Постанова 4803 № 212/4206/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/4733/23 Справа № 212/4206/22 Суддя у 1-й інстанції - Козлов Д.О. Суддя у 2-й інстанції - Мірута О. А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 липня 2023 року м.Кривий Ріг Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Мірути О.А., суддів Тимченко О.О., Хейло Я.В., сторони: позивач: Акціонерне товариство «Акціонерний Банк «Рада Банк» відповідач: ОСОБА_1 , розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 на заочне рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 листопада 2022 року у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Акціонерний Банк «Рада Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, (суддя Козлов Д.О.) ухваленого в приміщенні Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, повний текст рішення складено 22 листопада 2022 року - ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог У серпні 2022 року АТ «Акціонерний Банк «Рада Банк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В обгрунтування позову АТ «Акціонерний Банк «Рада Банк» посилалось на те, що між АТ «Акціонерний Банк «Рада Банк» та ОСОБА_1 шляхом акцептування банком пропозиції клієнта у вигляді заяви на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб від 11.08.2021 року та заяви на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб від 12.08.2021 року було встановлено ліміт овердрафту за паспортом продукту «Преміум - легкий» та ліміту овердрафту на суму 100000 грн., Відповідно до умов казаного договору, відповідачу було надано кредит у формі овердрафту з лімітом у сумі 100 000,00 гривень пакет «Преміум-легкий», строком на 12 місяців з можливою пролонгацією, на платіжну картку міжнародних платіжних систем на наступних умовах, які зазначені в Умовах надання та обслуговування Овердрафту для Клієнтів: процента ставка за користування овердрафтом встановлюється в розмірі 0,01 % річних за користування овердрафтом у межах пільгового періоду та 42 % річних користування овердрафтом за межами пільгового періоду. У випадку, якщо Позичальник не погашає до 25-го числа місяця, наступного за датою виникнення заборгованості суму заборгованості за Овердрафтом повністю, Банк здійснює перерахунок нарахованих процентів за весь період користування Овердрафтом починаючи з першого дня за ставкою 42 % ( процента) річних. Після повного погашення всієї заборгованості та при наступному використанні Овердрафту відлік днів для зазначення процентної ставки починається спочатку. Пільговий період - до 55 днів (діє з моменту виникнення заборгованості до 25 (включно) числа місяця, наступного за датою виникнення заборгованості, при умові її погашення в повному обсязі). Натомість, відповідач зобов`язання належним чином не виконав, маючи прострочення заборгованості з 31.08.2021 р., внаслідок чого станом на 27.05.2022 р. за ним утворилась заборгованість в сумі 112234,47 грн., яка складається з боргу по ліміту овердрафту 88318,49 грн. та боргу з нарахованих процентів 23915,98 грн. Враховуючи наведене просив суд стягнути на користь позивача з ОСОБА_1 заборгованість на загальну суму 112234,47 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 2481 грн. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 листопада 2022 року позов Акціонерного товариства «Акціонерний банк «Рада Банк» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акціонерний банк «Рада Банк» заборгованість за договором в сумі 112 234 грн. 47 коп. Та витрати з оплати судового збору в сумі 2481 грн. Короткий зміст вимог апеляційної скарги В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на невідповідність фактичним обставинам справи, порушення норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким стягнути з відповідача заборгованість за договором у розмірі 93 846 грн. 90 коп. Узагальнення доводів особи, яка подала апеляційну скаргу В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного надзвичайного стану, позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця, неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Узагальнення доводів та заперечень інших учасників справи У відзиві на апеляційну скаргу АТ «АБ «РадаБанк» просило відмовити у задоволенні апеляційної скарги, рішення суду залишити без змін. Фактичні обставини справи, встановлені судом Судом встановлено, що між АТ «Акціонерний Банк «Рада Банк» та ОСОБА_1 шляхом акцептування банком пропозиції клієнта у вигляді заяви на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб від 11.08.2021 року та заяви на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб від 12.08.2021 року було встановлено ліміт овердрафту за паспортом продукту «Преміум - легкий» та ліміту овердрафту на суму 100000 грн., Відповідно до умов казаного договору, відповідачу було надано кредит у формі овердрафту з лімітом у сумі 100 000,00 гривень пакет «Преміум-легкий», строком на 12 місяців з можливою пролонгацією, на платіжну картку міжнародних платіжних систем на наступних умовах, які зазначені в Умовах надання та обслуговування Овердрафту для Клієнтів: процента ставка за користування овердрафтом встановлюється в розмірі 0,01 % річних за користування овердрафтом у межах пільгового періоду та 42 % річних користування овердрафтом за межами пільгового періоду. У випадку, якщо Позичальник не погашає до 25-го числа місяця, наступного за датою виникнення заборгованості суму заборгованості за Овердрафтом повністю, Банк здійснює перерахунок нарахованих процентів за весь період користування Овердрафтом починаючи з першого дня за ставкою 42 % ( процента) річних. Після повного погашення всієї заборгованості та при наступному використанні Овердрафту відлік днів для зазначення процентної ставки починається спочатку. Пільговий період - до 55 днів (діє з моменту виникнення заборгованості до 25 (включно) числа місяця, наступного за датою виникнення заборгованості, при умові її погашення в повному обсязі). Відповідач зобов`язання належним чином не виконав, маючи прострочення заборгованості з 31.08.2021 р., внаслідок чого станом на 27.05.2022 р. за ним утворилась заборгованість в сумі 112234,47 грн., яка складається з боргу по ліміту овердрафту 88318,49 грн. та боргу з нарахованих процентів 23915,98 грн. Враховуючи наведене просив суд стягнути на користь позивача з ОСОБА_1 заборгованість на загальну суму 112234,47 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 2481 грн АТ «АБ «РАДАБАНК» направлено на адресу відповідача лист-вимогу від 05.07.2022 року №2486-1/39-4-2/2022, згідно з яким АТ «АБ «РАДАБАНК» вимагало від позичальника у 7-ми денний строк з дня отримання листа, сплатити заборгованість за Заявою в сумі 107 730,16 грн. (а.