Постанова 4856 № 120/688/22-а

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 120/688/22-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Жданкіна Наталія Володимирівна Суддя-доповідач - Сушко О.О. 18 липня 2023 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Сушка О.О. суддів: Залімського І. Г. Мацького Є.М. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 30 березня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив: - визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати йому одноразової грошової допомоги при звільненні; - зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні обчисливши її розмір за 28 років служби та з врахуванням у складі грошового забезпечення, з якого обчислюється одноразова грошова допомога при звільненні, сум індексації та винагороди за безпосередню участь у воєнних конфліктах, в заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації чи в антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду. Відповідно до рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 30 березня 2023 року в задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись з вказаним рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позов. На обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначив, що відповідачем протиправно не виплачено одноразову грошову допомогу при звільненні в розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за кожен календарний рік служби, незважаючи на те, що на день звільнення він мав вислугу років 28 років. Розглянувши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного. Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що наказом командира 26 артилерійської бригади оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (по особовому складу) від 21.12.2017 №165-РС позивача звільнено з військової служби у запас за пунктом "е" частини шостої (через службову невідповідність) з урахуванням вимог пункту 1 частини восьмої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу". Наказом командира Військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 01.02.2018 позивача з 01.02.2018 виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення. В подальшому, позивач проходив службу в Військовій частині НОМЕР_3 , яка перебуває на фінансовому забезпеченні у військовій частині НОМЕР_1 . Наказом командира Військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 28.03.2021 №87 позивача з 28.03.2021 виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів грошового забезпечення. Згідно вказаного наказу календарна вислуга років позивача у Збройних Силах станом на 28.03.2021 становила: 24 роки 04 місяці 16 днів. Пільгова вислуга становила 04 роки 04 місяці 08 днів. Загальна вислуга становила 28 років 08 місяців 24 дні. Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв на підставі, в межах та у спосіб, що передбаченні Конституцією та законами України. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Так, згідно абз.1 п.2 ст.15 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII) - військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров`я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв`язку з прямим підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, на підставах, визначених пунктом 1 частини другої статті 36 Закону України "Про розвідку", а також у зв`язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше. В силу абз.6 п.2 ст.15 - у разі повторного звільнення військовослужбовців з військової служби одноразова грошова допомога, передбачена цим пунктом, виплачується за період їх календарної служби з дня останнього зарахування на службу без урахування періоду попередньої служби, за винятком тих осіб, які при попередньому звільненні не набули права на отримання такої грошової допомоги. Аналогічні приписи щодо порядку виплати одноразової грошової допомоги (далі також - Допомога) в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби містяться у пункті 10 Постанови №393. Тобто, за загальним правилом виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, які повторно звільнилися з військової служби здійснюється за період їх календарної служби без урахування періоду попередньої служби. Разом з тим, указаною статтею передбачено випадок коли одноразова грошова допомога виплачується особі, яка повторно звільняється зі служби за весь період календарної служби. Наявність підстав для виплати Допомоги за весь період служби, положення вказаної статті пов`язують із фактом ненабуття права такою особою на отримання цієї Допомоги під час попереднього звільнення зі служби. Приймаючи таку норму права, законодавець мав на меті запобігти подвійному отриманню допомоги за весь період служби та одночасно надати можливість реалізувати своє право на отримання Допомоги тим особам, які не набули таке право під час попереднього звільнення, наприклад через відсутність необхідної вислуги років. Слід зазначити, що набуття права на отримання одноразової грошової допомоги нерозривно пов`язане із підставою звільнення зі служби. Відтак, особа може виконати, передбачені законом вимоги щодо наявності необхідного стажу роботи (необхідної кількості вислуги років), а отже набути право на отримання грошової допомоги, однак не реалізувати таке право у зв`язку із звільненням з військової служби з певних підстав, які не передбачають здійснення такої виплати. Таким чином, ключовим питанням під час визначення правомірності дій відповідача є з`ясування факту набуття позивачем права на отримання одноразової грошової допомоги при попередньому звільненні зі служби. Як свідчать матеріали справи, позивач проходив службу в військовій частині НОМЕР_3 , а тому має право на виплату одноразової грошової допомоги у встановлених законом випадках. З аналізу положень статті 9 Закону 2262-ХІІ убачається, що право на отримання одноразової грошової допомоги залежить від наявності декількох обставин, зокрема пов`язаних із наявністю у особи необхідної кількості вислуги років, та підстав звільнення зі служби. Так, згідно з вказаною статтею право на отримання одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби мають: - особи які звільняються зі служби за станом здоров`я; - працівники міліції (особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), які на момент опублікування Закону України "Про Національну поліцію" проходили службу в органах внутрішніх справ, мали календарну вислугу не менше п`яти років і до 7 листопада 2015 року були звільнені із служби в органах внутрішніх справ незалежно від підстав звільнення та продовжили роботу в Міністерстві внутрішніх справ або Національній поліції (їхніх територіальних органах, закладах і установах) на