Ухвала КЦС ВС № 750/2254/19

У х в а л а 14 липня 2023 року м. Київ справа № 750/2254/19 провадження № 61-8107ск23 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Осіяна О. М. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 15 лютого 2022 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 28 вересня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Альфа-Банк», про скасування рішення та запису про державну реєстрацію права власності, ВСТАНОВИВ: У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом. Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 15 лютого 2022 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Укрсоцбанк», правонаступником якого є акціонерне товариство «Альфа-Банк» (далі - АТ «Альфа-Банк»), про скасування рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень від 08 лютого 2019 року та запису про проведену державну реєстрацію права власності від 05 лютого 2019 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та визнання права власності відмовлено. Постановою Чернігівського апеляційного суду від 28 вересня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану її представником - адвокатом Дмитришиним А. В. задоволено частково. Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 15 лютого 2022 року змінено й викладено його мотивувальну частину в редакції цієї постанови. 30 травня 2023 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження, ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить судові рішення скасувати й ухвалити нове судове рішення, яким її вимоги задовольнити. Клопотання заявника про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення, мотивовано тим, що оскаржуване судове рішення апеляційної інстанції заявнику не вручено у день його проголошення або складання, його копію отримано лише 26 травня 2023 року, хоча як вбачається з наданої суду копії звернення від 16 травня 2023 року щодо видачі копії постанови Чернігівського апеляційного суду від 28 вересня 2022 року, то заявник її отримала 16 травня 2023 року. Крім того, заявником надано копію акту про відсутність знаків поштової оплати (марок) для відправки поштової кореспонденції Чернігівського апеляційного суду станом на 31 березня 2023 року, однак оскаржуване судове рішення апеляційної інстанції ухвалено 28 вересня 2022 року, тобто цей акт не підтверджує обставин відсутності грошових коштів для відправки поштової кореспонденції станом на день ухвалення судового рішення апеляційною інстанцією у цій справі, помилково вважаючи це належними обставинами на підтвердження підстав пропуску строку. Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 19 червня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху для усунення недоліків та запропоновано надати на підтвердження наведених обставин пропуску процесуального строку на касаційне оскарження відповідні докази в оригіналах або завірені в установленому порядку їх копії, якими можуть бути, наприклад: поштовий конверт з трек-номером поштового відправлення, довідка із суду щодо дати первинного надіслання заявнику та його представнику копії судового рішення апеляційного суду або щодо отримання/неотримання копії судового рішення, поштового відділення зв`язку тощо, або навести інші підстави та надати до суду разом із відповідними доказами. Зазначено строк виконання ухвали та попереджено про наслідки її невиконання. На усунення недоліків, що зазначені в ухвалі Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 19 червня 2023 року заявник направила до суду заяву про усунення недоліків разом з долученими до неї матеріалами, помилково вважаючи, що вимоги суду касаційної інстанції нею виконано. Як на підставу для поновлення строку на касаційне оскарження заявник фактично повторно посилається на ті ж самі обставини, на які вже судом була надана правова оцінка, долучаючи такі ж самі докази, які вже було оцінено судом касаційної інстанції Зазначені заявником підстави пропуску строку на касаційне оскарження судового рішення не беруться судом до уваги ураховуючи таке. Доводи клопотання про поновлення строку є аналогічними доводам заявника, яким вже надана належна оцінка, тому Верховний Суд дійшов висновку про відсутність необхідності повторно відповідати на ті самі аргументи заявника. При цьому, судом враховано практику Європейського суду з прав людини, який неодноразова відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін. Аналізом матеріалів касаційного провадження № 61-8107ск23, з урахуванням оскаржуваних судових рішень, судом установлено, що на порушення вимог статті 390 ЦПК України, касаційну скаргу подано 18 травня 2023 року, тобто зі значним пропуском строку на касаційне оскарження, оскільки відповідно до даних офіційного сайту Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - ЄДРСР) повний текст постанови Чернігівського апеляційного суду від 28 вересня 2022 року складено 03 жовтня 2022 року, а оприлюднено 05 жовтня 2022 року, тобто строк на оскарження у цій справі сплинув 03 листопада 2022 року. Касаційна скарга подана заявником 30 травня 2023 року, відтак це дає підстави для висновку, що строк на оскарження пропущений істотно. Крім того, Верховним Судом враховано, що саме за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , подану її представником - адвокатом Дмитришиним А. В., який був присутнім в судовому засіданні апеляційного суду та надавав пояснення у справі, ця справа переглядалася у суді апеляційної інстанції. Відповідно до частин четвертої, п`ятої статті 272 ЦПК України за заявою учасника справи копія повного судового рішення вручається йому під розписку безпосередньо в суді. Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня. Заявником не надано Верховному Суду доказів на підтвердження того, що апеляційним судом було порушено порядок вручення копії судового рішення, передбачений статтею 272 ЦПК України та про обставини, які об`єктивно перешкоджали отримати вказане судове рішення і подати касаційну скаргу у передбачений ЦПК України строк, тобто заявник зобов`язаний з розумним інтервалом часу самостійно або через представника цікавитися провадженням у своїй справі. Сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У цивільному судочинстві адвокат не наділений самостійними процесуальними правами та не є стороною у справі, а лише здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки. Водночас, сторона у справі на свій розсуд обирає спосіб реалізації своїх процесуальних прав, звернутися до суду особисто або через представника. Наведене дає підстави для висновку, що за наявності представника (адвоката) сторона не позбавлена можливості самостійно вчиняти процесуальні дії, у тому числі, з метою недопущення ризиків настання негативних наслідків. Суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на касаційне оскарження, то реалізація цього права повинна відбуватися з дотриманням порядку та строків встановлених положеннями процесуального закону. Зловживання процесуальними правами не допускається. Ураховуючи викладене, заявником не доведено, що вона була позбавлена можливості цікавитись результатами розгляду своєї справи, тому підстави, наведені нею у клопотанні не можуть бути визнані неповажними. Крім того, доводи заявника щодо неможливості участі у справи у суді апеляційної інстанції та зворотного зв`язку з адвокатом для своєчасного оскарження судового рішення не приймаються судом до уваги, оскільки за правовою природою представництво в суді є правовідносинами, в яких одна особа (представник) на підставі певних повноважень виступає від імені іншої особи (довірителя) і виконує процесуальні дії у суді в її інтересах, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для неї права та обов`язки, тому ОСОБА_1 могла приймати участь у цій справі як самостійно, так і за участю адвоката Дмитришина А. В. Отже Верховний Суд вважає, що відсутні підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, оскільки ОСОБА_1 не надала суду належних обґрунтувань та доказів на підтвердження поважності причин пропуску процесуального строку. Поновлення пропущеного строку допускається лише у виняткових випадках, коли мають місце не формальні та суб`єктивні, а об`єктивні та непереборні причини їх пропуску. Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (ALIMENTARIA SANDERS S.A. V. SPAIN, № 11681/85, § 35, ЄСПЛ, від 07 липня 1989 року). Однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункти 8, 9 частини третьої статті 2 ЦПК України). Заявнику надавався достатній строк для усунення недоліків касаційної скарги, однак він не скористався своїми процесуальними правами, не проявив належної обачності у захисті своїх прав. Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України). Заявник не демонстрував готовність брати участь у розгляді цієї справи. Так, у кожному випадку заявник при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) визнає легітимними обмеженнями встановленні державами - членів Ради Європи вимоги щодо строків оскарження судових рішень (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Нешев проти Болгарії» від 28 жовтня 2004 року). При цьому складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. ЄСПЛ зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення ЄСПЛ у справі «Дія 97» проти України від 21 жовтня 2010 року). У кожній конкретній справі суди мають ґрунтовно перевіряти підстави для поновлення строків для оскарження, які мають виправдовувати втручання у принцип res judicata. При цьому на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи. Відтак, касаційна скарга подана до суду після закінчення строків, установлених законодавством й підстави наведені у заяві про поновлення строку на оскарження не можна визнати поважними, оскільки вони не свідчать про існування об`єктивних перешкод у своєчасному поданні заявником касаційної скарги й не виправдовують пропуск процесуального строку на її подання. Вирішуючи питання про поновлення пропущеного строку на оскарження, суд має виходити з того, що підстави пропуску строків можуть бути визнані поважними лише у тому випадку, якщо таке недотримання строків касаційного оскарження було зумовлено діями (бездіяльністю) суду апеляційної інстанції й так само наявністю інших об`єктивних перешкод, що безумовно перешкоджали своєчасному зверненню з такою скаргою. Водночас особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно строків подання, форми й змісту скарги, у тому числі й щодо доведення поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, що є проявом добросовісного користування процесуальними правами. Відтак, Верховний Суд констатує, що заявником не надано логічного пояснення, які об`єктивні перешкоди заважали вчасно звернутися з касаційною скаргою, скориставшись своїми процесуальними правами. Указана процесуальна поведінка не демонструє добросовісність використання своїх процесуальних прав і готовність брати участь у справі на всіх етапах її розгляду. Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, може бути визнано порушенням права на справедливий судовий розгляд, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, в аспекті дотримання принципу правової визначеності, який включає принцип остаточності судового рішення. ЄСПЛ зазначив, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 року у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії, № 11681/85, § 35). Отже, оскільки у відведений судом строк, ухвала суду не виконана, що перешкоджає касаційній інстанції вирішити питання про відкриття касаційного провадження, тому касаційна скарга підлягає поверненню заявнику. Відповідно до частини третьої статті 185, частини другої статті 393 ЦПК України у разі невиконання ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху вона вважається неподаною та повертається. Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення. Керуючись статтями 185, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 15 лютого 2022 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 28 вересня 2022 року вважати неподаною та повернути заявникові. Копію цієї ухвали разом з доданими до скарги матеріалами надіслати заявнику. Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя О. М. Осіян