с.17). Позиція апеляційного суду Згідно із частиною 1 статті 376 ЦПК Українипідставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права Апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню. Мотиви з яких виходив апеляційний суд та застосовані норми права Відповідно до частини 1 статті367 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК Українирозгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Частиною 4 статті 19 ЦПК Українипередбачено, що спрощене провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Відповідно до частини 1 статті 368 ЦПК Українисправа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Відповідно до ч. 3 цієї статті розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу. Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК Україниапеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Зважаючи на те, що ціна позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд апеляційної скарги здійснюється без повідомлення сторін. У частині третій статті 3 ЦПК Українивизначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. За вимогами ст.ст. 263,264 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності на підставі закону, ;що регулює подібні відносини, або керуючись загальними засадами і змістом законодавства України. Обґрунтованим визнається рішення, у якому повно відображені обставини, що мають значення для цієї справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. При ухваленні рішення суд зобов`язаний з`ясувати питання, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обов`язково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини. Зазначеним вимогам судове рішення в повній мірі не відповідає. Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з того, що фактично отримані та використані позичальником кошти у добровільному порядку АТ "АБ "Радабанк" не повернуті, у зв`язку з чим останній вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів. Проте, колегія суддів не може повністю погодитись з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав. За положеннями частин першої, другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Відповідно до статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. У статті 526 ЦК Українипередбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). Частиною другою статті 1054 ЦК Українивстановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Відповідно до статті 634 цього Кодексудоговором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК Україниможна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Статтею 1049 ЦК Українивстановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. За змістом частини другої статті 1056-1 ЦК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Відповідно до частини першої статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі). У Заяві позичальника ОСОБА_1 розмір процентів за користування кредитом не зазначений (а.с.12-14). Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути проценти за користування кредитом. Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості, посилався на Витяг з Умов надання та обслуговування овердрафту для клієнтів, які обслуговуються в рамках зарплатних проектів Банку та власників пенсійних карток в АТ «АБ «РАДАБАНК», як невід`ємну частину кредитного договору. Витягом з Умов надання та обслуговування овердрафту для клієнтів, які обслуговуються в рамках зарплатних проектів Банку та власників пенсійних карток в АТ «АБ «РАДАБАНК» визначено, в тому числі: процентна ставка (0,01% річних у межах пільгового періоду та 42% річних за межами пільгового періоду), комісії, відповідальність сторін за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування та інші умови. При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, пені, та, зокрема саме у зазначеному у цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування. Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у Постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи. За таких обставин, та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та Правила банківських послуг, відсутність у Заяві домовленості сторін про сплату процентів та пені, надані Банком Умови надання та обслуговування овердрафту для клієнтів, які обслуговуються в рамках зарплатних проектів Банку та власників пенсійних карток в АТ «АБ «РАДАБАНК» та Договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб АТ «АБ «РАДАБАНК» не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин. Вище зазначене повністю узгоджується із правовим висновком Великої Палати Верховного Суду у справі № 342/180/17-ц від 03 липня 2019 року. Колегія суддів вважає, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК Україниза змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови надання та обслуговування овердрафту на платіжну карту неодноразово змінювалися самим АТ "АБ "Радабанк" у період з часу виникнення спірних правовідносин (04 березня 2019 року) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (05 лютого 2021 року), тобто кредитор мав можливість додати до позовної заяви Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову. За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату процентів за користування кредитними коштами, наданий банком Витяг з Умов не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджує вказаних обставин. При цьому, згідно з ч. 6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Стаття 129 Конституції Українивизначає основні засади судочинства, однією з яких є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості (пункт 3 частини першої). Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає. На підставі наведеного вище колегія суддів вважає, що Умови надання та обслуговування овердрафту для клієнтів, які обслуговуються в рамках зарплатних проектів Банку та власників пенсійних карток в АТ «АБ «РАДАБАНК» та Договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб АТ «АБ «РАДАБАНК», які міститься в матеріалах даної справи, не містять підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 11.082021 року, шляхом підписання Заяви про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді сплату відсотків в межах договірних зобов`язань. До того ж, у даному випадку, необхідно зауважити, що міжнародними актами, зокрема, Резолюцією Генеральної асамблеї ООН від 09 квітня 1985 року № 39/248 «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів» констатовано, що споживачі здебільшого знаходяться в нерівному становищі з точки зору економічних умов, рівня освіти, купівельної спроможності та виходячи з важливості сприяння справедливому, рівноправному та усталеному економічному і соціальному розвитку, у зв`язку з чим сформульовано керівні принципи для захисту інтересів споживачів. З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, колегія суддів зауважує, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права, бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про приєднання до Договору комплексного банквського обслуваговування фізичних осіб, оскільки договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб АТ «АБ «РАДАБАНК» це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цього Договору тим більше, співвідносно з конкретним видом кредитного договору. Таким чином, колегія суддів вважає, що відсутні правові підстави вважати, що при укладенні договору з відповідачем по справі, АТ «АБ «РАДАБАНК» дотримався вимог, передбачених чинним законодавством України про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, які вважав узгодженими Банк. Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону споживача невиправданий тягар з`ясування змісту кредитного договору. На підставі наведеного вище, колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості за нарахованими відсотками у розмірі 23 915,98 грн., оскільки нарахування такої заборгованості не підтверджено належними доказами. Долучена до позовної заяви копія "паспорту споживчого кредиту" від 10.08.2021 року не приймається до уваги судом та не може вважатись складовою кредитного договору, згідно змісту заяви позичальника, відповідно до якої "паспорт споживчого кредиту" не є додатком до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, форма такого документу носить інформаційний характер та не є складовою кредитного договору (а.с.15-16). Більше того, у вказаній вище копії "паспорту споживчого кредиту" від 10.08.2021 року вказано що ця інформація зберігає чинність та є актуальною до 10.08.2021 року, умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятися від інформації, наведеної в цьому паспорті споживчого кредиту, та будуть залежати від проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності споживача з урахуванням, зокрема, наданої ним інформації про майновий та сімейний стан, розмір доходів тощо. Доводи апеляційної скарги про те, що у період дії в Україні воєнного надзвичайного стану, позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України не приймаються до уваги колегією суддів, оскільки, вимог про стягнення неустойки за користування позиченими коштами з підстав та у розмірах встановлених актами законодавства, позивач не пред`явив. Відповідно до вимогст. 89 ЦПК України, оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів учасниками справи діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку. Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги Згідно із частиною 1 статті 376 ЦПК Українипідставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Таким чином, апеляційний суд доходить висновку про відмову взадоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості по відсоткам в розмірі 23 915, 98 грн. Розподіл судових витрат Відповідно до підпунктів «б» та «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, у випадку скасування або зміни судового рішення та у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. За частиною 13 статті 141 ЦПК Україниякщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. У зв`язку з чим, колегія суддів змінює рішення суду першої інстанції в частині розміру судового збору, стягнутого з відповідача на користь позивача та зменшує цей розмір з 2481 грн. до 1952,29 грн. Враховуючи зазначене, з відповідача необхідно стягнути на користь позивача витрати по сплаті судового збору, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції у розмірі 793,05 грн.. Керуючись ст.ст.367, ст.374, п. 2 ч. 1 ст.376, ст. ст.381,382 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 листопада 2022 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акціонерний Банк «Рада Банк» простроченої заборгованості по нарахованим відсоткам в сумі 23 915, 98 грн. скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 листопада 2022 року змінити в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акціонерний Банк «Рада Банк» витрат по сплаті судового збору зменшивши цей розмір з 2481 грн. 65 коп. до 1952 грн. 29 коп. В іншій частині рішення суду залишити без змін. Стягнути з Акціонерного товариства «Акціонерний Банк «Рада Банк» на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору, понесені у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції в розмірі 793 грн. 05 коп. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Головуючий: Судді: