LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4873910/5615/22

від 19.07.2023 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» на рішення Господарського суду міста Києва від 20.03.2023 у справі №910/5615/22 залиши…

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "19" липня 2023 р. Справа№ 910/5615/22 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Михальської Ю.Б. суддів: Скрипки І.М. Тарасенко К.В. розглянувши у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» на рішення Господарського суду міста Києва від 20.03.2023 у справі №910/5615/22 (суддя Нечай О.В.) за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» про стягнення 44 283,49 грн, В С Т А Н О В И В : Короткий зміст позовних вимог Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (далі, позивач або Підприємство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району міста Києва» (далі, відповідач або Компанія) про стягнення 44 283,49 грн. Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем, як особою, що на праві господарського відання володіє та є балансоутримувачем нежитлового приміщення площею 104,0 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Теліги Олени, буд. 9 своїх зобов`язань в частині оплати за спожиті послуги з постачання теплової енергії до вказаного нежитлового приміщення, внаслідок чого у відповідача виникла основна заборгованість у сумі 38 077,79 грн. Крім того, за прострочення виконання відповідачем грошових зобов`язань позивачем нараховано 4 513,75 грн інфляційних втрат та 1 691,95 грн 3% річних. Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.03.2023 у справі №910/5615/22 у задоволенні клопотання Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» про залишення позовної заяви без розгляду відмовлено. У позові відмовлено. Приймаючи вказане рішення, суд встановив, що на баланс відповідачу дійсно був переданий весь будинок за адресою: м. Київ, вул. Теліги Олени, буд.

9. Водночас, із наданої позивачем інформації вбачається, що на балансі відповідача за адресою: м. Київ, вул. Теліги Олени, буд. 9 знаходиться інше нежитлове приміщення, площею 411,70 кв.м (номер запису про право власності: 20067718), яке є самостійним, відособленим об`єктом нерухомого майна. З урахуванням викладеного, суд зазначив, що безпідставними є доводи позивача про те, що площа спірного приміщення охоплюється переданою на баланс відповідача загальною площею нежитлових приміщень у вказаному житловому будинку. При цьому позивачем взагалі не надано доказів фактичної наявності у будинку №9 по вул. Теліги Олени в місті Києві нежитлового приміщення площею 104,0 кв.м. Щодо клопотання відповідача про залишення позову в даній справі без розгляду, суд відмовив у його задоволенні, оскільки у справі №910/21852/21, попри збіг періодів, за які нараховано вартість послуг з теплопостачання, та місцезнаходження майна, відмінним є площа нежитлового приміщення, в якому надавалися відповідні послуги. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів Не погодившись із прийнятим рішенням, 05.04.2023 (про що свідчить відмітка Укрпошти Стандарт на конверті) Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 20.03.2023 у справі №910/5615/22, ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач посилається на те, що відсутність письмового договору про постачання теплової енергії не звільняє осіб, які використовували теплову енергію без укладення договору на теплопостачання, від обов`язку оплати за фактично спожиту теплову енергію. Однак, відповідач договір не підписав, зауваження або пропозиції відносно змісту запропонованого позивачем договору не надав, протокол розбіжностей до нього не склав, будь-якої інформації щодо користувачів та/або власників нежитлових приміщень постачальній організації не надав, але теплову енергію фактично спожив та продовжує споживати, ухиляючись від оплати за неї. Узагальнені доводи апеляційної скарги позивача зводяться до того, що відповідачем не надано суду жодного доказу, який би вказував на те, що площа спірного нежитлового приміщення 104,0 кв.м. не входить в передану на баланс відповідача площу нежитлових приміщень за адресою м. Київ, вул. Теліги Олени, буд.

