Постанова Київський апеляційний суд № 757/21377/22-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 29 червня 2023 року справа № 757/21377/22-ц провадження № 22-ц/824/5879/2023 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Музичко С.Г., суддів: Болотова Є.В., Кулікової С.В., при секретарі: Яницькій О.Л. учасники справи: позивач - ОСОБА_1 відповідач - ОСОБА_2 третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Печерської районної в місті Києві державної адміністрації розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційної скарги представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 10 листопада 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи: Служби у справах дітей та сім`ї Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способів участі у вихованні, спілкуванні з дитиною В С Т А Н О В И В : В серпні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , в якому просив суд зобов`язати відповідача не чинити перешкоди позивачу брати участь у вихованні та вільному спілкуванні з дитиною - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначивши способи його участі у вихованні дочки: систематичні побачення та можливість вільного спілкування з дитиною кожного тижня у понеділок, середу та у п`ятницю другого, четвертого тижня, у суботу другого, четвертого тижня, у неділю другого, четвертого тижня з урахуванням здоров`я, потреб та інтересів дитини у вільний від навчання час, з одночасним покладенням на ОСОБА_2 , обов`язку повідомляти інформацію щодо фактичного місця навчання, проживання, перебування дитини, а у разі настання таких змін, повідомити про це позивача особисто не пізніше наступного дня настання таких обставин. Крім того, позивачем подану заяву про забезпечення позову, шляхом зобов`язання ОСОБА_2 до набрання законної сили рішенням суду у даній справі надавати ОСОБА_1 можливість спілкування з малолітньою дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за допомогою відеозв`язку кожного тижня, раз у два дні, зокрема у кожний вівторок, четвер та у суботу у вільний від роботи відповідача час, а також за першою вимогою позивача повідомляти інформацію щодо матеріального стану, фізичного здоров`я, розвитку та потреб дитини, фактичного місця проживання, перебування дитини, а у разі настання змін, повідомити про це мене особисто не пізніше наступного дня настання таких обставин, про що постановити відповідну ухвалу про забезпечення позову. Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 10 листопада 2022 року заяву про заяву про забезпечення доказів задоволено. Вжито заходів забезпечення позову шляхом зобов`язання ОСОБА_2 до набрання законної сили рішенням суду у даній справі надавати ОСОБА_1 можливість спілкування з малолітньою дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за допомогою відеозв`язку кожного тижня, раз у два дні, зокрема у кожний вівторок, четвер та у суботу у вільний від роботи відповідача час, а також за першою вимогою позивача повідомляти інформацію щодо матеріального стану, фізичного здоров`я, розвитку та потреб дитини, фактичного місця проживання, перебування дитини, а у разі настання змін, повідомити про це особисто ОСОБА_1 не пізніше наступного дня настання таких обставин. Не погоджуючись із ухвалою суду представник ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви. В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що невжиття заходів забезпечення позову не може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду в даній справі. Зазначає, що вимоги заявника щодо повідомлення за першою його вимогою повідомляти інформацію про матеріальний стан, фізичне здоров`я, розвитку та потреб дитини, фактичного місця проживання, перебування дитини та їх зміну не передбачено законодавством. Вказує на відсутність доказів на підтвердження факту перешкоджання матір`ю дитини у спілкуванні із батьком. Судом не зазначено, як запитувана позивачем інформація, вплине на його права як батька дитини. Також судом не з`ясовано місце перебування відповідача та дитини та наявність у них технічної можливості спілкування за допомогою відеозв`язку. Крім того, вказує, що вжиті заходи забезпечення позову є тотожними із позовними вимогами, що заборонено ч. 10 ст. 150 ЦПК України. У відзиві на апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу суду залишити без змін. Посилається на те, що відповідачем вчиняються недобросовісні дії, спрямовані на ухилення від надання можливості позивачу бачитись із дитиною. Вважає, дії відповідача спрямовані на унеможливлення виконання рішення суду в майбутньому. Вважає, що з метою втрати емоційного контакту батька з малолітньою дитиною, погіршенням між ними психоемоційного характеру відносин на період розгляду справи у суді, судом правомірно застосовано захід забезпечення позову. В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити. В судовому засіданні позивач та його представник проти задоволення апеляційної скарги заперечували, просив ухвалу суду першої інстанції залишити без змін. Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Задовольняючи заяву про забезпечення позову суд першої інстанції виходив із з урахуванням збереження емоційного зв`язку дитини з батьком, можливості виникнення між сторонами у справі конфліктних ситуацій, що може мати негативний вплив на психоемоційний стан дитини. Колегія суддів частково погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. Відповідно до матеріалів справи предметом позову є усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, визначивши спосіб участі батька у вихованні дочки. Заява про забезпечення позову мотивована тим, що відповідач разом із малолітньою донькою перебуває за межами території України та відповідач почала створювати перешкоди у спілкуванні із дитиною. Відсутність заходів забезпечення позову призведе до неможливості чи утруднення виконання рішення суду, оскільки мужуть бути втрачені безпосередні емоційні клон татки з дитиною. Відповідно до ч.1, ч. 