LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Третій апеляційний адміністративний суд160/6800/23

від 20.07.2023НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 травня 2023 року у справі №160/6800/23 - залишити без змін.

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 20 липня 2023 року м.Дніпросправа № 160/6800/23 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Баранник Н.П., суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 травня 2023 року у справі № 160/6800/23 (суддя Луніна О.С.) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Регіонального управління Сил територіальної оборони « ІНФОРМАЦІЯ_1 » про визнання неправомірними дій, визнання неправомірним та скасування наказу, ВСТАНОВИВ: 04.04.2023 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду із позовом до Військової частини НОМЕР_1 Регіонального управління Сил територіальної оборони « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (далі - відповідач), в якому просив: - визнати неправомірним так скасувати наказ № 109 від 05.06.2022року тимчасово виконуючого обов`язки командира в/ч НОМЕР_1 по стройовій частині - з дня його підписання; - визнати неправомірними діями створення витягу з наказу № 109 від 05.06.2022 тимчасово виконуючого обов`язки командира в/ч НОМЕР_1 по стройовій частині з реквізитами ТВО командир в/ч НОМЕР_1 капітан ОСОБА_2 , начальник штабу - перший заступник командира військової частини НОМЕР_1 з проставленням у ньому напису ЗГІДНО 3 ОРИГІНАЛОМ підписом Сергій Чуб та відбитку гербової печатки в/ч НОМЕР_1 . Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 травня 2023 року позовну заяву позивача було повернуто на підставі п.1 ч.4 ст.169 КАС України. Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу. В скарзі, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, невідповідність висновків суду, надмірне створення судом штучних перешкод для відкриття провадження у справі, позивач просить оскаржену ухвалу від 04 травня 2023р. скасувати, а справу направити до суду першої інстанції в іншому складі для продовження розгляду. Доводи апеляційної скарги позивача зводяться до безпідставності висновків суду про пропуск позивачем строків звернення до суду з таким позовом. Також позивач стверджує, що докази, які пропонував надати суд, мали бути витребувані під час розгляду справи, а спосіб захисту порушеного права обрано ним з дотриманням вимог закону. Відповідач своїм правом подати письмовий відзив на апеляційну скаргу позивача не скористався. Апеляційний розгляд справи відповідно до ч.2 ст.312 КАС України здійснено в порядку письмового провадження. Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного. З матеріалів справи вбачається, що ухвалою суду першої інстанції від 11.04.2023 року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху та запропоновано позивачу у десятиденний строк, який обчислюється з дня отримання ним даної ухвали, усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду: 1) обґрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до суду із зазначенням причин пропуску строку, а також доказів на підтвердження такої інформації, в примірниках відповідно до кількості учасників справи; 2) позовної заяви в примірниках відповідно до кількості учасників справи: - з уточненням позовних вимог із зазначенням змісту позовних вимог до відповідача, що стосуються порушеного права позивача, та визначенням способу захисту порушеного права, у відповідності до вимог, передбачених ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України; - із зазначенням підстав звільнення від сплати судового збору або пільг щодо його сплати, наданням відповідних документів, які їх підтверджують. Суд роз`яснив позивачу, що відповідно до п. 1 ч. 2, ч. 8 ст. 169 КАС України, позовна заява буде повернена позивачеві, якщо він не усуне недоліки позовної заяви, яку залишено без руху. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.04.2023 року продовжено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків, зазначених в ухвалі суду 11.04.2023, в частині надання до суду обґрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до суду з позовом із зазначенням інших причин пропуску строку, а також надання доказів на підтвердження такої інформації, та приведення адміністративного позову у відповідність до приписів п.п. 4, 5 ст. 160 КАС України, в примірниках відповідно до кількості учасників справи. Позивачу надано десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання обґрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до суду з позовом із зазначенням інших причин пропуску строку, а також надання доказів на підтвердження такої інформації, та приведення адміністративного позову у відповідність до приписів п.п. 4, 5 ст. 160 КАС України, з урахуванням висновків мотивувальної частини цієї ухвали, в примірниках відповідно до кількості учасників справи. 02.05.2023 року на виконання ухвали суду від 25.04.2023 року від ОСОБА_1 на адресу суду надійшла заява щодо надання додаткового доказу та відсутності недоліків позовної заяви. У заяві позивач зазначив щодо оскарженого наказу № 109 від 05.06.2022 року, який на думку суду стосується також інших осіб, а тому позивач мав би змінити або уточнити свої позовні вимоги, то сприйняв би довід суду слушним та безумовно виконав вимогу у разі, якщо б предметом позову був розпорядчий акт, виданий дійсно уповноваженою на те особою - командиром військової частини НОМЕР_1 . Натомість підставою для визнання вказаного документу не чинним з моменту його підписання позивач прямо зазначив відсутність у к-на ОСОБА_3 повноважень ТВО командира в/ч НОМЕР_1 на день його винесення 05.06.2022 року та надав докази тому, що єдиною особою, яка мала повноваження видавати накази по особовому складу був командир в/ч НОМЕР_1 майор ОСОБА_4 після свого призначення на цю посаду 01.06.2022 року на підставі Головнокомандувача ЗСУ №666 від 29.05.2022 року. Також позивач зазначив, що спірний документ за підписом к-на ОСОБА_3 виданий шляхом привласнення ним собі посадових повноважень ТВО командира в/ч НОМЕР_1 . На підтвердження тих обставин, що станом на 05.06.2022 року повноваженнями командира в/ч НОМЕР_1 на винесення наказів була наділена виключно одна особа майор ОСОБА_4 позивач просив долучити до матеріалів справи копію наказу Про призначення службового розслідування від 05.06.2022 року № 238/1 за підписом останнього. Також позивач просить взяти до уваги, що у нього були всі підстави вважати, що грошові виплати за червень місяць 2022 року йому не виплачувались саме на підставі цього наказу, а не оспорюваного в цій справі наказу №109, який з ним не узгоджується. Оскільки станом на 04.05.2023 року, вимоги ухвали суду від 25.04.2023 року та відповідно від 11.04.2023 року про залишення позовної заяви без руху в повному обсязі не виконані, недоліки позовної заяви не усунуті у визначений судом строк, суд ухвалою від 04 травня 2023 року позовну заяву позивача повернув на підставі п.1 ч.4 ст.169 КАС України. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для повернення позовної заяви, враховуючи наступне. Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу. Відповідно до ч.1, ч.2 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху і встановлює строк для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху. Позивач у квітні 2023року подав позовну заяву про оскарження наказу відповідача № 109, виданого 05.06.2022року (тобто за сплином 10 місяців з дати видання оскарженого наказу). Суд запропоновував позивачу подати клопотання про поновлення строку звернення до суду з даним позовом із зазначенням причин такого пропуску або надати докази, коли позивачу стало відомо про порушення його прав спірним наказом. ОСОБА_1 у позові посилався на те, що про своє порушене право дізнався 30.03.2023 року, коли приймав участь у судовому засіданні в ході розгляду у Дніпропетровському окружному адміністративному суді справи №160/18134/22, проте жодного доказу на підтвердження цього факту суду не надав, ухвалу про продовження строку на усунення недоліків де вказувалось про надання відповідного доказу - не виконав. Така позиція позивача позбавила суд можливості вирішити питання щодо пропуску строку звернення з позовом до суду та як наслідок, надання оцінки поважності причин пропуску такого строку. За практикою Європейського суду з прав людини, застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду. На цьому наголошено й у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.06.2018 у справі №800/474/17. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Позивачем так і не було усунено недоліки позовної заяви в частині надання обгрунтованного клопотання про поновлення строку звернення з позовом до суду та зазначенням інших поважних причин пропуску строку, а також надання доказів на підтвердження такої інформації. Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Враховуючи, що вимоги суду, викладені в ухвалах Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.04.2023 року та від 25.04.2023року, не виконані позивачем у повному обсязі, недоліки позову не усунені, суд першої інстанції обґрунтовано застосував наслідки, передбачені п.1 ч.4 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України. Позивач не спростував висновків суду, викладених в оскарженій ухвалі, доводи наведені в апеляційній скарзі не дають підстав для скасування законного та обґрунтованого рішення суду першої інстанції. Колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскарженої позивачем ухвали суду першої інстанції, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення. Керуючись ст.311, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 травня 2023 року у справі №160/6800/23 - залишити без змін. Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках та в строки, передбачені ст.ст.328,329 КАС України. Головуючий - суддя Н.П. Баранник суддя Н.І. Малиш суддя А.А. Щербак

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»