Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 440/8769/22

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 липня 2023 р.Справа № 440/8769/22 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Подобайло З.Г., Суддів: Бегунца А.О. , Бартош Н.С. , за участю секретаря судового засідання Шаповал В.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06.12.2022, головуючий суддя І інстанції: Є.Б. Супрун, м. Полтава, повний текст складено 19.12.22 року по справі № 440/8769/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Надежда Ритейл 2017" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, ВСТАНОВИВ: Товариства з обмеженою відповідальністю "Надежда Ритейл 2017" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області , в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 09.09.2021 форми "С" №00065330705 в частині нарахування штрафної санкції у розмірі 7 633 305,86 грн. Наявність обставин, які свідчать про порушення прав платника податків, позивач пов`язує з фактом протиправності та необґрунтованістю висновків фактичної перевірки щодо реалізації пального, яке не обліковане у встановленому порядку за місцем реалізації та зберігання на АЗС. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 06.12.2022 позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 09.09.2021 №00065330705 в частині нарахування штрафної санкції у розмірі 7633305 грн 86 коп. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Надежда Ритейл 2017" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області судові втрати, що пов`язані зі сплатою судового збору, у розмірі 24 810 грн 00 коп. Не погодившись з вказаним рішенням, відповідачем ГУ ДПС у Полтавській області подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06.12.2022 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що за результатами співставлення даних щодо отриманого пального та даних по чекам встановлено розбіжність в кількості отриманого пального згідно акцизних накладних та кількістю отриманого пального згідно даних РРО на суму 3816 652,93 грнгрн. ТОВ "Надежда Ритейл 2017" подало до суду відзив на апеляційну скаргу, зазначає, що вимоги апеляційної скарги є необґрунтованими та такими, що не відповідають обставинам справи, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а у задоволенні вимог апеляційної скарги відмовити. Сторони належним чином повідомленні про час та дату судового засідання. Колегія суддів не задовольняє клопотання позивача про відкладення розгляду справи, оскільки посилання на неможливість прибуття у судове засідання є необґрунтованими та не підтверджені документально, доказів неможливості направити в судове засідання іншого представника позивачем не надано. Крім того , явка позивача в судове засідання судом обов`язковою не визнавалася. Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні згідно приписів ст. 229 КАС України Згідно з ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи у їх сукупності , колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи , що ТОВ "Надежда Ритейл 2017" (код ЄДРПОУ 41022256) зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 03.11.2021 за номером 1009571070006007254 (т. 1 а.с. 9-10). До зареєстрованих видів економічної діяльності позивача за КВЕД відносяться: 47.30 Роздрібна торгівля пальним (основний); 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 47.78 Роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах; 52.10 Складське господарство. Позивач перебуває на обліку в ГУ ДПС у Полтавській області. В рамках здійснення зареєстрованих видів господарської діяльності позивач на момент проведення фактичної перевірки здійснював роздрібну торгівлю та зберігання підакцизних товарів, крім іншого, на автозаправній станції №55 за адресою: м. Маріуполь, вул. Купріна, 36, де у період з 24.06.2021 по 02.07.2021 посадовими особами ГУ ДПС у Донецькій області на підставі п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, відповідно до направлень від 23.06.2021 №1241, №1243 (т. 1 а.с. 64), наказу в.о. начальника ГУ ДПС у Донецькій області від 23.06.2021 (т. 1 а.с. 56 зі звороту) була проведена фактична перевірка, про що складено акт за реєстраційним №6888/05/99/07/04/41022256 від 05.07.2021 (т. 1 а.с. 48 - 51). Фактичною перевіркою встановлено порушення платником, крім іншого, вимог пункту 12 статті 3 Закону України №265/95-ВР від 06.07.1995 "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", що виявилося у порушенні встановленого законодавством порядку ведення обліку товарних запасів за місцем зберігання та реалізації на загальну суму 3 816 652,93 грн. Як пояснив представник відповідача у відзиві, згідно з даними інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС України, з архіву електронної звітності (подача електронної звітності) сформована інформація з направлених платником податків до контролюючого органу акцизних накладних щодо отриманого пального та скрапленого газу за період з 01.01.2021 по 24.06.2021 та співставлено з почековою інформацією з PPO № 3000383170. За результатами