LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4854420/1185/20

від 20.07.2023 ·

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 20 липня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/1185/20 Перша інстанція: суддя Юхтенко Л.Р., П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: судді-доповідача Турецької І. О., суддів Домусчі С. Д., Шеметенко Л. П. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу адвоката Дідуренко Світлани Валеріївни, яка діє в інтересах фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2022 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень В С Т А Н О В И В: Короткий зміст позовних вимог. У лютому 2020 року адвокат Дідуренко С. В., яка діє в інтересах фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , звернулась до суду першої інстанції з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області (далі ГУ ДПС в Одеській області), в якому просила скасувати податкові повідомлення-рішення від 09.09.2019 за порушення пункту 1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»: - №0043331406 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 3 809,00 грн. на підставі акту перевірки №920/15/51/РРО/2859118534 від 07.08.2019; - №0043341406 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 323 593,56 грн. на підставі акту перевірки №925/15/51/РРО/ НОМЕР_1 від 07.08.2019. В обґрунтування позовних вимог адвокат зазначила декілька підстав. Так, по-перше, в акті перевірки за №925/15/51/РРО/ НОМЕР_1 зазначена адреса за якою позивач не здійснює господарську діяльність. В акті вказано АДРЕСА_1 , а діяльність позивач здійснює за адресою АДРЕСА_2 . По-друге, на думку адвоката, основна сума розрахункових операцій здійснювалась у безготівковій формі, що не потребує застосування РРО. До такого висновку адвокат дійшла враховуючи відповідь ДФС у Черкаській області на сайті електронного видання «Дебет-Кредит» від 20.08.2019. По-третє, адвокат стверджує про відсутність нормативно встановлених термінів для переходу на РРО. Пояснюючи це указує, що з 01.01.2019 ФОП при здійсненні торгівлі лікарськими засобами та виробами медичного призначення було зобов`язано застосовувати РРО, але терміни переходу на застосування РРО не були встановлені на нормативно-правовому рівні, в результаті чого утворилась колізія. До того ж, адвокат звернула увагу, що контролюючим органом, при проведенні перевірок, не було прийнято до уваги розпорядження ФОП ОСОБА_1 від 18.02.2019 про термін переходу на застосування РРО та порядок проведення розрахунково-касових операцій, копія якого була надана ГУ ДПС в Одеській області. Короткий зміст рішення суду першої інстанції. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2022 року, ухваленого за правилами загального позовного провадження, у задоволенні позову ФОП ОСОБА_1 - відмовлено. Вирішуючи справу по суті та відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив із того, що ФОП ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: проводив розрахункові операції без застосування реєстратора розрахункових операцій (далі- РРО) при продажу товарів. Таке порушення було вчинено позивачем вдруге, протягом календарного року, а тому застосування до нього штрафу у розмірі 100 відсотків вартості проданих з порушеннями товарів (послуг) є правомірним. Відкидаючи доводи позову щодо невстановлення термінів для переходу на РРО для ФОП, які здійснюють господарську діяльність з продажу ліків, суд першої інстанції указав, що відповідні зміни щодо застосування РРО були введені в дію з 01.01.2019 та жодних виключень не передбачалось. Також суд першої інстанції указав, що для переходу на РРО законодавцем було передбачено штраф у розмірі 1 грн., у разі виявлення порушення вперше, для того щоб дисциплінувати платника податку та надати час для виправлення виявлених порушень. На думку суду першої інстанції, у даному випадку, позивачу було надано достатньо часу (6 місяців) для налагодження своєї господарської діяльності за допомогою застосування РРО з моменту виявлення порушення вперше. Проте, як зауважив суд, позивачем не було за цей час зареєстровано РРО, такі дії відбулися з боку платника податків лише 02 вересня 2019 року. Суд також відхилив довід адвоката щодо безпідставності зарахування сум безготівкових розрахунків до розміру штрафу, оскільки пункт 1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачає проведення через реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів усі розрахункові операції як в готівковій так й в безготівковій формі. Щодо зазначення в акті перевірки неповної адреси суд першої інстанції вказав на технічну помилку з боку суб`єкта владних повноважень, яка не впливає на зміст акту перевірки. Крім того, суд звернув увагу на те, що в наказі на проведення перевірки зазначена правильна адреса перевірки, де здійснює господарську діяльність позивач. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву. В апеляційній скарзі, адвокат Дідуренко С. В., яка діє в інтересах ФОП ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове про задоволення позову. В обґрунтування апеляційної скарги адвокат покладає інші доводи ніж ті, які були заявлені нею в позовній заяві. Так, автор апеляційної скарги указує такі основні мотиви, які, на її думку, є підставами для скасування судового рішення. Це, не відображення в акті фактичної перевірки таких обставин: - періоду господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 , за який проводилась перевірка; - контрольної розрахункової операції щодо встановлення факту її непроведення через РРО; - фактів непроведення розрахункової операції через РРО за іншою адресою господарювання позивача, яка була предметом іншої одночасної фактичної перевірки, за результатами якої був складений окремий акт; - інформативних додатків, на підставі яких, мало бути встановлено порушення проведення розрахункових операцій без застосування РРО та їх загальної суми; - акта про відмову від підписання ФОП ОСОБА_1 акту перевірки. Обґрунтовуючи даний довід адвокат зазначила, про наявність позначки про одночасну відмову позивача від підписання і отримання примірника акта до його реєстрації у встановленому законом порядку. Відповідач своїм процесуальним правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався. Враховуючи, що відсутні клопотання від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, суд апеляційної інстанції, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України, розглянув справу в порядку письмового провадження. Фактичні обставини справи. ФОП ОСОБА_1 зареєстрований 06.08.2014, основним видом господарської діяльності є 47.73 - Роздрібна торгівля фармацевтичними товарами в спеціалізованих магазинах. ФОП ОСОБА_1 тимчасово безоплатно користується нежитловим приміщенням для розміщення аптеки, під номером 3, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , про що свідчить договір позички від 01.03.2017 (т.1 а.с.21-24). Також ФОП ОСОБА_1 , відповідно до договору оренди нежитлового приміщення від 03.09.2017, орендує приміщення площею 61,7 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 (т.1 а.с.25-28). Орендар зобов`язується використовувати об`єкт оренди для розміщення аптеки (п. 1.4. договору оренди). У лютому 2019 року контролюючим органом була проведена фактична перевірка ФОП ОСОБА_1 , за результатом якої складений акт перевірки №143/15/51/ро/ НОМЕР_1 від 14.02.2019. На підставі даного акта, на ФОП ОСОБА_1 податковим повідомленням-рішенням №0010581406 від 11.03.2019 накладено штраф в сумі 1 грн. за порушення пункту 1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: проведення розрахункових операцій без застосування РРО при продажу товарів. 18.02.2019, на підставі висновків указаної вище фактичної перевірки, ФОП ОСОБА_1 видав розпорядження, згідно з яким, вирішив установити термін переведення обліку розрахункових з використанням РРО до 01.10.2019 (т.1. а.с.51). 26.07.2019 ГУ ДФС в Одеській області видало наказ № 6003 «Про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 » про проведення фактичної перевірки за адресою господарських об`єктів: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_4 з 29.07.2019 тривалістю 10 діб. В наказі зазначено, що фактичну перевірку провести за період діяльності з 16.02.2019 по дату її закінчення фактичної перевірки з метою здійснення контролю щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідно до закону (т.1 а.с.20). На підставі даного наказу, ГУ ДФС в Одеській області здійснило фактичну перевірку двох аптек «Радафарм», де здійснює свою господарську діяльність позивач, за наступними адресами: - АДРЕСА_4 ; - м. Одеса, вул. Ак. Вільямса, 59, корп. А/5. На підставі проведених перевірок, 07.08.2019 ГУ ДФС в Одеській області склало два акта: - № 920/15/51/РРО/ НОМЕР_1 (т.1 а.с.47-50), який стосується аптеки за адресою: АДРЕСА_4 ; - № 925/15/51/РРО/2859118534 (т.1 а.с.43-46), який стосується аптеки за адресою: АДРЕСА_2 . У цих актах встановлені факти непроведення вдруге протягом календарного року за період з 16.02.2019 по 31.07.2019 розрахункових операцій через РРО: - на загальну суму 3 809 грн. за адресою: АДРЕСА_4 ; - на загальну суму 323 593,56 грн. за адресою: АДРЕСА_2 , що є порушенням вимог пункту 1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Зауваження до акта перевірки не надходили. ФОП ОСОБА_1 від підписання та отримання актів відмовився. Вказані акти були зареєстровані контролюючим органом 08.08.2019 та цього ж дня надіслані позивачу засобами поштового зв`язку (т.1 а.с.30-31). 09.09.2019, на підставі вказаних актів перевірки, ГУ ДФС в Одеській області, керуючись вимогами пункту 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», за порушення ФОП ОСОБА_1 законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій, прийняло два податкових повідомлень-рішень: - № 0043331406, яким застосовано штрафні санкції в сумі 3809,00 грн., що дорівнює 100 відсоткам вартості проданих з порушеннями товарів (послуг) (т.1 а.с.16); - № 0043341406, яким застосовано штрафні санкції в сумі 323 593,56 грн., що дорівнює 100 відсоткам вартості проданих з порушеннями товарів (послуг) (т.1 а.