Постанова 4808 № 755/12202/20

Справа № 755/12202/20 Провадження № 22-ц/4808/147/23 Головуючий у 1 інстанції Сухарник І. І. Суддя-доповідач Максюта ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 липня 2023 року м. Івано-Франківськ Івано-Франківський апеляційний суд в складі: головуючого (суддя-доповідач) Максюти І.О., суддів Василишин Л.В., Фединяка В.Д., секретаря Петріва Д.Б. з участю з участю особи, яка подала апеляційну скаргу, ОСОБА_1 та його представника адвоката Шевченко К.Т., представника позивача Матвійчука М.З., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_3 , про звернення стягнення на предмет застави та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний-промислово-інвестиційний банк" "Промінвестбанк" про припинення договору застави, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Шевченко Наталії Павлівни на рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області, ухвалене суддею Сухарник І.І. 11 жовтня 2022 року в м. Калуш Івано-Франківської області, повний текст якого складено 20 жовтня 2022 року, в с т а н о в и в: У серпні 2020 року ТОВ «Кредитні ініціативи» звернулося до суду з позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет застави. Позов мотивований тим, що 15.08.2008 між ЗАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 11749-к. В забезпечення виконання зобов`язань за даним договором між ЗАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ОСОБА_3 15.08.2008 був укладений Договір застави, згідно умов якого одним із предметів застави є автотранспортний засіб: легковий автомобіль марки MERSEDES-BENZ, модель ML320CDI, рік випуску 2007, колір чорний, шасі (рама) НОМЕР_1 , що належав ОСОБА_3 18.08.2008 приватне обтяження на вказаний автомобіль було зареєстроване в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна. 17 грудня 2012 року між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ТОВ «Кредитні ініціативи» укладено Договір відступлення прав вимоги, за умовами якого внаслідок передачі (відступлення) кредитного портфелю новий кредитори набуває усіх прав вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та договорами забезпечення, в тому числі, й за вказаними вище договорами. 26 грудня 2012 року до запису про обтяження в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна внесено зміни, а саме вилучено обтяжувача ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та додано обтяжувача ТОВ «Кредитні ініціативи». ОСОБА_2 тривалий час не виконувала взяті на себе за кредитним договором зобов`язання, внаслідок чого в неї станом на 01.04.2016 року виникла заборгованість за кредитним договором № 11749-к від 15.08.2008 в розмірі 798 366,18 гривень. 22 лютого 2017 року Апеляційним судом міста Києва прийнято постанову в справі № 755/7019/16-ц, якою вимоги ТОВ «Кредитні ініціативи» задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_2 заборгованість у розмірі 500 046,48 гривень. У серпні 2019 на адресу ТОВ «Кредитні ініціативи» надійшла ухвала Оболонського районного суду м. Києва №345/967/19 від 08.08.2019, якою відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Кредитні ініціативи», третя особа: Державне підприємство «Національні інформаційні системи» про усунення перешкод в користуванні власністю шляхом зняття обтяження. ОСОБА_4 стверджував, що придбав вказаний транспортний засіб, який перебуває в заставі у ТОВ «Кредитні ініціативи, за договором купівлі-продажу у № 6141/2016/000534 транспортного засобу, оформленого та підписаного в сервісному центрі 6141 РСЦ МВС у Тернопільській області. Про наявність обтяження на автомобіль він дізнався 24.01.2019, а тому вважає себе добросовісним набувачем. Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 20.07.2020р. у задоволенні позову відмовлено. Позивач вказує, що на час звернення до суду з позовом постанова Апеляційного суду міста Києва про стягнення заборгованості за кредитним договором № 11749-к від 15.08.2008 у розмірі 500 046,48 грн залишається невиконаною. Також зазначає, що в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна на день відчуження та на день звернення до суду з позовом наявні відомості про обтяження предмета застави, а тому ОСОБА_4 не являється добросовісним набувачем транспортного засобу. Позивач звертає увагу, що в силу положень Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» без припинення обтяжень застава зберігає чинність при переході права власності на предмет застави до іншої особи. В результаті порушення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 умов Договору застави шляхом відчуження предмету застави без згоди заставодавця, останній позбавлений права задовольнити свої вимоги визначеними