Ухвала ККС ВС № 755/17981/19

УХВАЛА 24 липня 2023 року м. Київ справа № 755/17981/19 провадження № 51-4103ск23 Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на судове рішення щодо нього, встановив: Засуджений ОСОБА_4 звернувся до суду з касаційною скаргою на судове рішення щодо нього. Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) у касаційній скарзі зазначаються вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції. При цьому такі вимоги повинні відповідати, серед іншого, положенням ст. 436 цього Кодексу. Статтею 436 КПК визначено повноваження суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги. Відповідно до її змісту, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; змінити судове рішення. Зі змісту касаційної скарги вбачається, що засуджений просить суд касаційної інстанції пом`якшити вирок, не указуючи при цьому дати його постановлення, та разом з тим не наводить жодних вимог до судового рішення суду апеляційної інстанції. Указана вимога суперечить повноваженням суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги, передбаченим ст. 436 КПК. Крім того, у недотримання приписів ч. 5 ст. 427 КПК, засуджений не додає до касаційної скарги копій оскаржених ним судових рішень. Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК в касаційній скарзі має бути наведено обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення. Частиною 1 ст. 438 КПК визначено, що підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК), неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК) чи невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК). Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судового рішення, які, на її думку, були допущені судами при винесенні судових рішень, навести конкретні аргументи в обґрунтування кожної позиції. При цьому за приписами ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. Засуджений в касаційній скарзі стверджує, що суд апеляційної інстанції не взяв до уваги доводів апеляційних скарг сторони захисту, які стосувались відмови місцевого суду в задоволенні клопотань про проведення експертизи, допит свідків, експертів та понятих, натомість не конкретизує про яких саме свідків, експертів та понятих йдеться в касаційній скарзі, на якій стадії судового розгляду були заявлені такі клопотання, під час якого із судових засідань, а крім того не указує яких саме порушень норм кримінального процесуального закону допущено судом першої інстанції, з посиланням на норми та матеріали кримінального провадження, при розгляді таких клопотань, з урахуванням того, що відмова в задоволенні клопотання, за відсутності належного обґрунтування, не може беззаперечно вважатися порушенням норм матеріального або процесуального закону. Стверджуючи про порушення судом апеляційної інстанції приписів КПК внаслідок залишення без уваги зазначених вище доводів апеляційних скарг сторони захисту, засуджений не зазначає, яких конкретно порушень припустився цей суд, переглядаючи вирок місцевого суду, з огляду на межі та порядок, передбачені статтями 404, 405 КПК. Відповідно до ст. 429 КПК суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу було подано без додержання вимог, передбачених ст. 427 КПК, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки скарги і встановлюється строк, необхідний для їх усунення, що не може перевищувати п`ятнадцяти днів із дня отримання ухвали особою, котра подала касаційну скаргу. Врахувавши вищенаведене, керуючись положеннями ст. 429 КПК, з огляду на те, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених ст. 427 КПК, колегія суддів дійшла висновку, що скаргу необхідно залишити без руху і надати строк на усунення недоліків. Недоліки касаційної скарги, пов`язані з її змістом, можуть бути усунуті шляхом подання нової касаційної скарги. Керуючись ст. 429 КПК, Суд постановив: Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 залишити без руху та встановити строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків касаційної скарги - п`ятнадцять днів із дня її отримання. Роз`яснити, що касаційна скарга повертається в разі, якщо особа в установлений строк не усунула недоліків касаційної скарги, залишеної без руху. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3