Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 120/11064/22

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 120/11064/22 Головуючий у 1-й інстанції: Вільчинський Олександр Ванадійович Суддя-доповідач: Мацький Є.М. 17 липня 2023 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Мацького Є.М. суддів: Сушка О.О. Залімського І. Г. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16 травня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління стратегічних розслідувань у Вінницькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про визнання протиправним та скасування наказу, В С Т А Н О В И В : І. ІСТОРІЯ СПРАВИ КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

1. В грудні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Управління стратегічних розслідувань у Вінницькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, в якому просив: 1.1. Визнати протиправним та скасувати наказ УСР у Вінницькій області "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника УСР у Вінницькій області" від 14.12.2022 № 285, яким оперуповноваженому 1-го відділу (боротьби з організованими злочинними групами та злочинними організаціями) УСР у Вінницькій області ОСОБА_1 оголошено догану. КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

2. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 16 травня 2023 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ДОВОДІВ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

3. Апелянт ОСОБА_1 , не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

4. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що відповідачем порушено процедуру призначення та проведення службового розслідування; службове розслідування проведено неповно та необ`єктивно, висновки, зазначені у ньому, є необґрунтованими та безпідставними; вид застосованого до нього (позивача) дисциплінарного стягнення визначено з порушенням Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-У1І1 (далі - Дисциплінарний статут) та Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2018 № 893 (далі Порядок № 893).

5. Зокрема, апелянт зазначає, що відносно нього проводилось два службових розслідування, хоча б мало проводитись одне; в ході проведення службового розслідування відносно нього не були повно та об`єктивно з`ясовані обставини вчинення діяння, причин та умови, що сприяли йому, адже не було перевірено його та не взято до уваги протокол наради № 4025. Вказує, що дисциплінарною комісії проігноровані вимоги щодо зібрання відомостей, що характеризують позивача; в матеріалах службового розслідування відсутні докази, які б могли достеменно свідчити про неповагу позивача до честі і гідності інших поліцейських і працівників поліції, не надання їм допомоги, недотримання позивачем положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, а також норм ділового мовлення. Пояснення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , на переконання сторони позивача, не можуть бути об`єктивними доказами, адже вони мають неприязні відносини з позивачем та зацікавленні в притягненні його до дисциплінарної відповідальності.

6. Також апелянт зазначає, що для дотримання правила юридичної визначеності як невід`ємної складової запровадженого ст. 8 Конституції України принципу верховенства права, а також з метою додержання критеріїв законності рішень згідно з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) уповноважена особа повинна у тексті спірного рішення обґрунтувати обраний до застосування вид дисциплінарного стягнення, ступінь тяжкості скоєного дисциплінарного проступку, заподіяну внаслідок проступку шкоду, попередню поведінку працівника, ставлення працівника до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації працівника, тощо.

7. Апелянт вважає, що вказані обставини не досліджені під час службового розслідування, не викладені у висновку за його результатами, та не враховані начальником УСР у Вінницькій області при видачі оскаржуваного наказу, що призвело до неправомірного притягнення його до дисциплінарної відповідальності. ІІ. ВИКЛАД ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

8. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 06.12.2022 до керівництва УСР у Вінницькій області звернувся заступник начальника управління - начальник 1-го відділу (боротьби з організованими злочинними групами та злочинними організаціями) підполковник поліції ОСОБА_2 з рапортом щодо порушення оперуповноваженим 1-го відділу (боротьби з організованими злочинними групами та злочинними організаціями) лейтенантом поліції ОСОБА_1 Правил етичної поведінки поліцейських.

9. З метою встановлення обставин зазначеної події, а також з`ясування інших причин і умов, наказом УСР у Вінницькій області від 06.12.2022 № 270 "Про призначення та проведення службового розслідування" призначено службове розслідування.

