Ухвала КЦС ВС № 577/4657/21

Ухвала 14 липня 2023 року місто Київ справа № 577/4657/21 провадження № 61-3291ск23 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Яремка В. В. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Ступак О. В., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на додаткову постанову Сумського апеляційного суду від 06 квітня 2023 року у справі за скаргою ОСОБА_1 про визнання неправомірною бездіяльності Броварського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо ненадання відповіді на заяву та зобов`язання невідкладно надіслати письмову відповідь, боржник - ОСОБА_2 , ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог та рішень судів з вирішення справи по суті У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою, в якій просила: визнати бездіяльність керівника Броварського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо ненадання заявниці відповіді на заяву від 08 вересня 2021 року; зобов`язати усунути порушення абзацу 2 частини першої статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» шляхом невідкладного надіслання на адресу для листування письмової відповіді на зазначену заяву, додавши до відповіді копію постанови, прийнятої за результатами розгляду заяви від 23 листопада 2020 року про примусове виконання рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 05 листопада 2020 року у справі № 577/779/20. Ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 24 листопада 2021 року скаргу ОСОБА_1 задоволено. Визнано неправомірною бездіяльність Броварського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - Броварський відділ державної виконавчої служби) щодо ненадання відповіді на заяву від 08 вересня 2021 року. Зобов`язано керівника Броварського відділу державної виконавчої служби невідкладно надіслати ОСОБА_1 на адресу для листування письмову відповідь на заяву від 08 вересня 2021 року, додавши до відповіді копію постанови, прийнятої за результатами розгляду заяви від 23 листопада 2020 року про примусове виконання рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 05 листопада 2020 року у справі № 577/779/20. Стягнуто з Броварського відділу державної виконавчої служби на користь ОСОБА_1 25 600,00 грн на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. Постановою Сумського апеляційного суду від 26 січня 2023 року апеляційну скаргу Броварського відділу державної виконавчої задоволено частково. Ухвалу Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 24 листопада 2021 року в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу змінено. Стягнено з Броварського відділу державної виконавчої служби на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 1 500,00 грн. 02 березня 2023 року ОСОБА_1 із застосуванням засобів поштового зв`язку звернулася до Верховного Суду з касаційного скаргою на постанову Сумського апеляційного суду від 26 січня 2023 року, у якій просила оскаржуване судове рішення в частині розподілу судових витрат скасувати, а ухвалу Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 24 листопада 2021 року в цій частині залишити в силі. Ухвалою Верховного Суду від 20 квітня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі за зазначеною касаційною скаргою, витребувано із суду матеріали провадження. Постановою Сумського апеляційного суду від 06 квітня 2023 року заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 59 000,00 грн задоволено частково. Стягнуто з Броварського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 1 000,00 грн. Обставини подання заявницею касаційної скарги на додаткову постанову Сумського апеляційного суду від 06 квітня 2023 року 31 травня 2023 року ОСОБА_1 із застосуванням засобів поштового зв`язку звернулася до Верховного Суду з касаційного скаргою на додаткову постанову Сумського апеляційного суду від 06 квітня 2023 року, у якій просила оскаржуване судове рішення скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити її заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції повністю. У касаційній скарзі заявниця посилалася на те, що копію рішення суду апеляційної інстанції вона не отримала до теперішнього часу, зі змістом якої ознайомилася 22 травня 2023 року на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень, тому вважає, що є підстави для поновлення пропущеного строку на подання касаційної скарги Ухвалою Верховного Суду від 15 червня 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на зазначене судове рішення залишено без руху. Заявниці рекомендовано надати докази порушення судом апеляційної інстанції вимог щодо видачі (надсилання) їй копії постанови (довідка суду), а також належно обґрунтувати із підтвердженням доказами наявність перешкод у вчиненні нею процесуальних дій щодо отримання копії оскаржуваного. У червні 2023 року ОСОБА_3 засобами поштового зв`язку звернулася до Верховного Суду із заявою про виконання ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху. Обґрунтовуючи причини пропущення строку на подання касаційної скарги, заявниця додатково зазначила, що копію додаткової постанови Сумського апеляційного суду від 06 квітня 2023 року вона отримала засобами поштового зв`язку 13 квітня 2023 року, тому тридцятиденний строк на подання касаційної скарги закінчився, з урахуванням вихідного дня, 15 травня 2023 року. Водночас з 15 травня 2023 року до 30 травня 2023 року включно ОСОБА_1 перебувала на амбулаторному лікуванні. Вважає, що зазначені обставини підтверджують поважність причини пропуску строку на подання касаційної скарги, а тому є підстави для його поновлення. Верховний Суд дійшов висновку, що недоліки касаційної скарги не усунуто, наявність поважних причини пропуску процесуального строку заявницею не підтверджено з огляду на таке. Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, вирішуючи питання поновлення строку на касаційне оскарження У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнанні судом неповажними. Встановлено, що оскаржуване судове рішення Сумського апеляційного суду ухвалено 06 квітня 2023 року. Усуваючи недоліки касаційної скарги ОСОБА_1 зазначила, що додаткове судове рішення суду апеляційної інстанції від 06 квітня 2023 року направлено їй засобами поштового зв`язку 07 квітня 2023 року та отримано 13 квітня 2023 року, отже, останнім днем тридцятиденного строку для подання касаційної скарги, з урахуванням вихідного дня, є 15 травня 2023 року. Проте касаційна скарга подана 31 травня 2023 року , а отже, із пропуском процесуального строку. Усуваючи недоліки касаційної скарги, ОСОБА_1 не вчинила дій на підтвердження наведених нею доводів щодо невиконання судом апеляційної інстанції обов`язку із надсилання їй копії оскаржуваного судового рішення. Водночас заявниця подала докази, які спростовують попередні її твердження. Зокрема, Верховним Судом враховано, що звертаючись 31 травня 2023 року засобами поштового зв`язку, заявниця у стверджувальній формі зазначила, що не отримувала засобами поштового зв`язку оскаржуваного судового рішення, водночас, усуваючи недоліки касаційної скарги вона повідомила Суд та додала докази про отримання нею копії додаткової постанови Сумського апеляційного суду від 06 квітня 2023 року засобами поштового зв`язку 13 квітня 2023 року. Зазначене свідчить про невідповідність її дій попередній поведінці, яка не відповідає добросовісній процесуальній поведінці учасника справи, що регламентовано статтею 44 ЦПК України. Посилання на обставини перебування заявниці на амбулаторному лікуванні у період з 15 травня 2023 року до 30 травня 2023 року включно Верховний Суд відхиляє з огляду на те, що тридцятиденний строк на подання касаційної скарги з моменту отримання 13 квітня 2023 року ОСОБА_3 копії оскаржуваного судового рішення закінчився 15 травня 2023 року, тобто зазначений день був крайнім строком на подання касаційної скарги. Водночас, ураховуючи суть оскаржуваного судового рішення, що не становить значної складності, зміст та обсяг касаційної скарги, заявниця, добросовісно реалізуючи свої процесуальні права, мала уникнути зволікання у поданні касаційної скарги, а саме до останнього дня визначеного законом строку, відповідно запобігти ризикам, що могли настати, зокрема пропуск строку звернення до Верховного Суду. Також Верховний Суд враховує, що амбулаторне лікування це допомога, яку пацієнт отримує без госпіталізації до лікарні. Таке лікування не обов`язково супроводжується абсолютною ізоляцією пацієнта, а відповідних доказів цього заявниця не надала. Отже, початок амбулаторного лікування ОСОБА_1 з 15 травня 2023 року, з урахуванням доказів доданих заявницею, не свідчить про неможливість цього ж дня подати касаційну скаргу. Таким чином, встановлено, що заявниця отримала копію додаткової постанови Сумського апеляційного суду від 06 квітня 2023 року засобами поштового зв`язку 13 квітня 2023 року, проте касаційну скаргу подала 31 травня 2023 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження. Поважність причини пропуску строку заявницею письмовими доказами не підтверджено, а раніше наведені причини пропуску такого строку, зокрема невиконання апеляційним судом обов`язку з надіслання цього рішення заявниці, спростовано самою ОСОБА_1 , що не відповідає критеріям добросовісної процесуальної поведінки учасника справи. Також Верховний Суд врахував, що заявниця під час подання касаційної скарги та обґрунтовуючи клопотання про поновлення пропущеного строку не повідомляла про перебування її на лікуванні, водночас про зазначену обставину повідомила лише тоді, коли об`єктивно знала, що наведена нею раніше причина пропуску строку (ненадіслання апеляційним судом копії оскаржуваного судового рішення) не може бути підтверджена через факт отримання заявницею засобами поштового зв`язку оскаржуваного судового рішення, що їй було достовірно відомо на час подання касаційної скарги. Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. Такими є обставини непереборної сили та обставини, які об`єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій. З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на касаційне оскарження судових рішень, особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, в тому числі, спрямовані на підготовку касаційної скарги, яка за своїм змістом і формою буде відповідати вимогам процесуального закону. За змістом статті 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен при вирішенні питання щодо прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, визначеним законом. Відповідно до частини першої статті 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, складовою якого є юридична визначеність. Принцип юридичної визначеності є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права. В його основі лежить відоме з римського права положення res judicata (лат. «вирішена справа»), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов`язковим для сторін і не може переглядатися. Іншими словами, цей принцип гарантує остаточність рішень. У рішенні від 19 лютого 2009 року у справі «Христов проти України», заява № 24465/04, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, необхідно тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (рішення ЄСПЛвід 28 листопада 1999 року у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania), п. 61). Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду, згідно з яким жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі; повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи (Рішення ЄСПЛ від 03 грудня 2003 року у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), пункт 52). Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення ЄСПЛ від 26 квітня 2007 року у справі «Олександр Шевченко проти України» та від 14 жовтня 2003 року «Трух проти України»). Статтею 44 ЦПК України закріплено обов`язок особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. Сторона, яка бере участь у судовому процесі, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain), № 11681/85, § 35, ЄСПЛ, від 07 липня 1989 року). Норми, які регулюють строки подання скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» (Peretyaka and Sheremetyev v. Ukraine), № 17160/06 та N 35548/06, § 34, ЄСПЛ, від 21 грудня 2010 року). Отже, безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції. Висновки Відповідно до частини третьої статті 393, пункту 4 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником в строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, визнані судом неповажними. Отже, оскільки зазначені заявницею вперше підстави для поновлення строку спростовано самою ОСОБА_1 , а нові підстави для поновлення строку на касаційне оскарження заявницею доказами не підтверджено, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити. Керуючись пунктом 4 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на додаткову постанову Сумського апеляційного суду від 06 квітня 2023 року у справі за скаргою ОСОБА_1 про визнання неправомірною бездіяльності Броварського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо ненадання відповіді на заяву та зобов`язання невідкладно надіслати письмову відповідь, боржник - ОСОБА_2 , відмовити. Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявниці. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: В. В. Яремко А. С. Олійник О. В. Ступак