LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Третій апеляційний адміністративний суд160/18849/22

від 13.07.2023НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції задовольнити частково. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 січня 2023 року у справі № 160/18849/22 змінити, виклавши абзац третій резолютив…

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 13 липня 2023 року м. Дніпросправа № 160/18849/22 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач), суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 січня 2023 року (головуючий суддя Захарчук-Борисенко Н.В.) у справі № 160/18849/22 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції, в якому просив: - визнати протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції щодо ненарахування та невиплати на користь ОСОБА_1 грошового забезпечення у вигляді доплати за службу в нічний час за період з 07.11.2015 по 31.12.2017 (включно) та індексації грошового забезпечення за період з 16.01.2016 по 31.10.2017 (включно); - зобов`язати Департамент патрульної поліції нарахувати та сплатити на користь ОСОБА_1 невиплачене грошове забезпечення у вигляді доплати за службу в нічний час за період з 07.11.2015 по 31.12.2017 (включно); - зобов`язати Департамент патрульної поліції нарахувати та сплатити на користь ОСОБА_1 заборгованість з індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 31.10.2017 (включно). Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач з 07.11.2015 працює на посаді поліцейського взводу № 2 роти № 2 батальйону № 4 управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції. Упродовж періоду з 07.11.2015 по 31.12.2017 включно позивачем відпрацьовано нічні зміни, однак доплата за службу у нічний час відповідачем не нарахована та не сплачена, що на думку позивача, є порушенням його прав. Окрім того, позивач вважає, що всупереч положенням ч. 2 ст. 8 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» йому не виплачена індексація грошового забезпечення за період з 16.01.2016 по 31.10.2017 включно. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.01.2023 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції щодо ненарахування та невиплати на користь ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 16.01.2016 по 31.10.2017 (включно). Зобов`язано Департамент патрульної поліції нарахувати та сплатити на користь ОСОБА_1 заборгованість з індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 31.10.2017 (включно). В іншій частині позовних вимог відмовлено. Суд виходив з відсутності доказів, які підтверджують, що позивач залучався до чергувань у нічні зміни в період з 07.11.2015 по 31.12.2017. Щодо позовних вимог про стягнення індексації грошового забезпечення за період з 16.01.2016 по 31.10.2017 суд зазначив, що виплата індексації прямо передбачена положеннями Закону України «Про Національну поліцію» та Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», тому дійшов висновку про помилковість посилання відповідача, що індексація грошового забезпечення поліцейським проводиться з листопада 2017 року, після набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України № 782 від 18.10.2017. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити. Скаржник зазначає, що до суду першої інстанції надавалась довідка, що позивач з 16.01.2016 наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 21.01.2016 № 9о/с переведений до Департаменту патрульної поліції та призначений на посаду поліцейського роти №5 батальйону №4 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, тобто позивач проходив службу в Управлінні патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції лише з 16.01.2016. Щодо виплати індексації відповідач зазначає, що до часу прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 18.10.2017 № 782 Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, не передбачав індексації грошового забезпечення поліцейських, а тому бюджетні асигнування на ці виплати не надходили, а кошторис на сплату грошового забезпечення такі виплати не передбачав. Відповідач також, посилаючись на пункт 11 розділу І Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції № 260, вважає, що позивач має право вимагати здійснення виплати оскаржуваної доплати за період, що починається лише з 25.11.2019. Окрім того, відповідач вказує, що відповідно до ч.5 ст.122 КАС України передбачений місячний строк звернення до суду з таким позовом. Посилаючись на певну судову практику та редакцію ст.233 КЗпП України з 19.07.2022, відповідач наполягає на порушенні позивачем строку звернення до суду. Дана адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження. Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Визначаючи межі апеляційного перегляду справи, суд апеляційної інстанції виходить з того, що рішення суду першої інстанції оскаржено відповідачем в частині задоволених позовних вимог, у зв`язку з чим судом апеляційної інстанції надається оцінка рішенню суду на предмет його законності та обґрунтованості в цій частині. Рішення суду в частині незадоволених позовних вимог не оскаржується, тому судом апеляційної інстанції в цій частині рішення суду першої інстанції не перевіряється. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, рішення суду першої інстанції підлягає зміні. Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, позивач - ОСОБА_1 наказом Головного управління Національної поліції України в Дніпропетровській області від 07.11.2015 № 1о/с призначений на посаду поліцейського батальйону патрульної поліції ГУНП в Дніпропетровській області з 07.11.2015. 16.01.2016 наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 21.01.2016 № 9 о/с переведений до Департаменту патрульної поліції, призначений на посаду поліцейського роти № 5 батальйону № 4 Управління патрульної поліції у місті Дніпропетровську Департаменту патрульної поліції. 21.10.2016 призначений на посаду поліцейського роти № 5 батальйону № 4 Управління патрульної поліції у місті Дніпрі Департаменту патрульної поліції. 08.12.2017 призначений на посаду поліцейського роти № 5 батальйону № 4 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції. З червня 2018 року призначений на посаді поліцейського взводу № 2 роти № 2 батальйону № 4 управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції На адвокатські запити представника позивача від 07.12.2021 щодо здійснення доплати позивачу за службу у нічний час та індексації грошового забезпечення відповідачем надана відповідь листом від 10.12.2021, що ОСОБА_1 у період з 16.01.2016 по 31.12.2017 до служби у нічний час не залучався; також відсутні підстави для виплати грошового забезпечення за період з 16.01.2016 по 31.12.2017. З огляду на фактичні обстави справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції зазначає таке. Спірним у цій справі є питання нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 16.01.2016 по 31.12.2017. Відповідач, не заперечуючи право поліцейського на індексацію грошового забезпечення, вважає, що таке право виникло лише з листопада 2017 року у зв`язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови від 18 жовтня 2017 року №782. Суд апеляційної інстанції вважає такий висновок відповідача помилковим. Стосовно строку звернення до суду з цим позовом суд апеляційної інстанції зазначає таке. Відповідно до ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами (ч.1). Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.2). Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.3). Отже, шестимісячний строк звернення до суду в адміністративному судочинстві є загальним і застосовується, якщо інше не встановлено цим Кодексом або іншими законами. Разом з тим Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу. Спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п`ятою статті 122 КАС України. Водночас, у зазначених положеннях КАС України відсутні норми, що регулювали б порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці. Умови проходження служби в поліції регулюються як спеціальним законодавством, так і загальними нормами трудового законодавства. Відповідно до ч.1, 2 ст.233 КЗпП України в редакції, що діє з 19.07.2022, працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116). Втім, відповідно до ч.2 ст.233 КЗпП України в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. Отже, за правового регулювання спірних правовідносин на час їх виникнення відповідно до ч. 2 ст. 233 КЗпП працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати як складової належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем. Це право працівника відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим конституційного принципу верховенства права та не порушує балансу прав і законних інтересів працівників і роботодавців. Стосовно доводів відповідача, що відповідно до п.11 розділу І Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 №260, грошове забезпечення, виплачене поліцейському несвоєчасно або в меншому розмірі, ніж належало, виплачується за весь період, протягом якого поліцейський мав на нього право, але не більше ніж за три роки, що передували зверненню за одержанням грошового забезпечення, суд апеляційної інстанції вважає, що приписи наведеного нормативного акту не змінюють та не обмежують право особи на звернення до суду за захистом порушеного права. По суті прийнятого судом першої інстанції суд апеляційної інстанції зазначає таке. Частиною 5 статті 94 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону. За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03 липня 1991 року №1282-ХІІ, індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг; індекс споживчих цін - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання; поріг індексації - величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення. Статтею 2 Закону №1282-ХІІ передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Відповідно до статті 4 Закону №1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка (з 01 січня 2016 року - 103 відсотка згідно змін, внесених Законом України від 24 грудня 2015 року №911-VIII). Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України. Так, правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078. Згідно з пунктом 1-1 Порядку №1078 в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (з 01 січня 2016 року). Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту. Відповідно до пункту 2 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці найманих працівників підприємств, установ, організацій у грошовому виразі, яка включає оплату праці за виконану роботу згідно з тарифними ставками (окладами) і відрядними розцінками, доплати, надбавки, премії, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством, а також інші компенсаційні виплати, що мають постійний характер; грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби. За правилами пункту 4 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії. Частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків. У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства. Пунктом 5 Порядку №1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Пунктом 6 Порядку №1078 встановлено, що виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету. У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговість його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході. При цьому статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05 жовтня 2000 року №2017-ІІІ визначено, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін. Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці та є обов`язковою для всіх юридичних осіб - роботодавців незалежно від форми власності та виду юридичної особи. При цьому, обмежене фінансування державного органу чи установи, де особа проходила службу, жодним чином не впливає на право особи отримати індексацію грошового забезпечення. Наявними в матеріалах справи доказами підтверджено, відповідачем не спростовано, що індексація грошового забезпечення у період з 16.01.2016 по 31.10.2017 позивачу не нараховувалась та, відповідно, не виплачувалась. Як зазначено вище, позиція відповідача в даному випадку полягає в тому, що індексація грошового забезпечення поліцейським проводиться з листопада 2017 року після набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України № 782 від 18.10.2017, якою до Порядку №1078 внесені зміни та включено поліцейських до переліку категорій осіб, яким здійснюється індексація грошового забезпечення. Доводи відповідача, що індексація грошового забезпечення поліцейських повинна здійснюватися лише з листопада 2017 року, тобто після набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України №782, суд першої інстанції правильно визнав безпідставними, оскільки така індексація прямо передбачена положеннями Закону України «Про Національну поліцію» та Закону України «Про індексацію грошових доходів населення». Окрім того, в силу положень частини другої статті 8 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» за наявності підстав, визначених цим Законом, право населення на реалізацію зазначених гарантій не залежить від прийняття рішень відповідними органами. Отже, позивач має право на індексацію грошового забезпечення за період з 16.01.2016 по 31.10.2017 відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078. Такі висновки відповідають висновкам Верховного Суду щодо застосування норм права, наведеним, зокрема, у постанові від 16 липня 2020 року у справі №2140/1763/18. Наведе вище свідчить про допущену відповідачем протиправну бездіяльність щодо не нарахування та не виплати позивачу індексації грошового забезпечення за спірний період з 16.01.2016 по 31.10.2017 (включно), тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення, втім суд неправильно визначив період такого нарахування та виплати з 07.11.2015 по 31.10.2017, що не відповідає визначеному позивачем предмету спору та фактичним обставинам, і відповідно до ст.317 КАС України є підставою для зміни рішення суду першої інстанції, внаслідок суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню частково. Керуючись ст.ст. 311, 315, 317, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції задовольнити частково. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 січня 2023 року у справі № 160/18849/22 змінити, виклавши абзац третій резолютивної частини рішення в редакції: «Зобов`язати Департамент патрульної поліції нарахувати та сплатити на користь ОСОБА_1 заборгованість з індексації грошового забезпечення за період з 16.01.2016 по 31.10.2017 року (включно)». Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду у випадках та строки, встановлені ст.ст.328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк суддя Н.А. Бишевська суддя Я.В. Семененко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»