Постанова Київський апеляційний суд № 756/5239/22
від 17.07.2023НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДКИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 липня 2023 року м. Київ єдиний унікальний номер судової справи 756/5239/22 номер провадження №22-ц/824/8345/2023 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - суддіЛапчевської О.Ф., суддівБерезовенко Р.В., Мостової Г.І., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 23 лютого 2023 року /суддя Луценко О.М./ у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування збитків, - В С Т А Н О В И В: Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до відповідача ОСОБА_2 про відшкодування збитків. Просив суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача відшкодування майнової шкоди в розмірі 4 665,00 грн. Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 23 лютого 2023 року у задоволенні позову відмовлено./а.с. 50-53/ Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення суду скасувати, задовольнивши позовні вимоги. На підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі, апелянт посилався на необґрунтованість висновків суду першої інстанції. Вважає, що судом першої інстанції не враховано, що не притягнення особи до адміністративної відповідальності з будь-яких причин за порушення Правил дорожнього руху не свідчить про відсутність підстав для цивільно-правової відповідальності за завдану шкоду. Винність особи у вчиненні дтп, завданні шкоди у цивільній справі може бути доведена у загальному порядку. Вказував, що згідно довідки з поліції від 27.08.2020 року, яка є в матеріалах справи, сам ОСОБА_3 підтвердив, що він дійсно здійснив аварійну зупинку, вийшовши з машини, поставив своє праве дзеркало на місце, а потім «склав» ліве дзеркало його автомобіля. Суд першої інстанції у своєму рішенні не звернув уваги, та не зазначив, що згідно довідки поліції саме ОСОБА_3 останній контактував з дзеркалом («склав» його), і саме після цього дзеркало виявилось пошкодженим. Також вказував, що в деліктних зобов`язаннях передбачено презумпцію вини. Якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини завдавача шкоди. З огляду на викладене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності своєї вини у завданні шкоди, а позивач доводить наявність шкоди та її розмір. Також наголошував, що у резолютивній частині позовної заяви він порушив клопотання про допит у судовому засіданні його батька та матір, які були присутніми в момент завдання шкоди. Вони були очевидцями завдання шкоди. Суд в даному питання виклику свідків не сприяв учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, клопотання не вирішував. ОСОБА_2 про розгляд справи в порядку письмового провадження поінформований належним чином, повідомлення отримав засобами поштового зв`язку, з відзивом на апеляційну скаргу до суду не звертався. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а судове рішення залишенню без змін на підставі наступного. Судом встановлено, що відповідно до довідки, складеної 27.08.2020 Оболонським УП ГУ НП у м. Києві, про результати розгляду заяви (ЄО №48889 від 18.08.2020) 18.08.2020 до Оболонського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві надійшла заява ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з приводу пошкодження автомобіля «Форд», д.з. НОМЕР_1 , що мало місце 24.07.2020 по вул. Велика Окружна дорога. Як пояснив ОСОБА_1 , що 24.07.2020 він рухався на своєму авто «Форд», д.н. НОМЕР_1 , по вул. Великій Окружній дорозі з дотриманням усіх правил дорожнього руху та в цей час водій автомобіля «Фольксваген», д.н. НОМЕР_2 , створив аварійну ситуацію і склав йому дзеркало заднього виду не пошкодивши його. Водій автомобіля «Фольксваген», зупинившись, вибіг зі свого авто, завдав удар по його автомобілю та пошкодив дзеркало заднього виду зі сторони водія. Також, побачивши агресивні дії даного водія, з автомобіля «Мазда», НОМЕР_3 , вийшов водій. Після чого він викликав наряд поліції. Також у вказаній довідці зазначено, що у ході перевірки, ОСОБА_2 , вказав, що 24.07.2020 о 20.49 год. пересуваючись на своєму авто «Фольксваген», сірого кольору, д.н. НОМЕР_2 , по вул. Великій Окружній дорозі разом зі своєю вагітною дружиною та дитиною у напрямку м. Вишгород. Здійснюючи зміну смуги з дотриманням усіх правил, помітив, що з авто, яке рухалось праворуч від нього, «Форд», д.