договором застави способами, чим порушені його права та охоронювані законом інтереси. Позивач просив в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором № 11749-к від 15.08.2008 року, укладеного між ЗАТ "Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком" та ОСОБА_2 у розмірі 500 046 грн 48 коп, звернути стягнення на предмет застави, а саме транспортний засіб марки MERCEDES-BENZ, модель ML320 CDI, рік випуску 2007, колір чорний, шасі (рама) № НОМЕР_2 , зареєстрований за ОСОБА_1 , шляхом продажу зазначеного автомобіля ТОВ «Кредитні ініціативи» через проведення публічних торгів в рамках виконавчого провадження за початковою ціною, визначеною оцінкою майна на момент продажу, а також стягнути з відповідачів суму сплаченого судового збору (а.с.1-6,том.1). 12 січня 2021 року представник відповідача ОСОБА_4 адвокат Шевченко Н.П. подала зустрічний позов до ТОВ «Кредитні ініціативи» та ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» про визнання договору застави припиненим. Зустрічний позов мотивований тим, що 28.07.2016р. ОСОБА_4 за договором купівлі-продажу № 6141/2016/000534 транспортного засобу придбав автомобіль «Мерседес» , модель ML320 CDI, 2007 року випуску, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, виданим 04.08.2016 центром 6141. Під час реєстрації жодних обтяжень або обмежень на автомобіль не було, оскільки транспортний засіб знято з реєстраційного обліку попереднім власником. 24.01.2019 відповідачу за первісним позовом стало відомо, що у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна наявний запис про зареєстроване 15.08.2008 реєстратором приватним нотаріусом КМНО Топілко О.О обтяження: застава рухомого майна, видане на підставі договору застави № 3926, 15.08.2008 ЗАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк». Крім того, 13.08.2012 реєстратором «ДП «Інформаціний центр» Міністерства юстиції України вилучено обтяжувача ЗАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та додано обтяжувача ТОВ «Кредитні ініціативи». 06.12.2013 реєстратором на підставі договору застави внесено зміни у відомості про обтяження та змінено термін дії з 13.08.2017р. на 06.12.2018р.. Також зазначає, що ОСОБА_4 дізнався з мережі Інтернет та реєстру судових рішень, що починаючи із 2010 року ЗАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» постійно списує безнадійну заборгованість своїх клієнтів, припиняючи таким чином їхні зобов`язання перед банком та зменшуючи суми, що підлягають оподаткуванню у відповідних звітних періодах. Вважає, що банк за рахунок держави повністю відшкодував всі витрати, пов`язані із списанням безнадійної заборгованості за простроченими кредитами. На думку ОСОБА_1 , оскільки ОСОБА_2 фактично одразу перестала виконувати свої зобов`язання за кредитним договором, то у банку були всі підстави для списання всіх боргів ОСОБА_2 . Факт прощення кредиторської заборгованості припиняє зобов`язання в силу вимог ст. 605 ЦК України, а ст. 593 ЦК України передбачено, що право застави припиняється у разі припинення зобов`язання, забезпеченого заставою. Строк виконання зобов`язань ОСОБА_2 за кредитним договором № 11749-к від 15.08.2008р. закінчився 13.08.2011р., а тому зобов`язання прострочене. Посилаючись на постанову Правління НБУ № 172 від 01.06.2011 «Про затвердження Порядку відшкодування банками України безнадійної заборгованості за рахунок резерву», зазначає, що у ОСОБА_1 є всі підстави вважати, що заборгованість ОСОБА_2 за кредитним договором № 11749-к від 15.08.2012 була списана як безнадійна, а тому право вимоги про стягнення такої не могло бути відступлене, так як було припинене відповідно до ст. 605 ЦК України. Вважає, що за Договором відступлення прав вимоги від 17.12.2012, що був укладений між ТОВ «Кредитні ініціативи» та ЗАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» не могла бути передана вимога про звернення стягнення на заставлене майно, а саме на належний ОСОБА_4 автомобіль, яка є похідною від основної вимоги. Просив суд визнати припиненим договір застави від 15.08.2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Топілко О.О., зареєстрований в реєстрі за № 3926 та стягнути на користь ОСОБА_4 , понесені судові витрати (а.с.210-213, том. 1). Ухвалою суду від 22.02.2021 даний зустрічний позов був прийнятий до спільного розгляду з первісним позовом ТОВ «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , третя особа: ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет застави та об`єднано дані позови в одне провадження (а.