Постанова Київський апеляційний суд № 369/16324/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 369/16324/20 Головуючий у суді І інстанції Янченко А.В. Провадження № 22-ц/824/1015/2023 Доповідач у суді ІІ інстанції Голуб С.А. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 12 липня 2023 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Голуб С.А., суддів: Писаної Т.О., Таргоній Д.О., за участю секретаря судового засідання - Череп Я.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19 квітня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення порушень правил добросусідства та санітарних норм, в с т а н о в и в: У грудні 2020 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним вище позовом, посилаючись на те, що він проживає по АДРЕСА_1 . По сусідству з ним проживає ОСОБА_1 , який в своєму домогосподарстві, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , на межі з його домогосподарством, в безпосередній близькості (менше 15 м) від житлового будинку, впритул до паркану, який розділяє домогосподарства, збудував тимчасову господарську споруду - курник з місцем для вигулу птиці, де постійно утримує курей. Позивач вважає такі дії відповідача незаконними, оскільки вони порушують вимоги діючого законодавства та завдають шкоди здоров`ю його родини. З метою усунення порушень правил добросусідства та санітарних норм ОСОБА_1 позивач неодноразово звертався до нього з проханням перенести вказаний курник в іншу частину домогосподарства з урахуванням санітарних норм, однаку відповідач на вказане звернення не реагує. Звернення до органів місцевого самоврядування та правоохоронних органів також не вирішило спірну ситуацію щодо дотримання відповідачем правил добросусідства та санітарних норм, тому позивач з метою захисту порушених прав змушений звернутися до суду. ОСОБА_2 просив зобов`язати ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , демонтувати господарську споруду (курник), розташовану біля межі з його земельною ділянкою та перенести його на відстань не меншу 15 метрів від інших будівель та споруд. Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19 квітня 2021 року позовні вимоги задоволено. З урахуванням виправленої ухвалою від 19 липня 2021 року описки, допущену в цьому судовому рішенні, зобов`язано ОСОБА_1 демонтувати господарську споруду (курник), розташовану біля межі з земельною ділянкою ОСОБА_3 та перенести його не менш 15 метрів від інших будівель та споруд. Вирішено питання розподілу судових витрат. Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач в особі представника - адвоката Костюченка О.В. подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції відкрив провадження у справі і ухвалив рішення під час перебування у провадженні того ж суду справи № 369/13937/20 у спорі між тими ж сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Крім того, провадження у цій справі було відкрито з порушенням вимог статей 175,177 ЦПК України. Вказує, що він не був повідомлений судом першої інстанції про розгляд справи, оскільки позивач невірно зазначив його по-батькові, а саме замість « ОСОБА_4 » зазначив « ОСОБА_5 », а крім того, невірно зазначив адресу проживання відповідача, а саме замість місця реєстрації, зазначив місце знаходження будинку в с. Чайки, яке не є його зареєстрованим місцем проживання. Отже, судові повістки на адресу відповідача не надходили. На підставі викладеного ОСОБА_1 просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення місцевого суду та залишити позовну заяву ОСОБА_3 без розгляду відповідно до статей 257, 377 ЦПК України. В порядку, визначеному статтею 360 ЦПК України, на адресу Київського апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу від позивача не надходив. Однак його представник - адвокат Чередник С.В. подав суду письмові пояснення на апеляційну скаргу, в яких посилався на те, що копію апеляційної скарги не отримував, тому пропустив строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу. Отже, своє відношення до аргументів апеляційної скарги висловив у письмових поясненнях. В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник відповідача - адвокат Погребняк Д.Є. підтримав апеляційну скаргу, просив скасувати рішення суду першої інстанції та залишити позовну заяву без розгляду. Позивач та його представник - адвокат Чередник С.В. заперечували проти задоволення апеляційної скарги, просили залишити рішення суду першої інстанції без змін. Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення сторін та їх представників в судовому засіданні, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав. Судом першої інстанції встановлено, що згідно відповіді виконавчого комітету Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області № 1-12/1479 від 13 жовтня 2020 року працівниками профільних підрозділів сільської ради разом з дільничним інспектором поліції 09 вересня 2020 року було здійснено комісійний виїзд за адресою: АДРЕСА_2 в рамках розгляду скарги гр. ОСОБА_2 на предмет виявлення/підтвердження факту функціонування збудованої господарської споруди - курника з місцем вигулу птиці, що встановлено з порушенням охоронно-санітарних норм, визначених чинними державними будівельними нормами, однак власник земельної ділянки гр. ОСОБА_6 членів комісії на свою приватну територію не допустив. 07 жовтня 2020 року працівниками профільних підрозділів сільської ради повторно було здійснено виїзд комісії за вищевказаною адресою. Власник земельної ділянки гр. ОСОБА_6 членів комісії на свою приватну територію повторно не допустив. З наданих позивачем матеріалів, а саме фотографій курника, які були зроблені дільничим інспектором поліції Чайківського ВП Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області Ягодовським Я.Я. та відеофіксації курника на CD диску, яка була зроблена ОСОБА_2 , встановлено порушення відповідачем правил добросусідства, а саме облаштування господарської споруди (курника), розташованої на відстані ближче 15 метрів від інших будівель та споруд позивача. Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції сторона відповідача не заперечувала розташування курника в безпосередній близькості (менше 15 м) до житлового будинку і паркану, який розділяє домогосподарства сторін, а також надано копію державного акту серії ЯЕ № 959110 на право на земельну ділянку площею 0,0903 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ДБН Б.2.2-12:2019 встановлено допустиму відстань від житлового будинку та літньої кухні до господарських будівель (сараїв) для худоби, інших тварин та птахів площею до 50 кв. м, що становить 15 метрів. Також вказаний ДБН встановлює відстань від межі не менше 3 м для нової садибної та дачної забудови. Але при розміщенні будинків в кварталах із сформованою забудовою для догляду за будинками і здійснення поточного ремонту відстань до межі суміжної земельної ділянки від найбільш виступаючої конструкції стіни будинку слід приймати не менше ніж 1,0 м. При цьому, має бути забезпечене виконання необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть попаданню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію суміжних ділянок або взаємоузгоджене водовідведення. Встановивши, що облаштування господарської будівлі (курника) відбулось з порушенням правил добросусідства, суд дійшов висновку, що відповідач порушує права позивача, як суміжного землекористувача та перешкоджає йому у вільному користуванні своїм майном, у зв`язку з чим вважав за можливе задовольнити позовні вимоги шляхом зобов`язання ОСОБА_1 демонтувати господарську споруду (курник), розташовану біля межі з земельною ділянкою ОСОБА_2 , та перенести його не менш 15 метрів від інших будівель та споруд. За правилом частин першої, другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Доводи апеляційної скарги зводяться лише до того, що суд першої інстанції не залишив позовну заяву без розгляду, оскільки у провадження цього ж суду вже знаходилася аналогічна справа за участі тих самих сторін, а позов був заявлений з тих самих підстав, тому відповідач просить рішення суду скасувати, а позовну заяву ОСОБА_2 залишити без розгляду. Апеляційна скарга не містить доводів щодо неправильності висновків суду першої інстанції по суті спору. Отже, суд апеляційної інстанції переглядає правильність висновків суду першої інстанції лише в межах доводів апеляційної скарги і досліджує докази, які містяться в матеріалах справи і які стосуються фактів, на які відповідач посилається в апеляційній скарзі. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо у провадженні цього чи іншого суду є справа між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Як вбачається з матеріалів справи № 369/16324/20, з даним позовом до Києво-Святошинського районного суду Київської області позивач звернувся 21 грудня 2020 року. В позовній заяві зазначив, що ним не подано іншої заяви до цього суду з тим самим предметом та з тих самих підстав. Ухвалою Києво-Святошинського районного суду від 22 грудня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 18 січня 2021 року. Рішення суду у справі № 369/16324/20 по суті спору було ухвалене 19 квітня 2021 року. Разом із тим, ухвалою Києво-Святошинського районного суду від 24 листопада 2020 року також було відкрито провадження у справі № 369/13937/20 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_6 про усунення порушення правил добросусідства та санітарних норм та призначено розгляд справи у підготовчому судовому засіданні на 15 березня 2021 року. Як вбачається з матеріалів справи, позивач помилково вказував по-батькові відповідача « ОСОБА_5 », тобто позов у справі № 369/13937/20 був пред`явлений тим самим позивачем до того ж самого відповідача з тим самим предметом і з тих самих підстав. Ухвалою суду від 19 травня 2021 року позовна заява ОСОБА_2 у справі № 369/13937/20 була залишена без розгляду. Отже, колегією суддів встановлено, що у провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області на час ухвалення рішення у справі № 369/16324/20 перебувала аналогічна справа № 369/13937/20, про яку позивач не повідомив суд. Відповідно до частини першої статті 377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу. Таким чином, підставою для скасування рішення суду першої інстанції і залишення позову без розгляду є існування аналогічної справи між тими ж сторонами у провадження суду. Однак, як встановлено апеляційним судом, на час розгляду апеляційної скарги у провадженні суду не перебуває справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення порушень правил добросусідства та санітарних норм. При цьому колегія суддів вважає, що наявність такої справи у провадженні суду на час ухвалення судом оскарженого рішення не може бути належною підставою для скасування рішення суду в апеляційному порядку, оскільки на даний час аналогічної справи у провадженні суду немає. Посилання відповідача на те, що він не був належним чином повідомлений судом першої інстанції про розгляд цієї справи за зареєстрованим місцем проживання не заслуговують на увагу, адже в матеріалах справи наявне рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 25), згідно якого за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 особисто отримав судову повістку про виклик до суду в судове засідання. Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що не кожне допущене судом порушення процедури може істотно впливати на права учасників справи та тягнути порушення гарантій статті 6 Конвенції. Крім того, за змістом цієї статті більшість процесуальних порушень, допущених на одній стадії цивільного процесу, можна виправити на іншій його стадії (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 26 жовтня 2022 року у справі № 201/13239/15-ц (пункт 50)). Згідно із абзацом 2 частини другої статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи, а отже правильне по суті судове рішення не може бути скасоване з одних лише формальних міркувань. За таких обставин, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанцій і не дають підстав вважати, що районним судом порушено норми процесуального права, які передбачені статтями 376, 377 ЦПК України, як обов`язкові підстави для скасування рішення суду та, зокрема, залишення позовної заяви без розгляду. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Згідно із вимогами статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У такому разі розподіл судових витрат у вигляді сплаченого відповідачем судового збору за подання апеляційної скарги не проводиться згідно зі статтями 141, 382 ЦПК України. Керуючись статтями 367 - 369, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19 квітня 2021 року в даній справі залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її проголошення до Верховного Суду виключно у випадках, передбачених у частині другій статті 389 ЦПК України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 17 липня 2023 року. Головуючий С.А. Голуб Судді: Т.О. Писана Д.О. Таргоній