с.18). Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та оцінка суду апеляційної інстанції доводів апеляції і висновків суду першої інстанції. Переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги, з огляду на таке. Відповідно до пунктів 1, 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР (далі Закон №265) суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції. За правилами пункту 1 статті 17 Закону № 265 за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів доходів і зборів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невідповідності у юридичних осіб на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті, більше ніж на 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, а в разі використання юридичною особою розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання: вчинене вперше - 1 гривня; за кожне наступне вчинене порушення - 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг). Пунктом 296.10 статті 296 Податкового кодексу України, який діє з 01.01.2019 передбачено, що реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку: першої групи; другої - четвертої груп (фізичні особи - підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень. У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1000000 гривень застосування реєстратора розрахункових операцій для такого платника єдиного податку є обов`язковим. Застосування реєстратора розрахункових операцій розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб`єкта господарювання як платника єдиного податку. Норми цього пункту не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення. Отже, як правильно встановлено судом першої інстанції, з 01.01.2019 позивач зобов`язаний був проводити розрахункові операції на повну суму покупки через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій. Однак, як встановлено обставинами справи та доказами наявними в ній, ФОП ОСОБА_1 не виконав дану умову законодавства, проводячи розрахункові операції без застосування РРО. Тому, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що факт продажу товару без застосування РРО є підтвердженим. Також є правильним висновок суду першої інстанції щодо розміру штрафних санкцій, а саме: 100 відсотків вартості проданих з порушеннями товарів (послуг), оскільки відповідне порушення вчинено позивачем протягом календарного року вдруге. Переходячи до доводів апеляційної скарги адвоката позивача колегія суддів бажає зазначити таке. Адвокат Дідуренко С. В., оскаржуючи рішення суду першої інстанції, в апеляційній скарзі, змінила підстави, які були заявлені в позові для задоволення позовних вимог про скасування спірних податкових повідомлень-рішень та які були розглянути судом першої інстанції з наданням ним відповідної правової оцінки. Колегія суддів, проаналізувавши процесуальні норми, дійшла висновку про відсутність такого права у скаржника з таких мотивів. Згідно з частиною 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Частина 2 статті 9 КАС України передбачає, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Підстава позову це ті обставини і норми права, які дозволяють особі звернутися до суду, а предмет позову це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, стосовно яких він просить ухвалити судове рішення. Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права. У межах даної справи, суд першої інстанції, встановивши підстави позову, надав їм обґрунтовану відповідь на кожен аргумент позову, а заявлені доводи в апеляції виходять за межі доводів позову, які не були в полі зору суду першої інстанції та ним не розглядалися. На користь висновку суду апеляційної інстанції про неможливість розглядати ним позовні вимоги та підстави позову, що не були заявлені в суді першої інстанції свідчить також частина 5 статті 308 КАС України, яка прямо забороняє це. З приводу доводу апеляції, який був заявлений в позові щодо наявної позначки про одночасну відмову позивача від підписання і отримання примірника акта до його реєстрації у встановленому законом порядку, колегія суддів зазначає таке. За правилами пункту 86.5 статті 86 Податкового кодексу України акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. З огляду на дану норму, слід погодитись з позицією суду першої інстанції, що дії контролюючого органу були вчинені відповідно до пункту 86.5 статті 86 Податкового кодексу України, оскільки акти складено 07.08.2019, а зареєстровано їх не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки 08.08.2019. Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Розподіл судових витрат, відповідно до вимог статті 139 КАС України не передбачений. Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу адвоката Дідуренко Світлани Валеріївни, яка діє в інтересах фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2022 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Доповідач - суддя І. О. Турецька суддя С. Д. Домусчі суддя Л. П. Шеметенко Повне судове рішення складено 20.07.2023.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»