10. За результатами проведення службового розслідування щодо порушення службової дисципліни оперуповноваженим 1-го відділу (боротьби з організованими злочинними групами та злочинними організаціями) УСР у Вінницькій області лейтенантом поліції С. Болюхом складений висновок від 14.12.2022, затверджений начальником УСР у Вінницькій області М. Кравцем.

11. Як видно зі змісту вказаного висновку, під час проведення службового розслідування дисциплінарною комісією встановлено, що близько 10:00 год 28.11.2022 оперуповноважений 1-го відділу (боротьби з організованими злочинними групами та злочинними організаціями) УСР у Вінницькій області ОСОБА_1 був присутній на оперативній нараді, яка проводилась в 1-му ВІДДІЛІ (боротьби з організованими злочинними групами та злочинними організаціями) УСР у Вінницькій області щодо заслуховування лейтенанта поліції ОСОБА_1 про результати роботи за 11-ть місяців 2022 року, під головуванням заступника начальника управління - начальника 1-го відділу підполковника поліції ОСОБА_2 , присутніх старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах 1-го відділу майора поліції ОСОБА_3 та секретаря наради оперуповноваженого 1-го відділу майора поліції ОСОБА_4 (протокол № 4025). Однак, під час оперативної наради оперуповноважений 1-го відділу (боротьби з організованими злочинними групами та злочинними організаціями) УСР у Вінницькій області лейтенант поліції ОСОБА_1 поводив себе зухвало, на зауваження керівництва не реагував та вів себе зневажливо по відношенню до присутніх. При цьому, ОСОБА_1 сказав, що поставлені йому завдання виконувати відмовляється і не дочекавшись закінчення наради, встав та без дозволу і будь-яких пояснень залишив кабінет. Виходячи з кабінету, лейтенант поліції ОСОБА_1 висловився на адресу підполковника поліції ОСОБА_2 нецензурною лайкою.

12. Відповідно до висновку службового розслідування при опитуванні підполковника поліції ОСОБА_2 по суті події останній пояснив, що станом на 28.11.2022 перебував на посаді заступника начальника 1-го відділу (боротьби з організованими злочинними групами та злочинними організаціями) УСР у Вінницькій області та відповідно до своїх посадових інструкцій (номенклатурна справи № 55/101-7дск УСР у Вінницькій області ДСР Національної поліції України "Посадові інструкції працівників УСР у Вінницькій області ДСР Національної поліції України" від 26.12.2019, реєстраційний № 40дск/55/101/01-2019), 28.11.2022 о 10:00 годині проводив оперативну нараду щодо заслуховування лейтенанта поліції ОСОБА_1 про результати роботи за 11-ть місяців 2022 року. Під час проведення оперативної наради лейтенант поліції ОСОБА_1 поводився зухвало, на зауваження щодо неналежного виконання ним службових обов`язків не реагував та зверхньо вів себе по відношенню до присутніх. Під час наради ОСОБА_1 сказав, що поставлені йому завдання виконувати відмовляється та без дозволу, нічого не пояснюючи, залишив приміщення, при цьому, виходячи з кабінету, висловився на адресу ОСОБА_2 нецензурними словами.

13. Опитана у ході службового розслідування майор поліції ОСОБА_4 пояснила, що під час оперативної наради оперуповноважений 1-го відділу (боротьби з організованими злочинними групами та злочинними організаціями) УСР у Вінницькій області лейтенант поліції ОСОБА_1 вів себе зухвало, на зауваження керівника не реагував та поводив себе зневажливо по відношенню до присутніх, не дочекавшись закінчення наради, встав та без дозволу і будь-яких пояснень залишив кабінет. Виходячи з кабінету щось сказав у бік присутніх, що саме вона не пам`ятає.

14. Опитаний у ході службового розслідування майор поліції ОСОБА_3 пояснив, що під час оперативної наради оперуповноважений 1-го відділу (боротьби з організованими злочинними групами та злочинними організаціями) УСР у Вінницькій області лейтенант поліції ОСОБА_1 вів себе зухвало, на зауваження керівника не реагував та поводив себе зневажливо по відношенню до присутніх, не дочекавшись закінчення наради, встав та без дозволу і будь-яких пояснень залишив кабінет. Виходячи з кабінету, висловився на адресу присутніх нецензурними словами.

