Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 520/2230/23

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 липня 2023 р. Справа № 520/2230/23 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Чалого І.С., Суддів: Ральченка І.М. , Катунова В.В. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.04.2023, головуючий суддя І інстанції: Бадюков Ю.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 10.04.23 по справі № 520/2230/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Харківській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі по тексту позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області (далі по тексту відповідач, ГУНП в Харківській області, ГУНП), в якому просить суд: - визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 11 квітня 2022 року № 241 в частині накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції з посади інспектора сектору реагування патрульної поліції відділу поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ; - визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національно поліції в Харківській області від 13.04.2022 № 202 о/с «По особовому складу» в частині звільнення на підставі п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) з посади інспектора сектору реагування патрульної поліції відділу поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області. старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ; - поновити на службі в поліції інспектора сектору реагування патрульної поліції відділу поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області, старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 . - зобов`язати Головне управління Національної поліції в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 14 квітня 2022 року по день поновлення на посаді; - допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції відділу поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що є поліцейським, має звання старшого лейтенанта поліції та з 01.02.2021 до моменту звільнення, обіймав посаду інспектора сектору реагування патрульної поліції відділу поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області. З 16 по 26 лютого 2022 року позивач перебував у відпустці за 2021 рік та відпочивав у Республіці Шрі-Ланка. Після введення воєнного стану 24.02.2022 Позивач продовжував перебувати у щорічній основній відпустці за кордоном на острівній державі Шрі-Ланка, але через закриття повітряного сполучення та скасування авіарейсів до України, а також захворюванням на ковід-19 не зміг своєчасно повернутись до України. Вважає, що через такі форс-мажорні обставини, котрі не були враховані під час службового розслідування його не мала права звільняти зі служби через відсутність вини та наявність обставин, які пом`якшують відповідальність, котрі також не були враховані під час службового розслідування. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10.04.2023 було задоволено позов. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 11 квітня 2022 року № 241 «Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського ГУНП в Харківській області» про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції з посади інспектора сектору реагування патрульної поліції відділу поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 . Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національно поліції в Харківській області від 13.04.2022 № 202 о/с «По особовому складу» в частині звільнення на підставі п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) з посади інспектора сектору реагування патрульної поліції відділу поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області, старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , з 13.04.2022 р. Поновлено на службі в Національній поліції України інспектора сектору реагування патрульної поліції відділу поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області, старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) з 14.04.2022 р. Зобов`язано Головне управління Національної поліції в Харківській області (вул. Ярославська, буд. 1/29, м. Харків, 61052, код ЄДРПОУ 40108599) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 14 квітня 2022 року по 10.04.2023 р. Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) на посаді - допустити до негайного виконання. Відповідач, Головне управління Національної поліції України в Харківській області, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність, необґрунтованість рішення суду першої інстанції та порушення норм матеріального, процесуального права, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.04.2023 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач вказує, що у ході проведення службового розслідування обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 відповідно до частин 4, 6 ст. 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, не встановлені. За результатами службового розслідування встановлено, що інспектор сектору реагування патрульної поліції ВП № 3 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області старший лейтенант поліції ОСОБА_1 з 24.02.2022 по 10.04.2021 відсутній за місцем несення служби, що є порушенням службової дисципліни, а саме недотримання вимог пункту 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію України», в частині професійного виконання своїх службових обов`язків відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва, пункту 8 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України та наказу ГУНП в Харківській області від 15.08.2016 № 818, у частині дотримання правил внутрішнього розпорядку. Викладені доводи старшого лейтенанта поліції Любіча С.