Постанова 4815 № 570/580/23

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 20 липня 2023 року м. Рівне Справа № 570/580/23 Провадження № 22-ц/4815/882/23 Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Шимківа С.С., суддів: Гордійчук С.О., Ковальчук Н.М., секретар судового засідання Мороз А.В., учасники справи: скаржник ТзОВ "Вердикт Капітал", боржник ОСОБА_1 , суб`єкт, дії якого оскаржуються Головний державний виконавець Рівненського ВДВС у Рівненському районі Рівненської області Західного МУ МЮ Покальчук Людмила Віталіївна розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" на ухвалу Рівненського районного суду Рівненської області від 27 квітня 2023 року (у складі судді Кушнір Н.В.) у справі за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" на дії державного виконавця Рівненського ВДВС у Рівненському районі Рівненської області Західного МУ МЮ Покальчук Людмили Віталіївни,- в с т а н о в и в : 06 лютого 2023 року ТзОВ "Вердикт Капітал" звернулося до суду зі скаргою на дії державного виконавця Рівненського ВДВС у Рівненському районі Рівненської області Західного МУ МЮ Покальчук Людмили Віталіївни. Скаргу обґрунтовано тим, що 20.10.2014 року Рівненським районним судом Рівненської області ухвалено рішення у справі №570/2980/14-ц, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТзОВ "Вердикт Фінанс" заборгованість за кредитним договором №1701/0907/64-022 від 21.09.2007 року в сумі 34 306,07 доларів США. Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 16.03.2021 року у справі №570/2980/14-ц змінено стягувана на ТзОВ "Вердикт Капітал". 08.02.2021 року державним виконавцем Рівненського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Львів) Покальчук Людмилою Віталіївною винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №64415992 з примусового виконання виконавчого листа № 570/2980/14-ц виданого Рівненським районним судом Рівненської області про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором її сумі 34 306.07 доларів США, що у гривневому еквіваленті становить 390 955, 74 грн. 12.01.2023 року Державним виконавцем винесено постанову ВП № 64415992 про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження". Відповідно до ч. 2 ст. 533 ЦК України якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Як у виконавчому листі так і в постанові про відкриття виконавчого провадження зазначено, що необхідно стягнути заборгованість за кредитним договором в сумі 34306,07 грн доларів США, у гривневому еквіваленті становить 390 955,74 грн. Державний виконавець у постанові про повернення виконавчого документа стягувачу мав вказати залишок не стягнутого боргу саме у доларах США, аналогічну відмітку також мав зробити і на виконавчому листі. У порушення ч. 1 ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження" у п. 3 резолютивної частини постанови ВП № 64415992 від 12.01.2023 року про повернення виконавчого документу стягувачу, державний виконавець зазначає про припинення чинності арешту майна боржника та скасування інших заходів примусового виконання. Скаржник вважає, що є доведеним факт незаконності дій головного державного виконавця Рівненського відділу ДВС у Рівненському районі Покальчук Л.В. під час розподілу стягнутих з боржника сум та винесення постанови ВП № 64415992 від 12.01.2023 року про повернення виконавчого документу стягувачу. Просить суд: - визнати незаконність дій головного державного виконавця Рівненського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Покальчук Людмили Віталіївни, під час розподілу стягнутих з боржника сум та винесення постанови ВП №64415992 від 12 січня 2023 року про повернення виконавчого документу стягувачу; - визнати незаконність дій головного державного виконавця Рівненського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської обл. Західного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції Покальчук Людмили Віталіївни, в частині припинення чинності арешту майна боржника та скасування інших заходів примусового виконання; - скасувати постанову ВП № 64415992 від 12.01.2023 року про повернення виконавчого документу стягувачу; - зобов`язати головного державного виконавця Рівненського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Покальчук Людмилу Віталіївну поновити чинність арешту майна боржника та інших заходів примусового виконання, що були скасовані постановою про повернення виконавчого документу стягувачу від 12.01.2023 у BП №64415992; - зобов`язати головного державного виконавця Рівненського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Покальчук Людмилу Віталіївну винести постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п.1 ч.1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" у відповідності з вимогами Закону, а саме: зазначити нестягнутий залишок заборгованості у доларах США та зробити аналогічну відмітку на виконавчому документі. Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 27 квітня 2023 року відмовлено у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал". Ухвала вмотивована тим, що законодавством не наділено державного виконавця правом змінювати суму заборгованості, розраховану та визначену у рішенні суду. Законодавство про виконавче провадження не дає виконавцям можливості здійснювати перерахування валютного курсу. Виконавець стягує з боржника у гривнях ту суму, яка була зазначена у судовому рішенні на момент його проголошення і відповідала на той час офіційному курсу валют. На державного виконавця покладався обов`язок дотримання способу та порядку примусового виконання судового рішення відповідно до виконавчого документа. Не погоджуючись із ухвалою місцевого суду, ТзОВ "Вердикт Капітал" оскаржило його в апеляційному порядку. У поданій апеляційній скарзі вказує, що як у виконавчому листі, так і в постанові про відкриття виконавчого провадження зазначено, що необхідно стягнути заборгованість за кредитним договором в сумі 34 306,07 доларів США (що згідно офіційного курсу НБУ станом на 16.04.2014 року по відношенню 1 долара до гривні становить 11,396110 грн.), у гривневому еквіваленті становить 390 955,74 грн. З огляду на норми законодавства та висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 761/12665/14-ц, державний виконавець у постанові про повернення виконавчого документу стягувачу мав вказати залишок не стягнутого боргу саме у доларах США, аналогічну відмітку також мав зробити і на виконавчому листі. Відповідно до ч. 1 ст.40 Закону України "Про виконавче провадження" - у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження. У порушення вищенаведеної імперативної норми Закону України "Про виконавче провадження", у п.3 резолютивної частини постанови ВП №64415992 від 12.01.2023 року про повернення виконавчого документу стягувачу, державний виконавець зазначає про припинення чинності арешту майна боржника та скасування інших заходів примусового виконання. Просить суд скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову про задоволення скарги. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників процесу, апеляційний суд приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного. Судом встановлено, що рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 20 жовтня 2014 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТзОВ "Вердикт Фінанс" заборгованість за кредитним договором № 1701/0907/64-022 від 21.09.2007 року в сумі 34 306,07 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 16.04.2014 року по відношенню 1 долара до гривні 11,396110 грн, у гривневому еквіваленті становить 390 955 грн 74 коп (а.с. 6). На виконанні у Рівненському відділі ДВС у Рівненському районі Рівненської області перебувало виконавче провадження №64415992 з примусового виконання виконавчого листа №570/2980/14-ц від 20.10.2014 року Рівненського районного суду Рівненської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Фінанс" заборгованості за кредитним договором №l701/0907/64-022 від 21.09.2007 в сумі 34 306,07 доларів США (що згідно до офіційного курсу НБУ станом на 16.04.2014 року по відношенню долара США до гривні становить 11,396110 грн.), у гривневому еквівалентів становить 390 955,74 грн. 08.02.2021 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа № 570/2980/14-ц, виданого 04.12.2020 року Рівненським районним судом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором в сумі 34306,07 доларів США (що згідно офіційного курсу НБУ станом на 16.04.2014 року по відношенню 1 долара до гривні становить 11,396110 грн) у гривневому еквіваленті становить 390955,74 грн (а.с. 28). 09.02.2021 року державним виконавцем винесено постанови про арешт коштів боржника та про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника (а.с. 30, 32). 27.10.2021 року державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника, якою накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника ОСОБА_1 (а.с. 33). Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 10 листопада 2021 року задоволено подання державного виконавця Рівненського відділу відділу ДВС у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа (а.с. 38). Постановою державного виконавця від 25.01.2022 року замінено стягувача у виконавчому листі у справі 570/2980/14-ц, виданому 10.03.2015 року Рівненським районним судом Рівненської області пр остягнення заборгованості за кредитним договором, зокрема Товариство з обмеженою відповідальністю "Вердикт Фінанс" замінено його правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" (а.с. 41). 10.01.2023 року Рівненському відділу ДВС у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) надійшла заява ТОВ "Вердикт Капітал" про повернення без виконання виконавчого документа стягувачеві (а.с. 42). 12.01.2023 року державним виконавцем винесено постанову ВП №64415992 про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п.1 ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження", в мотивувальній частині якої зазначено що станом на 12.01.2023 року заборгованість становить 424 253,11 грн., з яких 385 934,57 грн. - борг на користь стягувача, 38 318,54 гри. - виконавчий збір, які боржником не сплачено. Також на виконавчому листі здійснено відмінку про залишок заборгованості, яка співпадає з вищезазначеною інформацією з постанови (а.с. 43). Вказаною постановою припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення, окрім тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України за ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області № 570/2980/14-ц від 10.11.2021 року. Звертаючись до суду зі скаргою на дії державного виконавця, стягувач покликався на те, що зазначення державним виконавцем у постанові про повернення виконавчого документа залишку боргу у гривнях, з аналогічною відміткою на виконавчому листі, є незаконним, оскільки рішенням суду стягнуто заборгованість саме у доларах США. Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Відповідно до статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404 виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані, зокрема, на примусове виконання рішень судів, які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших Законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби. Тобто, з метою забезпечення реального виконання судового рішення та ефективного захисту порушених прав, ЦПК України передбачає спеціальні форми реагування, зокрема розділом VІІ "Судовий контроль за виконанням судових рішень" ЦПК України визначено порядок судового контролю за виконанням судових рішень в цивільних справах. Так, статтею 447 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Відповідно до статті 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд у разі встановлення обґрунтованості скарги визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Положенням частини першої статті 13 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404 (тут і далі в редакції, чинній на момент спірних правовідносин) передбачено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Особливості звернення стягнення на кошти боржника в іноземній валюті та виконання рішень при обчисленні боргу в іноземній валюті визначені у статті 49 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404. Велика Палата Верховного Суду, у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 761/12665/14 (провадження № 14-134цс18), сформувала висновки щодо особливостей звернення стягнення на кошти боржника в іноземній валюті та виконання рішень при обчисленні боргу в іноземній валюті, де вказано, що у разі зазначення у судовому рішенні про стягнення суми коштів в іноземній валюті з визначенням еквіваленту такої суми у гривні стягувачеві має бути перерахована вказана у резолютивній частині судового рішення сума в іноземній валюті, а не її еквівалент у гривні. Перерахування стягувачеві суми у національній валюті України чи іншій валюті, аніж валюта, зазначена у резолютивній частині судового рішення, не вважається належним виконанням судового рішення. У постанові від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16 (провадження № 14-446цс18) Велика Палата Верховного Суду вказала, що зазначення судом у своєму рішенні двох грошових сум, які необхідно стягнути з боржника, внесло двозначність до розуміння суті обов`язку боржника, який має бути виконаний примусово за участю державного виконавця. У разі зазначення у судовому рішенні про стягнення суми коштів в іноземній валюті з визначенням еквівалента такої суми у гривні стягувачеві має бути перерахована вказана у резолютивній частині судового рішення сума в іноземній валюті, а не її еквівалент у гривні. У справі, яка переглядається в апеляційному порядку, установлено, що ухвалюючи рішення у справі, Рівненський районний суд визначив суму заборгованості за кредитним договором, що підлягає стягненню в іноземній валюті (а. с. 6). Тобто, визначаючи характер грошового зобов`язання, судом було визначено стягнення з боржника суми саме в іноземній валюті. Таким чином, у зв`язку з ухваленням судом рішення про стягнення боргу в іноземній валюті, у державного виконавця були відсутні правові підстави для зазначення в оскаржуваній постанові залишку заборгованості у гривні. Стосовно вимог скарги про визнання незаконними дій державного виконавця щодо припинення чинності арешту майна боржника та скасування інших заходів примусового виконання, суд прийшов до такого висновку. Виконавчий лист № 570/2980/14-ц повернуто на підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження". Згідно ч. 5 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону (частина п`ята статті 47 Закону № 606-XIV). Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження" у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження. Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом. Отже, положеннями Закону України "Про виконавче провадження" зняття арешту з майна боржника пов`язується із закінченням виконавчого провадження, а не з поверненням виконавчого документа стягувачу. У разі повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження не є закінченим, а рішення суду залишається невиконаним, а тому арешт та інші заходи примусового виконання рішення зберігають чинність. Вказане узгоджується із висновками Верховного Суду, що викладені у постановах від 22 грудня 2021 року у справі № 634/292/21, від 12 серпня 2020 року у справі № 569/17603/18, від 26 квітня 2022 року у справі № 242/4601/20, від 04 листопада 2022 року у справі № 686/6010/14-ц. Таким чином дії головного державного виконавця Рівненського відділу Рівненського ВДВС у Рівненському районі Рівненської області Західного МУ МЮ Покальчук Людмили Віталіївни щодо припинення чинності арешту майна боржника та скасування інших заходів примусового виконання рішення є неправомірними. Щодо доводів скарги про неправомірність дій державного виконання в частині розподілу стягнутих з боржника сум, то вказаний факт не доведено скаржником на підставі належних та допустимих доказів, згідно вимог чинного процесуального законодавства. Скаржником не подано до суду жодних доказів на підтвердження отримання стягувачем платежів на виконання рішення суду у ті періоди та розміри, які наведені у скарзі, що дало б можливість суду перевірити вказані факти неправомірності розподілу таких сум виконавцем. Оскільки скаржником ТзОВ "Вердикт Капітал" доведено незаконність дій державного виконавця при винесенні постанови ВП №64415992 від 12 січня 2023 року про повернення виконавчого документу стягувачу, скарга підлягає до часткового задоволення. Так як, оскаржувана ухвала суду, постановлена з порушенням норм процесуального права, то відповідно до ст. 376 ЦПК України, вона підлягає скасуванню з прийняттям нової про часткове задоволення скарги ТзОВ "Вердикт Капітал". Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, Рівненський апеляційний суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" задовольнити частково. Ухвалу Рівненського районного суду Рівненської області від 27 квітня 2023 року скасувати. Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" задовольнити частково. Визнати незаконними дії головного державного виконавця Рівненського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Покальчук Людмили Віталіївни при винесенні постанови ВП № 64415992 від 12 січня 2023 року про повернення виконавчого документа стягувачу: щодо зняття арешту з майна боржника та інших заходів примусового виконання та зазначення в оскаржуваній постанові залишку заборгованості у гривні. Скасувати постанову головного державного виконавця Рівненського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Покальчук Людмили Віталіївни при винесенні постанови ВП № 64415992 від 12 січня 2023 року про повернення виконавчого документа стягувачу. Зобов`язати головного державного виконавця Рівненського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Покальчук Людмилу Віталіївну поновити чинність арешту майна боржника та інших заходів примусового виконання, що були скасовані постановою ВП № 64415992 від 12 січня 2023 року про повернення виконавчого документа стягувачу. Зобов`язати головного державного виконавця Рівненського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Покальчук Людмилу Віталіївну винести постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" у відповідності з вимогами Закону, а саме: зазначити нестягнутий залишок заборгованості у доларах США та зробити аналогічну відмітку на виконавчому документі. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Повний текст постанови виготовлено 20 липня 2023 року. Головуючий-суддя С.С. Шимків Судді: С.О. Гордійчук Н.М. Ковальчук