Постанова Черкаський апеляційний суд № 692/253/23

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/821/320/23 Справа № 692/253/23 Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАПГоловуючий у І інстанції Левченко Л.О. Доповідач в апеляційній інстанції Поєдинок І. А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 липня 2023 року Суддя Черкаського апеляційного суду Черкаської області Поєдинок І.А. за участю захисника Лазаренка Є.Ю., розглянувши апеляційну скаргу захисника в інтересах правопорушника ОСОБА_1 на постанову судді Драбівського районного суду Черкаської області від 12 квітня 2023 року, якою - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , гр-на України, військовослужбовця в/ ч НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , - визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000.00 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в сумі 536 грн. 80 коп. в с т а н о в и в : Відповідно до постанови суду першої інстанції, ОСОБА_1 17.03.2023р. о 22:40 год. в смт. Драбів по провулку Мировича, 1, керував автомобілем КІА SPORTAGE, д.н.з. НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан сп`яніння відмовився на відео, чим порушив п. 2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП. Постановою судді Драбівського районного суду Черкаської області від 12 квітня 2023 року, ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000.00 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в сумі 536 грн. 80 коп. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, захисник в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить: Скасувати рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 12.04.2023 р., (копія якого отримана 14.04.2023 р.) по справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 та закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Вважає, що постанова суду першої інстанції є необґрунтованою та підлягає скасуванню через невідповідність висновків судді обставинам справи, а також через порушення ним норм матеріального і процесуального права. У зв`язку з цим оскаржувана постанова підлягає скасуванню із закриттям справи за відсутністю в діях апелянта складу адміністративного правопорушення. Однак, здійснюючи провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 органи поліції не дотримались встановленого законом порядку фіксації правопорушення, зібрання і оформлення доказів. В протоколі про адміністративне правопорушення інспектором поліції не були зазначені ознаки алкогольного сп`яніння, які ним були виявлені у ОСОБА_2 . З наданого відеозапису взагалі не можливо встановити, що поведінка особи не відповідає обстановці, оскільки на ньому не зафіксовано, що поведінка ОСОБА_1 була сумнівною, неадекватною для подій зафіксованих в протоколі. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши захисника, який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши законність та обгрутнованість апеляційної скарги вважаю, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав. Відповідно до положень ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому, він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, також апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обгрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необгрунтованим відхилення їх місцевим судом. Згідно положення ст. 33 КУпАП, суд при накладенні адміністративного стягнення враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. Вважаю, що зазначена постанова судді є законною та обґрунтованою. Суддя районного суду вірно встановив фактичні обставини справи, та прийняв обґрунтоване рішення щодо доведеності вини гр. ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Так, ОСОБА_1 17.03.2023р. о 22:40 год. в смт. Драбів по провулку Мировича, 1, керував автомобілем КІА SPORTAGE, д.н.з. НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан сп`яніння відмовився на відео, чим порушив п. 2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП. Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень підтверджується наступними доказами: - даними протоколу про адміністративне порушення серії ААД № 312863 від 17.03.2023 року, де зазначено, що ОСОБА_1 17.03.2023р. о 22:40 год. в смт. Драбів по провулку Мировича, 1, керував автомобілем КІА SPORTAGE, д.н.з. НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан сп`яніння відмовився на відео, чим порушив п. 2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.(а.с.2); - копією рапорту старшого інспектора СРПП ВПД №1 Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області Кучеренка О.В. від 17.03.2023р., відповідно до якого 17.03.2023р. о 22:50 год. надійшло повідомлення зі служби 102 від працівника поліції Бондара про зупинку автомобіля КІА SPORTAGE д.н.з. НОМЕР_2 , водій якого має ознаки алкогольного сп`яніння.(а.с.2); - рапортом поліцейського Б.Бондара від 17.03.2023р., відповідно до якого 17.03.2023р. о 22:40 год. в смт. Драбів по пров. І. Мировича, 1, було зупинено автомобіль КІА SPORTAGE, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням гр. ОСОБА_1 , який мав явні ознаки алкогольного сп`яніння. Водію було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці, за допомогою приладу «Драгер» 6810, на що водій відмовився, після чого йому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у найближчому лікувальному закладі, на що водій також відмовився. Відносно водія було складено адміністративний протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП.(а.с.3); - даними відеоматеріалів, з яких вбачається, що у нічний час працівниками поліції здійснюється переслідування автомобіля з номерним знаком НОМЕР_2 , який у подальшому зупинився. За кермом автомобіля перебував ОСОБА_1 , про що надав підтверджуючі особу документи. Між працівниками поліції та ОСОБА_1 відбулося спілкування, під час якого поліцейським було вказано ОСОБА_1 на наявність ознак алкогольного сп`яніння та запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці та у медичному закладі, на що ОСОБА_1 відмовився, аргументуючи це тим, що він є військовим та його не повинні зупиняти. У подальшому відбувалось спілкування ОСОБА_1 з працівниками поліції, під час якого той зазначав про незгоду з діями поліцейських, які його зупинили, вказав, що є тверезим, на запитання про причини відмови від проходження огляду зазначив про наявність посттравматичного синдрому. Відносно ОСОБА_1 було складено адміністративні матеріали за ч. 1 ст. 130 КУпАП.(а.с.5); Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність настає у випадку керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Невизнання ОСОБА_1 своєї вини розцінюю як бажання уникнути відповідальності за вчинення даного правопорушення, оскільки вище зазначені обставини викладені в апеляційній скарзі не спростовують факт керування ОСОБА_1 автомобілем в стані алкогольного сп`яніння та не звільняють його від відповідальності за скоєне. Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції виніс незаконну постанову щодо нього у зв`язку з невідповідністю висновків судді фактичним обставинам справи, а також через порушення норм матеріального і процесуального права., є необґрунтованим та спростовуються доказами, які містяться в матеріалах справи. Суд апеляційної інстанції вважає, що в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого за ч.1 ст. 130 КУпАП. Як вбачається з матеріалів адміністративної справи вина ОСОБА_1 повністю доведена доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 312863 від 17.03.2023 року, копією рапорту старшого інспектора СРПП ВПД №1 Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області Кучеренка О.В. від 17.03.2023р., рапортом поліцейського Б.Бондара від 17.03.2023р., даними відеоматеріалів, які містяться в матеріалах справи. Доводи захисника щодо не зазначення у протоколі серія ААД № 312863 від 17.03.2023р. працівниками поліції щодо відео фіксування правопорушення, є необґрунтованими та спростовуються даним протоколом, де у записі про додані матеріали чітко вказано про наявність записів з нагрудної камери та автомобільного реєстратора. Доводи захисника, про відсутність у матеріалах справи направлення ОСОБА_1 до медичного закладу для проходження огляду на визначення стану сп`яніння, то таке направлення видається у відповідності до вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції саме для проходження такого огляду у медичному закладі, однак згідно протоколу про адміністративне правопорушення та доданих матеріалів гр. ОСОБА_1 відмовився як від проходження огляду на стан сп`яніння на місці, так і від такого огляду у медичному закладі. Тому необхідність наявності вказаного захисником направлення у матеріалах справи не є обґрунтованою. Доводи апелянта про відсутність в матеріалах справи направлення для проходження огляду на стан сп`яніння, також є необґрунтованим, оскільки матеріали справи містяться відеозапис з нагрудної бодікамери патрульного поліцейського, з якого вбачається, що ОСОБА_1 перебував в стані сп`яніння та відмовляється пройти огляд у встановленому законом порядку. Крім того, сам по собі факт відсутності в матеріалах справи бланку направлення особи для освідування не є підставою для скасування судового рішення. Доводи про роз`яснення ОСОБА_1 положень законодавства, порушення його права на захист та порушення поліцейським порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, то суд апеляційної інстанції звертає увагу, що відповідно до положень ст. 221 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП розглядаються судами, а з матеріалів справи вбачається надання ОСОБА_1 правової допомоги в суді першої інстанції адвокатом Лазаренком Є.Ю., тому дані твердження є голослівними та такими, що суперечать як матеріалам справи, так і вимогам норм КУпАП. Щодо твердження про самовільне проникнення працівником поліції до салону автомобіля та прийняття рішення про вилучення автомобіля для потреб ЗСУ, то дані твердження жодним чином не стосуються суті правопорушення, вказаного у протоколі серії ААД № 312863 від 17.03.2023р., відомості про оскарження таких дій поліцейських у матеріалах справи відсутні, і вони жодним чином не впливають на кваліфікацію правопорушення, а тому не можуть бути підставою для скасування судового рішення.. Відповідно до ч.1 ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Приймаючи до уваги викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції виніс обґрунтовану постанову та прийняв правильне рішення, яким ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. За таких обставин матеріалами справи підтверджується наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. При накладенні стягнення на ОСОБА_1 суд першої інстанції у відповідності до статей 33-35 КУпАП, вірно врахував всі обставини справи, врахував порушення ПДР України останнім, ступінь його вини, майновий стан, та призначив ОСОБА_1 стягнення у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000.00 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права тупання транспортними засобами на строк один рік та стягненням судового збору на користь держави в розмірі 536 грн. 80 коп. Тому, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення суду першої інстанції скасуванню не підлягає, а апеляційну скаргу захисника в інтересах правопорушника ОСОБА_1 слід залишити без задоволення. Керуючись ст. 294 КУпАП, - п о с т а н о в и в: Постанову судді Драбівського районного суду Черкаської області від 12 квітня 2023 року, якою ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника в інтересах правопорушника ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя І.А. Поєдинок