В., щодо неможливості прибуття в Україну, до моменту придбання останнім авіаквитка на 07.04.2022 сполученням Коломбо (Республіка Шрі-Ланка) - Мюнхен (Федеративна Республіка Німеччина) дисциплінарною комісією не вважаються як обставиною, котра би обґрунтовувала відсутність на службі ОСОБА_1 та вчинення усіх можливих дій для скорішого повернення до України до теперішнього часу. За проведеним службовим розслідуванням 11.04.2022 начальником ГУНП в Харківській області затверджений висновок, відповідно до якого за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в виразилося у порушені вимог частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію України», в частині професійного виконання своїх службових обов`язків відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва, пункту 8 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України та наказу ГУНП в Харківській області від 15.08 2016 № 818, у частині дотримання правил внутрішнього розпорядку до позивача застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. Апелянт вказує, що висновок службового розслідування сформований з урахуванням не тільки норм чинного законодавства та у межах компетенції, а і з урахуванням реального військового стану в Державі Вина позивача у порушенні службової дисципліни доведена належними та допустимими доказами, а тому спірні рішення є правомірні, а застосоване до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення є співмірним до вчиненого проступку. Відповідно до п.п. 1, 3 ч.1 ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Оскільки оскаржуване рішення суду першої інстанції було розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи і заявником не наведено достатніх мотивів для необхідності призначення справи до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні, колегія суддів вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Позивачу та відповідачу по даній справі було направлено судом апеляційної інстанції та отримано останніми копії ухвал Другого апеляційного адміністративного суду про відкриття апеляційного провадження та про призначення даної справи до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження, у т.ч. копії апеляційних скарг, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного листа . Згідно з ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи у їх сукупності , колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 08.11.2016 р. Старший лейтенант поліції ОСОБА_1 склав Присягу на вірність Українському народові, згідно з якої присягає вірно служити Українському народові дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки. З 01.02.2021 р. ОСОБА_1 проходив службу в органах поліції у званні старшого лейтенанта поліції на інспектора сектору реагування патрульної поліції відділу поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області. Як вбачається з копії службової характеристики, складеної начальником відділу поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області полковником поліції Максимом Кудіковим на інспектора сектору реагування патрульної поліції відділу поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 /0082629/ 29.03.1990 року народження, освіта вища, у 2014 році закінчив ХНАМГ, а Національній поліції з 07.11.2015, в посаді з -01.02.2021,- «за час служби в посаді у відділі поліції № 3 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області старший лейтенант поліції ОСОБА_1 зарекомендував себе з позитивного боку, як дисциплінований. енергійний та вимогливий до себе працівник. Свої функціональні обов`язки знав та досконало знав нормативні та законодавчі документи, які регламентують діяльність Національної поліції України. Під час виконання службових обов`язків не допускав порушення службової дисципліни; антикорупційного законодавства, правил носіння однострою, правил особистої безпеки під час виконання службових обов`язків. Набуті професійні знання та досвід вміло використовував у своїй практичній діяльності. Вболівав за результати своєї праці. Вмів виділити у роботі головне і спрямовувати зусилля на виконання поставленого завдання. Потенційні можливості по службі високі, постійно намагався їх підвищити, здатний якісно та ефективно їх реалізовувати. Працював над підвищенням свого професійного, фізичного та культурного рівнів. Виконував поставлені задачі не рахуючись з особистим часом, на критичні зауваження відносно себе реагував правильно, вживав необхідні заходи щодо усунення вказаних недоліків. У колективі з усіма підтримував рівні товариські стосунки. Психологічно підготовлений добре. Морально стійкий. За складом характеру спокійний, врівноважений. Багато часу приділяє самовихованню. Зовнішній вигляд завжди охайний. Фізично розвинутий добре, у стройовому відношенні підтягнутий, завжди дотримується правил носіння однострою. Державною мовою володіє добре. Державну та службову таємницю зберігати вміє». Згідно копії витягу з наказу від 01.02.2022 року № 66 о/с «По особовому складу» вирішено надати частину щорічної оплачуваної відпустки за 2021 рік старшому лейтенанту поліції на інспектора сектору реагування патрульної поліції відділу поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1, на 11 діб, з 16 до 26 лютого 2022 року, з виїздом до Шрі-Ланки. Згідно копії квитка SQP 0013018324, виданої перевізником SkyUP на імя ОСОБА_2 , виліт до Шрі-Ланки відбувся 16.02.2022 року о 02:05 з міста Києва, рейс PQ 5157G з прибуттям 16.02.2022 о 16:30 HRI (LK) Hambantota. У зв`язку з військовою агресією з боку збройних сил Російської Федерації відносно України, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 (зі змінами) було введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"» від 24.02.2022 № 2102-IX. Відповідно до наказу ГУНП в Харківській області від 24.02.2022 № 125 о/c «По особовому складу» у зв`язку з крайньою необхідністю, на підставі ч. 11 ст. 93 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейські ГУНП в Харківській області (у тому числі старший лейтенант поліції ОСОБА_1 ), котрі перебували у чергових відпустках (невикористаних за 2021 рік) були відкликані з них. Водночас, як убачається із офіційного сайту https://lowcost.ua/ukraine-in-war/ та не заперечується учасниками справи, у зв`язку з тим, що 24.02.2022 року російська федерація почала повномасштабну війну, «Україна атакована зі сходу, півночі та півдня. По всій території нашої країни введено воєнний стан, небо над Україною закрито на невизначений термін. Українські авіакомпанії МАУ, SkyUp, Windrose, Мотор Січ та Bees Airline повідомили про зупинення всіх рейсів, а деякі про зупинку продажу квитків. На невизначений термін припинили рейси в Україну й іноземні авіакомпанії. Відповідно до Указу Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 строк дії воєнного стану в Україні було продовжено із 05.30 26.03.2022 строком на 30 діб, затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"» від 15.03.2022 № 2119-IX. 10.04.2022 до ГУНП в Харківській області надійшов рапорт начальника Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області полковника поліції Плотнікова Д.