Постанова Полтавський апеляційний суд № 526/12/23

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 526/12/23 Номер провадження 22-ц/814/3382/23Головуючий у 1-й інстанції Максименко Л.В. Доповідач ап. інст. Чумак О. В. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 липня 2023 року м. Полтава Колегія суддів судової палати у цивільних справах Полтавського апеляційного суду в складі: головуючого судді: Чумак О.В. суддів: Дряниці Ю.В., Пилипчук Л.І. розглянувши в порядку письмового провадження в м. Полтаві за наявними матеріалами цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Гадяцького районного суду Полтавської області від 10 березня 2023 року, постановлену суддею Максименко Л.В., у справі за позовом Великобудищанської територіальної громади Полтавської області в особі Великобудищанської сільської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення збитків, завданих кримінальним правопорушенням. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, встановила: Ухвалою Гадяцького районного суду Полтавської області від 10 березня 2023 року відмовлено у задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про поновлення строку для подання відзиву та розгляд справи з викликом сторін. На вказану ухвалу подана апеляційна скарга відповідачем ОСОБА_1 , який просить її скасувати, поновити строк для подання відзиву, розглядати справу з викликом сторін, прийняти та долучити до справи відзив. В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що ухвалою Гадяцького районного суду Полтавської області від 05.01.2023 року прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі за позовом Великобудищанської сільської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення збитків, завданих кримінальним правопорушенням. Цією ухвалою розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Вказану ухвалу від 05 січня 2023 року він знайшов у поштовій скрині в останні дні лютого місяця, від Укрпошти її копію під підпис не отримував, відразу написав відзив на позовну заяву та, оскільки йому не було відомо, коли зазначена ухвала суду потрапила до поштової скрині, просив поновити строк на подачу відзиву, а розгляд справи проводити з викликом сторін. Однак суд першої інстанції відмовив йому у задоволенні клопотання про поновлення строку для подання відзиву та розгляду справи з викликом сторін. Вказану ухвалу він вважає незаконною, оскільки суд першої інстанції не з`ясував обставин справи, а його висновки не відповідають встановленим обставинам. Відповідач вважає не доведеними висновки суду про те, що він отримав копію ухвали від 05.01.2023 р. саме 10.01.2023 р., оскільки він не отримував її під підпис, а, як вказувалося вище, віднайшов у поштовій скрині наприкінці лютого 2023 р. Також зазначає, що відмовивши у поновленні строку на подачу відзиву на позов суд вдався до надмірного формалізму. Відзив на апеляційну скаргу від учасників справи не надходив. Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Враховуючи те, що в апеляційному порядку оскаржується ухвала суду першої інстанції про відмову у клопотанні про поновлення строку на подання відзиву, згідно п. 10 ч. 1 ст. 353, ч. 2 ст. 369 ЦПК України вказана апеляційна скарга на ухвалу суду розглядається апеляційним судом без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч. 1-3 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Згідно п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Відповідно до ч.1 ст. 379 ЦПК України підстави для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав. Матеріалами справи підтверджено, що 03.01.2023 р. Великобудищанська територіальна громада Полтавської області в особі Великобудищанської сільської ради звернулася до Гадяцького районного суду Полтавської області з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення збитків, завданих кримінальним правопорушенням. Ухвалою Гадяцького районного суду Полтавської області від 05 січня 2023 року прийнято вказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного провадження без виклику сторін. Роз`яснено учасникам справи право на підставі ч. 7 ст. 7 ЦПК України звернутись до суду з клопотанням про проведення розгляду справи у закритому судовому засіданні з метою запобігання розголошенню відомостей про інтимні чи інші особисті сторони життя учасників справи. Зазначено, що учасникам справи надіслати копії ухвали про відкриття провадження у справі (в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення) протягом двох днів з дня її складення у відповідності до ч. 5 ст. 272 ЦПК України. Відповідачу та третім особам разом з копією ухвали про відкриття провадження у справі одночасно надіслати копії позовної заяви та доданих до неї документів. Встановити строк відповідачу для надіслання (надання) до суду відзиву на позовну заяву і всіх доказів, які можливо доставити до суду, що підтверджують заперечення проти позову, - протягом п`ятнадцяти днів з дня одержання копії цієї ухвали. Зобов`язати відповідача одночасно із надісланням (наданням) відзиву до суду надіслати (надати) копії такого відзиву та доданих до нього документів позивачу, а також третім особам. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач може подати в строк, що не перевищує п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, а позивач - не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву. Не пізніше п`ятиденного строку відповідач має право подати заяву із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, у разі неподання у встановлений судом строк яких, відповідач має право ініціювати перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження лише у випадку, якщо доведе, що пропустив строк з поважних причин. Не пізніше п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження, копії позовної заяви та додатків до неї, до початку розгляду справи по суті, відповідач має право надіслати відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову до суду з підтвердженням направлення позивачу копії відзиву та доданих до нього документів. Позивач не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву, до початку розгляду справи по суті, має право підготувати відповідь на відзив, виклавши письмово свої міркування, аргументи, надати відповідні докази та направити відповідачу та суду з підтвердженням такого направлення учаснику справи. Відповідач не пізніше п`яти днів з дня отримання відповіді позивача на відзив, до початку розгляду справи по суті, має право підготувати заперечення на відповідь на відзив, та направити позивачу і суду з підтвердженням такого направлення учасникам справи. Роз`яснено учасникам справи, що подання заяв по суті справи (позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву) є їхнім правом. У разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін, суд досліджує належні та допустимі докази, письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи (а.с. 41-43). 06.01.2023 супровідним листом за №526/12/23 копія вказаної ухвали від 05.01.2023 разом з копією позовної заяви та копіями доданих до неї документів надіслані учасникам справи, зокрема відповідачу ОСОБА_1 на адресу: с.Веприк Миргородського району Полтавської області (а.с. 44) . На рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, яке надійшло до районного суду 13.01.2023 (а.с. 50), міститься відмітка про те, що згідно з заявою/договором поштове відправлення вкладено до абонементської скриньки за довіреністю 10.01.2023 р. 01.03.2023 ОСОБА_1 надав до районного суду відзив на позовну заяву з доказами направлення учасникам справи. У відзиві просить визнати поважними причини пропуску строку надання відзиву та поновити його, розгляд справи проводити з викликом сторін, повністю відмовити у задоволенні позову. При цьому як на підставу поважності причин пропуску строку надання ним відзиву послався на запровадження воєнного стану в Україні (а.с. 55-60). Як вказувалося вище, ухвалою Гадяцького районного суду Полтавської області від 10 березня 2023 року відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про поновлення строку для подання відзиву та розгляд справи з викликом сторін (а.с. 66-68). Відмовляючи ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про поновлення строку для подання відзиву та розгляд справи з викликом сторін, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач пропустив строк на подачу відзиву з неповажних причин, так як копію ухвали суду від 05.01.2023 р. отримав 10.01.2023 р., тому останній день строку на подання відзиву припав на 25.01.2023 р. При цьому суд зазначив, що процесуальний закон не надає суду можливості продовжити строк, який закінчився, а положення щодо поновлення строку стосуються процесуальних строків, що встановлені законом, а не судом. Колегія суддів не погоджується з висновками місцевого суду з огляду на таке. Відповідно до ч.7, 8 ст.178 ЦПК України відзив подається в строк встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження в справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Згідно ст. 120 ЦПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом. Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (ст. 123 ЦПК України). Згідно ст. 124 ЦПК України строк, обчислюваний роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року строку. Строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо закінчення строку, обчислюваного місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа не має, строк закінчується в останній день цього місяця. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Перебіг строку, закінчення якого пов`язане з подією, яка повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події. Останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку. Відповідно до ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. За змістом ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу. Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою. Ухвалу про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом. В оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції послався на те, що відкриваючи провадження в цій справі ухвалою суду від 05 січня 2023 року, суд встановив відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження для подання відзиву. Тобто строк для подання відзиву був встановлений ухвалою суду до 20 січня 2023 року. Оскільки відповідач ОСОБА_1 10 січня 2023 року отримав вказану ухвалу суду про відкриття провадження в справі, суд першої інстанції дійшов висновку, що останнім днем подання відзиву є 25 січня 2023 року, проте ОСОБА_1 направив відзив на позовну заяву 01 березня 2023 року; підставою для поновлення строку відповідач вказує введення в Україні воєнного стану. Місцевий суд, вирішуючи питання про поновлення відповідачу строку на подачу відзиву на позов, вказав, що ОСОБА_1 не навів, яким чином дана обставина в плинула на нього особисто та як перешкоджала вчасному поданню відзиву на позов. Факт наявності воєнного стану є лише констатованим, тому суд не може визнати названу причину поважною. Оскільки встановлений строк для подання відзиву закінчився, належних доказів поважності його пропуску відповідач суду не надав, суд першої інстанції відмовив відповідачу у продовженні процесуального строку для подачі відповідачем письмового відзиву на позов. Колегія суддів не погоджується з висновками місцевого суду, оскільки ч.7 ст.178 ЦПК України чітко встановлює, що відзив подається в строк встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження в справі. Відповідно до ч. 5 ст. 272 ЦПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня . Днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Як зазначалося вище, 06.01.2023 супровідним листом за №526/12/23 копія ухвали від 05.01.2023 разом з копією позовної заяви та копіями доданих до неї документів надіслана відповідачу ОСОБА_1 на адресу: с.