співставлення, встановлено розбіжність в кількості отриманого пального та скрапленого газу згідно з акцизними накладними та кількістю отриманого пального згідно з даними РРО у 141 654,30 л на суму 3 816 652,93 грн. Отримані дані співставлені зі змінними звітами АЗС №55, результати показників оформлені у вигляді таблиці, як додаток №3 до акту фактичної перевірки. За результатами співставлення зазначених показників, перевіркою розраховано та встановлено розбіжності (додаток №3) у перевіряємому періоді щодо обліку отриманого палива та скрапленого газу у літрах згідно документів як в паперовій формі (2-звітів що зберігаються в КУРО, актів приймання-передачі палива та скрапленого газу з постачальником, змінними звітами АЗС, TTH), так і в електронній формі (акцизні накладні, облік ТМЦ згідно електронних копій розрахункових документів з РРО №3000383170, приведених до температури 150С), що складається з палива та скрапленого газу у кількості 141 654,3 л (приведеного до температури 150С), не облікованого у місці продажу (господарському об`єкті) у встановленому порядку на загальну суму 3 389 912,28 грн (за цінами реалізації на момент отримання відповідної партії), на який є документи про прибуття до торгівельного об`єкту але відсутні дії щодо ведення обліку (у тому числі у реєстраторі розрахункових операцій) палива та скрапленого газу у кількості 18401,6 л (приведеного до температури 150C), на який відсутні первинні документи про походження на загальну суму 426 740,65 грн (за цінами реалізації на момент внесення відповідної партії до РРО). Загальна вартість не облікованого палива та скрапленого газу складає 3 816 652,93 грн. (додаток 3) . Від підписання акту фактичної перевірки представник ТОВ "Надежда Ритейл 2017" відмовився, про що працівниками ГУ ДПС у Донецькій області складено акт від 05.07.2021 №550/05/99/07/04/41022256 (т. 1 а.с. 53). За фактом виявленого порушення вже ГУДПС у Полтавській області (за місцем податкового обліку) було винесено податкове повідомлення-рішення від 09.09.2021 №00065330705, яким до ТОВ "Надежда Ритейл 2017" застосовано суму штрафних санкцій в розмірі 7 638 405,86 грн, з яких - 7633305,86 грн - за порушення обліку товарних запасів за місцем їх зберігання та реалізації (3 816 652,93 грн х 2, тобто у розмірі подвійної вартості товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації), 5 100,00 грн - за проведення розрахункових операцій при реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів без використання режиму попереднього програмування кодів УКТЗЕД (т. 1 а.с. 23-25). Скарга ТОВ "Надежда Ритейл 2017" від 19.10.2021 №268 (вх. ДПС №31147/6 від 22.10.2021 на податкове повідомлення-рішення від 09.09.2021 №00065330705 в частині застосування штрафу у розмірі 7 633 305,86 грн залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін (т. 1 а.с. 26-36). Не погоджуючись із правомірністю висновку перевірки щодо порушення порядку обліку палива та скрапленого газу та сформованим на підставі такого висновку податковим повідомленням-рішенням в частині нарахування штрафу у розмірі 7 633 305,86 грн, позивач звернувся до суду з цим позовом. Задовольняючи позовні вимоги , суд першої інстанції дійшов висновку , що спірним податковим повідомленням-рішенням від 09.09.2021 форми "С" №00065330705 до ТОВ "Надежда Ритейл 2017" безпідставно застосовано штрафні (фінансові) санкції в частині суми 7 633 305,86 грн за відсутності у діях позивача складу правопорушення, передбаченого пунктом 12 статті 3 Закону №265/95-ВР. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного. Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (надалі - Закон №265/95-ВР), дія якого поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі. За змістом пункту 12 статті 3 Закону №265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку. До суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (стаття 20 Закону № 265/95-ВР). Згідно з пунктом 231.1. статті 213 ПК України платник податку при ввезенні на митну територію України пального або спирту етилового, з якого сплачено акцизний податок, або на умовах, визначених статтею 229 цього Кодексу, або реалізації пального або спирту етилового зобов`язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального або спирту етилового та зареєструвати її в Єдиному реєстрі акцизних накладних з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи. Єдиний реєстр акцизних накладних, згідно з визначенням наведеним в підпункті 14.1.601 пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України, - реєстр відомостей щодо акцизних накладних, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками акцизного податку електронними документами; Пунктом 231.8. статті 213 ПК України визначено, що порядок ведення Єдиного реєстру акцизних накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Відповідно до пункту 231.8 статті 231 ПК України Кабінет Міністрів України своєю постановою від 24 лютого 2016 року №114 затвердив Порядок ведення Єдиного реєстру акцизних накладних (надалі - Реєстр), пунктом 3 якого передбачено, що для реєстрації