Постанова Рівненський апеляційний суд № 570/1512/22

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 20 липня 2023 року м. Рівне Справа № 570/1512/22 Провадження № 22-ц/4815/731/23 Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Гордійчук С.О., суддів: Хилевича С.В.,Шимківа С.С. секретар судового засідання : Мороз А.В. учасники справи: заявник - ОСОБА_1 , заінтересована особа: Рівненський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) розглянув в порядку спрощеного позовного провадження в м. Рівне апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Янчука В.В. на ухвалу Рівненського районного суду Рівненської області від 18 квітня 2023 року, ухвалене в складі судді Кушнір Н.В., повний текст рішення складено 18.04.2023 року у справі № 570/1512/22 в с т а н о в и в : У травні 2022 року ОСОБА_1 , заінтересована особа: Рівненський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) звернулась до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 18 квітня 2023 року заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Рівненський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про встановлення факту, що має юридичне значення залишено без розгляду. Залишаючи позовну заяву без розгляду суд першої інстанції виходив із п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України. В поданій на ухвалу суду апеляційній скарзі представник заявниці вказує на її незаконність, оскільки судом порушено норми процесуального права. Скаргу мотивує тим, що в матеріалах справи наявна заява від 16 грудня 2022 року про розгляд справи за його та заявниці відсутності, а тому у суду були відсутні підстави для залишення заяви без розгляду. Крім того, зазначає, що явка учасників справи не визнана судом обов`язковою. Просить ухвалу скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду справи. Апеляційна скарга підлягає до задоволення з огляду на наступне. Відповідно до ч. 1ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Статтею 263 ЦПК України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Ухвала суду першої інстанції зазначеним вище вимогам не відповідає. Залишаючи заяву без розгляду, суд виходив з того, що заявник та його представник у судові засідання, які відбулися 27 грудня 2022 року, 27 січня, 27 лютого, 27 березня, 18 квітня 2023 року, не з`явилися, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомили, заяви про розгляд справи за відсутності позивача та представника позивача не подавалося. Проте з таким висновком суду погодитись неможливо з наступних підстав. За змістом частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Згідно з частиною п`ятою статті 223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Пунктом 3 частини 1 статті 257 ЦПК України визначено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. З аналізу зазначених положень закону слідує, що право суду на залишення позовної заяви без розгляду із вказаної підстави можливе лише за відсутності заяви позивача про розгляд справи без його участі, якщо його неявка перешкоджає розгляду справи. Умовою для застосування ч. 5 ст. 223 та п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України є повторність (двічі поспіль) неявки в судове засідання позивача, повідомленого належним чином про час і місце судового розгляду. У постанові Верховного Суду від 05 вересня 2022 року у справі № 325/218/21 (провадження № 61-4672св22) зазначено, що обов`язковими умовами для застосування передбачених частиною п`ятою статті 223, пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК Українипроцесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності. Правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі повторної неявки належно повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його неявка перешкоджає розгляду справи. Отже, правове значення у цьому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача. Убачається, що справа призначалась до розгляду неодноразово на 27 грудня 2022 року, 27 січня, 27 лютого, 27 березня, 18 квітня 2023 року. Однак судові засідання не відбулися у зв`язку із неявкою учасників справи. Убачається, що справа була призначено до розгляду на 27 грудня 2022 року. 16 грудня 2022 року на електронну адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 та її представника про розгляд справи за відсутності сторони та її представника. Однак розгляд справи не відбувся у зв`язку із відпусткою головуючого-судді. В подальшому справа неодноразово відкладалась, зокрема на 27 січня, 27 лютого, 27 березня, 18 квітня 2023 року, у зв`язку із неявкою заявника та його представника. Разом з тим, згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення ОСОБА_1 10.03.2023 року отримала судову повістку на 27.03.2023 року та 21 квітня на 18 квітня 2023 року. Відтак для залишення позову без розгляду суд першої інстанції повинен був з`ясувати як факт належного повідомлення заявника про ці останні два судові засідання, так і факт його неявки (його представника), що свідчило б про її (неявку сторони) повторний характер. За таких обставин друга поспіль неявка без поважних причин заявниці (її представника) в судове засідання відсутня. Крім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що 16 грудня 2022 року на електронну адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 та її представника про розгляд справи за відсутності сторони та її представника. На вказані обставини, місцевий суд уваги не звернув, належної оцінки останнім не надав, що призвело до передчасного рішення у справі. Згідно з ч. 1, 2 ст. 43 ЦПК України явка до суду є правом, а не обов`язком позивача, тому він має право не з`являтися до суду, якщо його явка не буде визнана обов`язковою для дачі пояснення, проте місцевий суд такої ухвали не постановляв. За таких обставин, не можна вважати як повторну, другу поспіль неявку заявника повідомленого належним чином в судове засідання без поважних причин, оскільки докази вручення повідомлення в матеріалах справи відсутні, а явка заявниці в судове засідання обов`язковою визнана не була, наявність заяви про розгляд справи у відсутності сторони, тому у суду не було підстав для залишення заяви без розгляду. Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали є підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Виходячи з вищевикладеного, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції оскаржувану ухвалу постановлено з порушенням норм процесуального права, а тому вона підлягає скасуванню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст.ст. 367, 374, 379, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Янчука В.В. задовольнити. Ухвалу Рівненського районного суду Рівненської області від 18 квітня 2023 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складений 20 липня 2023 року. Головуючий : Гордійчук С.О. Судді : Хилевич С.В. Шимків С.С.