Постанова 4854 № 420/15940/22

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 17 травня 2023 р.м.ОдесаСправа № 420/15940/22 Головуючий в 1 інстанції: Бойко О.Я. Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: Головуючого: Градовського Ю.М. суддів: Бітова А.І., Танасогло Т.М.. розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2023р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И Л А: У листопаді 2022р. ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ДПП, в якому просив: - визнати протиправною бездіяльність ДПП щодо ненарахування на невиплати на користь ОСОБА_1 грошового забезпечення у вигляді доплати за службу в нічний час за період з 7.11.2015р. по 31.03.2018р. (включно) та індексації грошового забезпечення за період з 7.11.2015р. по 31.10.2017р. (включно); - зобов`язати ДПП нарахувати та сплатити на користь ОСОБА_1 невиплачене грошове забезпечення у вигляді доплати за службу в нічний час за період з 7.11.2015р. по 31.03.2018р. (включно); - зобов`язати ДПП нарахувати та сплатити на користь ОСОБА_1 заборгованість з індексації грошового забезпечення за період з 7.11.2015р. по 31.10.2017р. (включно). В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у період з 7.11.2015р. по 16.03.2021р. він проходив службу в поліції на посаді інспектора взводу №1 роти №6 батальйону №2 УПП в Одеській області ДПП. Позивач вважає, що у період з 7.11.2015р. по 31.03.2018р. відповідач протиправно не виплачував доплату за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину такої служби в нічний час. Крім того, у період з 7.11.2015р по 31.10.2017р. ОСОБА_1 грошове забезпечення виплачувалось не в повному обсязі, а саме не виплачувалась індексації грошового забезпечення. Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду із відповідним позовом. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2023р. адміністративний позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність ДПП щодо ненарахування на невиплати на користь ОСОБА_1 грошового забезпечення у вигляді доплати за службу в нічний час за період з 7.11.2015р. по 31.03.2018р. (включно) та індексації грошового забезпечення за період з 7.11.2015р. по 31.10.2017р. (включно). Зобов`язано ДПП нарахувати та сплатити на користь ОСОБА_1 невиплачене грошове забезпечення у вигляді доплати за службу в нічний час за період з 7.11.2015р. по 31.03.2018р. (включно). Зобов`язано ДПП нарахувати та сплатити на користь ОСОБА_1 заборгованість з індексації грошового забезпечення за період з 7.11.2015р. по 31.10.2017р. (включно). В апеляційній скарзі ДПП, посилаючись на порушення норм права, просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог. Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, а рішення суду без змін, з наступних підстав. Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що у період з 7.11.2015р. по 31.03.2018р. ОСОБА_1 відпрацьовано 1392 години у нічний час, а тому він має право на отримання доплати за вказану службу у нічний час. При цьому невиконання відповідачем обов`язку щодо належного оформлення документації з обліку несення служби поліцейськими у нічний час для виплати доплати за службу в нічний час не може бути визнано належною підставою для позбавлення позивача права на отримання частини грошового забезпечення поліцейського. Що стосується нарахування та виплати індексації грошового забезпечення, то суд першої інстанції виходив з того, що індексація грошового забезпечення прямо передбачена положеннями ЗУ «Про Національну поліцію» та ЗУ «Про індексацію грошових доходів населення», а тому у позивача наявне право на її отримання. Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об`єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює. Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що у період з 7.11.2015р. по 16.03.2021р. ОСОБА_1 проходив службу в поліції на посаді інспектора взводу №1 роти №6 батальйону №2 УПП в Одеській області ДПП. 25.11.2021р. представником позивача направлено адвокатський запит №25/11/2021/348 до ДПП щодо надання інформації про здійснення доплати за службу в нічний час та індексації грошового забезпечення. Листом за №1442аз/41/5/05-2021 від 3.12.2021р. ДПП повідомив, що відповідно до пункту 11 розділу II Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого наказом МВС України від 6.04.2016р. №260 (далі - Порядок), підставами для виконання службових обов`язків у нічний час є графіки нарядів та чергувань, затверджені наказами керівників підрозділів органів поліції. Облік фактичного часу служби в нічний час для нарахування доплати здійснюється шляхом оформлення довідки обліку несення поліцейськими служби в нічний час за формою, визначеною у додатку 1 до цих Порядку та умов. Відповідно до наказів ДПП позивач у період з 7.11.2015р. по 31.03.2018р. до служби в нічний час не залучався, в зв`язку з чим підстави для нарахування та виплати вищезазначеної доплати відсутні. Поліцейському нараховано та виплачено доплату за службу в нічний час на загальну суму 7 780,88грн. Щодо виплати індексації грошового забезпечення повідомлено, що згідно з ч.5 ст.94 ЗУ «Про Національну поліцію» грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону. Частиною першою ст.2 ЗУ «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон) до