посадах, що заміщуються державними службовцями відповідно до Закону України "Про державну службу", а в навчальних, медичних закладах та науково-дослідних установах - на будь-яких посадах; - особи, які мають вислугу 10 років і більше та звільнені зі служби за віком, у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв`язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 16 років. Тобто, зазначені особи набувають право на отримання одноразової грошової допомоги або безпосередньо за підставою звільнення (за станом здоров`я) або за підставою звільнення та наявністю вислуги 10 років і більше. У відповідності до частини третьої статті 9 Закону 2262-ХІІ особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, при звільненні зі служби за службовою невідповідністю, у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем чи у зв`язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, у зв`язку з набранням законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за адміністративне корупційне правопорушення, пов`язане з порушенням обмежень, передбачених Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції", одноразова грошова допомога, передбачена цією статтею, не виплачується. Вказане свідчить, що приписами частини третьої статті 9 Закону 2262-ХІІ установлено перелік випадків, коли особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, передбачена цією статтею одноразова грошова допомога не виплачується. Відтак, можливими є випадки, коли особа набула право на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із наявністю у неї вислуги 10 років і більше однак втратила можливість реалізувати таке право через підставу звільнення, яка виключає можливість отримання цією особою такої Допомоги. З огляду на характер підстав з яких допомога не виплачується, метою запровадження законодавцем такого правила, закріпленого в частині третій статті 9 Закону 2262-ХІІ є виключення можливості отримання одноразової грошової допомоги певними особами, які допустили порушення умов служби чи вчинили правопорушення. Водночас, можливим є також випадок, коли особа була звільнена зі служби за підставою, яка передбачає можливість отримання допомоги (наприклад за віком, закінченням строку контракту, систематичним невиконання умов контракту з боку командування тощо), однак у неї відсутня вислуга у 10 років. У такому разі можна дійти висновку, що така особа при звільненні зі служби не набула права на отримання одноразової грошової допомоги. З матеріалів справи встановлено, що позивач проходив військову службу в військовій частині НОМЕР_2 , та 21.12.2017 був звільнений з військової служби у запас за пунктом "е" частини шостої (через службову невідповідність) з урахуванням вимог пункту 1 частини восьмої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", про що свідчить зміст наказу командира в/ч НОМЕР_4 від 01.02.2019 за №29. В подальшому, позивач проходив військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_3 . Наказом командира Військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 28.03.2021 №87 старшого прапорщика ОСОБА_1 техніка 1 мінометної батареї військової частини НОМЕР_3 , військової частини НОМЕР_1 оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_2 " Сухопутних військ Збройних Сил України, звільненого наказом командира військової частини НОМЕР_1 №39-РС від 26.02.2021 у запас за пунктом "А" (у зв`язку із закінченням строку контракту) пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", з 28.03.2021 виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів грошового забезпечення. Як вбачається зі змісту довідки військової частини НОМЕР_1 від 16.07.2021 за №1619/143/2672 про нараховане та виплачене старшому сержанту ОСОБА_1 грошове забезпечення, військова служба позивача у військовій частині НОМЕР_3 тривала в період з 28.09.2020 по 28.03.2021 та становила 6 місяців. Саме такий період проходження військової служби позивача у військовій частині НОМЕР_3 відображений відповідачем у листі від 03.06.2021 за № 1619/157/1908, сформованому за наслідком розгляду заяви позивача стосовно не виплати одноразової грошової допомоги при звільненні. Наведене свідчить про відсутність у нього права на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні, за умови дотримання вимог статті 9 Закону 2262-ХІІ щодо підстав звільнення зі служби. Позивач вказує на те, що не набувши права на отримання одноразової грошової допомоги у військовій частині НОМЕР_2 він був зарахований на військову службу до військової частини НОМЕР_3 . З аналізу статті 15 Закону №2011 та пункту 10 Постанови №393 слідує, що у разі повторного звільнення військовослужбовців з військової служби одноразова грошова допомога виплачується за період їх календарної служби з дня останнього зарахування на службу без урахування періоду попередньої служби. В свою чергу, обов`язковою умовою для такої виплати є наявність у військовослужбовця вислуги 10 років і більше з дня його останнього зарахування на службу, оскільки саме від наявності вислуги у зазначеній кількості років та підстав звільнення військовослужбовця залежить розмір одноразової грошової допомоги, яка підлягає до виплати при повторному звільненні зі служби. Положеннями статті 15 Закону №2011 та пункту 10 Постанови №393 встановлено виняток, за умови якого повторно звільненій з військової служби особі виплачується одноразова грошова допомога з урахуванням періоду попередньої служби, як то ненабуття права на отримання такої грошової допомоги при попередньому звільненні зі служби. Як встановлено з матеріалів справи, позивач у 2018 році (при попередньому проходженні служби) звільнений з військової служби у зв`язку з службовою невідповідністю. В межах спірних правовідносинах слід зазначити, що факт ненабуття позивачем права на отримання грошової допомоги при попередньому звільнення не може надавати останньому право на виплату одноразової грошової допомоги при повторному звільненні зі служби з врахуванням наявної за попередні роки вислуги років, оскільки попереднє звільнення позивача пов`язане із службовою невідповідністю. Вказана обставина взагалі виключала можливість отримання позивачем одноразової допомоги при попередньому звільненні. Отже, позивач не має права на виплату одноразової грошової допомоги, адже період його військової служби (6 місяців) після попереднього звільнення з підстав службової невідповідності, є недостатнім для набуття права на отримання одноразової грошової допомоги при повторному звільненні зі служби. Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 30 березня 2023 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Сушко О.О. Судді Залімський І. Г. Мацький Є.М.