9. На підтвердження факту постачання відповідачу теплової енергії позивачем надані акт прийняття теплового вузла обліку №7/03/708 від 15.03.2016 та акт про готовність вузла комерційного обліку споживача до роботи №705667, складений 24.05.2018, акт №7066095, складений 27.06.2019, акт №7126001, складений 01.12.2020, в яких споживачем/балансоутримувачем зазначено саме Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва», з особовим рахунком 8242094 (о/р на житловий будинок в цілому), проставлена печатка та підпис відповідальної особи Відповідача. На підтвердження факту постачання теплової енергії до житлового будинку за спірний період за адресою м. Київ, вул. Теліги Олени, буд. 9 позивачем до позовної заяви надані корінці нарядів на включення та відключення вказаного будинку в період опалювального сезону. У корінці наряду №1841 від 06.04.2019 у графі «представник споживача» зазначено саме Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва», проставлено печатку Відповідача та підпис представника. На підставі виданих корінців нарядів підключається весь будинок за вказаною адресою в цілому. На окрему частину нежитлового приміщення корінці нарядів не видаються. Надані до позовної заяви документи (копії корінців нарядів на включення та відключення будинку в період опалювального сезону за спірний період) підтверджують факт підключення/відключення до/від постачання теплової енергії всього будинку. Обсяг спожитої теплової енергії за спірний період за адресою м. Київ, вул. Теліги Олени, буд. 9, підтверджується відомостями реєстрації параметрів теплоспоживання (звіт за період з жовтня 2018 року по грудень 2021 року). За таких обставин позивач вважає, що суду доведено факт включення та відключення будинку в період опалювального сезону за спірний період та факт підключення/відключення до/від постачання теплової енергії всього будинку. Оскільки відповідач є балансоутримувачем нежитлового приміщення за адресою м. Київ, вул. Теліги Олени, буд. 9, окремий облік теплоспоживання відповідача пропорційно його опалювальній площі (104,0 кв.м.) здійснюється за особовим рахунком 8242094-0301 (ідентичний номеру договору, запропонованому відповідачу для підписання). У матеріалах справи в наявності облікові картки, акти приймання-передачі товарної продукції, довідка про нарахування за теплову енергію за особовим рахунком 8242094-0301, розрахунок основного боргу за теплову енергію, які сформовано позивачем з метою здійснення обліку взаємовідносин із споживачами теплової енергії з використанням Програмного комплексу Електронна база даних «Уніван-Термінал». Суд при прийнятті рішення також не взяв до уваги лист відповідача від 02.03.2021 №627/3 та №45-1787 від 10.11.2022, де відповідач підтверджує, що нежитлові приміщення за адресою м. Київ, вул. Теліги Олени, буд. 9 закріплено на праві господарського відання за відповідачем; вимогу позивача від 17.11.2021 за №30/5/4/17970, адресовану відповідачу, щодо оплати заборгованості за спожиту теплову енергію, на яку останнім відповіді надано не було. Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» в апеляційній скарзі викладено клопотання про розгляд даної апеляційної скарги у судовому засідання з повідомленням учасників справи. Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу 15.05.2023 відповідач подав через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, в якій просив суд залишити її без задоволення, а оскаржене рішення суду залишити без змін. Узагальнені доводи відзиву відповідача на апеляційну скаргу зводяться до того, що позивачем не надано доказів передачі відповідачу, перебування на балансі або використання саме відповідачем у спірний період нежитлового приміщення площею 104,0 кв.м. у багатоквартирному будинку за адресою м. Київ, вул. Теліги Олени, буд. 9, тобто позивачем не доведено, що відповідач є споживачем комунальної послуги, а якщо є, то чи спожив він той обсяг, який вказано у документах, доданих до позову та за який вимагає оплату. Як вбачається зі сформованих позивачем облікових карток, адресою споживання зазначено багатоквартирний будинок за адресою м. Київ, вул. Теліги Олени, буд. 9, без визначення конкретного об`єкту нерухомого майна. У облікових картках з березня 2019 року по грудень 2021 року з обліковим записом 8242094-0301 не ідентифіковано об`єкт, якому надавались послуги з теплопостачання, не вказана його опалювальна площа, його місцезнаходження, адреса, тощо, а також ці картки не надавались відповідачу. Позивачем не доведено відповідність нарахованого об`єму спожитої теплової енергії фактично спожитому об`єму, тобто розрахунок ціни позову не відповідає тим доказам, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, зокрема, є невідповідність об`єму вказаної спожитої теплової енергії фактично спожитому об`єму (є неспівпадіння відомостей у облікових картках та відомостей виміряних парламентів споживання у відповідних місяцях). Щодо не підписання запропонованого позивачем договору на постачання теплової енергії від 19.01.2021 №8242094-0301, то позивачем був наданий проект без дотримання структури, змісту та порядку укладення типового договору, що є договором приєднання, що в цілому унеможливлювало його укладення споживачем. Відповідач також звертає увагу суду на судову практику, що склалася у правовідносинах між позивачем та відповідачем (постанови Північного апеляційного господарського суду у справах №910/3612/22, №910/21852/21, №910/21858/21). Також відповідач у відзиві зазначив, що орієнтовний (попередній) розмір витрат відповідача на оплату правничої допомоги адвоката у даній справі становить 5 000,00 грн, а відповідні докази відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення апеляційним судом. Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.04.2023 апеляційну скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» на рішення Господарського суду міста Києва від 20.03.2023 у справі №910/5615/22 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Скрипка І.М., Тарасенко К.В. Колегією суддів встановлено, що апеляційна скарга була подана скаржником безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.04.2023 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/5615/22; відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» на рішення Господарського суду міста Києва від 20.03.2023 у справі №910/5615/22 до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва. 24.04.2023 матеріали справи надійшли до суду апеляційної інстанції та були передані судді доповідачу. Суддя Тарасенко К.В. з 24.04.2023 по 01.05.2023 перебувала у щорічній відпустці. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.05.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» на рішення Господарського суду міста Києва від 20.03.2023 у справі №910/5615/22, відмовлено у задоволенні клопотання Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» про розгляд апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 20.03.2023 у справі №910/5615/22 у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи, розгляд апеляційної скарги, враховуючи частину 10 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, ухвалено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання), оскільки предметом розгляду у справі №910/5615/22 є вимоги про стягнення 44 283,49 грн, а відтак вказана справа відноситься до малозначних у розумінні положень пункту 1 частини 5 статті 12 та частини 13 статті 8 Господарського процесуального кодексу України. 15.05.2023 від Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання про огляд доказів, в якому відповідач, посилаючись на положення статті 82 Господарського процесуального кодексу України, просив суд провести огляд багатоквартирного житлового буднику №9 по вул. Олени Теліги у м. Києві та нежитлового приміщення площею 104,0 кв.м., якщо воно знаходиться у цьому будинку. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2023 відмовлено у задоволенні клопотання Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» про огляд доказів. Враховуючи наявність у матеріалах справи доказів повідомлення учасників справи про розгляд апеляційної скарги у порядку письмового провадження (довідки про доставку електронного листа з копією ухвали суду про відкриття апеляційного провадження), а також закінчення встановлених ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.05.2023 процесуальних строків на подачу відзиву, заперечення на відзив, всіх заяв та клопотань, колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги по суті. Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27.12.2017 №1693 «Про деякі питання припинення Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27.09.2001, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», позивача визначено підприємством, за яким закріплено на праві господарського відання майно комунальної власності територіальної громади міста Києва, що повернуто з володіння та користування Публічного акціонерного товариства «Київенерго». Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10 квітня 2018 року №591 Підприємству видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам та з 1 травня 2018 року здійснює постачання теплової енергії. Згідно з пунктом 2.2.1. Статуту позивача предметом діяльності підприємства є надання комунальних послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, постачання та розподілу електричної енергії. Отже, з 01.05.2018 постачання теплової енергії здійснює КП «Київтеплоенерго». У позовній заяві позивач зазначає, що листом №30/5/3/1266 направив відповідачу проект Договору №8242094-0301 від 19.01.2021 на постачання теплової енергії до об`єкту - нежитлового приміщення за адресою: м. Київ, вул. Олени Теліги, 9, однак станом на дату подання позовної заяви Договір зі сторони відповідача не підписано, у свою чергу відсутність підписаного сторонами Договору про постачання теплової енергії не звільняє осіб, які її використовують без укладення договору, від обов`язку оплати за фактично спожиту теплову енергію. Відповідно до Додатку №8 до вказаного Договору, об`єктом теплопостачання є нежитлове приміщення, площею 104,0 кв.м, розташоване за адресою: м. Київ, вул. Теліги Олени, буд.

9. Позивач стверджує, що відповідач є балансоутримувачем нежитлового приміщення площею 104,0 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. вул. Олени Теліги, 9, окремий облік теплоспоживання відповідача пропорційно його опалювальній площі здійснюється за особовим рахунком №8242094-0301. Позивач зазначає, що факт постачання до об`єкту споживача теплової енергії за період з березня 2019 року по грудень 2021 року включно, а також її обсяг підтверджується долученими до позовної заяви корінцями нарядів на включення №2173 від 19.10.2018, №1172 від 25.10.2019, №588 від 16.10.2020, №971 від 22.10.2021 та відключення №1841 від 06.04.2019, №1332 від 05.04.2020, №2254 від 05.04.2021 об`єкту теплоспоживання, актом прийняття теплового вузла обліку №7/03/708 від 15.03.2016, актами про готовність вузла комерційного обліку споживача до роботи №705667 від 24.05.2018, №7066095 від 27.06.2019, №7126001 від 01.12.2020, актом перевірки стану вузла обліку теплової енергії споживача №2052 від 17.11.2021, відомостями обліку споживання теплової енергії за вказаною адресою, обліковими картками споживача за обліковим записом №8242094-0301, актами приймання-передавання товарної продукції, довідками про нарахування за теплову енергію за договором №8242094-0301. Для оплати наданих послуг з теплопостачання позивач зазначає, що виставляв відповідачу рахунок від 31.12.2021 на суму 38 077,79 грн. 17.11.2021 позивач направив на адресу відповідача вимогу № 30/5/4/17970, у якій просив сплатити заборгованість за спожиту теплову енергію в загальному розмірі 5 159 232,13 грн, до якої було також включено спірну заборгованість. З огляду на те, що відповідач не розрахувався з позивачем за спожиту теплову енергію, позивач просив стягнути з відповідача на свою користь 38 077,79 грн основної заборгованості, 4 513,75 грн інфляційних втрат та 1 691,95 грн 3% річних. Відповідач, заперечуючи проти позову, вказував, що нежитлове приміщення площею 104,0 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. вул. Олени Теліги, 9 не належить відповідачу на якомусь із передбачених законом правових титулів, а позивачем не надано доказів щодо приналежності неідентифікованого приміщення відповідачу у справі. Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін із наступних підстав. Позов - це вимога позивача до суду про захист порушеного чи оспорюваного права, яке на його думку порушене відповідачем. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України). Відповідно до частин 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Відповідно до частини 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в пре доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України). Відповідно до статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Так, позивачем у даній справі заявлено позов про стягнення з відповідача заборгованості за спожиті ним послуги з постачання теплової до нежитлового приміщення площею 104,0 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. вул. Олени Теліги,

9. Відповідач, у свою чергу, стверджує, що Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» не є власником, балансоутримувачем чи користувачем нежитлового приміщення площею 104,0 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. вул. Олени Теліги, 9, більш того, за твердженнями відповідача, у багатоквартирному будинку по вул. Олени Теліги, 9 в м. Києві взагалі відсутнє нежитлове приміщення площею 104,0 кв.м., відповідно, відсутні підстави стягувати з нього спірні грошові суми. Отже, спір у даній справі стосується наявності правових підстав для покладення на відповідача обов`язку зі сплати позивачу вартості спожитих послуг із постачання теплової енергії до нежитлового приміщення площею104,0 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. вул. Олени Теліги, 9, а до предмету доказування, враховуючи доводи сторін, входить, зокрема, обставина щодо фізичного існування як такого у природі та належності відповідачу відповідного приміщення, обсягу та вартості спожитої теплової енергії. Щодо об`єкта за адресою: м. Київ, вул. вул. Олени Теліги, 9, з приводу теплопостачання до якого виник спір, колегія суддів встановила наступне. Із повідомлених суду самим відповідачем у відзиві на позовну заяву обставин вбачається, що рішенням Шевченківської районної у м. Києві ради 19.02.2007 №187 (витяг із рішення міститься в матеріалах справи, том 1, а.с. 181) з метою вдосконалення системи управління житлово-комунальним господарством та ефективного використання комунального майна територіальної громади Шевченківського району міста Києва, вирішено утворити Комунальне підприємство «Керуюча дирекція» Шевченківської районної у м. Києві ради». Рішенням Київської міської ради від 09.10.2014 №270/270 «Про удосконалення структури управління житлово-комунальним господарством міста Києва» (витяг із рішення міститься в матеріалах справи, том 1, а.с. 180) вирішено: перейменувати Комунальне підприємство «Керуюча дирекція» Шевченківської районної у м. Києві ради» в Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» та віднести його до сфери управління Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації; передати Комунальному підприємству «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» житловий фонд, який був переданий до сфери управління Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, а також інше нерухоме та рухоме майно, яке належить до комунальної власності територіальної громади Шевченківського районну міста Києва. Як повідомив суду позивач та не спростовувалось відповідачем під час розгляду справи судом першої інстанції, Шевченківською районною в місті Києві державною адміністрацією було прийняте розпорядження №80 від 09.02.2011 «Про закріплення майна за Комунальним підприємством «Керуюча дирекція» (витяг - том 1, а.