в Реєстрі акцизні накладні/розрахунки коригування надсилаються до ДФС в електронній формі відповідно до порядку подання податкових документів в електронному вигляді з дотриманням умови щодо обміну електронними документами з контролюючими органами у порядку, визначеному законодавством. Зіставлення показників обсягів обігу та залишків пального, показників обсягів обігу спирту етилового регулює стаття 233 ПК України, пунктом 233.1. якої передбачено, що для перевірки повноти декларування та сплати акцизного податку платниками податку з обсягів ввезеного на митну територію України, виробленого та реалізованого на митній території України пального або спирту етилового здійснюється автоматичне зіставлення показників обсягів обігу та залишків пального, показників обсягів обігу спирту етилового (далі - зіставлення). Відповідно до пункту 232.1. статті 232 ПК України, система електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового забезпечує автоматичний облік у розрізі платників податку - розпорядників акцизних складів/акцизних складів пересувних за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД: - обсягів пального або спирту етилового в розрізі акцизних складів/акцизних складів пересувних, що містяться у виданих та отриманих акцизних накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі акцизних накладних; - обсягів пального або спирту етилового, виробленого на митній території України або ввезеного на митну територію України, з яких сплачено акцизний податок, які оподатковуються на умовах, встановлених статтею 229 цього Кодексу, не підлягають оподаткуванню або звільняються від оподаткування в розрізі акцизних складів/акцизних складів пересувних; - обсягів пального або спирту етилового, на які платники податку зареєстрували заявки на поповнення обсягів залишку пального або спирту етилового за рахунок коштів, сплачених до бюджету, в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового в розрізі акцизних складів/акцизних складів пересувних; - сум сплаченого акцизного податку, за рахунок яких платники податку можуть зареєструвати заявки на поповнення обсягів залишку пального та спирту етилового; - обсягів залишків пального або спирту етилового в розрізі акцизних складів/акцизних складів пересувних, на які платники податку мають право зареєструвати акцизні накладні та розрахунки коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних. Згідно з пунктом 233.2. статті 233 ПК України, зіставлення здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України. Відповідно до статті 233 ПК України Кабінет Міністрів України своєю постановою від 12 серпня 2020 року №715 затвердив Порядок здійснення Державною податковою службою автоматичного зіставлення показників обсягів обігу та залишків пального, показників обсягів обігу спирту етилового (надалі - Порядок №715). Пунктом 2 цієї постанови установлено, що до 30 вересня 2020 року (включно) автоматичне зіставлення показників обсягів обігу та залишків пального, показників обсягів обігу спирту етилового здійснюється у тестовому режимі. Відповідно до пункту 1 Порядку №715, цей Порядок визначає механізм здійснення ДПС автоматичного зіставлення показників обсягів обігу та залишків пального, показників обсягів обігу спирту етилового (далі - зіставлення) для забезпечення перевірки повноти декларування та сплати акцизного податку платниками податку з обсягів ввезеного на митну територію України, виробленого та реалізованого на митній території України пального або спирту етилового. Згідно з пунктом 2 Порядку №715, зіставлення здійснює ДПС. Пунктом 11 Порядку №715 передбачено, що податкові органи використовують результати зіставлення під час перевірок, які проводяться відповідно до закону. Відповідно до пункту 233.3. статті 233 ПК України при зіставленні здійснюється порівняння показників із системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового з показниками Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі щодо обсягів обігу та залишків пального у розрізі кодів згідно з УКТ ЗЕД (крім скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану, на які встановлено однакові ставки акцизного податку, для яких обсяги обігу та залишків пального підсумовуються та зіставляються загальним підсумком), акцизних складів та розпорядників акцизних складів. При зіставленні допускаються розбіжності не більше ніж на 5 відсотків обсягу обігу або залишків пального (для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану, на які встановлено однакові ставки акцизного податку, - не більше ніж на 15 відсотків) чи не більше ніж на 2 відсотки об`єму відповідного резервуара. Так, до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (стаття 20 Закону № 265/95-ВР). Отже, міри відповідальності у вигляді фінансових санкцій, передбачені за порушення пункту 12 статті 3 Закону №265/95-ВР, можуть бути застосовані до суб`єкта господарювання лише у випадку реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку. Аналогічні висновки містить постанова Верховного Суду від 24.12.2020 по справі №808/8767/15, що