В. про те, що інспектор сектору реагування патрульної поліції ВП № 3 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області старший лейтенант поліції ОСОБА_1 24.02.2022 року на службу за командою «Тривога» не прибув старший лейтенант поліції ОСОБА_1 інспектор сектору реагування патрульної поліції ВП № 3 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області. 11.04.2022 року на підставі вищезначеного наказу начальником ГУНП в Харківській області було призначено службове розслідування згідно наказу № 534 «Про призначення та проведення службового розслідування». Цього ж дня, 11.04.2022 року начальником ГУНП в Харківській області полковником ОСОБА_3 було затверджено висновок службового розслідування за фактами, викладеними у рапорті начальника Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області полковника поліції Плотнікова Д.В. В ході службового розслідування було встановлено наступне. Інспектор сектору реагування патрульної поліції ВП № 3 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області старший лейтенант поліції Любіч Станіслав Володимирович з 16.02.2022 року по 26.02.2022 знаходився на території Республіка Шрі- Ланка, перебуваючи у черговій щорічній відпустці, та мав повернутись на територію України 27.02.2022. 26.02.2022 старший лейтенант поліції ОСОБА_1 не зміг покинути територію Республіки Шрі-Ланка, в зв`язку із припиненням авіа сполучення з Україною через ведення активних бойових дій на території України. В ході службового розслідування старший лейтенант поліції ОСОБА_1 ,в ході телефонної розмови із використанням мобільного додатку «WhatsApp» пояснив, що він вів переговори із представниками туроператора «JoinUP» та авіакомпанією «SkyUP» Airlines, з приводу повернення йому грошових коштів за квитки на авіарейс 26.02.2022 Республіка Шрі-Ланка Київ. У подальшому, ОСОБА_1 придбав білет на авіарейс сполученням Шрі-Ланка Федеративна Республіка Німеччина, із вильотом 07.04.2022 до Федеративної Республіки Німеччина та подальшим прямуванням до України. 07.04.2022 старший лейтенант поліції ОСОБА_1 зробив експрес тест на «Covid-19» та отримав позитивний результат, в зв`язку із чим був поміщений на обсервацію строком на чотирнадцять діб, територію Республіки Шрі-Ланка покинути не зміг. Опитаний начальник Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області полковник поліції ОСОБА_4 , підтвердив факти, викладені у своєму рапорті від 07.04.2022. Опитаний начальник відділу поліції № 3 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області підполковник поліції ОСОБА_5 , підтвердив факти, викладені у своєму рапорті від 07.04.2022. Опитаний начальник сектору кадрового забезпечення Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області майор поліції ОСОБА_6 пояснила, що старший лейтенант поліції ОСОБА_1 перебував на зв`язку через месенджер «WhatsApp» і йому постійно наголошувалось на необхідності прибути до Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області та відповідальності, яка настає за вчасне неприбуття до підрозділу за командою «Тривога», неприбуття після відкликання з щорічної чергової відпустки, у зв`язку з впровадженням воєнного стану на території України, відповідальності за порушення Дисциплінарного статуту Національної поліції України та Закону України «Про Національну поліцію». Опитаний старший інспектор кадрового забезпечення відділу поліції № 3 ХРУП № 1 капітан поліції ОСОБА_7 пояснила, що із застосуванням мобільного додатку WhatsApp 24.02.2022 вона доводила старшому лейтенанту поліції ОСОБА_1 вимог наказу ГУНП в Харківській області від 24.02.2022 № 125 о/c, відповідно до якого, останній, у зв`язку з крайньою службовою необхідністю, на підставі ч. 11 ст. 93 Закону України «Про Національну поліцію» відкликається з чергової відпустки на що ОСОБА_1 пояснив, що в нього запланований виліт в Україну з Республіки Шрі-Ланка на 26.02.2022 відповідно до його раніше придбаного тористого білету. Далі, 10.03.2022 капітан поліції ОСОБА_7 вищевказаним способом довела старшому лейтенанту поліції ОСОБА_1 вимоги наказу Національної поліції України від 10.03.2022 № 190 «Про деякі питання проходження служби поліцейськими на період дії воєнного стану», а саме про те, що він зобов`язаний невідкладно прибути за місцем несення служби (до найближчого органу поліції для реєстрації та постановки на облік), на що останній повідомив, що у зв`язку із тим, що 26.02.2022 авіакомпанія «SKY UP» відмінила його виліт та не компенсувала кошти за авіаквиток, він не має можливості повернутися та чекає на авіарейс. У подальшому, 07.04.2022 капітаном поліції ОСОБА_7 вищезазначеним способом старшому лейтенанту поліції ОСОБА_1 були доведені вимоги наказу Національної поліції України від 07.04.2022 № 239 «Про деякі питання проходження служби поліцейськими на період дії воєнного стану», а саме про те, що 11.04.2022 йому необхідно прибути за місцем несення служби, на що останній повідомив, що він придбав квиток на 07.04.2022 але не зміг вилетіти у зв`язку із позитивним тестом на «СOVID-19». Станом на 10.04.2022 старший лейтенант поліції ОСОБА_1 на території України не прибув, до несення служби не приступив. У ході проведення службового розслідування обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 відповідно до частин 4, 6 ст. 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, не встановлені. За результатами службового розслідування встановлено, що інспектор сектору реагування патрульної поліції ВП № 3 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області старший лейтенант поліції ОСОБА_1 з 24.02.2022 по 10.04.2021 відсутній за місцем несення служби, що є порушенням службової дисципліни, а саме недотримання вимог пункту 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію України», в частині професійного виконання своїх службових обов`язків відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва, пункту 8 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України та наказу ГУНП в Харківській області від 15.08.2016 № 818, у частині дотримання правил внутрішнього розпорядку. Викладені доводи старшого лейтенанта поліції Любіча С.В., щодо неможливості прибуття в Україну, до моменту придбання останнім авіаквитка на 07.04.2022 сполученням Коломбо (Республіка Шрі-Ланка) - Мюнхен (Федеративна Республіка Німеччина) дисциплінарною комісією не вважаються як обставиною, котра би обґрунтовувала відсутність на службі ОСОБА_1 та вчинення усіх можливих дій для скорішого повернення до України до теперішнього Вказаний висновок дисциплінарної комісії ґрунтується на наступному. Авіасполучення Республіка Шрі-Ланка 24.02.2022 припинила з Україною, щодо припинення авіасполучення, зокрема з іншими державами Європи, у.т.ч. ФРН, офіційної інформації не знайдено. Тобто старшим лейтенантом поліцї ОСОБА_1 не вчинено відповідних дій спрямованих на придбання авіаквитка зі сполученням до Європейської держави раніше за 07.04.2022. Крім того, у разі неможливості (з будь-яких причин) повернутися на територію України, кожний громадянин має право звернутися до консульської служби МЗС України, яке здійснює свою діяльність з захисту прав та інтересів громадян України за кордоном. Враховуючи те, що Україна окремого дипломатичного представництва у Республіці Щрі-Ланка не має, а його функції виконує посольство України в Індії (https://www.smartphone-id.com/uk/spisokposolstv-i-konsulstv-ukraina), громадянин України може цілодобово звернутися до консульства України за телефоном служби оперативних чергових 0442381657 (https://roadsweb.wordpress.com/about/департамент-консульської-служби/), що також ОСОБА_1 зроблено не було. Навіть за відсутності засобів зв`язку, коштів, ОСОБА_1 міг встановити зв`язок із дипломатичними представниками України звернувшись до правоохоронних органів Республіки Шрі-Ланка, чого також останнім зроблено не було. За проведеним службовим розслідуванням 11.04.2022 начальником ГУНП в Харківській області затверджений висновок, відповідно до якого за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушені вимог п.1. ч. 1 ст. 18, п. 24 ч. 1 ст. 23, ч.2 ст. 24 Закону України «Про Національну поліцію України», п. 1, 6 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, наказу ГУНП в Харківській області від 24.02.2022 р. № 125 о/с, п. 3 наказу Національної поліції України від 10.03.2022 № 190 «Про деякі питання проходження служби поліцейськими на період дії воєнного стану», п. 3 наказу Національної поліції України від 07.04.2022 № 239 «Про деякі питання проходження служби поліцейськими на період дії воєнного стану», до інспектора сектору реагування патрульної поліції відділу поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. Наказом ГУНП в Харківській області №241 від 11.04.2022 за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушені вимог п.1. ч. 1 ст. 18, п. 24 ч. 1 ст. 23, ч.2 ст. 24 Закону України «Про Національну поліцію України», п. 1, 6 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, наказу ГУНП в Харківській області від 24.02.2022 р. № 125 о/с, п. 3 наказів Національної поліції України від 10.03.2022 № 190, від 07.04.2022 № 239 «Про деякі питання проходження служби поліцейськими на період дії воєнного стану», застосувати до інспектора сектору реагування патрульної поліції відділу поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. Наказом ГУНП в Харківській області №202 о/с від 13.04.2022 позивача звільнено за п.6 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України). Вважаючи своє звільнення незаконним та протиправним, позивач звернулася до суду з цим позовом. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач у період з 24.02.2022 до 11.04.2022 року, з незалежних від позивача причин, був позбавлений можливості прибути за місцезнаходженням ГУНП в Харківській області у місто Харків, а під час проведення службового розслідування так і при винесенні оскаржуваних наказів Відповідачем не надавалась оцінка позивній характеристиці, усвідомленню та визнання провини, попередньої бездоганної поведінки та оцінки показників роботи позивача, вжиття ним заходів з повернення на роботу, а тому застосування такого виду дисциплінарної відповідальності як звільнення зі служби в поліції як крайнього заходу відповідальності, є неспівмірним до виявленого порушення, тому є безпідставним, необгрунтованим та таким, що не відповідає приписам ст.13 Дисциплінарного статуту. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII). Статтею 3 Закону № 580-VIII встановлено, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами. Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про Національну поліцію" завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги. Згідно зі ст. 12 Закону України "Про Національну поліцію" поліція забезпечує безперервне та цілодобове виконання своїх завдань. Стаття 18 Закону № 580-VІІІ встановлює основні обов`язки поліцейського. Відповідно по пунктів 1 та 2 частини першої цієї статті, поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді. Згідно з частиною 1, 2 статті 19 Закону № 580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень регламентовано Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом. Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України від 15.03.2018 № 2337-VІІІ, визначається сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження. Відповідно до ч. 1 ст. 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Згідно з ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського, зокрема, бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України. Статтею 12 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. Відповідно до ч. 3 ст. 11 Дисциплінарного статуту поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом. Відповідно до ч. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з посади; звільнення із служби в поліції. Згідно зі статтею 14 Дисциплінарного статуту, з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування. Частиною 10 статті 14 Дисциплінарного статуту встановлено, що Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України. Пунктом 6 ч. 1 ст. 77 Закону № 580-VIII передбачено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону № 580-VIII за вчинення дисциплінарного проступку. Відповідно до наказу від 11.04.2022 № 241 дисциплінарний проступок, скоєний позивачем, виразився у порушенні ним частини 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію України». Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 № 893 затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, яким визначена процедура проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування. Відповідно до п. 1, 2 розд. ІІ Порядку № 893 службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Відповідно до вимог п. 4 розд. V Порядку № 893 службове розслідування має встановити: - наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; - наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; - ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; - обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; - відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; - вид і розмір заподіяної шкоди; - причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку. Відповідно п. 2 розд. VІ Порядку № 893 підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія. В ході судового розгляду встановлено, що на підставі рапорту начальника Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області полковника поліції Плотнікова Д.В. від 10.04.2022 за фактом відсутності інспектора сектору реагування патрульної поліції відділу поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області, старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на службі з 24.02.2022, начальником Головного управління Національної поліції в Харківській області видано наказ № 534 від 11.04.2022 № 408 «Про призначення та проведення службового розслідування». Як зазначено у висновку службового розслідування інспектор сектору реагування патрульної поліції ВП № 3 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області старший лейтенант поліції ОСОБА_1 з 16.02.2022 року по 26.02.2022 знаходився на території Республіка Шрі- Ланка, перебуваючи у черговій щорічній відпустці, та мав повернутись на територію України 27.02.2022. 26.02.2022 старший лейтенант поліції ОСОБА_1 не зміг покинути територію Республіки Шрі-Ланка, в зв`язку із припиненням авіа сполучення з Україною через ведення активних бойових дій на території України. В ході службового розслідування старший лейтенант поліції ОСОБА_1 ,в ході телефонної розмови із використанням мобільного додатку «WhatsApp» пояснив, що він вів переговори із представниками туроператора «JoinUP» та авіакомпанією «SkyUP» Airlines, з приводу повернення йому грошових коштів за квитки на авіарейс 26.02.2022 Республіка Шрі-Ланка Київ. У подальшому, ОСОБА_1 придбав білет на авіарейс сполученням Шрі-Ланка Федеративна Республіка Німеччина, із вильотом 07.04.2022 до Федеративної Республіки Німеччина та подальшим прямуванням до України. 07.04.2022 старший лейтенант поліції ОСОБА_1 зробив експрес тест на «Covid-19» та отримав позитивний результат, в зв`язку із чим був поміщений на обсервацію строком на чотирнадцять діб, територію Республіки Шрі-Ланка покинути не зміг. Опитаний начальник Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області полковник поліції ОСОБА_4 , підтвердив факти, викладені у своєму рапорті від 07.04.2022. Опитаний начальник відділу поліції № 3 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області підполковник поліції ОСОБА_5 , підтвердив факти, викладені у своєму рапорті від 07.04.2022. Опитаний начальник сектору кадрового забезпечення Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області майор поліції ОСОБА_6 пояснила, що старший лейтенант поліції ОСОБА_1 перебував на зв`язку через месенджер «WhatsApp» і йому постійно наголошувалось на необхідності прибути до Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області та відповідальності, яка настає за вчасне неприбуття до підрозділу за командою «Тривога», неприбуття після відкликання з щорічної чергової відпустки, у зв`язку з впровадженням воєнного стану на території України, відповідальності за порушення Дисциплінарного статуту Національної поліції України та Закону України «Про Національну поліцію». Опитаний старший інспектор кадрового забезпечення відділу поліції № 3 ХРУП № 1 капітан поліції ОСОБА_7 пояснила, що із застосуванням мобільного додатку WhatsApp 24.02.2022 вона доводила старшому лейтенанту поліції ОСОБА_1 вимог наказу ГУНП в Харківській області від 24.02.2022 № 125 о/c, відповідно до якого, останній, у зв`язку з крайньою службовою необхідністю, на підставі ч. 11 ст. 93 Закону України «Про Національну поліцію» відкликається з чергової відпустки на що ОСОБА_1 пояснив, що в нього запланований виліт в Україну з Республіки Шрі-Ланка на 26.02.2022 відповідно до його раніше придбаного тористого білету. Далі, 10.03.2022 капітан поліції ОСОБА_7 вищевказаним способом довела старшому лейтенанту поліції ОСОБА_1 вимоги наказу Національної поліції України від 10.03.2022 № 190 «Про деякі питання проходження служби поліцейськими на період дії воєнного стану», а саме про те, що він зобов`язаний невідкладно прибути за місцем несення служби (до найближчого органу поліції для реєстрації та постановки на облік), на що останній повідомив, що у зв`язку із тим, що 26.02.2022 авіакомпанія «SKY UP» відмінила його виліт та не компенсувала кошти за авіаквиток, він не має можливості повернутися та чекає на авіарейс. У подальшому, 07.04.2022 капітаном поліції ОСОБА_7 вищезазначеним способом старшому лейтенанту поліції ОСОБА_1 були доведені вимоги наказу Національної поліції України від 07.04.2022 № 239 «Про деякі питання проходження служби поліцейськими на період дії воєнного стану», а саме про те, що 11.04.2022 йому необхідно прибути за місцем несення служби, на що останній повідомив, що він придбав квиток на 07.04.2022 але не зміг вилетіти у зв`язку із позитивним тестом на «СOVID-19». Станом на 10.04.2022 старший лейтенант поліції ОСОБА_1 на території України не прибув, до несення служби не приступив. У ході проведення службового розслідування обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 відповідно до частин 4, 6 ст. 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, не встановлені. За результатами службового розслідування встановлено, що інспектор сектору реагування патрульної поліції ВП № 3 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області старший лейтенант поліції ОСОБА_1 з 24.02.2022 по 10.04.2021 відсутній за місцем несення служби, що є порушенням службової дисципліни, а саме недотримання вимог пункту 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію України», в частині професійного виконання своїх службових обов`язків відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва, пункту 8 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України та наказу ГУНП в Харківській області від 15.08.2016 № 818, у частині дотримання правил внутрішнього розпорядку. Викладені доводи старшого лейтенанта поліції Любіча С.