с. 183). Водночас, судом апеляційної інстанції встановлено, що розпорядженням Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації від 30.12.2016 №801 «Про внесення змін до розпорядження Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації від 09 лютого 2011 року №80 «Про закріплення майна за Комунальним підприємством «Керуюча дирекція»» внесено зміни до розпорядження №80 від 09.02.2011, зокрема, у назві розпорядження слова «Комунальним підприємством «Керуюча дирекція» замінено словами «комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району міста Києва», розділ І «Будівлі і споруди» додатку до розпорядження викладено у новій редакції згідно з додатком 1 (том 1, а.с. 235-237). Зміст вказаного розпорядження розміщений також на офіційному веб-сайті Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації за посиланням https://shev.kyivcity.gov.ua/files/2019/10/29/801.pdf та є загальнодоступним для ознайомлення. Так, у додатку 1 до розпорядження від 30.12.2016 №801 міститься Перелік майна, яке передане до сфери управління Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації та закріплене на праві господарського відання за Комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району міста Києва». Житловий будинок за адресою: м. Київ, вул. Олени Теліги, 9 значиться у додатку 1 до розпорядження від 30.12.2016 №801 за порядковим номером 1034 (загальна площа 2 604,30 кв.м., нежилих приміщень 403,20 м.кв.). Також у матеріалах справи міститься лист відповідача від 10.11.2022 №45-1787 (том 1, а.с. 228-234), яким КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району міста Києва» сама підтверджує, що об`єкти нерухомого майна (приміщення) по вул. Олени Теліги, 9 у місті Києві (пункт 46 додатку №1) закріплено за ним на праві господарського відання. Відповідно до частин 1, 2 статті 136 Господарського кодексу України право господарського відання є речовим правом суб`єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб`єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства. Згідно частини 1 статті 1 Закону України «Про теплопостачання» балансоутримувач (будинку, групи будинків, житлового комплексу) - власник відповідного майна або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно і уклала договір купівлі-продажу теплової енергії з теплогенеруючою або теплопостачальною організацією, а також договори на надання житлово-комунальних послуг з кінцевими споживачами. Зі змісту наведеного вбачається, що на баланс відповідачу переданий весь будинок за адресою м. Київ, вул. Олени Теліги,

9. При цьому, як вірно зазначив суд першої інстанції, відсутність договору про постачання теплової енергії при підтвердженні факту її постачання обставинами справи не звільняє споживача (особу, яка отримувала вказану послугу) від обов`язку оплати за фактично спожиту теплову енергію. У статті 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» наведено визначення таких термінів: багатоквартирний будинок - житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири. У багатоквартирному будинку можуть також бути розташовані нежитлові приміщення, які є самостійними об`єктами нерухомого майна; допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення); нежитлове приміщення - ізольоване приміщення в багатоквартирному будинку, що не належить до житлового фонду і є самостійним об`єктом нерухомого майна. Відповідно до пункту 2.53 Державних будівельних норм ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення» розділу «Нежитлові поверхи (приміщення)» нежитлові приміщення - це приміщення громадського призначення, крім приміщень громадського призначення гуртожитків і житлових будинків для осіб похилого віку та сімей з інвалідами, повинні мати входи та евакуаційні виходи, ізольовані від житлової частини будинку. Належність приміщень багатоквартирного будинку визначено у технічному паспорті на певний будинок, який є документом, що містить відомості щодо проведеної технічної інвентаризації об`єкта нерухомого майна, зокрема інформацію про його місцезнаходження (адресу), склад, технічні характеристики, план та опис об`єкта, ім`я/найменування власника/замовника, відомості щодо права власності на об`єкт нерухомого майна, щодо суб`єкта господарювання, який виготовив технічний паспорт тощо. Так, із наданого позивачем додатку 1 до розпорядження від 30.12.2016 №801, про яке вказано вище, вбачається, що на балансі відповідача за адресою: м. Київ, вул. Олени Теліги, 9, знаходиться нежитлове приміщення, площею 403,20 м.кв. Також на підтвердження факту перебування спірного нежитлового приміщення на балансі відповідача позивач послався на інформацію, розміщену на офіційній сторінці Департаменту комунальної власності міста Києва за посиланням: https://gukv.gov.ua/. Однак, з наданої позивачем інформації (том 1, а.с. 238) вбачається, що на балансі відповідача за адресою: м. Київ, вул. Теліги Олени, буд. 9, знаходиться інше нежитлове приміщення, площею 411,70 кв.