враховується судом відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України. Таким чином, за відсутності встановленого факту реалізації необлікованого товару відсутні й підстави для застосування штрафних санкцій, передбачених статтею 20 Закону № 265/95-ВР. Проведеною перевіркою жодного факту реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку, не зафіксовано. Натомість перевіряючі вдалися до співставлення даних, відображених платником в Єдиному реєстрі акцизних накладних, з інформацією РРО №3000383170. Фактичною перевіркою шляхом співставлення даних інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС України, з архіву електронної звітності (подача електронної звітності) сформована інформація з направлених платником податків до контролюючого органу акцизних накладних щодо отриманого пального та скрапленого газу за період з 01.01.2021 по 24.06.2021 та співставлено з чековою інформацією РРО №3000383170. За результатами співставлення, встановлено розбіжність в кількості отриманого пального та скрапленого газу згідно акцизних накладних та кількості отриманого пального та скрапленого газу згідно даних РРО у 141654,60 л на суму 3 816 652,93 грн, відповідно до додатку №3 акту фактичної перевірки. Проте, в матеріалах справи відсутня інформація про використання результатів зіставлення обсягів пального Товариства, які були предметом фактичної перевірки за період з 01.01.2021 по 24.06.2021, згідно з Порядком №715. Крім того, відповідно до пункту 5.2.2 наказу Міністерства палива та енергетики України від 03.06.2002 №332 "Про затвердження Інструкції про порядок приймання, зберігання, відпуску та обліку газів вуглеводневих скраплених для комунально-побутового споживання та автомобільного транспорту" (надалі - Інструкція №332) приймання СВГ (скраплений вуглеводневий газ), що надійшов автомобільним транспортом від постачальників, проводиться вантажоодержувачем на підставі видаткових та товаротранспортних накладних (типова форма № 1-ТН, затверджена наказом Міністерства транспорту та Міністерства статистики України від 29.12.1995 №488/346 "Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля") та документів про якість (паспортів) на СВГ, оформлених у відповідності до ДСТУ 4047-2001, з обов`язковим складанням акта приймання за кількістю СВГ, що надійшов автомобільним транспортом, за формою №3-ГС (додаток 3). Видаткова та товаротранспортна накладні є підставою для оприбуткування СВГ за складським та бухгалтерським обліком підприємства. Відповідно до пункту 5.2.4 Інструкції №332, інформація про кількість СВГ, що надійшов на підприємство в автоцистернах, зазначається у журналі оперативного обліку СВГ за формою №2-ГС і після здавання звіту матеріально відповідальною особою в бухгалтерію оприбутковується за бухгалтерським обліком. При цьому, відповідно до п. 4.1 Інструкції №332, облік скрапленого вуглеводневого газу на ГНС та ГНП здійснюється в одиницях маси (кілограм), а на АГЗС та АГЗП - в одиницях об`єму (літр) (ДСТУ 3651.0-97), однак в Єдиному реєстрі акцизних накладних зазначається інформація про облік товару (пального) згідно з приписами п. 232.1 ст. 232 ПК України, а саме літри, приведені до температури +150С. Облік нафтопродуктів на АЗС регламентовано положеннями пункту 16 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Мінпаливенерго України, Мінтрансзв`язку України, Мінекономіки України, Держспоживстандарту України від 20.05.2008 №281/171/578/155 (надалі - Інструкція №281/171/578/155), відповідно до якої матеріально відповідальні особи АЗС ведуть облік руху нафтопродуктів за марками і видами (для дизельного палива в залежності від масової частки сірки) нафтопродуктів у змінному звіті за формою №17-НП, який складається у двох примірниках. Перший примірник разом з первинними документами здається до бухгалтерської служби, а другий - залишається у матеріально відповідальної особи (підпункт 16.1). Бухгалтерські служби підприємств перевіряють та приймають змінні звіти з доданими до них первинними документами (ТТН, талони, відомості встановленої форми, супровідні відомості за інкасацією готівки та інші), перевіряють правильність перенесення показників лічильників ГІРК, ОРК з попередньої зміни, звіти про обсяг реалізації і форми оплати за РРО, визначення фактичних залишків нафтопродуктів у резервуарах АЗС за результатами вимірювання, відображених у формі №17-НП, та надходження готівки (пп. 16.2). За приписами пункту 4.2.1 Інструкції №281/171/578/155, облік нафти і нафтопродуктів на НПЗ, підприємствах із забезпечення нафтопродуктами, підприємствах нафтопровідного і нафтопродуктопровідного транспорту, наливних пунктах ведеться в одиницях маси, а на АЗС - одиницях об`єму. Таким чином, під час проведення перевірки ревізори ГУДПС у Донецькій області задля досягнення мети щодо здійснення контролю за дотриманням вимог Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального", Податкового кодексу України, Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та інших нормативно-правових актів у сфері обігу підакцизних товарів, для з`ясування