усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю). Таким чином, оскільки позивач має пільговий стаж роботи (25 років 6 місяців 27 днів) на посадах, віднесених до Списку №202, тому відповідачем протиправно визначена відсутність у позивача необхідного пільгового стажу за ч.3 ст.114 Закону №1058. З огляду на зазначене, позивач набув право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від віку, оскільки він має стаж роботи за Списком № 202 не менше 25 років, тому є правильним висновок суду першої інстанції, що позивач має право на призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України № 1058. Щодо дискреційних повноважень пенсійного органу з призначення пенсій громадянам суд зазначає наступне. Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 КАС України. Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень. Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади. Відповідно до абзацу 2 частини четвертої статті 245 КАС України у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні. Право на судовий захист гарантовано статтею 55 Конституції України. Відповідно до статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист. Тобто, для того, щоб особа могла реалізувати своє право на судовий захист, необхідно встановити, що оскаржуваними рішенням чи діянням суб`єкта владних повноважень порушено права, свободи чи інтереси саме цієї особи або особи в інтересах якої вона звертається. При цьому, як зазначив Конституційний Суд України в своєму рішенні від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003, правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13). Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам. Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення. Так, дискреційними є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова "може". Дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають у застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень. У більш звуженому розумінні дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчиняти конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними). Отже, враховуючи вищевикладене, з огляду на те, що пенсійним органом встановлена наявність у позивача пільгового (підземного) стажу 25 років 7 місяців 17 днів, що є достатнім для призначення позивачу пенсії за ч. 3 ст. 114 Закону № 1058, колегія суддів вважає, що в даному спорі відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти на власний розсуд, а у пенсійного органу є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки це обов`язок призначити позивачу пенсію. Такий висновок суду повністю відповідає правовій позиції Верховного Суду, яка викладена в чисельних постановах, зокрема, від 03.04.2018 у справі № 569/16681/16-а, від 12.04.2018 у справі № 826/8803/15, що дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними). На підставі викладеного, з метою ефективного захисту порушеного права позивач, правильним є визначення судом першої інстанції обов`язку відповідачу призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058. За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення адміністративного позову. Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Оскільки судове рішення в межах доводів апеляційної скарги є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для її задоволення та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається. Як визначено пунктом 3 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг. Згідно з пунктом 2 частини п`ятої 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Отже зазначена справа відноситься до справ незначної складності, тому судове рішення за наслідками апеляційного розгляду в цій справі касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2023 року у справі № 200/1030/23 залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2023 року у справі № 200/1030/23 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття 25 липня 2023 року, є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених ст. 328 КАС України. Повне судове рішення складено 25 липня 2023 року. Головуючий суддя І.Д. Компанієць Судді А.В. Гайдар Е.Г. Казначеєв