с. 229-230,том.1). Рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 11 жовтня 2022 року позов задоволено. В рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором № 11749-к від 15.08.2008 року, укладеного між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком та ОСОБА_2 у розмірі 500 046 (п`ятсот тисяч сорок шість) гривень 48 копійок, звернуто стягнення на предмет застави, а саме транспортний засіб марки MERCEDES-BENZ, модель ML320 CDI, рік випуску 2007, колір чорний, шасі (рама) № НОМЕР_2 , зареєстрований за ОСОБА_1 , шляхом продажу зазначеного автомобіля ТОВ «Кредитні ініціативи» через проведення публічних торгів в рамках виконавчого провадження, за початковою ціною, визначеною оцінкою майна на момент продажу. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ТОВ «Кредитні ініціативи», ПАТ "Акціонерний комерційний-промислово-інвестиційний банк" "Промінвестбанк" про припинення договору застави відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» по 2550,00 гривень судового збору (а.с.216-227,том.2). Не погодившись з рішенням суду представник ОСОБА_1 адвокат Шевченко Н.П. подала апеляційну скаргу, у якій посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, неправильне встановлення фактичних обставин справи. Вказує, що ТОВ «Кредитні ініціативи» є правонаступниками ПАТ «АКПІБ» тільки щодо прав за кредитним договором 11749-к від 15.08.2008 року, укладеним з ОСОБА_2 , на підтвердження чого постановою Апеляційного суду м.Києва від 22.02.2017 року по справі №755/7019/16 (позов ТОВ «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості) з останньої була стягнута заборгованість в користь ТОВ «Кредитні ініціативи». У цій справі (№755/7019/16) не встановлювалися будь-які обставини, пов`язані із правонаступництвом ТОВ «Кредитні ініціативи» прав ПАТ «АКПІБ» за договорами забезпечення. Відтак, жодної преюдиційної сили обставини, встановлені у вказаній справі, значення не мають. Доказів того, що ТОВ «Кредитні ініціативи» є правонаступниками ПАТ«АКПІБ» за договором застави автомобіля марки MERCEDES-BENZ, модель ML320 CDI, рік випуску 2007, укладеного 15 серпня 2008 року між ОСОБА_3 та ЗАТ «АКПІБ», та можуть звертатися до суду про звернення стягнення такого майна, суду не надано, тому такі позовні вимоги не підлягали до задоволення. ТОВ «Кредитні ініціативи» та ПАТ «АКПІБ» не повідомили ОСОБА_3 про перехід прав за договором застави автомобіля, а тому ця обставина є окремою підставою для висновку про відсутність факту передачі банком прав за договором застави автомобіля ОСОБА_1 . Також зазначає, що оскільки ТОВ «Кредитні ініціативи» відмовилися виконувати ухвалу Калуського міськрайонного суду від 03.09.2021 року та надати суду оригінали документів, що могли б підтвердити позовні вимоги, то на підставі ст.517 ЦК України ОСОБА_4 має право не виконувати будь-які вимоги нового кредитора, якщо ТОВ «Кредитні ініціативи» такими звісно є. Тому дана обставина також є підставою для відмови у задоволені позовних вимог за первісним позовом. Оскільки у ПАТ «Акціонерний комерційний банк» підтвердив факт списання безнадійної заборгованості ОСОБА_2 ще 24 грудня 2010 року та протягом тривалого часу не вчиняв активних дій щодо повернення кредитних коштів чи-то звернення стягнення на заставлене майно, враховуючи безпідставність позовних вимог ТОВ «Кредитні ініціативи» за первісним позовом, беручи до уваги неодноразовий перехід права власності на авто (щонайменші двічі: від ОСОБА_3 до ОСОБА_5 пізніше від нього до ОСОБА_1 з відповідною реєстрацією автомобіля в органах МВС та видачею свідоцтва про право власності) є всі підстави для обґрунтованого припущення, що такий перехід права власності відбувся із дозволу банку. Просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення,яким в первісному позові відмовити, зустрічний позов задовольнити (а.с.3-6,том.3). Подане представником ОСОБА_1 адвокатом Шевченко Н.П. клопотання про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи у судовому засіданні стороною відповідача ( ОСОБА_1 та його представником) не підтримане. Представник ТОВ «Кредитні ініціативи» подав відзив на апеляційну скаргу. Вказує, що ОСОБА_4 виходить за межі розгляду заявлених позовних вимог ТОВ «Кредитні ініціативи», а саме ставить під сумнів законність укладення договору відступлення прав вимоги від 17.12.2012 року. Договір від 17.12.2012 року укладений між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ТОВ «Кредитні ініціативи» не суперечить вимогам п.1 ч.1 ст.512 ЦК України та є неоспореним. Позивачем було надано суду вичерпний перелік оригіналів документів із кредитної справи ОСОБА_2 , що мали істотне значення для вирішення справи, надано пояснення щодо заяв від представника ОСОБА_1 про застосування заходів процесуального примусу, про витребування доказів,у яких позивачем висловлена думка щодо відсутності правових підстав для застосування заходів процесуального примусу, а також повторного надання доказів. Між ОСОБА_2 та ЗАК «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» не укладався договір або будь-який інший правочин, що свідчить про прощення боргу останньої. Більше того, обставини, на які посилається ОСОБА_4 , є безпідставними, оскільки останнім не надано жодних документів,що могли б свідчити про прощення боргу. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін (а.с.64-68,том.3). У судове засідання не з`явилися відповідачка за первісним позовом ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , представник відповідача за зустрічним позовом ПАТ "Акціонерний комерційний-промислово-інвестиційний банк" "Промінвестбанк", про день місце та час розгляду справи повідомлені належним чином шляхом направлення рекомендованої кореспонденції. Приймаючи до уваги, що неявка осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, не перешкоджає апеляційному розгляду справи, апеляційним судом виконаний обов`язок щодо повідомлення осіб, які беруть участь у справі, про день, місце та час судового засідання, тому колегія суддів розглянула справу у відсутності інших учасників справи. Згідно статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Вислухавши суддю-доповідача, пояснення особи, яка подала апеляційну скаргу, ОСОБА_1 та його представника адвоката Шевченко К.Т., представника позивача ОСОБА_6 , дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає її необґрунтованою, виходячи з таких підстав. Судом встановлено, що 15.08.2008 року між Закритим акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 11749-к. Згідно п.2.1 банк надав позичальнику кредит у сумі 400 000 грн на умовах, передбачених цим договором (т.1 а.с. 8-9). В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між ЗАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банко», з однієї сторони, та ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , з другої сторони, 15.08.2008 року укладено договір застави, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Топілко О.О. та зареєстрований в реєстрі за № 3936 (а.с. 10-13, т. 1). За змістом п. 1.1. ст. 1 договору застави, він забезпечує вимоги заставодержателя, що випливають з кредитного договору № 11749-к від 15.08.2008 року, укладеного між заставодержателем та ОСОБА_2 Відповідно до п. 1.2. договору застави, одним із предметів застави є автотранспортний засіб, а саме: легковий автомобіль марки MERCEDES-BENZ, модель ML320 CDI, рік випуску 2007, колір чорний, шасі (рама)№ НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 , видане УДАІ ГУ МВС України в м. Києві 13.04.2007 року, що належить ОСОБА_3 на праві власності. Обтяження на предмет застави підлягає державній реєстрації заставодержателем у встановленому порядку (п.1.5 Договору). Відповідно до пункту 4.1. ст. 4 договору застави, якщо в момент настання строку виконання кредитного договору зобов`язання за ним не буде виконано позичальником в повному обсязі, заставодержатель має право одержати задоволення своїх вимог за рахунок звернення стягнення на предмет застави в позасудовому та в судовому порядку згідно з умовами цього договору та вимогами чинного законодавства України. Згідно пункту 4.2 договору звернення стягнення на предмет застави в позасудовому порядку може здійснюватися шляхом: передачі заставодавцем у власність заставодержателя предмета застави в рахунок виконання зобов`язань за кредитним договором; продажу безпосередньо заставодавцем предмета застави третій особі на користь заставодержателя; продажу заставодержателем предмету застави шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою або на публічних торгах; іншим способом,що не суперечить чинному законодавству на день реалізації предмета застави, в тому числі виконавчого напису. 18.08.2008 року в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна зареєстровано приватне обтяження на зазначений транспортний засіб (т. 1 а.с. 15). 17.12.2012 року між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», який є правонаступником ЗАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ТОВ «Кредитні ініціативи» укладено договір відступлення прав вимоги, відповідно до якого первісний кредитор «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» передав (відступив), а новий кредитор ТОВ «Кредитні ініціативи» прийняв кредитний портфель та зобов`язався сплатити за нього первісному кредиторові грошову винагороду (ціну продажу) на умовах, визначених цим договором (т. 1 а.с. 16-32). Відповідно до змісту пункту 2.2. ст. 2 договору відступлення прав вимоги, внаслідок передачі (відступлення) кредитного портфеля за цим договором, новий кредитор набуває всіх прав вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та договорами забезпечення, включно з правом вимагати від позичальників належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань, правом звернення стягнення за зобов`язаннями позичальників на заставлене майно, та іншими правами вимоги за кредитним договорами та договорами забезпечення. Пунктом 2.5. договору відступлення прав вимоги сторони погодилися, що права вимоги за кредитами будуть передані новому кредитору такими, якими вони є, та первісний кредитор не надає жодних гарантій та не приймає жодного зобов`язання, як прямо висловлених, так і таких, що маються на увазі, щодо (і) кредитоспроможності та платоспроможності будь-якого з позичальників, чи щодо вартості будь-якого забезпечення, чи щодо чинності та дійсності будь-якого з прав вимоги та забезпечення, якщо інше не встановлено договорами про передачу прав вимоги за забезпеченнями або цим договором та (і) щодо чинності та дійсності будь-якого з прав вимоги за кредитами, якщо інше не встановлено цим договором, а також за винятком, коли це прямо вимагається імперативними нормами національного законодавства, які не можуть бути змінені угодою сторін. Цим пунктом договору не передбачено укладення окремих договорів, за якими мають передаватись права вимог, оскільки права вимоги передаються або договорами про передачу прав вимоги за забезпеченнями або договором відступлення прав вимоги. 17.12.2012 року між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», який є правонаступником ЗАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ТОВ «Кредитні ініціативи» укладено договір про передачу прав за договорами застави, який був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кирик О.А. (т. 2 а.с. 85-88). Згідно додатку 1 до вказаного договору до ТОВ «Кредитні ініціативи» перейшло право вимоги за договором застави, укладеним між ЗАТ «Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком», ОСОБА_2 та ОСОБА_3 15.08.2008 року (т. 2 а.с. 90-92). Вказані договори є чинними, недійсними не визнавались. 26 грудня 2012 в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна було внесено запис про заміну обтяжувача, зокрема вилучено обтяжувача ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та додано обтяжувача ТОВ «Кредитні ініціативи», підстава: договір відступлення прав вимоги від 17.12.2012р. (т. 1 а.с. 33). Постановою Апеляційного суду м. Києва у справі № 755/7019/16-ц від 22.02.2017р., яка набрала законної сили, стягнено з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором № 11749-к від 15.08.2008 у розмірі 500 046,48 (п`ятсот тисяч сорок шість) грн., з яких: за кредитом - 328 960,00 грн; по відсотках - 171 086,48 (сто сімдесят одна тисяча вісімдесят шість) грн. (а.с. 44-46, том.1)). 16 серпня 2019 року ТОВ «Кредитні ініціативи» зареєструвало у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомості про звернення стягнення на предмет обтяження (т. 1 а.с. 48). Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 20.07.2020 в справі 345/967/19 у задоволенні позову ОСОБА_1 , до ТОВ «Кредитні ініціативи, третя особа: Державне підприємство «Національні інформаційні системи», про усунення перешкод в користуванні власністю шляхом зняття обтяження відмовлено. Це рішення набрало законної сили 19.10.2020р. та мотивоване тим, що позивачем не доведено того, що під час реєстрації ним транспортного засобу в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна були відсутні записи щодо обтяження спірного транспортного засобу (а.с. 34-35, т. 1). Відповідно до ст. 512 Цивільного кодексу України (далі за текстом ЦК України), передбачено, що однією з підстав заміни кредитора у зобов`язанні іншою особою є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Відповідно до ст. 514 ЦК України, передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено Договором або законом. Отже, станом на день звернення з позовом про звернення стягнення на предмет застави ТОВ «Кредитні ініціативи» є правонаступником ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», та є новим кредитором за Кредитним договором № 11749-к від 15.08.2008 року, що укладений між ЗАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банко» та ОСОБА_2 , а також заставодержателем за договором застави від 15.08.2008 року, що укладений між ЗАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ОСОБА_3 і ОСОБА_2 . Доказів протилежного стороною відповідача не надано. Згідно листа (письмових пояснень) на вимогу апеляційного суду ТОВ «Кредитні ініціативи» не заперечує проти тієї обставини, що обмеження на заставний транспортний засіб було знято (після ухвалення судом рішення у цій справі). Проте, надати наявні матеріали (інформацію та заяву з підтверджуючими доказами), на підставі яких ТОВ «Кредитні ініціативи» подана заява про припинення обтяження в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна щодо автомобіля MERCEDES-BENZ, модель ML320 CDI, рік випуску 2007, позивач не має можливості,оскільки такі заяви було відправлено безпосередньо до ДП «Національні інформаційні системи» (,том.3, а.