Веприк Миргородського району Полтавської області (а.с. 44) . На рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, яке надійшло до районного суду 13.01.2023 (а.с. 50), відсутня інформація про вручення відповідачу копії вказаної ухвали під підпис, натомість міститься відмітка про те, що згідно з заявою/договором поштове відправлення вкладено до абонементської скриньки за довіреністю 10.01.2023 р. Відповідач в апеляційній скарзі категорично заперечує отримання копії ухвали 10.01.2023 р. та наголошує, що її копію разом з позовною заявою виявив наприкінці лютого 2023 р. у поштовій скрині та відразу 01.03.2023 р. подав відзив на позовну заяву. Суд першої інстанції не звернув увагу на вказані обставини та правові норми процесуального закону та дійшов передчасного висновку про те, що копію ухвали від 05.01.2023 р., якою встановлено відповідачам право на подання відзиву на позов, апелянт отримав 10.01.2023 р. та що останній день строку на подання відзиву припав на 25.01.2023 р. Враховуючи наведені положення закону, а також зазначені відповідачем обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про поновлення строку для подання відзиву на позовну заяву, вдався при цьому до надмірного формалізму. Отже доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо оскарження ухвали в частині відмови в поновленні строку на подачу відзиву на позовну заяву підлягають задоволенню, а оскаржувана ухвала у цій частині скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Перевіряючи доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо незгоди з ухвалою суду першої інстанції в частині відмови у розгляді справи з викликом сторін, колегія суддів зазначає таке. Відповідно до ч.7 ст. 279 ЦПК України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву. Згідно із частинами 2, 4 ст. 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження; позовного провадження (загального або спрощеного); окремого провадження. Спрощене позовне провадження призначене для розгляду: малозначних справ; справ, що виникають з трудових відносин;справ про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд; справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні. Для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов`язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства); 4) справи про розірвання шлюбу; 5) справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. (ч.6ст.19 ЦПК України). Згідно ч. 6 ст. 279 ЦПК України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи. Спрощене провадження, як з повідомленням сторін так і без такого, спрямоване на всебічний, повний та об`єктивний розгляд справи з дослідженням всіх наданих сторонами доказів, вивченням всіх заяв сторін по суті справи. Отже відповідач не позбавлений можливості викласти свої доводи, аргументи, міркування, у письмових заявах по суті справи, надавати суду свої докази на спростування вимог позивача у строки визначені судом або законом, та в повній мірі користуються правами, передбаченими ЦПК України. Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції, проаналізувавши наведені процесуальні норми, з огляду на предмет та підстави позовних вимог, який стосується стягнення з відповідачів збитків, завданих кримінальним правопорушенням; ціни позову, яка не перевищує розміру, встановленого п.1 ч. 6 ст. 279 ЦПК України, характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі, дійшов правильного висновку, що проведення судового засідання з повідомленням сторін у цій справі для повного та всебічного встановлення обставин справи не є необхідним, тому обґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження. За таких обставин ухвала суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи з викликом сторін є законною та обґрунтованою. Тому підстави для її скасування у вказаній частині відсутні. Отже апеляційна скарга ОСОБА_1 в цій частині залишається без задоволення, а ухвала суду без змін. Керуючись статтями 367, 374 ч. 1 п. 6, статтею 379 ч. 1 п. 1-4, ст. 382-384 ЦПК України, колегія суддів, П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Ухвалу Гадяцького районного суду Полтавської області від 10 березня 2023 року скасувати в частині відмови у задоволенні клопотання про поновлення строку для подання відзиву на позов. Справу за позовом Великобудищанської територіальної громади Полтавської області в особі Великобудищанської сільської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення збитків, завданих кримінальним правопорушенням, - направити до суду першої інстанції для продовження розгляду в частині вирішення клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку для подання відзиву на позов. В іншій частині ухвалу Гадяцького районного суду Полтавської області від 10 березня 2023 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Головуючий суддя О.В.Чумак Судді Ю.В.Дряниця Л.І.Пилипчук