об`єктів індексації грошових доходів населення віднесено оплату праці (грошове забезпечення). У ст.6 Закону зазначено, що порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України, у зв`язку з чим Постановою від 17.07.2003р. №1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення. Постановою КМУ від 18.10.2017р. №782 внесено зміни до п.2 вказаного Порядку та доповнено абзац 5 після слова «військовослужбовців» словом «поліцейських». Індексація грошового забезпечення поліцейських проводиться після набрання чинності вказаної постанови, тобто з листопада 2017 року. Підстави для виплати індексації за період з 7.11.2015р. по 31.10.2017р. відсутні. Не погоджуючись із такими діями ДПП, позивач звернувся до суду із даним позовом. Перевіряючи правомірність та законність дій ДПП у спірних правовідносинах, з урахуванням підстав, за якими позивачка пов`язує їх незаконність та протиправність в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія виходить з наступного. Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи лише на підставі закону в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. За правилами ч.ч.1, 2 ст.94 ЗУ «Про Національну поліцію» від 2.07.2015р. №580-VIII (надалі - Закон №580-VIII), поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України. Відповідно до п.1, пп.3 п.5 Постанови КМУ «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» від 11.11.2015р. №988 (надалі - Постанова №988), грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Поліцейським виплачується доплата за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час. З метою впорядкування структури та умов грошового забезпечення поліцейських та курсантів вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 6.04.2016р. затверджений Порядок №260 (надалі - Порядок №260). Згідно з п.3 Розділу І Порядку №260, грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення. Приписами пункту 11 Розділу ІІ Порядку №260 передбачено, що поліцейським, які виконують службові обов`язки в нічний час, виплачується доплата за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час. Годинна ставка обчислюється шляхом ділення місячного посадового окладу на кількість годин фактичного часу служби з урахуванням норми тривалості службового часу за відповідний місяць при 40-годинному робочому тижні. Підставами для виконання службових обов`язків у нічний час є графіки нарядів та чергувань, затверджені наказами керівників підрозділів органів поліції. Облік фактичного часу служби в нічний час для нарахування доплати здійснюється шляхом оформлення довідки обліку несення поліцейськими служби в нічний час за формою, визначеною у додатку 1 до цих Порядку та умов. Поліцейським, що залучалися до служби в нічний час, виплата доплати за службу в нічний час за минулий місяць здійснюється одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць. Як вбачається із матеріалів справи, що згідно довідки обліку несення служби в нічний час ОСОБА_1 за №ВН16558/41/13/19/22 від 2.12.2022р. за період з 7.11.2015р. по 31.03.2018р. було відпрацьовано 1392 годин у нічний час: за 2015 рік: листопад - 32 години, грудень - 64 годин; за 2016 рік: січень - 24 годин, лютий - 64 години, березень - 56 годин, квітень - 56 годин, травень - 32 години, червень - 48 годин, липень - 64 години; вересень - 64 години, жовтень - 48 годин, листопад - 16 годин, грудень - 64 години; за 2017 рік: січень - 64 години, лютий - 48 годин, березень - 8 годин, квітень - 64 години, травень - 56 годин, червень - 64 години, серпень - 48 годин, вересень - 48 годин, жовтень - 64 години, листопад - 64 години, грудень - 64 години; за 2018 рік: січень - 56 годин, лютий - 48 годин; березень - 64 години (а.с.68-70). При цьому, доказів (Відомість про грошове забезпечення тощо) нарахування та виплати позивачу доплати за службу в нічний час за період з листопада 2015р. по березень 2018р. (включно) матеріали справи не містять. З огляду на викладене та враховуючи, що ДПП не було надано до матеріалів справи затверджених наказами керівників підрозділів органів поліції графіків нарядів та чергувань, довідки обліку несення поліцейськими служби в нічний час за формою, визначеною в додатку 1 до Порядку №260, що в свою чергу унеможливлює перевірити судом правомірність такої доплати та самостійно провести обрахунок і визначити належний розмір невиплаченої доплати за службу в нічний час за спірний період, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про протиправну бездіяльність відповідача в частині не нарахування та невиплати позивачу доплати за службу у нічний час за період з 7.11.2015р по 31.03.2018р із зобов`язанням відповідача самостійно здійснити такий розрахунок та виплату за вказаний вище спірний період. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що доплата за службу в нічний час може бути виплачена не більше ніж за три роки, що передували зверненню за одержанням грошового забезпечення. Однак колегія суддів такі посилання вважає необґрунтованими, оскільки виходячи з приписів Постанови №988, доплата за службу в нічний час є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення поліцейського, що входить до складу грошового забезпечення поліцейського, а обов`язок виплачувати доплату за службу в нічний час встановлений пп.3 п.5 вищевказаної постанови КМУ №988. А тому, з огляду на вимоги ч.2 ст.233 КЗпП України у сукупності з правовими висновками Конституційного Суду України наведеними у рішенні від 15.10.2013 №8-рп/2013, вимоги про нарахування та виплату доплати за службу в нічний час, яка не була своєчасно нарахована та виплачена відповідачем, не обмежуються будь-яким строком, на що вірно звернув увагу суд першої інстанції у своєму рішенні. Що стосується позовних вимог щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення, то судова колегія виходить з наступного. Частинами 1,2,5 ст.94 Закону №580-VІII визначено, що поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України. Грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону. Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 3 липня 1991 року № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон №1282-ХІІ). Згідно зі ст.1 Закону №1282-ХІІ індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Частинами 1,5 ст.2 Закону №1282-ХІІ визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Статтею 4 Закону №1282-ХІІ передбачено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Статтею 18 ЗУ «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 5.10.2000р. №2017-111 (далі - Закон №2017-111) визначено, що індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно зі статтею 19 цього Закону, є обов`язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності. Критерії виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції визначає Порядок виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 6.04.2016р. №260 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 квітня 2016 року за N 669/28799; далі - Порядок №260). Відповідно до п.3 Порядку №260 до складу грошового забезпечення поліцейського входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення. Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений Постановою КМУ від 17.07.2003р. №1078 (далі - Порядок №1078, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Згідно із п.2 Порядку №1078 (у редакції до 24.10.2017р.) індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру: - пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат, установлених законодавством), крім тих, які зазначені у пункті 3 цього Порядку; - стипендії; - оплата праці найманих працівників підприємств, установ, організацій у грошовому виразі, яка включає оплату праці за виконану роботу згідно з тарифними ставками (окладами) і відрядними розцінками, доплати, надбавки, премії, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством, а також інші компенсаційні виплати, що мають постійний характер; - грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби; - розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі; - суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування (допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, щомісячна грошова сума, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим), щомісячна страхова виплата особам, які перебували на утриманні потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, страхова виплата дитині, яка народилась інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності); - суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника. Постановою КМУ від 18.10.2017р. №782, яка набрала чинності 24.10.2017р., внесено зміну до п.2 Порядку №1078, доповнивши абзац п`ятий після слова «військовослужбовців» словом «поліцейських». Згідно із п.6 Порядку №1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню: 1) підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів; 2) підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету; 3) об`єднання громадян підвищують розміри оплати праці за рахунок власних коштів; 4) індексація пенсій, страхових виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, щомісячного довічного грошового утримання, що виплачується замість пенсії, інших видів соціальної допомоги провадиться відповідно за рахунок Пенсійного фонду, фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування та коштів державного бюджету; 6) індексація стипендій особам, які навчаються, провадиться за рахунок джерел, з яких вони сплачуються; 7) індексація розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, проводиться за рахунок коштів платника аліментів. Аналізуючи правові норми Закону №2017-ІІІ та Закону №1282-ХІІ, судова колегія вважає, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. При цьому відповідно до вимог чинного законодавства України, проведення індексації, у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією), є обов`язком для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. Конституційний Суд України у рішенні від 15.10.2013р. №9-рп/2013 вказав, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги. Судова колегія звертає увагу, що згідно зі ст.