с.164). З листа №31/19-2560 від 21.06.2023 року регіонального центру ГСЦ МВС в Тернопільській області встановлено, що дата реєстрації транспортного засобу MERCEDES-BENZ, модель ML320 CDI, за ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , підстава для реєстрації довідка-рахунок серії ВІА 361462 від 20.02.2014 року ФОП ОСОБА_7 . Дата реєстрації транспортного засобу MERCEDES-BENZ, модель ML320 CDI за ОСОБА_4 04.08.2016 року, підстава для реєстрації договір купівлі-продажу від 04.08.2016 року за №6141/2016/000534,оформлений в ТСЦ №6141 РСЦ МВС в Тернопільській області. Матеріали, які стали підставою для реєстрації вказаного транспортного засобу за ОСОБА_5 та ОСОБА_1 знищені у зв`язку із закінченням строку зберігання (а.с.239, том.3). Задовольняючи позовні вимоги ТОВ «Кредитні ініціативи» суд першої інстанції виходив з положень ст.ст.512,514,589,590 ЦК України, ст.ст.3,10, 19,20, 24,27 Закону України «Про заставу», ст.ст.12, 23, 25,26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», встановивши, що на час звернення до суду з позовом про звернення стягнення на предмет застави ТОВ «Кредитні ініціативи» є повним правонаступником ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та новим кредитором за кредитним договором №11749-к від 15.08.2008 року, а також заставодержателем за договором застави від 15.08.2008 року, враховуючи, що в державному реєстрі обтяжень рухомого майна на день відчуження транспортного засобу та станом на час розгляду справи наявні відомості про обтяження предмета застави і відповідач ОСОБА_4 не являється добросовісним набувачем транспортного засобу, ( MERCEDES-BENZ, модель ML320 CDI, рік випуску 2007, колір чорний, шасі (рама)№ НОМЕР_2 ) дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення первісних позовних вимог. Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ТОВ «Кредитні ініціативи», ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», суд першої інстанції виходив з положень ст.ст. 593, 605, 654 ЦК України, беручи до уваги узагальнюючу додаткову консультацію, затверджену наказом Міністерства фінансів України від 01.02.2018 року (оформлення прощення боргу), дійшов висновку про необґрунтованість зустрічного позову про списання заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором № 11749-к від 15.08.2008р. як безнадійної, оскільки позивачем за зустрічним позовом не надано жодних доказів на підтвердження таких обставин. Натомість факт наявності непогашеної заборгованості в розмірі 500 046 грн встановлено постановою Апеляційного суду міста Києва у справі № 755/7019/16-ц від 22.02.2017. З такими висновками апеляційний суд погоджується з огляду на таке. Відповідно до ч. 2 ст. 1, статті 3 Закону України «Про заставу», в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов`язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча вимога або майбутня вимога, що не суперечить законодавству України, зокрема така, що випливає з договору позики, кредиту, купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажу тощо. В силу ст. 19 Закону України «Про заставу», за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави. Частиною 1 ст. 589 ЦК України передбачено, що у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. Згідно ч. 1, 2 ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі коли зобов`язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ч. 1 ст. 396 Цивільного кодексу України, особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу. Статтею 20 Закону України «Про заставу» визначено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави. Відповідно до ч. 1, 3 ст. 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом. Обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов`язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження. На виконання вищевказаних норм, 16.08.2019 року ТОВ «Кредитні ініціативи» зареєструвало у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомості про звернення стягнення на предмет обтяження (т. 1 а.