обставин ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації повинні були співставити дані журналу оперативного обліку СВГ за формою №2-ГС та змінного звіту обліку нафтопродуктів за формою №17-НП з видатковими, товарно-транспортними накладними та ін. Натомість до співставлення були взяті дані ЄРАН, де одиницею обліку обсягів пального, згідно з приписами п. 232.1 ст. 232 ПК України, є літри, приведені до температури +15 °С, тоді як облік скрапленого вуглеводневого газу, відповідно до п. 4.1 Інструкції №332, на ГНС та ГНП здійснюється в одиницях маси (кілограм), а на АГЗС та АГЗП - в одиницях об`єму (літр) (ДСТУ 3651.0-97). Відповідно ж до п. 4.2.1 Інструкції №281/171/578/155, облік нафти і нафтопродуктів на НПЗ, підприємствах із забезпечення нафтопродуктами, підприємствах нафтопровідного і нафтопродуктопровідного транспорту, наливних пунктах ведеться в одиницях маси, а на АЗС - одиницях об`єму. Тобто, на АЗС одиницею обліку є літри, а не літри приведені до температури +15 °С за даними Єдиного реєстру акцизних накладних. Про об`єктивність цього висновку свідчить той факт, що у первинних документах, зокрема доданих позивачем до відповіді на відзив товарно-транспортних накладних відображено як фактичний об`єм нафтопродукту (в літрах), так і об`єм нафтопродукту приведений до температури 15 °С, і як видно зі співставлення цих одиниць виміру вони не співпадають одна з одною. Таким чином твердження представника позивача про те, що зіставлення контролюючим органом під час формування висновків фактичної перевірки, зроблено шляхом порівняння неспівставних одиниць виміру знайшло своє підтвердження під час розгляду справи у суді. Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Разом з тим відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, ні суду першої, ні апеляційної інстанції не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували наявність у контролюючого органу підстав для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що податковим повідомленням-рішенням Головного управління ДПС у Полтавській області від 09.09.2021 форми "С" №00065330705 безпідставно застосовано до позивача штраф в частині нарахування штрафної санкції у розмірі 7 633 305,86 грн за відсутності у діях позивача складу правопорушення, передбаченого пунктом 12 статті 3 Закону №265/95-ВР. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ "Надежда Ритейл 2017". Доводи апеляційної скарги є безпідставними , не впливають на правомірність висновків суду, оскільки в апеляційній скарзі зазначено лише те, що постанова суду першої інстанції є незаконною, підлягає скасуванню у зв`язку із ненаданням судом належної правової оцінки обставинам справи та невірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, зміст апеляційної скарги , який повністю дублює заперечення на позов, подані до суду першої інстанції , містить виключно суб`єктивне бачення апелянта обставин справи, які розглянуто судом першої інстанції та надано належну правову оцінку, апелянтом у скарзі абсолютно не зазначено в чому ж конкретно виявилося ненадання судом першої інстанції належної правової оцінки обставинам справи, тобто які з них випали з поля зору суду, а які було досліджено невірно, а також не зазначено того, які ж висновки, натомість, повинні були б бути зроблені судом та не обґрунтовано в чому полягає невірність застосування судом норм матеріального права, які саме норми та яким чином було порушено чи неправильно застосовано та яких процесуальних норм адміністративного судочинства не було дотримано судом під час розгляду даної адміністративної справи, а також не зазначено які з поданих доказів суд дослідив неправильно або неповно, а відповідно і підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні. Відповідно до Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. У контексті оцінки доводів касаційної скарги Верховний Суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, колегія суддів вважає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку. Отже, з урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції в повному обсязі дослідив положення нормативних актів, що регулюють спірні правовідносини та дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін. Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Таким чином, колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права. Зважаючи на результати апеляційного перегляду оскарженого судового рішення та положення статті 139 КАС України, у справі відсутні підстави для зміни розподілу судових витрат зі сплати судового збору. Доводи апелянта щодо незгоди з витратами на правничу допомогу до уваги колегією суддів не приймаються , оскільки судом першої інстанції не приймалось рішення з цього питання. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу залишити без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06.12.2022 по справі № 440/8769/22 залишити без змін. . Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло Судді(підпис) (підпис) А.О. Бегунц Н.С. Бартош Повний текст постанови складено 18.07.2023 року