В., щодо неможливості прибуття в Україну, до моменту придбання останнім авіаквитка на 07.04.2022 сполученням Коломбо (Республіка Шрі-Ланка) - Мюнхен (Федеративна Республіка Німеччина) дисциплінарною комісією не вважаються як обставиною, котра би обґрунтовувала відсутність на службі ОСОБА_1 та вчинення усіх можливих дій для скорішого повернення до України до теперішнього часу. Як було вірно зазначено судом першої інстанції, що Демократична Соціалістична Республіка Шрі-Ланка за своїм географічним розташуванням - південноазійська острівна країна, що не має сухопутного державного кордону. Шрі-Ланка має форму гігантської сльози, витягнутої з півночі на південь на 445 км, а із заходу на схід на 225 км, яка падає з південного кінчика півострова Індостан. Відокремлений від Індії Полкською протокою шириною в 50 км. На сході Шрі-Ланка омивається водами Бенгальської затоки, на заході Манарської затоки Індійського океану. Є туристично привабливою державою і, як у більшості туристичних країн, кожен турист має зворотній квиток до своєї країни. Таким чином, єдиним шляхом дістатись на європейську частину континенту є лише авіасполучення. Так, як вбачається з матеріалів справи, позивач вчиняв дії задля повернення на територію України, що підтверджується копіями скрін-шотів переписок з тур-оператором та авіаперевізником. Від ОСОБА_8 , разом з якою позивач мав повертатись зі Шрі-Ланки, до туроператора ОСОБА_9 направлено повідомлення 26.02.2022 року про те, що дзвонили у посольство, ніхто не відповідає, спробують ще сьогодні зранку та, що гід взагалі нічого не говорить, та відправляти їх ніхто нікуди не буде. Квитки коштують від 800 доларів з людини до Польщі. Також, щодо повернення коштів за білет було направлено звернення до перевізника SkyUp, 17.03.2022, що « 26.02. мусив бути наш виліт зі Шрі-Ланки, виконаний компанією SkyUp, рейс PQ5158G до Києва. Номер бронювання SQP0013018327 ( ОСОБА_10 ), SQP00130118328 ( ОСОБА_11 ). Прошу повернути кошти за квитки на банківську картку, для можливості придбання квитків і вильоту зі Шрі-Ланки в іншу країну». 18.03.2022 року надійшла відповідь від ОСОБА_12 наступного змісту: Ви придбали квиток не через наш офіційний сайт, а через посередника. Для розгляду запиту щодо повернення коштів вам необхідно звертатися за місце придбання квитків». Також туроператору направлено повідомлення про те, що хоча би хтось їх забрав та «ми боїмося, що ми будемо робити, коли закінчаться гроші». Окрім того, як стверджує позивач він неодноразово зв`язувався з туроператором, здійснював спроби звернутися до дипломатичних установ України задля вирішення питання його повернення до України, про те, туроператор жодним чином не посприяв у вирішенні питання Позивача. Означене підтверджується й обставинами наведеними у службовому розслідуванні, згідно якого - в ході службового розслідування старший лейтенант поліції Любіч С.В., в ході телефонної розмови із використанням мобільного додатку «WhatsApp» пояснив, що він вів переговори із представниками туроператора «JoinUP» та авіакомпанією «SkyUP» Airlines, з приводу повернення йому грошових коштів за квитки на авіарейс 26.02.2022 Республіка Шрі-Ланка Київ. У подальшому, ОСОБА_1 придбав білет на авіарейс сполученням Шрі-Ланка Федеративна Республіка Німеччина, із вильотом 07.04.2022 до Федеративної Республіки Німеччина та подальшим прямуванням до України. 07.04.2022 старший лейтенант поліції ОСОБА_1 зробив експрес тест на «Covid-19» та отримав позитивний результат, в зв`язку із чим був поміщений на обсервацію строком на чотирнадцять діб, територію Республіки Шрі-Ланка покинути не зміг. Зазначені обставини захворювання підтверджуються копією результатів лабораторних досліджень від 07.04.2022, здійснених у клініці «Аsiri laboratories» згідно яких ОСОБА_13 паспорт № НОМЕР_2 має позитивний результат з аналізу на наявність SARS-CoV-2. Крім того, службовим розслідуванням у провину позивачу ставиться також те, що оскільки авіасполучення Республіка Шрі-Ланка 24.02.2022 припинила з Україною, щодо припинення авіасполучення, зокрема з іншими державами Європи, у т.ч. ФРН, офіційної інформації не знайдено, а тому старшим лейтенантом поліції Любічем С.В. не вчинено відповідних дій спрямованих на придбання авіаквитка зі сполучення, а у разі неможливості (з будь - яких причин) повернутися на територію України, кожний громадянин має право звернутися до консульської служби МЗС України, яке здійснює свою діяльність з захисту прав та інтересів громадян України за кордоном. Враховуючи те, що Україна окремого дипломатичного представництва у Республіці Шрі-Ланка не має, а його функції виконує посольство України в Індії (https://www.smartphone-id.com/uk/spisokposolstv-i-konsulstv-ukraina), громадянин України може цілодобово звернутися до консульства України за телефоном служби оперативних чергових 0442381657 (https://roadsweb.wordpress.com/about/департамент-консульської-служби/), що також ОСОБА_1 зроблено не було. Навіть за відсутності засобів зв`язку, коштів, ОСОБА_1 міг встановити зв`язок із дипломатичними представниками України звернувшись до правоохоронних органів Республіки Шрі-Ланка, чого також останнім зроблено не було. Тобто, як убачається з матеріалів службового розслідування закордонні дипломатичні установи України на території Демократичної Соціалістичної Республіки Шрі-Ланка відсутні, через що позивач не звернувся до Посольства України в Республіці Індія (м. Нью-Дейлі). Суд першої інстанції вірно визначив, що означене твердження спростовується копіями досліджених вище скрін-шотів, в яких йдеться про те, що до посольства не вдається додзвонитись, і, крім того, позивачем було придбано білет на авіарейс сполученням Шрі-Ланка Федеративна Республіка Німеччина, із вильотом 07.04.2022, через що суд не приймає до уваги твердження відповідача про необхідність такого звернення позивача до Посольства України в Республіці Індія. Разом з цим, матеріали службового розслідування не містять доказів, котрі би свідчили про кількість авіакомпаній та рейсів зі Шрі-Ланки, котрі слідують з пересадками або без них, до європейських країн у період з 24.02.2022 року до 07.04.2022 на яких були би вільні місця, з урахуванням, що позивачу необхідно було повертатись разом з іншою особою та з урахуванням того, що, беручи до уваги переписку з авіакомпанією та туроператором, позивач мав брак коштів через неповернення або несвоєчасне повернення вартості квитків за скасований рейс до України. Торгово-промисловою палатою України (ТПП) було оприлюднено лист №2024/02.0-0-7.1 від 28.02.2022 наступного змісту: «Торгово-промислова палата України (далі - ТПП України) на підставі ст.