Постанова Вінницький апеляційний суд № 127/4531/23

Справа № 127/4531/23 Провадження № 22-ц/801/1266/2023 Категорія: 70 Головуючий у суді 1-ї інстанції Гуменюк К. П. Доповідач:Денишенко Т. О. ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 липня 2023 рокуСправа № 127/4531/23м. Вінниця Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: судді-доповідача Денишенко Т. О., суддів Голоти Л. О., Рибчинського В. П., розглянувши за правилами, встановленими для розгляду справи у порядку спрощеного по-зовного провадження, без повідомлення учасників справи, у приміщенні апеляційного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, за апеляційною скаргою представниці відповідача ОСОБА_2 адвокатки Коб-зіної Альони Сергіївни на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 27 квіт-ня 2023 року, ухвалене у приміщенні суду у м. Вінниці за головування судді Гуменюка К.П., повний текст якого складений 27 квітня 2023 року, В С Т А Н О В И В: 17 лютого 2023 року 2023 року ОСОБА_1 звернулася у Вінницький міський суд Вінницької області із позовом до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів. Позовні вимоги умотивовані наступними обставинами. Сторони у справі перебували у зареєстрова-ному шлюбі, який рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 01 червня 2022 року розірваний. Від шлюбу у сторін ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася донька ОСОБА_4 . 23 грудня 2022 року позивачка зареєструвала шлюб із ОСОБА_5 та змінила прізвище зі « ОСОБА_1 » на « ОСОБА_1 ». Судовим наказом від 31 січня 2023 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуті аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки від всіх видів її заробітку ( доходу ), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення із 17 січня 2023 року і до досягнення дитиною повноліття. Однак позивачка зазначає, що під час розгляду вимог заяви ОСОБА_2 у порядку наказного провадження вона була позбавлена можливості надати суду будь-які докази, висловити власну позицію стосовно розміру алімен-тів. Так від спільного проживання із ОСОБА_5 позивачка має двоє дітей: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Тобто на утриманні позивачки перебувають троє її малолітніх дітей. Вона вважає, що розмір стягнутих аліментів на старшу доньку ОСОБА_4 є занадто великим та несправедливим по відношенню до інших двох дітей та з урахування утримання трьох дітей ставить її та її сім`ю у скрутне матеріальне становище. З метою законного, справедливого та рівномірного розпо-ділу її заробітку, позивачка просила суд першої інстанції зменшити розмір аліментів з 1/4 на 1/6 частину від усіх видів її заробітку ( доходу ), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відпо-відного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття. Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 27 квітня 2023 року позов задоволений. Визначено розмір аліментів, які підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/6 частки від всіх видів її заробітку ( доходу ) щомісячно, але не біль-ше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше 50% прожитко-вого мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття. Не погоджуючись із таким рішенням суду першої інстанції, представниця відповідача адвокатка Кобзіна А. С. оскаржує його в апеляційному порядку, просить дане рішення скасу-вати, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Скаржниця вважає, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, вказує на те, що позов-ні вимоги є необґрунтованими та є наміром позивачки у справі уникнути утримання своєї не-повнолітньої доньки. Крім того суд першої інстанції не урахував відсутність належних та до-пустимих доказів, які могли б бути підставою для зменшення розміру аліментів. Адвокат також зазначає, що донька ОСОБА_4 відвідує репетиторів для підготовки до випускних іспитів та отримала консультативний висновок лікаря-стоматолога про необхідність встанов-лення брекет-систем і така процедура була їй проведена, що загалом також тягне матеріальні витрати відповідача. 30 травня 2023 року до апеляційного суду надійшов відзив ОСОБА_1 та її пред-ставника адвоката Білозора О. Л. на апеляційну скаргу представниці відповідача адвокатки Кобзіної А. С., де йдеться про необґрунтованість, безпідставність доводів апеляційної скарги, які є такими, що не заслуговують на увагу. У відзиві зазначається про правильність зазначен-ня судом першої інстанції тієї обставини, що при винесенні судового наказу не була урахо-вана наявність у платниці аліментів інших утриманців, двох малолітніх дітей та висновку про необхідність зменшення присуджених до стягнення аліментів. Відповідач, будучи обізнаним про наявність на утриманні ОСОБА_1 ще двох малолітніх дітей, не вказав про це у своїй заяві про видачу судового наказу, позивачку можливості висловити свої заперечення. У свою чергу встановлення брекет-системи дочці є разовою витратою, а з доданої до апеляцій-ної скарги квитанції неможливо встановити хто оплатив таку послугу та кому ці кошти були сплачені. Колегія суддів апеляційного суду, переглянувши у відповідності до частини першої статті 369 ЦПК України дану цивільну справу за наявними у ній матеріалами та доказами, ретельно проаналізувавши у сукупності наявні у ній позиції та доводи сторін, перевіривши законність, обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Згідно із нормами статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на за-садах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права, з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні. Оскаржуване рішення суду першої інстанції повною мірою відповідає вказаним вимогам. Судом установлено та не оспорюється учасниками справи, що рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 01 червня 2022 року між сторонами розірваний шлюб, зареєстрований 28 листопада 2006 року у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Хмельницький ), актовий запис № 3427. Від даного шлюбу у колишнього подружжя є донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоц-твом про народження від 03 червня 2008 року серії НОМЕР_1 . Судовим наказом Він-ницького міського суду Вінницької області від 31 січня 2023 року зі ОСОБА_1 ( позивачки у цій справі ) стягнуті аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої донь-ки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки від всіх видів заробітку ( доходу ) ОСОБА_1 щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 17 січня 2023 року і до досягнення дитиною повноліття. Стягнуто зі ОСОБА_1 на користь держави 268,40 гривень судового збору. 23 грудня 2022 року ОСОБА_1 ( позивачка ) та ОСОБА_5 зареєстрували шлюб у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Хмельницький ), що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 , виданим 23 грудня 2022 року Відділом держав-ної реєстрації актів цивільного стану у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Хмельницький ). Після державної реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_1 ». ІНФОРМАЦІЯ_3 у позивачки ОСОБА_1 народилася дочка ОСОБА_8 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим повторно 21 грудня 2022 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Хмельницький ). ІНФОРМАЦІЯ_4 у ОСОБА_1 народи-лася донька ОСОБА_9 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 , виданим 16 лютого 2022 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Хмельницький ). Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції, керуючись нормами статей 182, 192 СК України, виходив із наданих суду доказів, із яких убачається, що винесеним судовим наказом із позивачки стягнуті аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4 без урахування наявності у позивачки інших утриманців, що, безумовно, є несправедливим. Відтак суд дійшов висновку, що розмір аліментів підлягає зменшенню з 1/4 частки до 1/6 частки на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що є розумним, логічним та не суперечитиме нормам матеріального права, буде відповідати справедливому балансу щодо захисту прав усіх трьох неповнолітніх дітей. З висновками суду першої інстанції, викладеними в оскаржуваному рішенні від 27 квітня 2023 року, колегія суддів апеляційного суду повністю погоджується, оскільки вони є правильними, зробленими з урахуванням усіх фактичних обставин справи; суд не помилився у застосуванні до спірних правовідносин норм матеріального права, які їх регулюють, не порушив вимог процесуального законодавства. Між сторонами у справі виник спір з приводу зміни розміру стягуваних з ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно положень статей 1 - 3 Конвенції ООН «Про права дитини» в усіх діях щодо дітей незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що зай-маються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Зокрема передбачено, що дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які від-повідають за неї за законом, і з цією метою вживаються всі відповідні законодавчі і адмі-ністративні заходи. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування ( стаття 18 Конвенції ). У принципі 6 Декларації прав дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20 лис-топада 1959 року, проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особис-тості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відпо-відальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості. Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України, статті 180 СК України - батьки зобов`язані утримувати своїх дітей до їх повноліття. Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, куль-турного, духовного і соціального розвитку. Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення у межах своїх здібностей і фінансових мож-ливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття. Положеннями статті 181 СК України визначені способи виконання батьками обов`язку з утримання дитину, які визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утри-манні у грошовій і ( або ) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини ( аліменти ) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Частина третя цієї статті СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утри-мання дитини ( аліменти ) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і ( або ) у твердій грошовій сумі. Відповідно до статті 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшений або збільшений за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Отже за змістом цієї норми Закону розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Разом із тим стаття192 СК України вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів лише за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшен-ня здоров`я платника або одержувача аліментів та в інших передбачених цим Кодексом випадках. Як роз`яснено у пункті двадцять третьому постанови Пленуму Верховного Суду Украї-ни від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» визна-чений судовим рішенням або за домовленістю між батьками розмір аліментів суд може змі-нити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. Особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли змінився сімейний стан та погіршилося його матеріальне становище чи стан його здоров`я або ж покращилося матері-альне становище, сімейний стан чи стан здоров`я одержувача аліментів. Із аналізу даних правових норм убачається, що при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів слід з`ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров`я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі. Оцінюючи доводи апеляційної скарги представниці відповідача ОСОБА_2 адвокат-ки Кобзіної А. С. стосовно недоведеності підстав для зменшення розміру стягуваних із ОСОБА_1 аліментів на утримання доньки ОСОБА_4 , слід зазначити наступне. Позивачка, звертаючись до суду із даним позовом, вказувала на необхідність урахуван-ня перебування на її утриманні ще двох малолітніх дітей, відповідно надмірний тягар алі-ментних зобов`язань ставить її у незадовільне матеріальне становище. У зв`язку із тим, що аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягнуті за судовим наказом, іншим чином змінити розмір стягуваних аліментів з урахуванням вищевка-заних підстав є неможливим. Так відповідно до пункту четвертого частини першої статті 161 ЦПК України судовий наказ видається, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів на одну дитину у розмірі 1/4 частки, на двох дітей 1/3 частки, на трьох і більше - 1/2 частки заробітку ( доходу ) платника аліментів. Звернення до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів є особливою формою звернення до суду, при розгляді якої, з огляду на суть наказного прова-дження, боржник не може заперечувати чи надавати докази щодо розміру присуджених алі-ментів, а суд при визначенні розміру аліментів не може ураховувати майновий стан боржни-ка, наявність у нього утриманців тощо. Зважаючи на імперативність приписів вказаної норми ЦПК України, особливість наказного провадження та порядок доказування у такому прова-дженні, законодавець у частині сьомій статті 170 ЦПК України передбачив, що у разі видачі судового наказу на підставі пункту четвертого частини першої статті 161 ЦПК України боржник має право звернутися до суду з проханням про зменшення розміру стягуваних аліментів. Суд першої інстанції у справі, що розглядається, правильно вказав, що він ураховує наявність у позивачки ( боржниці за наказним провадженням ) інших утриманців, якими є фактично ще двоє малолітніх дітей. З огляду на обов`язок батьків утримувати дитину ( стаття 180 СК України ) позивачка повинна надавати утримання як дитині від першого шлюбу, так і двом дітям від другого шлюбу. Діти мають рівні права щодо належного рівня життя, достат-нього для їх фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку, як того вимагає стаття 8 Закону України «Про охорону дитинства». Отже належить стверджувати про безпомилковість висновку суду першої інстанції щодо необхідності зміни розміру стягнутих із ОСОБА_1 за судовим наказом від 31 січня 2023 року аліментів та достатність визначених аліментів на доньку ОСОБА_4 у розмірі, про який клопотала позивачка. Крім того колегія суддів апеляційного суду вважає необхідним звернути увагу, що відповідно до статті 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, зобов`язаний брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особ-ливими обставинами ( розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо ). У разі невиконання цього обов`язку у добровільному порядку особа має на право звернення із позо-вом про стягнення додаткових витрат на дитину ( дітей ) у разі наявності обставин, передба-чених статтею 185 СК України. Отже доводи апеляційної скарги, поданої представницею ОСОБА_2 адвокаткою Кобзіною А. С., не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи, скарга як безпідставна не може бути задоволена, тому оскаржуване рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 27 квітня 2023 року слід залишити без змін як таке, що ухвалене із дотриманням норм матеріального та процесуального права, на підставі повного та всебічного встановлення обставин справи. Статтею 375 ЦПК України установлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеля-ційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстан-ції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Керуючись нормами статей 367 - 369, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу представниці відповідача ОСОБА_2 адвокатки Кобзіної Альони Сергіївнизалишити без задоволення. Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 27 квітня 2023 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другої частини третьої статті 389 ЦПК України. Суддя-доповідач Т. О. Денишенко Судді Л. О. Голота В. П. Рибчинський