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Види забезпечення позову визначені статтею 150 ЦПК України, пункти 2, 3 частини першої якої, в тому числі, передбачають забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії та встановлення обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин. Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Окрім того, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Відповідно до пунктів 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року всі дії стосовно дітей органів соціального забезпечення, судів, адміністративних чи законодавчих органів повинні бути спрямовані на якнайкраще забезпечення інтересів дитини. Держави-учасниці повинні забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручі до уваги права і обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів. Ухвалюючи рішення в справі «М.С. проти України» від 11 липня 2017 року (заява № 2091/13), Європейський суд з прав людини наголосив, що в таких справах основне значення має вирішення питання про те, що найкраще відповідає інтересам дитини. На сьогодні існує широкий консенсус, у тому числі в міжнародному праві, на підтримку ідеї про те, що у всіх рішеннях, що стосуються дітей, їх найкращі інтереси повинні мати першочергове значення. При цьому ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним. Судом першої інстанції вірно враховано висновки, викладені в ухвалі Верховного Суду від 25 серпня 2020 року в справі №466/2317/20, постанові Верховного Суду від 25 листопада 2020 року в справі № 760/15413/19, ухвалі Верховного суду від 03.03.2021 у справі№756/326/20, в яких зазначено, що у таких чутливих правовідносинах, враховуючи можливий тривалий судовий розгляд справи про визначення місця проживання дитини, сприяння забезпеченню відновлення відносин та емоційного контакту малолітньої дитини особисто з її батьком повинно переважати над бажанням інших осіб обмежити або взагалі відгородити дитину від зустрічей із батьком. А тому з метою запобігання втрати емоційного контакту батька з малолітньою дитиною, погіршення між ними психоемоційного характеру відносин на період розгляду справи у суді, який може бути тривалим, та остаточного вирішення питання про визначення місця проживання дитини, суд вважає за необхідне застосування заходу забезпечення позову у спірних правовідносинах із дотриманням вимог законодавства, яким врегульовано правовий механізм забезпечення позову. Обраний позивачем вид забезпечення позову шляхом усунення перешкод у спілкуванні та побаченні з дитиною за допомогою відеозв`язку протягом певного проміжку часу спрямований на забезпечення збереження відносин та емоційного контакту малолітньої дитини з батьком. Забезпечення позову шляхом надання побачень батьку з дитиною за допомогою відеозв`язку спір по суті не вирішує, оскільки позовними вимогами є: зобов`язати позивача не чинити перешкоди відповідачу брати участь у вихованні та спілкуванні з дитиною, визначивши спосіб участі у вихованні - систематичні побачення та можливість вільного спілкування із дочкою у визначений проміжок часу, що є відмінним від застосованого заходу забезпечення позову. Тривалий розгляд справи без можливості спілкування дитини з батьком може призвести до втрати емоційного контакту, що в свою чергу ускладнить чи зробить неможливим виконання можливого судового рішення про задоволення позову, оскільки може призвести до втрати емоційного контакту. Водночас, заходи забезпечення позову в частині зобов`язання відповідача за першої вимоги повідомляти позивачу інформацію щодо матеріального стану, фізичного здоров`я, розвитку та потреб дитини, фактичного місця проживання, перебування дитини, а у разі настання змін повідомляти позивача можуть створити складнощі та є додатковими зобов`язаннями для матері. Вказані заходи не стосуються предмету позову, та не впливають на виконання в майбутньому рішення суду, а тому такі заходи забезпечення позову задоволенню не підлягають. Доводи апелянта про те, що заяву про вжиття заходів позову розглянуто не уповноваженим складом суду, оскільки спір обтяжений іноземним елементом, та підсудність таких справ визначається у попередньому судовому засіданні відповідно до ст. 76 Закону України «Про міжнародне приватне право» колегія суддів не приймає, оскільки постановляючи ухвалу про відкриття провадження в даній справі суд визначив підсудність даної справи такому суду, що не суперечить вимогам закону. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не впливають на їх правильність, а тому не можуть бути прийняті до уваги. Положеннями ч. 1 ст.375 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 задовольнити частково. Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 10 листопада 2022 року в частині за першою вимогою позивача повідомляти інформацію щодо матеріального стану, фізичного здоров`я, розвитку та потреб дитини, фактичного місця проживання, перебування дитини, а у разі настання змін, повідомити про це особисто ОСОБА_1 не пізніше наступного дня настання таких обставин скасувати. У цій частині постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви. В іншій частині ухвалу залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Суддя-доповідач Судді