ст. 14, 14№ Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 № 671/97-ВР, Статуту ТПП України, цим засвідчує форсмажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили)». Також на сайті https://lowcost.ua/ukraine-in-war/ міститься повідомлення, що 24.02.2022 року російська федерація почала повномасштабну війну! Україна атакована зі сходу, півночі та півдня. По всій території нашої країни введено воєнний стан, небо над Україною закрито на невизначений термін. Українські авіакомпанії МАУ, SkyUp, Windrose, Мотор Січ та Bees Airline повідомили про зупинення всіх рейсів, а деякі про зупинку продажу квитків. На невизначений термін припинили рейси в Україну й іноземні авіакомпанії. Крім того, є загальновідомою обставиною та, зокрема, розміщено на сайті https://gordonua.com/ukr/news/society/ukrzaliznitsja-ogolosila-pro-skasuvannja-pojizdiv-do-harkova-1596903.html залізничне сполучення з Харковом тимчасово припиняють, проінформувала "Укрзалізниця" 24 лютого в Telegram. "З метою безпеки внесені зміни в рух поїздів. [...] Поїзди в Харків тимчасово зупинено", ідеться в повідомленні, а протягом тривалого часу з м. Харкова курсували виключно евакуаційні поїзди. Також загальновідомою обставиною є те, що після повномасштабного вторгнення виникла складна ситуація на ринку пального в Україні. Росія, з початку повномасштабної агресії 24 лютого, разом з військовими об`єктами та будинками й життями цивільних, знищувала ще й запаси пального та переробні можливості нашої країни, в результаті чого найбільші мережі АЗС запровадили обмеження на продаж пального в обсязі 10-15 літрів для власників карт лояльності цих мереж, інші споживачі могли заправляти автомобіль не більше ніж на 5-10 літрів. Також з 26 лютого по квітень 2022 року велись бої на підступах столиці України міста Києва. Наведені вище обставини є загальновідомими фактами в розумінні приписів ч. 3 ст. 78 КАС України. Також Харківська міська територіальна громада розташована в районі проведення воєнних (бойових) дій згідно Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 25 квітня 2022 року, затвердженого наказом Мінреінтеграції України від 25.04.2022 р. №

75. Вищенаведені обставини тимчасової відсутності пасажирського авіа, залізничного та міжміського автобусного сполучення з м. Харковом не було досліджено та враховано в ході службового розслідування та не досліджено можливості прибуття позивача до м. Харкова у період з 24.02.2022 по 11.04.2022 р., навіть у разі його прибуття у вказаний період до країн Європейського союзу. Тобто, позивач вчиняв всі залежні від нього дії щодо повернення до України однак у період з 24.02.2022 до 11.04.2022 року, з незалежних від позивача причин, був позбавлений можливості прибути за місцезнаходженням ГУНП в Харківській області у місто Харків. Статтею 12 Дисциплінарного статуту, встановлено, що дисциплінарним проступком може вважатись лише винна, протиправна дія чи бездіяльність поліцейського. Однак вина позивача у висновку службового розслідування та, відповідно, у спірних наказах Головного управління Національної поліції в Харківській області від 11 квітня 2022 року № 241 та від 13.04.2022 № 202 о/с у дисциплінарних проступках є відсутньою, оскільки вони допущені позивачем в силу не залежних від нього, непереборних обставин, а відтак до дисциплінарної відповідальності його притягнуто незаконно. Відповідно до частини 8 статті 19 Дисциплінарного статуту, під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. Обставинами, що пом`якшують відповідальність поліцейського, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка; 3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та держав них нагород; 4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних на слідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного про ступку, добровільне відшкодування завданої шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника. Для цілей застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення можуть вра ховуватися й інші, не зазначені у частині четвертій цієї статті, обставини, що пом`якшують відповідальність поліцейського. Судом першої інстанції встановлено та не спростовано у суді апеляційної інстанції, що як під час проведення службового розслідування так і при винесенні оскаржуваних наказів Відповідачем не надавалась оцінка позивній характеристиці, усвідомленню та визнання провини, попередньої бездоганної поведінки та оцінки показників роботи позивача, вжиття ним заходів з повернення на роботу, всупереч вимогам чинного законодавства. Відтак, проаналізувавши наведене з огляду на встановлені обставини, що перешкоджали позивачу вийти на службу у вказані дні, колегія судів зазначає, що при проведенні службового розслідування, за наявності ознак дисциплінарного правопорушення, в разі прийняття рішення про звільнення займаної посади у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту, обов`язково повинні бути встановлені та доведені всі обставини та наголошує, що відповідачем при проведенні службового розслідування не було дотримано приписів статті 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, оскільки не було з`ясовано всіх обставин вчинення дисциплінарного проступку. У свою чергу, суб`єкт владних повноважень повинен довести суду правомірність свого рішення належними, допустимими та достовірними доказами, зокрема, матеріалами службового розслідування тощо. Обставини подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, мають бути підтверджені й оцінені в сукупності з іншими зібраними під час службового розслідування поясненнями та документами. Так за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні Присяги на вірність Українському народові, наказу ГУНП в Харківській області від 11.04.2022 № 241 та Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, до позивача застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади, незважаючи на вимоги