м. (номер запису про право власності: 20067718), яке є самостійним, відособленим об`єктом нерухомого майна. Отже, на балансі відповідача за адресою: м. Київ, вул. Теліги Олени, буд. 9, відсутнє нежитлове приміщення площею 104,0 кв.м. Позивачем, у свою чергу, не надано доказів фактичної наявності у будинку адресою: м. Київ, вул. Теліги Олени, буд. 9 нежитлового приміщення площею саме 104,0 кв.м., не зазначено ані призначення такого приміщення, ані його розташування. Із урахуванням викладеного, судом критично оцінюються доводи позивача про те, що площа спірного приміщення 104,0 кв.м. охоплюється переданою на баланс відповідача загальною площею нежитлових приміщень у вказаному житловому будинку 411,70 кв.м. При цьому, у будь-якому випадку, навіть якщо припустити, що площа 104,0 кв.м. охоплюється площею 411,70 кв.м., то позивач не вказує, якою саме є опалювальна площа приміщення, в яке здійснюється теплопостачання, що є обов`язковою складовою для розрахунку кількості та вартості спожитої теплової енергії. Відтак, із наданих позивачем документів та пояснень неможливо встановити за постачання теплової енергії у яке саме нежитлове приміщення позивач просить стягнути плату з відповідача. Колегія суддів зазначає, що надані позивачем докази у сукупності підтверджують факт постачання теплової енергії до будинку, що знаходиться за спірною адресою, однак такі докази не спростовують того, що нежитлове приміщення площею 104,0 кв.м., стягнення плати за постачання теплової енергії у яке є предметом цього позову, знаходиться на балансі чи якимось іншим чином перебуває у користуванні відповідача та власне і доказів того, що таке приміщення фактично існує. Отже, доводи позивача про те, що відповідач є споживачем його послуг з постачання теплової енергії у спірному приміщенні є недоведеними жодними належними, допустимими та достовірними доказами. За таких обставин колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що вимога КП «Київтеплоенерго» про стягнення з КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» заборгованості з теплопостачання у загальному розмірі 38 077,79 грн задоволенню не підлягає. Вимоги про стягнення 4 513,75 грн інфляційних втрат та 1 691,95 грн 3% річних є похідними від вимог про стягнення основного боргу, а тому також задоволенню не підлягають. Крім того, колегією суддів встановлено, що господарськими судами розглядалася справа №910/21852/21 за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» про стягнення 193 775,37 грн заборгованості з теплопостачання до нежитлового приміщення площею 269,7 кв.м., розташованого за адресою: місто Київ, вулиця Олени Теліги, будинок

9. Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.07.2022 у справі №910/21852/21, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2022, у задоволенні позову відмовлено. Відмовляючи у задоволенні позову, суди також установили, що на балансі відповідача за адресою: місто Київ, вулиця Олени Теліги, будинок 9, знаходиться інше нежитлове приміщення, площею 411,70 кв.м., а жодних інших документів, які б свідчили про те, що нежитлове приміщення, площею 269,7 кв.м, за адресою: місто Київ, вулиця Олени Теліги, будинок 9, знаходиться на балансі або в користуванні відповідача, позивачем не надано. Водночас, оскільки площа нежитлового приміщення, до якого за твердженнями позивача надавалися відповідні послуги у справі №910/21852/21 відмінна від площі, позовні вимоги з приводу якої заявлені у даній справі, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання відповідача про залишення позову у справі №910/5615/22 без розгляду. З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій, твердження та доводи апеляційної скарги позивача не спростовують вищевикладених висновків суду. Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги Відповідно до частини 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було. Заперечення скаржника, викладені у апеляційній скарзі, не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки останні не спростовують висновків суду першої інстанції. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Згідно статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає апеляційну скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, рішення Господарського суду міста Києва від 20.03.2023 у даній справі підлягає залишенню без змін. Порушень норм процесуального права, які могли бути підставою для скасування або зміни оскарженого рішення у відповідності до норм статті 277 Господарського процесуального кодексу України, судом апеляційної інстанції не виявлено. Судові витрати за подання зазначеної апеляційної скарги згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача. Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» на рішення Господарського суду міста Києва від 20.03.2023 у справі №910/5615/22 залишити без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 20.03.2023 у справі №910/5615/22 залишити без змін. Судовий збір за розгляд справи судом апеляційної інстанції покласти на Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго». Матеріали справи №910/5615/22 повернути до місцевого господарського суду. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку у випадках, передбачених статтею 287 Господарського процесуального кодексу України, та у строки, встановлені статтею 288 Господарського процесуального кодексу України. Головуючий суддя Ю.Б. Михальська Судді І.М. Скрипка К.В. Тарасенко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»