Ухвала КАС ВС № 990/136/23

УХВАЛА 17 липня 2023 року Київ справа №990/136/23 адміністративне провадження №П/990/136/23 Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Гімона М.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Верховної Ради України, Депутатської фракції Верховної Ради України політичної партії «Слуга народу», Депутатської фракції Верховної Ради України політичної партії «Європейська солідарність», Депутатської фракції Верховної Ради України політичної партії «Голос» про зобов`язання усунути бездіяльність, ВСТАНОВИВ: 11 липня 2023 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ), направлена поштою 04 липня 2023 року. Згідно зі змістом позовної заяви, ОСОБА_1 визначила такий склад учасників справи: позивач - ОСОБА_1 ; треті особи на стороні позивача без самостійних вимог: Представництво ЄС, депутат Верховної Ради України Ю. Тимошенко; відповідач-1 - Верховна Рада України; відповідач-2 - Депутатська фракція Верховної Ради України політична партія «Слуга народу», відповідач-3 - Депутатська фракція Верховної Ради України політична партія «Європейська солідарність», відповідач-4 - Депутатська фракція Верховної Ради України політична партія «Голос». У позовній заяві вимоги сформульовані таким чином: «зобов`язати парламент України: 1. усунути бездіяльність і вжити дії недопущення зубожіння Українців та створити парламентську слідчу комісію ВРУ під головуванням Європейського Союзу, яка б перевірила виконання присяги і антикорупційного законодавства Урядом, при підписанні 2023р. постанов №544 та №618.

2. Винести окрему ухвалу, якою зобов`язати ВРУ відсторонити від займаної посади державного службовця ОСОБА_2 із-за підписання ним 30.05.2023р. протиправної постанови №544 про підміну цифр і здороження(за 1 день) на +84% всім Споживачам вартості електроенергії, задля відновлення власності фірм олігарха, у яких працював керівником ОСОБА_2 ». Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу. Перевіривши матеріали позовної заяви встановлено, що її подано з порушенням норм статей 160, 161 КАС України. Так, частиною першою статті 160 КАС України передбачено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Частиною п`ятою наведеної статті визначені вимоги, яким повинна відповідати позовна заява. Зокрема, в ній зазначаються: 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; 4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; 11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

1. За змістом обґрунтування, викладеного в позовній заяві, позивач звертається до суду на захист конституційних прав Споживача, що грубо порушені ОСОБА_3 шляхом підписання ним протиправної постанови №544 від 30 травня 2023 року про збільшення на +84% вартості електроенергії споживачам з 01 червня 2023 року та постанови №618 від 19 червня 2023 року про збільшення вартості тютюново-алкогольних товарів через застосування штучно здороженої «нової» акцизної марки з 25 серпня 2023 року. На переконання позивача, відповідачі не здійснюють парламентського контролю за діяльністю свого ж уряду та ігнорують порушення законодавства Д. Шмигалем, адже проекти його постанов №544 і №618 не були опубліковані, та не були доведені до відома виробників і Споживачів - громадян України у встановленому законом порядку. Отже, за змістом позовної заяви, позивач не погоджується із прийнятими нормативно-правовими актами (постановами Кабінету Міністрів України №544 від 30 травня 2023 року, №618 від 19 червня 2023 року) і процедурою їх прийняття (не опублікування проектів постанов). Однак, формулювання вимог позовної заяви не дає можливості встановити взаємозв`язок із зазначеним обґрунтуванням, оскільки стосуються спонукання парламенту здійснити парламентський контроль за вже прийнятими нормативно-правовими актами. Не узгоджуються вимоги й обґрунтування із визначеним позивачем складом учасників справи (якщо позивач не погоджується саме з нормативно-правовими актами, вимоги позовної заяви мають стосуватися визнання їх нечинними, а відповідачем у такій справі має бути визначений Кабінет Міністрів України - така справа не належить до підсудності Верховного Суду як суду першої інстанції). У позовній заяві взагалі відсутнє посилання на норми права, які регулюють як обов`язок Верховної Ради України створити парламентську слідчу комісію, так і порядок її створення. Відсутнє посилання й на норми, які встановлюють можливість здійснення судового контролю за таким процесом. Водночас у позовній заяві міститься цитування інформації з засобів масової інформації, які стосуються біометричних паспортів, однак, позивач не обґрунтовує взаємозв`язок цієї інформації із доводами про незгоду із прийнятими нормативно-правовими актами (постановами Кабінету Міністрів України №544 від 30 травня 2023 року, №618 від 19 червня 2023 року). Крім того, за змістом пункту 4 частини п`ятої статті 160 КАС України в разі подання позову до декількох відповідачів у позовній заяві має бути зазначено зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів. Однак, з вимог позовної заяви неможливо встановити, якому саме з визначених у вступній частині відповідачів їх адресовано. Неможливо встановити, кому адресована вимога щодо постановлення окремої ухвали: суду чи парламенту України (така вимога заявлена другою після слів «просимо зобов`язати парламент України:»). Варто зазначити й те, що за змістом частини четвертої статті 22 КАС України Верховний Суд як суд першої інстанції має повноваження щодо розгляду чітко визначеної категорії адміністративних справ, серед яких немає спорів з Депутатськими фракціями Верховної Ради України щодо здійснення парламентського контролю за виконанням присяги і антикорупційного законодавства України. За змістом пункту 6 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу). Однак, враховуючи, що зі змісту позовної заяви незрозумілим є зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів та їх правові підстави, наразі питання застосування пункту 6 частини четвертої статті 169 КАС України не підлягає вирішенню. Усталеною є

позиція Верховного Суду й про те, що до підсудності Верховного Суду як суду першої інстанції віднесено лише ті спори щодо оскарження актів (дій чи бездіяльності) Верховної Ради України, які виникають у правовідносинах, у яких Верховна Рада України як орган законодавчої влади реалізовує свої владні повноваження (крім законотворчої діяльності і випадків, коли акти Верховної Ради України підлягають перевірці на відповідність Конституції України (конституційність) Конституційним Судом України. Тобто Верховна Рада України як єдиний орган законодавчої влади в Україні, здійснюючи законотворчу діяльність, не виконує владних управлінських функцій, а тому дії/бездіяльність Верховної Ради України у цьому процесі не можуть підпадати під контроль суду адміністративної юрисдикції. Враховуючи, що зі змісту позовної заяви і заявлених вимог неможливо встановити дійсний предмет спору, який би узгоджувався з обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, суд вважає, що позивачеві слід подати уточнену позовну заяву, у якій уточнити предмет спору, зміст позовних вимог, їх відповідне правове обґрунтування і викласти обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо кожного із зазначених нею відповідачів. Виклад обґрунтування має узгоджуватися з вимогами і визначеним переліком учасників справи.

2. Всупереч пункту 11 частини п`ятої статті 160 КАС України у позовній заяві відсутнє власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

3. У позовній заяві ОСОБА_1 вказала як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Представництво ЄС, Депутат Верховної Ради України Ю. Тимошенко. Однак, відповідної заяви про залучення їх у справу, позивач не надає. Не містить позовна заява і обґрунтування, яким чином рішення у справі може вплинути на права, свободи, інтереси або обов`язки вищевказаних третіх осіб, що відповідно до статті 49 КАС України є підставою для їх залучення.

4. Частиною сьомою статті 160 КАС України встановлено, що у разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення. Зі змісту позовної заяви вбачається, що така подається Суховерською Н. П. як фізичною особою, однак, підписана нею як заступником голови Малинського міськвідділення Всеукраїнського об`єднання ветеранів, споживача електроенергії. Відповідно, неможливо встановити, чи виключно у власних інтересах діє позивач чи в інтересах інших осіб. У позовній заяві не зазначено, в чому саме полягає публічно-правовий спір між особисто нею і кожним з визначених учасників справи, як і відсутнє обґрунтування підстав для звернення до суду в інтересах інших осіб.

5. Згідно з частиною восьмою статті 160 КАС України якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору. Частиною третьою статті 161 КАС України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. У кінці позовної заяви міститься скріншот з сайту Української правди з назвою «Біометричні паспорти знову довірили скандальному ЄДАПС: з переплатою від держави і прозоро», на якому міститься фото пенсійного посвідчення позивача, однак, неможливо встановити, чи є це фото окремим документом чи міститься у цій статті. Частиною першою статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Оскільки позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених КАС України, таку позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачеві десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення виявлених недоліків шляхом: 1) уточнення предмета спору, кола учасників справи, змісту позовних вимог, відповідного їх правового обґрунтування і викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги до кожного з відповідачів; 2) зазначити власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; 3) за наявності підстав варто подати заяву про залучення до участі у справі третіх осіб, у якій викласти обґрунтування, яким чином рішення у справі може вплинути на їх права, свободи, інтереси або обов`язки; 4) обґрунтувати підстави для звернення до суду в інтересах інших осіб, якщо має місце такий випадок; 5) у випадку наявності підстав для звільнення від сплати судового збору, слід надати належним чином оформлений документ (його копію), підтверджуючий такі підстави. Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248 КАС України,

УХВАЛИВ: Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху. Надати позивачеві десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків в порядку, визначеному цією ухвалою суду. Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі якщо недоліки позовної заяви не буде усунуто в зазначений строк, позовна заява повертається позивачеві. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає. Суддя М.М. Гімон