ст.18, 19 Закону №2017-III, індексація є відповідною соціальною гарантією, оскільки це є виплата, що спрямована на забезпечення достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати. А тому, враховуючи, що ч.5 ст.94 Закону №580-VIII, на момент виникнення спірних правовідносин, було встановлено, що грошове забезпечення поліцейських підлягає індексації, є обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо наявності протиправної бездіяльності Департаменту щодо нездійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 7.11.2015р. по 31.10.2017р.. Доводи апелянта щодо відсутності правових підстав для нарахування спірної індексації до 24.10.2017р., тобто до внесення змін до Порядку №1078, є необґрунтованими, оскільки Закон №580-VIII має вищу юридичну силу ніж Порядок №1078. Враховуючи наведене, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для зобов`язання ДПП нарахувати та сплатити на користь позивача заборгованість з індексації грошового забезпечення за період з 7.11.2015р. по 31.10.2017р., оскільки індексація грошового забезпечення прямо передбачена положеннями ЗУ «Про Національну поліцію» та ЗУ «Про індексацію грошових доходів населення». Що стосується посилань апелянта на п.11 Розділу І Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затверджений Наказом МВС України №260 від 6.04.2016р. (далі - Порядок № 260), згідно якого грошове забезпечення, виплачене поліцейському несвоєчасно або в меншому розмірі, ніж належало, виплачується за весь період, протягом якого поліцейський мав на нього право, але не більше ніж за три роки, що передували зверненню за одержанням грошового забезпечення, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке. Статтею 43 Конституції України визначеноё що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом. Судова колегія звертає увагу, що Конституція України виключає можливість обмеження підзаконними нормативними актами права на своєчасне одержання винагороди за працю. Відтак, Конституцією України, Законом України «Про національну поліцію» та іншими Законами України не встановлено обмежень можливості отримання поліцейським грошового забезпечення, виплаченого поліцейському несвоєчасно або в меншому розмірі, ніж належало, зокрема, не більше ніж за три роки, що передували зверненню. Право на своєчасне одержання винагороди за працю, різновидом якої є грошове забезпечення поліцейських, гарантоване конституцією та захищається законом, а відтак не може звужуватися підзаконними нормативно-правовими актами, з огляду на що посилання апелянта на п.11 Розділу І Порядку №260 суперечить Конституції України та законами України та є протиправним, з урахуванням встановлення апеляційним судом наявності підстав для виплати позивачу доплати за службу в нічний час, порушує право позивача на своєчасне одержання винагороди за працю. Що стосується посилань апелянта на пропуск ОСОБА_1 строку звернення до суду із позовною заявою, то судова колегія виходить з наступного. За правилами ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Частиною 3 вказаної статті визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому, ст.233 КЗпП України встановлено строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів. Водночас, 19.07.2022р. набули чинності зміни до ст.233 КЗпП України, внесені Законом України від 1.07.2022р. №2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин». Так, ч.2 ст.233 КЗпП (у редакції, чинній з 19.07.2022р.) передбачено, що із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116). Отже, у зв`язку із прийняттям ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 1.07.2022р. №2352-IX, ст.233 КЗпП більше не містить положень про те, що «у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком». Вказані вище норми законодавства свідчать про те, що в даній категорії справ строк звернення до суду становить три місяці. Постановою КМУ від 11.03.2020р. №211 з 12.03.2020р. на всій території України запроваджено карантин. Тобто звільнення позивачки з роботи відбулося в період дії карантину. Законом України від 30.03.2020р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» КЗпП України доповнено главою XIX такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину». Отже, запровадження на території України карантину є безумовною підставою для продовження строків, визначених статтею 233 КЗпП України, на строк дії такого карантину. Заявляючи відповідне клопотання про поновлення встановленого законом строку, особа не повинна наводити конкретних причин пропуску такого строку, крім тих, що пов`язані з унесеними до КЗпП України змінами. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що строк, встановлений ст.233 КЗпП України, є спеціальною позовною давністю. Продовження такого строку унормовано п.1 глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України, а тому у даній справі, строк звернення до суду для вирішення трудового спору не пропущений, оскільки такий строк продовжується на строк дії карантину в силу закону. В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті. Отже, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалена з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для її скасування. На підставі викладеного, керуючись ст.ст.311,315,316,322,325 КАС України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції - залишити без задоволення. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2023р. - залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених п.2 ч.5 ст.328 КАС України. Головуючий: Ю.М. Градовський Судді: А.І. Бітов Т.М. Танасогло