Постанова Хмельницький апеляційний суд № 674/1265/22

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 липня 2023 року м. Хмельницький Справа № 674/1265/22 Провадження № 22-ц/4820/1029/23 Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Талалай О. І. (суддя-доповідач), Корніюк А. П., П`єнти І. В., секретар судового засідання Цугель А. О., з участю в режимі відеоконференції: відповідача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 , позивача ОСОБА_3 і його представника ОСОБА_4 розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 15 березня 2023 року (суддя Посунько Г. А., повне судове рішення складено 17 березня 2023 року) у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Заслухавши доповідача, пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд у с т а н о в и в : У жовтні 2022 року ОСОБА_3 , звертаючись до суду із вказаним позовом, зазначав, що 14 лютого 2022 року близько 18-00 години неповнолітній ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння в квартирі АДРЕСА_1 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин умисно наніс його матері ОСОБА_6 не менше тридцяти трьох ударів кулаками рук та ногами по руках і ногах, не менше двох ударів обома ногами в область грудної клітки, не менше одинадцяти ударів металевою сковорідкою, кухонною дерев`яною качалкою, дерев`яним макогоном, дерев`яним кухонним молотком та кулаками обох рук в область голови та обличчя, заподіявши останній тілесні ушкодження, від яких ОСОБА_6 померла. Відповідач засуджений вироком Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 13.09.2022 за частиною 1 статті 115 КК України до 8 років позбавлення волі. Внаслідок неправомірних дій ОСОБА_1 йому заподіяна моральна шкода, оскільки через втрату близької людини зазнав важких моральних страждань, відчуває постійний біль, нервові переживання, тривогу та дискомфорт. Він є особою з інвалідністю ІІ групи, після смерті матері проживає з тіткою. Тому позивач просив стягнути з неповнолітнього ОСОБА_1 і його батьків ОСОБА_7 та ОСОБА_5 солідарно на свою користь 500000 грн моральної шкоди. Ухвалою Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 22 грудня 2022 року закрито провадження у справі в частині позовних вимог до ОСОБА_7 на підставі пункту 7 частини 1 статті 255 ЦПК України. Рішенням Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 15 березня 2023 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 моральну шкоду, завдану неповнолітнім внаслідок вчинення кримінального правопорушення, у сумі 500000 грн. У разі відсутності у неповнолітнього ОСОБА_1 майна, достатнього для відшкодування завданої ним моральної шкоди в сумі 500000 грн, вирішено стягнути цю шкоду в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі з матері відповідача ОСОБА_5 . Вирішено питання про судовий збір. ОСОБА_1 , не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, в апеляційній скарзі просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення про стягнення моральної шкоди у розмірі 20000 грн. Посилається на незаконність рішення суду. Вважає, що позивач не надав доказів звернення за медичною допомогою з приводу стану здоров`я, потребування стороннього догляду у зв`язку з інвалідністю та заподіяння моральної шкоди на суму 500000 грн. Суд не з`ясував думку відповідачки ОСОБА_5 щодо вирішення спору. У засіданні апеляційного суду відповідач ОСОБА_1 і його представник апеляційну скаргу підтримали. Позивач і його представник апеляційну скаргу не визнали. Відповідачка ОСОБА_5 у судове засідання не з`явилася, про розгляд справи повідомлена відповідно до вимог ЦПК України. Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до частини 1 статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Суд першої інстанції правильно установив, що вироком Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 13 липня 2022 року неповнолітній ОСОБА_1 визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 115 КК України, та йому призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 8 років. Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 13 вересня 2022 року у частині вирішення цивільних позовів вирок суду першої інстанції скасовано, призначено новий розгляд цивільних позовів ОСОБА_8 та ОСОБА_3 . У кримінальному провадженні установлено, що 14 лютого 2022 року близько 18-00 години неповнолітній ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння у квартирі АДРЕСА_1 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин умисно наніс ОСОБА_6 не менше тридцяти трьох ударів кулаками рук та ногами по руках і ногах, не менше двох ударів обома ногами в область грудної клітки, не менше одинадцяти ударів металевою сковорідкою, кухонною дерев`яною качалкою, дерев`яним макогоном, дерев`яним кухонним молотком і кулаками обох рук в область голови та обличчя, заподіявши останній тілесні ушкодження, від яких ОСОБА_6 померла. Смерть ОСОБА_6 настала внаслідок закритої черепно-мозкової травми, субарахноїдального та субдуральних гематом, що ускладнились набряком головного мозку через короткий проміжок часу. У кримінальному провадженні № 12022240000000079 ОСОБА_3 визнаний потерпілим, як син померлої. Зазначені обставини встановлені вироком суду в кримінальному провадженні і згідно з частиною 6 статті 82 ЦПК України є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалений вирок. Позивач є сином померлої ОСОБА_6 . Внаслідок неправомірних дій відповідача і смерті матері ОСОБА_3 заподіяно моральної шкоди, оскільки через втрату близької людини зазнав важких моральних страждань, відчуває біль, нервові переживання, тривогу. Він є особою з інвалідністю ІІ групи, після смерті матері проживає з тіткою. Задовольняючи позов, суд виходив з того, що моральна шкода, завдана позивачу внаслідок вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, підлягає відшкодуванню винною особою. Моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її дитині. Такий висновок суду відповідає обставинам справи та вимогам закону. Згідно з частинами 1, 2 і 3 статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Частиною 1 статті 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю (частина 2 статті 1168 ЦК України). На підставі частин 1 і 2 статті 1179 ЦК України неповнолітня особа (у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років) відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах. У разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками (усиновлювачами) або піклувальником, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини. Якщо неповнолітня особа перебувала у закладі, який за законом здійснює щодо неї функції піклувальника, цей заклад зобов`язаний відшкодувати шкоду в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі, якщо він не доведе, що шкоди було завдано не з його вини. Суд першої інстанції повно та всебічно дослідивши обставини справи, врахувавши характер, обсяг та глибину душевних страждань позивача, який втратив матір, непоправність втрати близької людини, погіршення психоемоційного стану позивача, неможливість повного відновлення попереднього стану та, виходячи із принципу розумності, виваженості і справедливості, правильно визначив розмір відшкодування моральної шкоди, заподіяної позивачу, у сумі 500000 грн. Доводи апеляційної карги про відсутність у матеріалах справи результатів психологічної експертизи апеляційний суд відхиляє, оскільки клопотання про призначення такої експертизи у справі не заявлялося. Посилання відповідача на те, що позивач не звертався за медичною допомогою з приводу погіршення стану здоров`я не заслуговують на увагу, оскільки сам факт втрати близької людини (матері) є безумовним свідченням глибини та тривалості моральних страждань сина. Безпідставним є твердження ОСОБА_1 в апеляційній скарзі, що суд не з`ясував думку відповідачки ОСОБА_5 , оскільки остання про розгляд справи була повідомлена відповідно до вимог ЦПК України, але в судове засіданні не з`явилася. Інші доводи апеляційної скарги правильний висновок суду не спростовують. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, має бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року). Рішення суду першої інстанції ухвалено відповідно до норм матеріального права, з додержанням норм процесуального права і підстав для його скасування у межах доводів апеляційної скарги немає. Керуючись статтями 374, 375, 382, 384 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 15 березня 2023 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 25 липня 2023 року. Суддя-доповідач О. І. Талалай Судді А. П. Корніюк І. В. П`єнта