с. 48). Згідно вимог ст. 27 Закону України «Про заставу», застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи. Частиною 3 ст. 9 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" визначено, що якщо інше не встановлено законом, зареєстроване обтяження зберігає силу для нового власника (покупця) рухомого майна, що є предметом обтяження, за винятком таких випадків: 1) обтяжувач надав згоду на відчуження рухомого майна боржником без збереження обтяження; 2) відчуження належного боржнику на праві власності рухомого майна здійснюється в ході проведення господарської діяльності, предметом якої є систематичні операції з купівлі-продажу або інші способи відчуження цього виду рухомого майна. Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 592 Цивільного кодексу України, передбачає, що заставодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, а якщо вимога не буде задоволена,- звернути стягнення на предмет застави у разі порушення заставодавцем правил розпорядження предметом застави. За положеннями ч. 1 ст. 23 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», відповідно до забезпечувального обтяження обтяжувач має право в разі порушення боржником забезпеченого обтяженням зобов`язання або договору, на підставі якого виникло забезпечувальне обтяження, одержати задоволення своєї вимоги за рахунок предмета обтяження в черговості згідно: із встановленим пріоритетом. Відповідно до ст. 12 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», взаємні права та обов`язки за правочином, на підставі якого виникло обтяження, виникають у відносинах між обтяжувачем і боржником з моменту набрання чинності цим правочином, якщо інше не встановлено законом. Реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах із третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. У разі відсутності реєстрації обтяження таке обтяження зберігає чинність у відносинах між боржником і обтяжувачем, проте воно є нечинним у відносинах із третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. Відповідно до ч. 4 ст. 25 «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються: спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону. За таких обставин реалізація майна, що є предметом застави, без припинення обтяжень не припиняє заставу, тому застава зберігає чинність при переході права власності на предмет застави до іншої особи, у зв`язку з чим на предмет застави може бути звернено стягнення з підстав, передбачених ст. ст. 25, 26 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", що узгоджується із правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові № 6-Г68цс14 від 19.11.2014 року, постанові № 61-16542св19 Верховного суду у складі колегії Першої судової палати Касаційного суду від 18.12.2019 року. 28 липня 2016 року ОСОБА_4 за договором купівлі-продажу № 6141/2016/000534 транспортного засобу придбав автомобіль «Мерседес», модель ML320 CDI, 2007 року випуску, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, видним 04.08.2016 Центром 6141 (т. 1 а.с. 217). Згідно із ч. 1 ст. 10 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», відповідно до якої, у разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати, особа, що придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем згідно зі статтею 388 Цивільного кодексу України за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження цього рухомого майна. Добросовісний набувач набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень. Суду не представлено жодних доказів, які б свідчили, що ТОВ «Кредитні ініціативи» надавалася згода на відчуження предмета застави ОСОБА_3 третім особам або про припинення обтяження у зв`язку із виконанням основного зобов`язання. Враховуючи наведене та той факт, що в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна на день відчуження транспортного засобу та станом на час розгляду справи наявні відомості про обтяження предмета застави, суд вірно дійшов висновку, що ОСОБА_4 не являється добросовісним набувачем транспортного засобу, а саме: MERCEDES-BENZ, модель ML320 CDI, рік випуску 2007, колір чорний, шасі (рама)№ НОМЕР_2 (т. 1 а.с. 34-35). Доводи апеляційної скарги про неналежне відступлення прав за договором забезпечення від ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» до ТОВ «Кредитні ініціативи» спростовуються матеріалами справи, а також п.2.5 Договору, яким не передбачено укладення окремих договорів, за якими мають передаватись права вимог, оскільки права вимоги передаються або договорами про передачу прав вимоги за забезпеченнями або договором відступлення прав вимоги. 17.12.2012 між Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», який є правонаступником ЗАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ТОВ «Кредитні ініціативи» було укладено Договір про передачу прав за договорами застави, який був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кирик О.