Постанова Київський апеляційний суд № 755/12002/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 липня 2023 року м. Київ єдиний унікальний номер судової справи 755/12002/22 номер провадження №22-ц/824/6761/2023 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - суддіЛапчевської О.Ф., суддівБерезовенко Р.В., Мостової Г.І., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника акціонерного товариства «Універсал Банк» - Македона Олександра Андрійовича на рішення Дніпровського районного суду м. Києва 23 січня 2023 року /суддя Яровенко Н.О./ за позовом акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг, - В С Т А Н О В И В: Позивач АТ «Універсал Банк» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, просив стягнути за договором станом на 01.02.2022 року 140 874,71 грн., в тому числі: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) 131 840,13 грн.; заборгованість за порушення грошового зобов`язання -9034,58 грн. та 2 481,00 грн. понесені судові витрати. Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва 23 січня 2023 року у задоволенні позовних вимог відмовлено. /а.с. 57-60/ Не погоджуючись з вказаним рішенням, АТ «Універсал Банк» - Македон О.А. звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення скасувати, задовольнивши позовні вимоги. На підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі, апелянт посилався на необґрунтованість висновків суду першої інстанції. Вважає, що судом першої інстанції не повно з`ясовані обставини справи, зокрема те, що в Анкеті-заяві від 23.05.2019 р. позичальник погодився з умовами договору, який посвідчувався електронним цифровим підписом, тобто між сторонами укладено електронний договір за яким позичальником прийнято умови банку, погоджено тарифи. Особливістю таких договорів є їх дистанційне обслуговування, шляхом проставляння електронного цифрового підпису. Отже, позиція суду першої інстанції про те, о сторонами не було погоджено умов договору є такою, що не відповідає вимогам закону, зокрема ЗУ «Про електронну комерцію». Додатково наголошував на презумпції правомірності правочину. Вказував, що сторони домовились, що банк має право, на власний розсуд, переглядати ліміт до використання в межах суми ліміту кредитування, що зазначена в договорі, умовами визначена відповідальність за порушення умов договору. Відповідач про розгляд справи в порядку письмового провадження повідомлена належним чином. У зв`язку з тим, що в порядку визначеному ст. 360 ЦПК України, на адресу Київського апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу не надходив, а відсутність відзиву не перешкоджає перегляду судового рішення, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності такого відзиву. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а судове рішення скасуванню з задоволенням позову, на підставі наступного. Судом встановлено, що 14 червня 2018 року між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір шляхом підписання анкети-заяви до договору про надання банківських послуг, відповідно до умов якого, АТ «Універсал банк» надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 70 000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка. Відповідно до положень анкети-заяви, зазначається, що позичальник згодний з тим, що ця заява разом із Умовами і Правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку. На підтвердження факту укладення кредитного договору банк надав Витяг з Умов обслуговування рахунків фізичної особи (ресурс: Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк» розміщені на офіційному сайті: https://www.monobank.ua/terms) та Тарифи. Згідно з наданим банком розрахунком ОСОБА_1 станом на 01 лютого 2022 року має заборгованість в загальному розмірі 140 874,71 грн, яка складається із залишку заборгованості за тілом кредиту в розмірі 131 840 грн та заборгованості за порушення грошового зобов`язання - 9 034,58 грн. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції керувався вимогами частиною першою статті 1054 ЦК України про те, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно із частиною першою статті 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Встановлено, що відповідач 14 червня 2018 року підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг, у змісті якої зазначено: «Прошу відкрити поточний рахунок НОМЕР_1 у гривні на ім`я ОСОБА_1 та встановити кредитний ліміт на суму, вказану у додатку, відповідно до умов договору та наведених нижче умов». Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Статтею 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. За вимогами статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Позивач, обґрунтовуючи право вимоги, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором станом на 01 лютого 2022 року, посилався на Умови і правила обслуговування фізичних осіб в ПАТ "Універсал Банк" при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів, розміщених на сайті: https://www.monobank.ua/terms/ як невід`ємні частини спірного договору. Разом з тим, суд першої інстанції дійшов висновків, що з матеріалів справи не вбачається, що саме з даними Умовами та правилами відповідач ознайомився і погодився, підписуючи заяву, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо користування кредитними коштами та щодо сплати пені та комісії за користування кредитними коштами, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до матеріалів справи розмірах і порядках нарахування. Зазначений висновок узгоджується з висновками постанови Великої Палати Верховного Суду від 3 липня 2019 року у справі № 342/180/17. Згідно розрахунку заборгованості станом на 01 лютого 2022 року заборгованість ОСОБА_1 перед позивачем становить - 131 840,13 грн. Також судом першої інстанції, на підтвердження наявності заборгованості та її розміру позивач подав до суду тільки розрахунок заборгованості, який не містить прізвища та посади особи, яка його склала та довідку про розмір встановленого кредитного ліміту, що є неналежним доказом такої заборгованості, оскільки неможливо встановити, коли відповідачу був наданий кредит, у якому розмірі, які операції здійснювалися відповідачем за допомогою платіжної картки. Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги не ґрунтуються на вимогах закону, обставини справи не підтверджені певними засобами доказування, зокрема, позивачем не було надано належних та достатніх доказів у підтвердження надання відповідачу кредитних коштів та користування відповідачем кредитними коштами, а також доказів наявності заборгованості саме у визначеному у позові розмірі, а тому у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити. Однак з таким висновком суду погодитись не можна з наступних підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1ст. 1048 ЦК України). Відповідно до статей 526, 530, 610, частини першої статті 612 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Згідно із частиною першою статті 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Із прийняттям Закону України "Про електронну комерцію" № 675-VIII від 03.09.2015, який набрав чинності 30.09.2015, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних. Статтею 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Відповідно до частини 3 статті 11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 статті 11 Закону). Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ч. 6 статті 11 вказаного Закону). Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - ч. 12 статті 11 Закону № 675-VIII. Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. У жовтні 2017 року АТ "Універсал Банк " запустив новий проект "Monobank", в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки монобанк. Після перевірки кредитної історії на платіжних картках "Monobank" за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. Особливістю проекту "Monobank" є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та реєстраційного номера облікової картки платника податків мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга - переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт. Тобто, правова природа договору, укладеного через мобільний застосунок "Monobank" полягає у приєднанні до його умов шляхом накладання власного електронного підпису, чим підтверджується згода споживача. Укладений між сторонами даної справи договір має специфіку, не властиву укладенню кредитних договорів у паперовому вигляді. Банківське обслуговування клієнтів здійснюється дистанційно, без відділень, а тому споживач самостійно розпоряджається наданими йому коштами. Погодження із Умовами та правилами обслуговування рахунків фізичної особи шляхом проставляння електронного цифрового підпису особою свідчить про належне укладання кредитного договору. Зазначене узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19, від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 14.06.2018 року підписав анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг. В даній Анкеті-заяві зазначено, що вона разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг (далі - Договір). Підписавши Анкету-заяву, підтвердила, що ознайомилась та отримала примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають договір та зобов`язується виконувати його умови. В анкеті-заяві відповідач висловив свою згоду саме на укладення такого договору з використанням мобільного додатку та доступу до електронних інформаційних ресурсів, задля чого отримав відповідний електронний ключ та електронний підпис. Згідно із п. 3 Анкети-заяви, відповідач беззастережно погодився з тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту та повідомляти її про це шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток. Крім того, в п. 6 Анкети-заяви зазначено: "Прошу вважати наведений зразок мого власноручного підпису або його аналоги (у тому числі мій електронний /електронний цифровий підпис) обов`язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкриті мені в банку. Засвідчую генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, яка буде використовуватися для накладання електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення моїх дій згідно з договором. Також я визнаю, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях. Підтверджую, що всі наступні правочини (у тому числі підписання договорів, угод, листів, повідомлень) можуть вчинятися мною та/або Банком з використанням електронного/ електронного цифрового підпису". Усе листування щодо цього договору прошу здійснювати через мобільний додаток або через інші дистанційні канали, відповідно до умов договору" (п. 11 Анкети-заяви). Відповідачу згенеровано ключову пару з особистим електронним ключем та відповідним йому відкритим ключем, реквізити якого містяться в анкеті-заяві. Відповідно до пункту 14 Положення про застосування електронного підпису та електронної печатки в банківській системі України, затвердженого постановою Правління Національного банку України "Про затвердження Положення про застосування електронного підпису в банківській системі та електронної печатки в банківській системі України" використання удосконаленого електронного підпису, удосконаленої електронної печатки та простого електронного підпису здійснюється на підставі договору між банком і клієнтом, який укладається в письмовій формі (у вигляді паперового документа з власноручними підписами сторін або як електронний документ із кваліфікованим електронним підписом) після проведення ідентифікації та верифікації клієнта відповідно до вимог законодавства України у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму. З огляду на викладене, договір та Витяг з Умов обслуговування рахунків фізичної особи з