15. Оперуповноважений 1-го відділу (боротьби з організованими злочинними групами та злочинними організаціями) УСР у Вінницькій області лейтенант поліції ОСОБА_1 , як зазначено у висновку службового розслідування, по суті подій, які мали місце 28.11.2022, пояснив, що цього дня о 10:00 годині підполковник поліції ОСОБА_2 викликав його на оперативну нараду. Про те, що має бути заслуховування про результати роботи йому ніхто не говорив. Вказав, що підполковник поліції ОСОБА_2 та майор поліції ОСОБА_3 здійснювали щодо нього психологічний тиск на протязі всієї наради і під час оперативної наради він зухвало себе не вів та вважає, що службове розслідування відносно нього призначене через неприязні відносини до нього зі сторони підполковника поліції ОСОБА_2 . Також ОСОБА_1 зазначив, що Правила етичної поведінки не порушував, неухильно дотримується положень Конституції та законів України, Присяги поліцейського, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, на належному професійному рівні виконує свої функціональні обов`язки та накази керівників; вважає, що жодних дисциплінарних проступків не вчиняв, так як обґрунтованих підстав та доказів вчинення ним дисциплінарного порушення не має.

16. Як зазначено у висновку службового розслідування, 09.12.2022 дисциплінарною комісією УСР у Вінницькій області розглянуто пояснення, яке надав ОСОБА_1 . За результатами розгляду комісія дійшла висновку, що на поставлені основні питання ОСОБА_1 відповіді не надав. Запросивши ОСОБА_1 , дисциплінарною комісією було запропоновано надати доповнення до написаного пояснення по суті викладених фактів у рапорті заступника начальника управління ОСОБА_2 , а саме: щодо порушення ним службової дисципліни, відсутності поняття субординація, самовільного залишення наради, висловлювання ненормативною лексикою при спілкуванні з колегами та керівництвом відділу, проте останній відмовився надати будь-які доповнення і роз`яснення (копія пояснення ОСОБА_1 та рапортів дисциплінарної комісії додаються). Твердження ОСОБА_1 про те, що він під час наради не допускав порушень службової дисципліни, спростовуються поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

17. Таким чином, за результатами службового розслідування встановлено, що лейтенант поліції ОСОБА_1 допустив порушення вимог частини 1, пункту 11 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України та абзаців 1, 10 пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, що виразилось у недотриманні правил етичної поведінки.

18. Відповідно до висновку службового розслідування дисциплінарна комісія вважала би за порушення службової дисципліни застосувати до оперуповноваженого 1-го відділу (боротьби з організованими злочинними групами та злочинними організаціями) УСР у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді догани.

19. Наказом УСР у Вінницькій області від 14.12.2022 № 285 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог частини першої, пункту 11 частини третьої статті 1 Статуту, абзаців 1, 10 пункту 1 та пункту 3 розділу II Правил етичної поведінки, лейтенанту поліції ОСОБА_1 , оперуповноваженому 1-го відділу (боротьби з організованими злочинними групами та злочинними організаціями) УСР у Вінницькій області, оголошено догану.

20. З указаним наказом ОСОБА_1 ознайомлений 16.12.2022, що підтверджується його підписом на цьому наказі.

21. Вважаючи вказаний наказ протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом. ІІІ. ДОВОДИ СТОРІН

22. Правова позиція апелянта викладена в пунктах 3-7 цієї постанови.

23. Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу вказує, що що при призначенні службового розслідування, його проведенні та виданні наказу про притягнення осіб, винних у вчиненні дисциплінарних проступків, зокрема ОСОБА_1 , УСР у Вінницькій області було дотримано всі вимоги чинного законодавства, а отже немає підстав для його скасування. Зокрема, відповідач зазначає, що наказом УСР у Вінницькій області від 06.12.2022 № 270 "Про призначення та проведення службового розслідування" з метою повної та всебічної перевірки відомостей, викладених у рапорті заступника начальника управління - начальника 1-го відділу (боротьби з організованими злочинними групами та злочинними організаціями) УСР у Вінницькій області підполковника поліції ОСОБА_2 від 06.12.2022 до керівництва УСР у Вінницькій області щодо порушення оперуповноваженим 1-го відділу (боротьби з організованими злочинними групами та злочинними організаціями) УСР у Вінницькій області лейтенантом поліції ОСОБА_1 Правил етичної поведінки, призначено службове розслідування в складі дисциплінарної комісії. Посилаючись на підстави для призначення службового розслідування, зазначені в пункті 1 розділу II Порядку № 893, відповідач вказує, що видаючи наказ про призначення службового розслідування, УСР у Вінницькій області діяло на підставі, в межах повноважень та у встановлений законом спосіб.

24. Зазначає, що службове розслідування згідно з частиною третьої статті 26 розділу V Статуту завершено протягом п`ятнадцяти календарних днів з дня його призначення начальником, його результати оформлені у висновку від 14.12.2022, затвердженому начальником УСР у Вінницькій області підполковником поліції ОСОБА_5 14.12.2022. За результатами проведеного службового розслідування, як зазначено у відзиві, прийнято рішення, зокрема, за порушення службової дисципліни, вимог частини першої, пункту 11 частини третьої статті 1 Статуту та абзаців 1, 10 пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки, застосувати до оперуповноваженого 1-го відділу (боротьби з організованими злочинними групами та злочинними організаціями) УСР у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0151596) дисциплінарне стягнення у виді догани.

25. Враховуючи викладене наказом УСР у Вінницькій області від 14.12.2022 № 285 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності", зокрема за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог частини першої, пункту 11 частини третьої статті 1 Статуту, абзаців 1, 10 пункту 1 та пункту 3 розділу II Правил етичної поведінки, лейтенанту поліції ОСОБА_1 (0151596), оперуповноваженому 1-го відділу (боротьби з організованими злочинними групами та злочинними організаціями) УСР у Вінницькій області, оголошено догану, з яким позивач був ознайомлений 16.12.2022 в присутності дисциплінарної комісії. ІV. ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

26. Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

27. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України регулюються Законом України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII (далі - Закон №580).

28. Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

29. Згідно частини 1 статті 19 Закону №580 у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

30. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (ч.2 ст.19 Закону №580).

31. Поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється, у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України. (п.6 ч.1 ст. 77 Закону №580 )

32. Згідно з частиною 1 статті 1 Закону України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" від 15.03.2018р. №2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут) службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

33. За порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом (ч.1 ст.11 Дисциплінарного статуту).

34. У відповідності до частини 1 статті 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

35. Частиною 1 статті 13 Дисциплінарного статуту встановлено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

36. Отже, за порушення службової дисципліни та вчинення дисциплінарного проступку поліцейський несе дисциплінарну відповідальність у вигляді дисциплінарного стягнення.

37. Разом з тим, відповідно до частини 2 статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

38. Відтак, відповідно до частини 2 статті 14 Дисциплінарного статуту з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування.

39. Так, службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення (ч.3 ст.14 Дисциплінарного статуту).

40. Згідно з частиною 4 статті 14 Дисциплінарного статуту підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

41. Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України (ч. 10 ст. 14 Дисциплінарного статуту).

42. Відповідно до статті 18 Дисциплінарного статуту під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.

43. Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: - надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; - подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи; - ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України "Про захист персональних даних", "Про державну таємницю" та іншими законами; - подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; - користуватися правничою допомогою.

44. Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень. Факт такої відмови фіксується шляхом складення акта, що підписується членом дисциплінарної комісії, присутнім під час відмови, та іншими особами, присутніми під час відмови.

45. Так, на виконання вимог Дисциплінарного статуту наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 року №893, затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (Порядок №893), зареєстрований у Міністерстві юстиції України 28.11.2018 року за №1355/32807.

46. Згідно пункту 1 розділу ІІ Порядку службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

47. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

48. У наказі про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії визначаються голова та члени дисциплінарної комісії, зазначається підстава проведення службового розслідування, а також прізвище, ім`я, по батькові, посада поліцейського, стосовно якого воно проводитиметься (у разі якщо на час призначення службового розслідування це відомо) (п. 4 розділу ІІ Порядку).

49. Пунктом 1 розділу V Порядку визначено, що проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

50. Згідно з частиною 3 статті 19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

51. Отже, дисциплінарна відповідальність поліцейського виникає у разі вчинення саме ним дисциплінарного проступку, який доведений матеріалами службового розслідування. У свою чергу, висновок за результатами службового розслідування повинен містити повне та об`єктивне дослідження обставин скоєння дисциплінарного проступку та встановлення наявності (або відсутності) вини порушника. V. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

52. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що вина позивача у порушенні службової дисципліни доведена належними та допустимими доказами, накладене дисциплінарне стягнення є співмірним із виявленим проступком позивача, та є необхідним засобом підтримання службової дисципліни, а тому відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу УСР у Вінницькій області "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника УСР у Вінницькій області" від 14.12.2022 №285.

53. Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

54. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

55. Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.

56. Згідно з положеннями статті 15 Дисциплінарного статуту проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії.

57. Дисциплінарні комісії формуються з поліцейських та працівників поліції, які мають відповідні знання та досвід, необхідні для ефективного проведення службового розслідування.

58. Кожна посадова особа поліції відповідно до своїх повноважень зобов`язана сприяти проведенню службового розслідування.

59. Уповноважений член дисциплінарної комісії, що проводить службове розслідування, має право: 1) одержувати пояснення щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб; 2) одержувати в органах, закладах, установах поліції та їхніх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідні документи або їх копії та долучати до матеріалів справи; 3) отримувати консультації спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.

60. За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку.

61. Службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником. У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів (частина перша та друга статті 16 Дисциплінарного статуту).

62. На підставі ч.ч. 1, 2, 3, 7, 8, 9, 10 статті 18 Дисциплінарного статуту під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.

63. Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень. Факт такої відмови фіксується шляхом складення акта, що підписується членом дисциплінарної комісії, присутнім під час відмови, та іншими особами, присутніми під час відмови.

64. Виклик про надання пояснень надсилається з таким розрахунком, щоб поліцейський, який викликається, мав не менше двох діб для прибуття на засідання дисциплінарної комісії.

65. Фактом, що підтверджує отримання або неотримання поліцейським виклику про надання пояснень, є отримання органом, що проводить службове розслідування, поштового повідомлення про вручення або про відмову від отримання такого виклику чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення.

66. Поліцейський, який з поважних причин не може прибути для надання пояснень, зобов`язаний не менше ніж за добу до визначеного часу повідомити про це дисциплінарну комісію з наданням підтвердних документів.

67. Якщо поліцейський, викликаний для надання пояснень у визначеному цією статтею порядку, не з`явився та не повідомив про причини свого неприбуття, він вважається таким, що відмовився від надання пояснень.

68. Порядок застосування дисциплінарних стягнень визначено статтею 19 Дисциплінарного статуту.

69. Так, у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.

70. Висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку.

71. Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

72. Обставинами, що пом`якшують відповідальність поліцейського, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка; 3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород; 4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.

73. Для цілей застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення можуть враховуватися й інші, не зазначені у частині четвертій цієї статті, обставини, що пом`якшують відповідальність поліцейського.

74. Обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є: 1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння; 2) вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення; 3) вчинення дисциплінарного проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого поліцейського, службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення стосовно нього; 4) настання тяжких наслідків, у тому числі збитків, завданих вчиненням дисциплінарного проступку; 5) вчинення дисциплінарного проступку на ґрунті ідеологічної, релігійної, расової, етнічної, гендерної чи іншої нетерпимості.

75. У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

76. Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

77. За кожен дисциплінарний проступок не може застосовуватися більше одного дисциплінарного стягнення. Якщо поліцейський вчинив кілька дисциплінарних проступків, стягнення застосовується за сукупністю вчинених дисциплінарних проступків та враховується під час визначення виду дисциплінарного стягнення.

78. У разі вчинення дисциплінарного проступку кількома поліцейськими дисциплінарне стягнення застосовується до кожного окремо.

79. У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського, який має дисциплінарне стягнення і вчинив дисциплінарний проступок, дисциплінарне стягнення, що застосовується, повинно бути суворішим, ніж попереднє.

80. У разі повторного вчинення поліцейським незначного проступку з урахуванням його сумлінного ставлення до виконання обов`язків за посадою або нетривалого перебування на посаді (до трьох місяців) керівник може обмежитися раніше застосованим до такого поліцейського дисциплінарним стягненням.

81. Згідно зі статтею 22 Дисциплінарного статуту дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу.

82. Дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади та звільнення із служби в поліції, застосовані до поліцейського, який перебуває у відпустці чи на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності), виконуються (реалізуються) після його прибуття до місця проходження служби.

83. За відсутності на службі без поважних причин поліцейського, до якого застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади чи звільнення із служби в поліції, таке дисциплінарне стягнення виконується, а витяги з наказів про застосування та виконання дисциплінарного стягнення надсилаються рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі. У такому разі днем ознайомлення поліцейського із зазначеними наказами є дата, зазначена в поштовому повідомленні про вручення їх поліцейському, до якого застосовано дисциплінарне стягнення, або повнолітньому члену сім`ї такого поліцейського.

83. У разі якщо поліцейський, до якого застосовано дисциплінарне стягнення, відмовляється від отримання витягів з наказів про застосування та виконання дисциплінарного стягнення, днем отримання витягів з наказів є день проставлення в поштовому повідомленні відмітки про відмову в їх отриманні чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення.

84. Вказані положення Дисциплінарного статуту Національної поліції України кореспондуються із приписами наказу МВС України "Про реалізацію окремих положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України" від 07.11.2018 № 893, зареєстрованого Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за № 1355/32807.

85. Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що підставою для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні службової дисципліни та означає недотримання Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів, інших нормативно-правових актів та Присяги.

86. Отже, підставою для накладення дисциплінарного стягнення є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку, зокрема протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.

87. Обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.

88. З матеріалів справи встановлено, що до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у виді догани за порушення службової дисципліни, що виразилося у порушенні вимог частини першої, пункту 11 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, абзаців 1, 10 пункту 1 та пункту 3 розділу II Правил етичної поведінки.

89. Разом з тим, за змістом частини 3 статті 13 Дисциплінарного статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

90. Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 року №2102-IX, в Україні введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

91. Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України №2119-IX від 15.03.2022, з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року продовжений строк дії воєнного стану в Україні строком на 30 діб.

92. Указом Президента України від 18.04.2022 №259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України №2212-IX від 21.04.2022, з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року продовжений строк дії воєнного стану в Україні строком на 30 діб.

93. Указом Президента України від 17.05.2022 №757/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України №2738-IX від 16.11.2022, з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року продовжений строк дії воєнного стану в Україні строком на 90 діб, який продовжений

94. Тобто, оскаржуваний наказ був прийнятий під час дії на всій території України воєнного стану.

95. Положеннями статті 29 Дисциплінарного статуту Національної поліції України встановлено особливості застосування дисциплінарних стягнень у період дії воєнного стану, зокрема, відповідно до частини другої зазначеної статті Статуту дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.