н. НОМЕР_1 , опустилось водійське бокове скло та водієм було здійснено удар рукою по правому дзеркалу заднього виду його автомобіля. В результаті чого його вагітна дружина ОСОБА_4 , 1990 року народження, та його син ОСОБА_5 , 2015 року народження, дуже злякались та він здійснив аварійну зупинку авто. Вийшовши зі свого автомобіля з водіями даних авто він зрозумів, що вони хочуть відшкодування за зламане водійське дзеркало, але він його не ламав. За результатами здійснення перевірки Оболонським УП ГУ НП у м. Києві прийнято рішення про списання матеріалів ЄО 48889 від 18.08.2020 до справи управління поліції (а.с. 12). Як убачається з листа Оболонського УП ГУ НП у м. Києві від 20.08.2020, адресованого ОСОБА_6 , Оболонським УП ГУ НП у м. Києві його заява, яку зареєстровано до ЖЄО №48889 від 18.08.2020, з приводу пошкодження автомобіля «Форд», д.н. НОМЕР_1 , розглянута про що інформують. Під час розгляду заяви ознак кримінального правопорушення не виявлено, у зв`язку з чим підстав здійснення досудового розслідування, передбаченого КПК України, не має (а.с. 11). Відповідно до копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу автомобіль «Форд», д.н. НОМЕР_1 , зареєстровано за ОСОБА_1 (а.с. 10). Згідно акту виконаних робіт №6402495 від 25.07.2020 ТОВ «Віннер Автомотів» надав послуги ОСОБА_1 з продажу та заміни корпуса дзеркала лівий фокус 14-, та перевірку на активні сервісні програми на загальну суму 4 665,00 грн (а.с. 13, 14). Позивачем на підтвердження своїх позовних подав до суду світлини із зображенням автомобіля «Фольксваген» (а.с. 15-17) та із зображенням автомобіля «Мазда» (а.с. 18-24). Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції вірно керувався вимогами ч. 1 ст. 1166 ЦК України про те, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 ЦК України необхідно довести такі факти: а) неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії. б) наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки ст. 22 ЦК України). в) причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди. г) вина завдавача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини. Частина 2 цієї статті встановлює презумпцію вини завдавача шкоди, що означає, що особа, яка завдала шкоду, буде вважатися винною, якщо вона сама не доведе відсутність своєї вини (у зв`язку із наявністю вини іншої особи або у зв`язку із дією об`єктивних обставин). Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Водночас, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що надані позивачем докази, не свідчать беззаперечно, що такі витрати були спричинені саме у зв`язку з неправомірними діями відповідача ОСОБА_2 та завданням останнім шкоди майну позивача ОСОБА_1 , оскільки зі світлин, наданих позивачем на підтвердження обставин, на які він посилається в обґрунтування позовних вимог, суду не вбачається можливим встановити пошкодження лівого дзеркала автомобіля «Форд» та те, що саме відповідачем ОСОБА_2 ці пошкодження завдані. Отже, суд першої інстанції дійшов вірних висновків, що позивачем не доведено спричинення шкоди саме винними діями відповідача, у справі відсутні належні та достовірні докази на підтвердження причинного зв`язку між шкодою, завданою позивачу, та діями відповідача. Доводи апеляційної скарги, щодо презумпції вини, недопиті заявлених свідків та ненаданні довідці поліції належної оцінки, апеляційним судом відхиляються з огляду на те, що довідка поліції за її змістом жодним чином не підтверджує зламаного автомобільного дзеркала. Презумпція вини завдавача шкоди застосовується за наявності такої шкоди, яка в порядку ст. 81 ЦПК України не доведена належним чином, що і вірно встановлено судом першої інстанції. Так, в апеляційній скарзі питання щодо допиту заявлених в суді першої інстанції апелянтом не ставилось. Відповідно до ст. 1166 ЦК України шкода завдана неправомірними діями майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка їх завдала. ОСОБА_1 на підтвердження заподіяння йому матеріальної шкоди у розмірі 4 665,00 грн надав акт виконаних робіт №6402495 від 25.07.2020, довідку Оболонського УП ГУ НП у м. Києві від 27.08.2020 та лист Оболонського УП ГУ НП у м. Києві від 20.08.2020. Вождночас, суд першої інстанції дійшов вірних висновків, що надані докази, не є переконливими та не свідчать, що такі витрати були спричинені саме у зв`язку з неправомірними діями відповідача ОСОБА_2 та завданням останнім шкоди майну позивача ОСОБА_1 . Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та містяться на формальних міркуваннях. Відповідно до ч.1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 375, 381, 382 ЦПК України, суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 23 лютого 2023 року - залишити без задоволення. Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 23 лютого 2023 року - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції касаційному оскарженню не підлягає. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Головуючий: Судді: