Постанова 4803 № 213/2221/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/4049/23 Справа № 213/2221/21 Суддя у 1-й інстанції - Князєва Н. В. Суддя у 2-й інстанції - Корчиста О. І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 липня 2023 року м.Кривий Ріг Дніпровський апеляційний суд у складі: головуючого судді Корчистої О.І. суддів: Агєєва О.В., Кішкіної І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в приміщенні Дніпровського апеляційного суду в місті Кривий Ріг Дніпропетровської області цивільну справу № 213/2221/21 за позовом Комунального підприємства «Кривбасводоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Трофименко Марина Володимирівна, на рішення Інгулецького районного суду міста Кривогу Рогу Дніпропетровської області від 16 листопада 2021 року, встановив: У червні 2021 року Комунальне підприємство «Кривбасводоканал» (далі за текстом КП «Кривбасводоканал») звернулось до суду з позовом заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги. Позов обґрунтований тим, що за специфікою своєї виробничої діяльності позивач надає послуги з питного водопостачання та водовідведення. Відповідачі оплату за отримані послуги належним чином не здійснювали, у зв`язку з чим виникла заборгованість. Просить стягнути з відповідачів заборгованість за період з 01 липня 2016 року по 31 березня 2021 року в сумі 38 458,58 гривень, 3% річних в сумі 1 062,64 гривень, інфляційні втрати в сумі 2 546,76 гривень та витрати по сплаті судового збору в сумі 2 270 гривень. Рішенням Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 листопада 2021 року позовні вимоги КП «Кривбасводоканал» задоволені. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь КП «Кривбасводоканал» заборгованість за отримані послуги централізованого водопостачання та водовідведення за період з 01 липня 2016 року по 31 березня 2021 року в сумі 38 458,58 гривень, 3% річних 1062,64 гривень, інфляційні втрати 2546,76 гривень, а всього 42 067,98 гривень. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП «Кривбасводоканал» судовий збір в сумі 756,66 гривень. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь КП «Кривбасводоканал» судовий збір в сумі 756,67 гривень. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь КП «Кривбасводоканал» судовий збір в сумі 756,67 гривень. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Трофименко М.В., посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати рішення Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 листопада 2021 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити КП «Кривбасводоканал» у задоволенні позовних вимог. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції розглянув справу за відсутності відповідача, не повідомленого належним чином. Вона не отримувала ухвалу про відкриття провадження разом з позовом і додатками до нього. Розгляд цивільної справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін позбавило її можливості надати свої заперечення проти позову, чим було порушено її право як учасника процесу, передбачене ст. 43 ЦПК України. Крім того, посилається, що вона не погоджується із сумою нарахованої заборгованості, оскільки користувачами квартири АДРЕСА_1 є вона та її чоловік, тому сума заборгованості повинна нараховуватися їм як споживачам послуг. ОСОБА_2 не користувалася послугами позивача в період часу з 01 липня 2016 року по 31 березня 2021 року, оскільки не проживає у вказаній квартирі, тому не повинна сплачувати заборгованість. У відзиві на апеляційну скаргу КП «Кривбасводоканал» вважає вимоги відповідача, викладені в апеляційній скарзі, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Трофименко М.В., залишити без задоволення, рішення Інгулецького районного суду міста Кривогу Рогу Дніпропетровської області від 16 листопада 2021 року залишити без змін. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню за наступних підстав. Згідно ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Згідно ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підстав повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Рішення суду першої інстанції в повній мірі відповідає вказаним вимогам закону. Судом першої інстанції встановлено, що КП «Кривбасводоканал» надає послуги з централізованого водопостачання та водовідведення до будинку за адресою: АДРЕСА_2 . Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 ., і є споживачами послуг, які надає позивач, але вчасно оплату за надані послуги не здійснюють. Сума заборгованості за період з 01 липня 2016 року по 31 березня 2021 року становить 38458,58 гривень. Позивачем здійснено нарахування інфляційних втрат в сумі 2546,76 грн. та 3% річних в сумі 1062,64 гривень. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі у встановлені законом строки не вносили плату за отримані житлово-комунальні послуги, а тому заборгованість підлягає стягненню у судовому порядку. Також, суд дійшов висновку, що на дані правовідносини поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України щодо сплати суми боргу із врахуванням індексу інфляції та 3% річних, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання, у зв`язку з чим, враховуючи наведене вище та ту обставину, що відповідачі у встановлені законом строки не вносили плату за отримані житлово-комунальні послуги, КП «Кривбасводоканал» має право на стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних за період прострочки виконання зобов`язань. Колегія суддів апеляційного суду погоджується з такими висновками суду, так як їх суд дійшов на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилались, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені судом. Відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Утримання майна власників квартир (будинку та прибудинкової території) здійснюється ними шляхом оплати всіх витрат по утриманню експлуатуючій організації. Згідно ст. 68 ЖК України наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги. Відповідно до ст. 67 ЖК України, плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Згідно зі статтею 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», в редакції Закону № 1875-IV від 24.06.2004 року, залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо - та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо). Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», в редакції Закону № 1875-IV від 24.06.2004 року, споживачем комунальних послуг є фізична особа, яка отримує житлово-комунальну послугу. 01 травня 2019 року вступив в дію Закон України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII, який разом з Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 регулюють основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також права та обов`язки зазначених учасників відносин. Відповідно п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII до житлово-комунальних послуг належать комунальні послуги, в тому числі з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення. Індивідуальний споживач фізична або юридична особа, яка є власником(співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги (пункт 6 частини першої Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII). Пунктами 2, 5 ч. 2 ст. 7 вказаного Закону встановлено, що індивідуальний споживач зобов`язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом, оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. Судом встановлено, що між сторонами договір на надання житлово-комунальних послуг не укладався, однак відсутність такого договору не може бути підставою для звільнення споживачів від оплати послуг, оскільки укладення договору є обов`язком споживача. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15, у постанові Верховного Суду від 18 травня 2020 року у справі № 176/456/17 (провадження № 61-63св18), а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 14-280цс18. Статтею 9 Закону Закон України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017року №2189-VIII передбачено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Частиною 3 статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09листопада 2017року №2189-VIII визначено, що дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг. Отже, відповідно до зазначених норм, проживаючі та/або зареєстровані у квартирі споживачі комунальних послуг зобов`язані вносити плату за їх використання. Як вбачається з матеріалів справи, відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 , а тому несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг, зокрема, з послуги централізованого водопостачання та водовідведення. Доводи апеляційної скарги про те, що фактично за вказаною адресою проживає лише відповідачка ОСОБА_1 та її чоловік, а ОСОБА_2 , будучи зареєстрованою, не проживає у квартирі та комунальними послугами не користуються, тому не має обов`язку оплачувати комунальні послуги, колегією суддів не приймаються, як такі, що спростовуються вищевикладеним. Правильність нарахування суми боргу підтверджується особовим рахунком, яким підтверджено розмір боргу та факт не внесення за вказаний період оплати за послуги централізованого водопостачання та водовідведення, у зв`язку з чим колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для стягнення заборгованості по оплаті за житлово-комунальні послуги у солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за період з 01 липня 2016 року по 31 березня 2021 року, у визначеному позивачем розмірі, що становить 38 458,58 гривень. Крім того, відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов`язань. Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. За змістом ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Зобов`язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов`язанням. Таким чином, правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов`язанням. З огляду на викладене, правовідносини, які склались між сторонами, є грошовим зобов`язанням, в якому, серед інших прав і обов`язків сторін, на боржників покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч. 1 ст. 509 ЦК України) - вимагати сплату грошей за надані послуги. Тому на дані правовідносини поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України щодо сплати суми боргу із врахуванням індексу інфляції та 3 % річних, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання. Враховуючи наведене вище та ту обставину, що відповідачі у встановлені законом строки не вносили плату за надані позивачем житлово-комунальні послуги, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для про задоволення позовних вимог КП «Кривбасводоканал» про стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних за період прострочки виконання зобов`язань з липня 2016 року по березень 2021 року, а саме: інфляційні втрати у розмірі 2546,76 гривень та 3% річних в розмірі 1 062,64 гривень. Апеляційний суд також надає оцінку доводу апеляційної скарги щодо неналежного повідомлення відповідачки про розгляд справи, однак зазначає, що у матеріалах справи наявний поштовий конверт на ім`я ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_2 , згідно якого поштове відправлення було повернуто у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою. Зазначена відмітка свідчить про належне повідомлення про розгляд справи у силу приписів п.3, 4 ч.8 ст.128 ЦПК України. Крім того, апеляційний суд звертає увагу, що відповідно до ухвали Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 серпня 2021 року справа розглядалась у порядку спрощеного провадження без виклику сторін. Аргументи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. Отже, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що, вирішуючи спір, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, рішення суду першої інстанції ухвалено відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права, підстави для його скасування відсутні. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Відповідно до п.п «в» п. 4 ч. 1 ст. 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, немає. Керуючись ст. 374, 375, 382, 383 ЦПК України, апеляційний суд, постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Трофименко Марина Володимирівна, залишити без задоволення. Рішення Інгулецького районного суду міста Кривогу Рогу Дніпропетровської області від 16 листопада 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Судді: Повний текст постанови складено 25 липня 2023 року. Головуючий О.І. Корчиста