96. За змістом ухвали Верховного Суду від 17.04.2023 у справі № 560/8721/22 вид дисциплінарного стягнення, обраний з порушенням послідовності встановленої у статті 29 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, є незаконним, непропорційним та необґрунтованим.

97. Отже, у період дії воєнного стану підлягає застосуванню стаття 29 Дисциплінарного статуту Національної поліції України у частині другій якої імперативно визначено чіткий порядок застосування дисциплінарні стягнення, а саме в порядку зростання від менш суворого до більш суворого.

98. Встановлено, що під час проведення службового розслідування та прийняття наказу від 14.12.2022 №285 ОСОБА_1 не мав діючих дисциплінарних стягнень.

99. Тому, відповідно до ст.29 Дисциплінарного статуту Національної поліції України за умови доведеності вчинення апелянтом дисциплінарного проступку, незалежно від характеру такого проступку, до позивача могло б бути застосоване дисциплінарне стягнення у виді зауваження.

100. Колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що накладене дисциплінарне стягнення є неспівмірним із виявленим проступком позивача, а тому наявні правові підстави для задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу УСР у Вінницькій області "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника УСР у Вінницькій області" від 14.12.2022 №285. VІ. ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ.

101. Згідно зі ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

102. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

103. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

104. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

105. Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

106. Згідно ч. 2 ст. 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

107. Суд повинен перевірити, чи було втручання виправданим та необхідним у демократичному суспільстві, та, зокрема, чи було воно пропорційним, і чи були причини, надані національними органами влади на його виправдання, важливими та достатніми. Таким чином, важливим є визначити, чи належним чином національні органи влади використали свою свободу повноважень, звинувативши заявника у наклепі чи зловживанні посадовим становищем. Рішення у справі Ляшко проти України (Lyashko v. Ukraine) від 10 серпня 2006 р., Заява № 21040/02, п.47.

108. Суд відзначає, що одним із складників справедливого судового розгляду в розумінні п. 1 статті 6 є право на змагальне провадження; кожна сторона, в принципі, має отримати нагоду не лише бути поінформованою про будь-які докази, які потрібні для того, щоб виграти справу, але також має знати про всі докази чи подання, які представлені або зроблені в цілях впливу на думку суду, і коментувати їх (див., mutatis mutandis, рішення у справах Лобо Мачадо проти Португалії (Lobo Machado v. Portugal) і Фермьойлєн проти Бєльгії (Vermeulen v. Belgium) від 20 лютого 1996 р., Reports of Judgments and Decisions 1996-I, сс. 206-07, п. 31 і п. 23, п. 33, відповідно, та рішення у справі Нідерост-Губер проти Швейцарії (Nidero?stHuber v. Switzerland) від 18 лютого 1997 р., Reports 1997-I, с. 108, п. 24).

109. У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

110. Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

111. З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог. VII. СУДОВІ ВИТРАТИ

112. Відповідно до частини 1 статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

113. Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

114. Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

115. Судом встановлено, що в підтвердження понесення витрат по сплаті судового збору апелянтом надано копію платіжного доручення №4909-0877-2713-8487 від 27.12.2022 року на суму 992 грн. 40 коп. та копію платіжного доручення №32528798800007070657 від 09.06.2023 року на суму 1488 грн. 60 коп., а всього на суму 2481 грн., які підлягають стягненню на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити повністю. Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16 травня 2023 року скасувати. Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити. Визнати протиправним та скасувати наказ УСР у Вінницькій області "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника УСР у Вінницькій області" від 14.12.2022 № 285, яким оперуповноваженому 1-го відділу (боротьби з організованими злочинними групами та злочинними організаціями) УСР у Вінницькій області ОСОБА_1 оголошено догану. Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2481 (дві тисячі вісімдесят одна) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Мацький Є.М. Судді Сушко О.О. Залімський І. Г.