Постанова 4855 № 620/15647/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/15647/24 Головуючий у І інстанції - Тихоненко О.М. Суддя-доповідач - Мельничук В.П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 серпня 2025 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: Головуючого-судді: Мельничука В.П. суддів: Бужак Н.П., Василенка Я.М., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпульс Збут» на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпульс Збут» до Головного управління ДПС у Чернігівській області про скасування податкових повідомлень-рішень, - В С Т А Н О В И Л А: До Чернігівського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Імпульс Збут» з позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 22.10.2024 № 16154/ж10/25-01-07-05-01 на суму 39244,25 грн та від 22.10.2024 № 16155/ж10/25-01-07-05-01 на суму 5100,00 грн. В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що акт перевірки № 13637/ж5/25-01-07-05-01 від 03.10.2024 ним не підписувався, що виключає можливість винесення податкових повідомлень-рішень за даним актом. В податковому повідомленні-рішенні від 22.10.2024 № 16154/ж10/25-01-07-05-01, яким нараховано штрафні санкції в розмірі 39244,25 грн, Відповідач не посилається на порушення п. 11 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», що виключає можливість притягнення Позивача до відповідальності за порушення п. 11 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю. Не погоджуючись з постановленим рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити у повному обсязі. В апеляційній скарзі Позивач посилається на порушення судом першої інстанції норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції допустив неправильність та неповноту дослідження доказів. Вказує, що Акт перевірки № 13637/ж5/25-01-07-05-01 від 03 жовтня 2024 року Позивачем не підписувався, що виключає можливість винесення податкових повідомлень-рішень, а посилання на інформацію з СОД РРО не є належним доказом у справі. На адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від Відповідача, в якому він просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Відповідач зазначає, що в Акті перевірки № 13637/ж5/25-01-07-05-01 від 03 жовтня 2024 року було детально зазначено порушення Позивачем п. 1, 2, 11 ст. 3 Законів України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а сам акт було направлено Позивачу поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення, який він отримав 25.10.2024 року. Відповідач зауважує, що приймаючи оскаржувані рішення діяв на підставі, в межах та у спосіб, передбачений чинним законодавством. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, яким передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що до Головного управління ДПС у Чернігівській області надійшов лист Державної податкової служби України від 18.09.2024 № 26176/7/99-00-07-03-03-07 (вх. Головного управління ДПС у Чернігівській області від 19.09.2024 № 3232/8/25-01) з контрольним завданням щодо відпрацювання інформації, яка надходить на чат-бот ДПС «StopViolationBot» та свідчить про можливі порушення платниками податків законодавства, контроль за яким здійснюють податкові органи. В додатку контрольного завдання заявником вказано продуктовий магазин « Наша Лавка » за адресою: м. Чернігів, проспект Левка Лук`яненка, 26, який зареєстрований як суб`єкт оподаткування, що належить ТОВ «Імпульс Збут» (а.с. 39, 49-50). Згідно отриманої інформації, скаржник повідомляє, що в місті Чернігові по проспекту Левка Лук`яненка, буд. 26 в продуктовому магазині «Наша лавка» здійснюється продаж алкогольних напоїв, при цьому відсутнє проведення даного товару через РРО/ПРРО, розрахунковий документ видається тільки на продукти харчування. На підставі ст. 20, ст. 80 Податкового кодексу України, Головним управлінням ДПС у Чернігівській області проведено фактичну перевірку ТОВ «Імпульс Збут» з питань дотримання вимог Податкового кодексу України, Кодексу законів про працю України, Законів України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами та доповненнями), від 01.06.2000 № 1775-ІП «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» (зі змінами та доповненнями), від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами та доповненнями), Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного Банку України від 29.12.2017 № 148 (зі змінами та доповненнями) та інших нормативно-правових актів, що підлягають перевірці, за результатами якої складено Акт (Довідка) фактичної перевірки від 03.10.2024 № 13637/Ж5/25-01-07-05-01 (а.с.8-11). За результатами перевірки встановлено наступні порушення: - п. 1, п. 2 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: відсутність у розрахунковому документі згідно діючого законодавства цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку; - п. 11 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: проведенням розрахункової операції без використання режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД при роздрібній торгівлі алкогольними напоями. В зв`язку з чим, Головним управлінням ДПС у Чернігівській області винесено податкові повідомлення-рішення: від 22.10.2024 № 16154/ж10/25-01-07-05-01 на суму 39244,25 грн (а.с. 12-14) та від 22.10.2024 № 16155/ж10/25-01-07-05-01 на суму 5100,00 грн (а.с. 15-17). Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення такими, що підлягають скасуванню, Позивач звернувся до адміністративного суду за захистом своїх прав та інтересів. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, в межах вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями) (далі - ПКУ), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі. Встановлення норм щодо незастосування реєстраторів розрахункових операцій у інших законах, крім Податкового кодексу України, не допускається. Відповідно ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані: 1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; 2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти); 11) проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями. За порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів, п. 1 ст. 17 передбачено застосування фінансових санкцій у таких розмірах: у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання: - 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше; - 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення. Згідно з пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПКУ, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган. Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, до Головного управління ДПС у Чернігівській області надійшов лист Державної податкової служби України від 18.09.2024 № 26176/7/99-00-07-03-03-07 (вх. Головного управління ДПС у Чернігівській області від 19.09.2024 № 3232/8/25-01) з контрольним завданням щодо відпрацювання інформації, яка надходить на чат-бот ДПС «StopViolationBot» та свідчить про можливі порушення платниками податків законодавства, контроль за яким здійснюють податкові органи (а.с. 39, 49-50). Відповідно до пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПКУ, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи є обставиною (підставою) проведення фактичної перевірки. На підставі зазначеного, працівниками відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту та управління контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС у Чернігівській області 03.10.2024 була проведена фактична перевірка Позивача та складено акт перевірки № 13637/ж5/25-01-07-05-01, за результатами якої встановлено порушення п. 1, п. 2, п. 11 ст. 3 Законів України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами та доповненнями), а саме: реалізацію алкогольних напоїв, що маркуються марками акцизного податку (далі - МАП) без зазначення згідно діючого законодавства цифрового значення штрихового коду МАП у розрахунковому документі, а саме: вчинено вперше 20.03.2023 о 10 год. 42 хв. згідно чеку № 6054 було реалізовано горілку «Хлібний Дар» 1 пляшку за ціною 128,00 грн; в подальшому з аналогічним порушенням реалізовано алкогольних напоїв, що маркуються на загальну суму 26077,50 грн без урахуванням першого чеку (№ 6054). Також в ході перевірки встановлено відсутність в розрахунковому документі обов`язкового реквізиту, а саме: коду УКТ ЗЕД 31.05.2024 о 08 год. 03 хв. згідно з чеком № 414 було реалізовано цигарки «Rothmans Read» в кількості 1 шт на суму 95,99 грн. Абзацом 19 статті 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» визначено, що розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну. Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов`язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій чи використанням розрахункових книжок, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів затверджене наказом Міністерства фінансів України № 13 від 21 січня 2016 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2016 року за № 220/28350. Цим Положенням визначено форми і зміст розрахункових документів / електронних розрахункових документів, які в обов`язковому порядку мають надаватися особам, які отримують або повертають товар, отримують послуги або відмовляються від них, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням інтернету, при здійсненні розрахунків суб`єктами господарювання для підтвердження факту: продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів у сфері торгівлі, ресторанного господарства та послуг; здійснення операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, якщо такі операції виконуються не в касах банків; здійснення операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів; приймання комерційними агентами банків та небанківськими фінансовими установами готівки для подальшого її переказу з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування (далі - ПТКС), за винятком ПТКС, що дають змогу користувачеві здійснювати виключно операції з отримання коштів. У відповідності до п. 1 розділу I Положення, розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію з розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на надані такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти). Пунктом 1 розділу II Положення передбачено, що фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі - фіскальний чек) - розрахунковий документ / електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги). Фіскальний касовий чек на товари (послуги) за формою № ФКЧ-1 наведений у додатку 1 до цього Положення. Відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Фіскальний касовий чек на товари (послуги)» Положення фіскальний чек має містити такі обов`язкові реквізити, зокрема, код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 7); назву товару (послуги), вартість, літерне позначення ставки ПДВ (рядок 10). Відповідно до пункту 3 розділу І Положення, у разі відсутності в документі хоча б одного з обов`язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий. Надаючи оцінку доводам Позивача про те, що інформація з СОД РРО не є належним доказом у справі та про відсутність порушення ним п. 11 ст. 3 Закону № 265/95-ВР, колегія суддів зазначає наступне. Пунктами 1, 2 Розділу ІІ «Функціонування СОД РРО» Порядку функціонування Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 05 серпня 2020 року №477, встановлено СОД РРО (система обліку даних реєстраторів розрахункових операцій) - інформаційна система, призначена для збору, зберігання, використання даних РРО та ПРРО (у тому числі електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, створених РРО та ПРРО), перевірки справжності та достовірності розрахункових документів. СОД РРО розташована в ДПС та використовується в межах повноважень посадовими особами органів ДПС для виконання завдань та функцій, визначених Податковим кодексом України. Колегія суддів зазначає, що дані, внесені у базу даних системи обліку даних РРО, за своєю суттю є податковою інформацією, не є належним доказом податкового правопорушення і сама по собі її наявність не може бути підставою для притягнення платника податків до відповідальності, а може бути лише використана як підстава для подальшої перевірки певних обставин. Колегія суддів звертає увагу, що у спірних правовідносинах, що склались з приводу дотримання платником податку законодавства, що регулює порядок застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, обставиною, що має бути досліджена є саме розрахункова операція, а отже безпосереднім доказом, що підтверджує її вчинення, є розрахунковий документ. Відтак, саме розрахунковий документ є достовірним доказом в розумінні ст. 75 КАС України, на підставі якого можна встановити дійсні обставини справи. Проте, до акту перевірки Відповідачем не додано жодного фіскального чеку, отриманого в ході перевірки, що підтверджує факт порушення Позивачем вимог законодавства. При цьому, колегія суддів враховує положення частини першої - третьої статті 73 КАС України, якими встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Відповідач стверджує, що під час фактичної перевірки виявлено реалізацію Позивачем товару без цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку, проте, жодних доказів, які б свідчили, що Позивач здійснював реалізацію товару з порушенням норм законодавства, Відповідачем не було надано, а також у матеріалах справи не містяться. Враховуючи викладене вище, колегія суддів вважає, що податковим органом не надано до суду доказів, які б підтверджували висновки акту перевірки. Крім того, колегія суддів зазначає, що наведення в акті перевірки фіскальних чеків реалізації товарів без зазначення обов`язкових реквізитів літерного та цифрового значення сум ПДВ, у розумінні статті 73 КАС України, не є належним доказом відображення господарських операцій, на підставі яких можливо встановити наявність/відсутність порушень Позивачем положень Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», визначених у податковому повідомленні-рішенні, що оскаржуються. Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що підстави для застосування до Позивача санкцій, визначених у п. 1, 2 ст. 3 Закону № 265/95-ВР відсутні, відповідно, прийняті податкові повідомлення-рішення від 22.10.2024 № 16154/ж10/25-01-07-05-01 на суму 39244,25 грн та від 22.10.2024 № 16155/ж10/25-01-07-05-01 на суму 5100,00 грн підлягають скасуванню, як протиправні. Оцінюючи інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи. При цьому, згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Приписи п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 317 КАС України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Відповідно до пункту 7 частини 3 статті 317 КАС України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, якщо суд розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження. Розглянувши доводи Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпульс Збут», викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що судове рішення постановлено з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення адміністративного позову повністю. Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. На підтвердження сплати відповідних судових витрат в суді першої інстанції Позивачем надано квитанцію до платіжної інструкції на переказ готівки від 26.11.2024 № П3123706 про сплату судового збору в розмірі 3028,00 грн. Також, на підтвердження сплати відповідних судових витрат в суді апеляційної інстанції Позивачем надано квитанцію до платіжної інструкції на переказ готівки від 24.03.2025 № П3237072 про сплату судового збору в розмірі 4542,00 грн. Відтак, з огляду на задоволення позовних вимог, та згідно з вимогами ч. 1 ст. 139 КАС України, судові витрати підлягають стягненню на користь Позивача за рахунок бюджетних асигнувань Відповідача у сумі 7570,00 грн (3028,00 грн + 4542,00 грн). Керуючись ст. ст. 139, 241, 242, 243, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпульс Збут» - задовольнити. Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року - скасувати, прийняти нове судове рішення, яким адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпульс Збут» до Головного управління ДПС у Чернігівській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити повністю. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 22 жовтня 2024 року № 16154/ж10/25-01-07-05-01 на суму 39244,25 грн, від 22 жовтня 2024 року № 16155/ж10/25-01-07-05-01 на суму 5100,00 грн. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області (14000, м. Чернігів, вул. Реміснича, 11, код ЄДРПОУ 44094124) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпульс Збут» (14030, м. Чернігів, пр-т Левка Лук`яненка, буд. 26-Б, код ЄДРПОУ 44017893) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 7570,00 грн (сім тисяч п`ятсот сімдесят гривень 00 коп.). Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий-суддя: В.П. Мельничук Судді: Н.П. Бужак Я.М. Василенко