використанням електронного підпису є правомірними, та вважаються такими, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Зазначене узгоджується із правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18. Таким чином, висновки суду щодо відсутності доказів отримання коштів не приймаються до уваги, оскільки підписавши Анкету-заяву, відповідач погодився з усіма Умовами та правилами зазначеними в ній та відповідно отримав кошти. Судова колегія враховує й те, що без отримання листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт Банку за допомогою Логіну Особистого кабінету і Пароля Особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. З розрахунку заборгованості за договором убачається, що відповідач користувався кредитними коштами та частково погашав заборгованість. Загальний розмір заборгованості станом на 01.02.2022 року становить 140 874,71 грн., що складається з: загального залишку заборгованості (тілом кредиту) - 131 840,00 грн.; заборгованість за порушення грошового зобов`язання - 9 034,58 грн./а.с. 6-20/ Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ "Універсал Банк" не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України, за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення прав кредитора, відтак суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що Банк вправі вимагати захисту своїх прав, шляхом зобов`язання виконання боржником обов`язку щодо повернення фактично отриманої суми кредитних коштів. Керуючись положеннями частини 1 та 2 статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Якщо суд розглядає справу про стягнення з боржника коштів, то останній має захищати свої права саме в цьому провадженні, заперечуючи проти позову та доводячи відсутність боргу, зокрема відсутність підстав для його нарахування, бо вирішення цього спору призведе до правової визначеності у правовідносинах сторін зобов`язання (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 03.02.2022 №758/10335/16-ц (61-17055св21)). Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 етап і 76 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України). Крім цього, тягар доказування покладено на сторони, що забезпечує реалізацію принципу змагальності у судовому процесі. Реалізація такого принципу здійснюється через стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видасться вірогіднішим, ніж протилежний. Застосування такого підходу оцінки доказів відповідає позиції Верховного Суду у справах №910/18036/17 від 02 жовтня 2018 року , №917/1307/18 від 23 жовтня 2019 року. Не є правильним і застосування до даних правовідносин, правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року в справі №342/180/17. Вищевказана судова практика ВП ВС ухвалена судом щодо інших кредитних угод, з іншими умовами, правилами та сторонами, зокрема у кредитних відносинах, на підставі договору, укладеного у письмовій формі відповідно до частини 2 статті 207 ЦК України (правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Отже, ухвалюючи оскаржуване рішення, судом першої інстанції не було досліджено механізму отримання банківських послуг проекту Monobank, а також процедуру ознайомлення Споживача з Умовами, правилами обслуговування рахунків фізичних осіб, Тарифами, Таблицею розрахунку вартості кредиту, Паспортом споживчого кредиту. Тим самим, суд першої інстанції дійшов передчасних висновків відносно того, що Клієнт не був ознайомлений із вищезазначеними Умовами, правилами обслуговування рахунків фізичних осіб, Тарифами, Таблицею розрахунку вартості кредиту, Паспортом споживчого кредиту. Тому доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час перегляду рішення суду. Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції не правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, не дослідив наявні у справі докази та не надав їм належну оцінку та дійшов помилкового висновку про відмову в позові. Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права. Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, розподілу підлягають судові витрати. За розгляд судом першої інстанції 2481 грн підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь позивача, апеляційної 3 731, 50 грн підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь держави, оскільки апелянтом при зверненні з апеляційною скаргою не було сплачено судового збору. Керуючись ст.ст. 376, 381, 382 ЦПК України, суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу представника акціонерного товариства «Універсал Банк» - Македона Олександра Андрійовича на рішення Дніпровського районного суду м. Києва 23 січня 2023 року - задовольнити. Рішення Дніпровського районного суду м. Києва 23 січня 2023 року - скасувати. Позов акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг, -задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг від 14.06.2018 р., яка станом на 01.02.2022 р. складається з загального залишку заборгованості (тіло кредиту) - 131 840,00 грн.; заборгованості за порушення грошового зобов`язання - 9 034,58 грн., що в загальному розмірі становить 140 874, 71 грн /сто сорок тисяч вісімсот сімдесят чотири гривні сімдесят одну копійку/. Судові витрати, понесені у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції розподілити наступним чином: Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Універсал Банк» 2481 грн. Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції розподілити наступним чином: Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 3 731, 50 грн. Дані сторін: Позивач Акціонерне товариство «УНІВЕРСАЛ БАНК», код ЄДРПОУ 21133352, місцезнаходження: 04114, вул. Автозаводська, б. 54/19. Відповідач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 . Постанова суду апеляційної інстанції касаційному оскарженню не підлягає. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Головуючий: Судді: