Постанова Вінницький апеляційний суд № 131/464/23

Справа № 131/464/23 Провадження № 33/801/588/2023 Категорія: 155 Головуючий у суді 1-ї інстанції Коваль А. М. Доповідач:Береговий О. Ю. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 липня 2023 рокуСправа № 131/464/23м. Вінниця Вінницький апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Берегового О.Ю., за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника адвоката Токарчука Миколи Віталійовича, розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Іллінецького районного суду Вінницької області від 01 червня 2023 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, встановив: Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ № 320330 від 12 квітня 2023 року, цього ж дня о 06:22 год. в м. Іллінці по вул. Європейській водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Фольксваген Каді» НОМЕР_1 перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку проводився із застосуванням спеціального технічного приладу «Alcotest Drager». Результат 2.03 проміле, тест № 1576, чим порушив вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Постановою Іллінецького районного суду Вінницької області від 01 червня 2023 року визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з нього судовий збір в сумі 536,80 грн. в дохід держави. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ № 320330 від 12 квітня 2023 року, письмовими поясненнями ОСОБА_1 , відеофайлами з нагрудної боді-камери поліцейського, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , направленням на огляд водія транспортного засобу до КНП «Іллінецька міська лікарня» від 12 квітня 2023 року, роздруківкою технічного приладу «Alcotest Drager 6810» тест № 1576 від 12 квітня 2023 року із результатом 2,03 проміле. Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції, провадження у справі закрити за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Апеляційна скарга мотивована тим, що станом на час пригоди його автомобіль не рухався, автомобіль був припаркованим на тротуарі. Водночас, працівниками поліції не надано жодного доказу того, що апелянт керував автомобілем, і саме він виконував при цьому функції водія, що підтверджується відеозаписом з нагрудного відеореєстратора поліцейського. На цій підставі вважає, що відео файл не може слугувати доказом того, що він керував транспортним засобом як це безпідставно, на думку апелянта, вказано в оскаржуваній постанові суду. Зауважує, що висновок результатів медичного огляду не може слугувати доказом порушення ч.1 ст. 130 КУпАП, оскільки був відсутній елемент керування ним транспортним засобом. Наголошує також, що пояснення працівника поліції по справі не можуть бути доказом при прийнятті рішення судом, оскільки він складав протокол про адміністративне правопорушення, а відтак являється зацікавленим в притягненні апелянта до адміністративної відповідальності. Крім того, вказує, що працівниками поліції не були роз`ясненні його права, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України. Вивчивши матеріали справи, заслухавши учасників провадження, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, співставивши їх з наявними в матеріалах справи доказами, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав. Згідно вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд повинен повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною особа в його вчиненні. Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції дотримався всіх вказаних вимог закону, оскільки встановив обставини, які мають значення для об`єктивного та всебічного розгляду справи. Під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови, апелянтом в його апеляційній скарзі не наведено об`єктивних відомостей, які можуть спростувати висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Так, його винуватість у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення підтверджується: - протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ № 320330 від 12 квітня 2023 року, відповідно до якого, цього ж дня о 06:22 год. в м. Іллінці по вул. Європейській водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Фольксваген Каді» НОМЕР_1 перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку проводився із застосуванням спеціального технічного приладу «Alcotest Drager 6810». Результат 2.03 проміле, тест № 1576, чим порушив вимоги п.2.9 а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП; - роздруківкою тестування на алкоголь приладу «Drager Alcotest 6810» тест № 1576, з результатом тесту 2,03 проміле; - відеофайлами із нагрудного бодікамери поліцейського (VID230412-075107F-000000-000000-0017 а.с.23), з якого вбачається перебіг подій з того моменту, як працівники поліції підійшли до транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , а в подальшому проходження ним освідування та складення протоколу про адміністративне правопорушення; - письмовими поясненнями ОСОБА_1 , у яких він вказав, що 12.04.2023 року, близько 06 год. 22 хв. він був зупинений працівниками поліції в м. Іллінці по вул. Європейська, після чого ними було запропоновано продути алкотестер Драгер в присутності двох свідків, який показав позитивний результат 2,03 проміле; - письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , в яких вони підтвердили факт проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп`яніння із застосуванням приладу Драгер, який показав позитивний результат 2,03 проміле; - свідченнями в судовому засіданні місцевого суду свідка ОСОБА_4 , який підтвердив факт керування ОСОБА_1 12 квітня 2023 року транспортним засобом «Фольксваген Каді» та подальші його дії, зафіксовані на бодікамеру. Таким чином, саме сукупністю вказаних вище доказів підтверджується керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, тобто порушенням вимог п. 2.9а ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п.43 рішення Європейського суду з прав людини ЄСПЛ у справі «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Посилання ОСОБА_1 на той факт, що відеозапис не місить даних про керування ним автомобілем апеляційним судом не приймається, оскільки спростовується матеріалами справи, а саме відеозаписом з нагрудних камер поліцейських, з яких вбачається, що ОСОБА_1 жодним чином не заперечував факт керування транспортним засобом, та особисто зазначив про те, що саме він керував автомобілем перед тим, як до нього підійшли поліцейські, про що зазначив і у письмових поясненнях долучених до матеріалів справи. Доводи про те, що ОСОБА_1 працівниками поліції не були роз`ясненні його права, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України спростовуються відміткою в протоколі про адміністративне правопорушення про те, що йому дані права роз`яснені, про що свідчить його підпис, проставлений, як свідчать матеріали справи, в присутності захисника (а.с.1). До показів свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 апеляційний суд відноситься критично, оскільки вказані свідки перебувають з особою, яка притягується до адміністративної відповідальності в родинних та товариських стосунках відповідно, та враховуючи позицію ОСОБА_7 , надані з наміром уникнення останнім адміністративного відповідальності за скоєне. За таких обставин, відсутні підстави ставити під сумнів відомості, що об`єктивно зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення. Враховуючи наявність зафіксованих відеокамерами поліцейських відомостей, у суду апеляційної інстанції відсутні правові та фактичні підстави ставити під сумнів відомості протоколу про адміністративне правопорушення. Зазначені відомості походять з різних джерел, логічно та послідовно доповнюють та не суперечать один одному, що свідчить про їх об`єктивність. За таких обставин, висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими та повністю відповідають фактичним обставинам справи. Поряд з цим, в рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна. Інші доводи апеляційної скарги носять формальний характер та на увагу не заслуговують. При накладені адміністративного стягнення судом відповідно до вимог ст. 33 КУпАП, враховано характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. Врахувавши вказані обставини суд призначив ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке за своїм видом і мірою є справедливим. Порушень застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права під час розгляду справи в суді першої інстанції, що є безумовною підставою скасування судового рішення, не встановлено. З огляду на викладене, проаналізувавши зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд першої інстанції з яким погоджується суд апеляційної інстанції, дійшов вірного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУАП. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,- постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Іллінецького районного суду Вінницької області від 01 червня 2023 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Вінницького апеляційного суду О.Ю. Береговий