А. Безпідставними є твердження представника відповідача про відсутність достовірних даних щодо набрання чинності договором відступлення прав вимоги від 17.12.2012, визначення його правової природи як договору факторингу, а також оспорення права вимоги ТОВ «Кредитні ініціативи» за Кредитним договором № 11749-к від 15.08.2008 року, оскільки вони спростовуються Постановою Апеляційного суду м. Києва у справі № 755/7019/16-ц від 22.02.2017, якою встановлено, що Договір відступлення прав вимоги від 17.12.2012, укладений між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ТОВ «Кредитні ініціативи» не суперечать вимогам ст. 512, 514 ЦК України. В силу вимог ч. 4 ст. 82 ЦПК України встановлені в даній постанові обставини є преюдиційними та не підлягають доказуванню. Зустрічний позов мотивований тим, що 28.07.2016 ОСОБА_4 за договором купівлі-продажу № 6141/2016/000534 транспортного засобу придбав автомобіль «Мерседес», модель ML320 CDI, 2007 року випуску, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, виданим 04.08.2016 Центром 6141. Під час реєстрації жодних обтяжень або обмежень на автомобіль не було, транспортний засіб був знятий з реєстраційного обліку попереднім власником. Також, ОСОБА_4 дізнався з мережі Інтернет та реєстру судових рішень, що починаючи із 2010 року ЗАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» постійно списує безнадійну заборгованість своїх клієнтів, припиняючи таким чином їхні зобов`язання перед банком та зменшуючи суми, що підлягають оподаткуванню у відповідних звітних періодах. Оскільки ОСОБА_2 фактично одразу перестала виконувати свої зобов`язання за кредитним договором, то у банку були всі підстави для списання всіх боргів ОСОБА_2 . Факт прощення кредиторської заборгованості припиняє зобов`язання в силу вимог ст. 605 ЦК України. Відповідно до частин першої-другої статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом. Встановлено, що заборгованість за кредитним договором не сплачена, а отже і зобов`язання перед позивачем не припинене. Оскільки немає підстав для припинення основного зобов`язання, а зобов`язання, які виникають з договору застави, є похідними зобов`язаннями від основного, тому зустрічні позовні вимоги не підлягають задоволенню. Такий правовий висновок викладений у Постанові Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 755/19205/17. Звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов`язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора передбачено статтею 605 ЦК України як підстава припинення зобов`язання. Поняття «прощення боргу», як воно вжито у статті 605 ЦК України, не тотожне поняттю «списання безнадійної заборгованості». Списання банком безнадійної заборгованості боржника є категорією бухгалтерського обліку та не звільняє боржника від зобов`язання. Відшкодування (списання) за рахунок резерву безнадійної заборгованості не є підставою для припинення вимог банку до позичальника, оскільки банк зобов`язаний продовжувати роботу щодо відшкодування списаної за рахунок резерву безнадійної заборгованості. Зазначених правових висновків Верховний Суд дійшов у постановах від 18 червня 2019 року у справі № 902/1156/15, від 04 вересня 2019 року у справі № 466/3581/15-ц, від 22 липня 2020 року у справі № 522/13021/16-ц, від 26 січня 2022 року у справі № 405/9058/19. Доводи апелянта про списання заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором № 11749-к від 15.08.2008 як безнадійної є безпідставними, оскільки на підтвердження даного факту не надано жодних доказів. Натомість факт наявності заборгованості встановлений постановою Апеляційного суду міста Києва у справі № 755/7019/16-ц від 22.02.2017. З урахуванням наведеного, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно з`ясував обставини справи, а тому рішення суду слід залишити без зміни. Переглянувши справу за наявними в ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що фактичні обставини справи судом першої інстанції з`ясовано всебічно та повно, їм дано вірну правову оцінку, а ухвала суду постановлена з додержанням норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до не правильного вирішення справи, тому підстав для скасування оскарженого рішення немає. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374, 375, 381 - 384, 390 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Шевченко Наталії Павлівни залишити без задоволення, а рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 11 жовтня 2022 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дня прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий І.О. Максюта Судді: Л.В. Василишин В.Д.Фединяк Повний текст постанови складено 20 липня 2023 року.