ч. 1, 2 ст. 29 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, відповідно до яких дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції. Між тим сутність дисциплінарного проступку полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою службової дисципліни. Такими обставинами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість таких, обставини, за яких вони вчинені, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації. На ці ж обставини звертає увагу також і Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 09 січня 2013 року у справі «Олександр Волков проти України», зокрема суд зазначає, що підстави для настання відповідальності за «порушення присяги» були викладені дуже нечітко; національне законодавство не передбачало адекватних гарантій проти зловживань та свавілля; крім того, воно не передбачало відповідну шкалу стягнень у рамках дисциплінарної відповідальності, яка б забезпечувала їх пропорційне застосування. За цих причин воно було несумісне з вимогами щодо «якості закону». Отже, суд закріпив необхідність застосування принципу пропорційності відповідальності при застосуванні дисциплінарних стягнень в залежності від тяжкості проступку. З аналізу наведених норм Закону України "Про дисциплінарний статут Національної поліції України" та Закону України "Про Національну поліцію", встановлено, що звільнення зі служби в поліції є найбільш суворим дисциплінарним стягненням, що може застосовуватися до працівника. Дане може підтверджуватися, зокрема, наслідками застосування цього виду дисциплінарного стягнення та особливим порядком його застосування, а саме - застосування даного дисциплінарного стягнення здійснюється лише керівниками, які уповноважені приймати на службу до поліції, призначати на посаду та присвоювати спеціальне звання (ч. 9 ст. 20 Дисциплінарного статуту). Отже, розслідування випадків можливого вчинення поліцейським дисциплінарних правопорушень, що тягнуть за собою накладення такого виду дисциплінарного стягнення як "звільнення зі служби в поліції", мають розслідуватися повно, всебічно та неупереджено і обов`язково з дотриманням високих стандартів доказування, притаманних, зокрема, кримінальному провадженню, а саме: поза розумним сумнівом (beyond a reasonabledoubt) оскільки можливими наслідками є обмеження основоположних прав особи. Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Абу Зубайда проти Литви" від 31.05.2018, Суд підкреслював, що відповідно до його усталеної практики, доведеність може випливати зі співіснування достатньо сильних, чітких та взаємоузгоджених умовиводів або такого ж плану неспростовних презумпцій. Не встановлено чи містить висновок службового розслідування обґрунтовані відомості щодо наявності причинного зв`язку між неправомірними діяннями позивача та їх наслідками, зокрема, чи наявний в діях Позивача склад дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв`язку з цим; вимоги законодавства або посадові обов`язки, які було порушено позивачем; наявність вини позивача та ступень її тяжкості, обставини, що пом`якшують чи обтяжують ступінь відповідальності. Підсумовуючи наведене, судова колегія відмічає, що вина позивача у висновку службового розслідування та, відповідно, у спірних наказах Головного управління Національної поліції в Харківській області від 11 квітня 2022 року № 241 та від 13.04.2022 № 202 о/с у дисциплінарних проступках є відсутньою, оскільки вони допущені позивачем в силу не залежних від нього, непереборних обставин, а відтак до дисциплінарної відповідальності його притягнуто незаконно. Також, відповідачем жодним чином не було обґрунтовано підстав застосування до позивача саме крайнього виду дисциплінарно стягнення, а саме: звільнення з військової служби, при цьому не було вмотивано неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень. Водночас, слід зазначити, що мета службового розслідування полягає в тому, щоб повністю, об`єктивно та всебічно встановити: обставини (час, місце) і наслідки правопорушення, з приводу якого було призначено розслідування; осіб, винних у правопорушенні, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли негативним наслідкам або створювали загрозу їх спричинення; наявність причинного зв`язку між неправомірним діянням особи, щодо якої призначено службове розслідування, та його наслідками; причини правопорушення та умови, що сприяли правопорушенню; вимоги законів чи інших нормативно-правових актів, розпорядчих документів або службових обов`язків, що були порушені; ступінь вини кожної з осіб, причетних до правопорушення, та мотиви протиправної поведінки працівника і його ставлення до вчиненого. Правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 31.10.2019 по справі №2040/7660/18, яку апеляційний суд враховує відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права та дійшов обґрунтованого висновку, що відповідачем не доведено правомірності застосування до позивача такого виду дисциплінарного стягнення, чим порушено принцип обґрунтованості, а отже наказ № 241 від 11.04.2022, є незаконним та необґрунтованим і таким, що підлягає скасуванню та таке порушене право позивача підлягає захисту шляхом відновлення стану, який існував до порушення та поновлення його на службі в поліції інспектора сектору реагування патрульної поліції відділу поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області, старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 14 квітня 2022 року по день поновлення на посаді. Суд наголошує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі Трофимчук проти України ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи. Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у цьому судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків рішення суду першої інстанції не спростовують. За правилами частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та свідчать про незгоду із правовою оцінкою суду першої інстанції обставин справи, суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає. Таким чином, колегія суддів, згідно ст. 316 КАС України вирішила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції України в Харківській області - залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.04.2023 по справі № 520/2230/23 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя І.С. Чалий Судді І.М. Ральченко В.В. Катунов