Постанова 4811 № 450/1360/22

Справа № 450/1360/22 Головуючий у 1 інстанції: Мельничук І.І. Провадження № 22-ц/811/790/23 Доповідач в 2-й інстанції: Савуляк Р. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 липня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі: головуючого судді: Савуляка Р.В., суддів: Мікуш Ю.Р., Приколоти Т.І., без участі сторін, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 25 листопада 2022 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ.», ОСОБА_1 про стягнення майнової шкоди завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди та суми страхового відшкодування, - ВСТАНОВИЛА: У травні 2022 року ОСОБА_3 звернувся з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ.», ОСОБА_1 про стягнення майнової шкоди завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди та суми страхового відшкодування. В обґрунтування позову покликався на те, що він є власником автомобіля «Mercedes Benz GLA 250» номерний знак НОМЕР_1 . 30 липня 2021 року о 09:35 год. ОСОБА_1 на вул. Зеленій, 119, керуючи автомобілем Volksvagen LT 35 ц.н.з. НОМЕР_2 під час руху був неуважним, не дотримався безпечного бокового інтервалу та здійснив зіткнення з т.з. «Mercedes Benz GLA 250» номерний знак НОМЕР_1 , внаслідок чого автомобілю позивача завдано матеріальні збитки. Відповідно до постанови Личаківського районного суду м. Львова від 02 вересня 2021 року особою винною в настанні ДТП визнано ОСОБА_1 та притягнуто останнього до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП. Зазначав, що між ТДВ «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ» та ОСОБА_4 було укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів - поліс № 201186898 від 07 вересня 2021 року зі страховою сумою за шкоду заподіяну майну - 130 000 грн., франшиза - 0,00 грн. Згідно висновку експертного автотоварозначого дослідження за зверненням ОСОБА_3 №837/21 від 13 серпня 2021 року складеного судовим експертом Романяк Андрієм Михайловичем, вартість відновлювального ремонту автомобіля Mercedes Benz GLA 250 реєстраційний номер НОМЕР_1 , (з врахуванням ПДВ на складові частини та матеріали), станом на момент ДТП 30 липня 2021 року, становить 110753,21 грн. (сто десять тисяч сімсот п`ятдесят три гривні 21 копійка). Вартість матеріального збитку з технічної точки зору заподіяного власнику автомобіля MERCEDES-BENZ C GLA 250, реєстраційний номер НОМЕР_1 , (з врахуванням ПДВ на складові частини та матеріали), станом на момент ДТП 30 липня 2021 року, становить 64214,46 грн. (шістдесят чотири тисячі двісті чотирнадцять гривень 46 копійок). Зазначав, що станом на дату звернення до суду із даним позовом ТДВ «Страхова компанія «Ю.Ес.Ай» та ОСОБА_1 добровільно не відшкодували завдану внаслідок ДТП шкоду. Враховуючи наведене, з урахуванням уточнених вимог просив: стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача майнові збитки у розмірі 46538,75 грн.; стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» на користь позивача 11978,34 грн. матеріальної шкоди завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди; стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ.» на користь позивача страхове відшкодування у розмірі 64214,46 гр.; судові витрати покласти на відповідачів. Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 25 листопада 2022 року позов ОСОБА_3 задоволено. Стягнуто із Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ.» (Код ЄДРПОУ 32404600) на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ) страхове відшкодування у розмірі 64214,46 (шістдесят чотири тисячі двісті чотирнадцять гривень 46 копійок) гривень. Стягнуто з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ) суму майнових збитків у розмірі 46538,75 (сорок шість тисяч п`ятсот тридцять вісім гривень 75 копійок) гривень. Стягнуто із Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ.» (Код ЄДРПОУ 32404600) на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ) 992,4 гривень судового збору. Стягнуто з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ) 992,4 гривень судового збору. Рішення суду в апеляційному порядку оскаржив представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 . В апеляційній скарзі покликається на те, що вимога ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на відновлювальний ремонт без урахування коефіцієнта фізичного зносу - є безпідставною, проте Пустомитівським районним судом Львівської області не надано жодних обґрунтувань з приводу відхилення позиції Відповідача та не наведено підстав правомірності стягнення з ОСОБА_1 витрат на відновлення транспортного засобу без врахування зносу. Стверджує, що позовна вимога про стягнення з ОСОБА_1 відшкодування відновлювального ремонту без врахування зносу та з врахуванням податку не додану вартість є безпідставною, оскільки підтвердження проведення такого ремонту, виконавцем якого є платник ПДВ не підтверджено жодними належними та допустимими доказами. Крім цього зазначає, що безпідставна відмова Позивача у наданні автомобіля для огляду викликає обґрунтовані сумніви у правдивості доводів останнього про те, що ним за більше як 1 рік (з моменту ДТП) не проведено відновлювального ремонту автомобіля. Просить рішення Пустомитівського районного суду Львівської області по справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.Ай.» та ОСОБА_1 в частині позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 суму майнових збитків у розмірі 46538,75 (сорок шість тисяч п`ятсот тридцять вісім гривень 75 копійок) гривень скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення суми майнових збитків у розмірі 46 538,75 (сорок шість тисяч п`ятсот тридцять вісім гривень 75 копійок) відмовити. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу за участь в суді першої та апеляційної інстанцій. 24 травня 2023 року представника ОСОБА_3 ОСОБА_5 надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому він зазначає про безпідставність доводів апеляційної скарги та просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Відповідно до вимог ч.13 ст.7 та ч.1 ст.369 ЦПК України, справу розглянуто апеляційним судом без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження. Частиною четвертою статті 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. У частині п`ятій статті 268 ЦПК України зазначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення апеляційним судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 29 червня 2023 року, є дата складення повного судового рішення 14 липня 2023 року. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНГО» не підлягає до задоволення із наступних підстав. Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. На підставі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в Постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині таким вимогам не відповідає. Судом та матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 30 липня 2021 року о 09:35 год. на вул. Зеленій, 119, керуючи автомобілем Volkswagen LT 35 д.н.з. НОМЕР_2 , під час руху був не уважним, не дотримався безпечного бокового інтервалу та здійснив зіткнення з транспортним засобом Merzedes Benz д.н.з. НОМЕР_1 , внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 1.5. 2.3б, 13.3 Правил доророжнього руху, за що передбачена відповідальність ст. 124 КУпАП. Право власності ОСОБА_3 на автомобіль Merzedes Benz д.н.з. НОМЕР_1 , підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 , копія якого наявна в матеріалах справи. 08 вересня 2020 року між ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай» та ОСОБА_6 укладено поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 201186898, забезпечений транспортний засіб Volkswagen LT 35 д.н.з. НОМЕР_2 . Страхова сума на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну становить 130 000 грн., розмір франшизи 0,00 грн. Постановою Личаківського районного суду м. Львова від 02 вересня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, що призвело до вказаної ДТП. Внаслідок зазначеної ДТП транспортний засіб позивача Merzedes Benz д.н.з. НОМЕР_1 отримав механічні ушкодження. 31 липня 2021 року у відповідності до вимог ст. 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», позивач ОСОБА_3 подав заяву про виплату страхового відшкодування, що не заперечується сторонами, та стверджується наявною в матеріалах справи копією повідомленні про ДТП, яка мала місце 30 липня 2021 року. ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай» виплату страхового відшкодування ОСОБА_3 не здійснило. Згідно висновку № 220 автотоварознавчої експертизи від 13 серпня 2021 року встановлено, що вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу та вартість відновлювального ремонту автомобіля MERCEDES-BENZ GLA250, д.н.з. НОМЕР_1 , (з врахуванням ПДВ на складові частини та матеріали), станом на момент ДТП 30 липня 2021, становить 110753,21 грн, вартість матеріального збитку з технічної точки зору заподіяного власнику автомобіля Merzedes Benz GLA250, реєстраційний номер НОМЕР_1 , (з врахуванням ПДВ на складові частини та матеріали), станом на момент ДТП 30 липня 2021 року, становить 64214,46 грн. Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд виходив з тих підстав, що ОСОБА_1 в результаті ДТП яка трапилася з його вини завдав матеріальної шкоди ОСОБА_3 на суму 110753,21 грн і така шкода підлягає відшкодування страховиком винної особи - ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай» з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля, тобто в сумі 64214,46 грн, решту суми зобов`яза відшкодувати винна особа в ДТП ОСОБА_1 . З такими висновками колегія суддів погоджується з наступних підстав. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових виплат), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових коштів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів. Згідно з ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини. За змістом п.1 ч. 1 ст. 988 ЦК України страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про страхування» (далі по тексту - ЗУ «Про страхування») страхова виплата це грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Відповідно до ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою. У відповідності зі ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. Відповідно до ст. 5 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу. Відповідно до п. 22.1. ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. Згідно зі ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки. Згідно з положень ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Згідно ч.1 ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Згідно ч.2 ст.78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Статтею 79 ЦПК України передбачено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Згідно норм ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Згідно ч.6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Колегія суддів вважає доведеним з сторони позивача належними та допустимими доказами факт завдання йому матеріальних збитків, у вигляді витрат, які він мусить зробити, для відновлення свого майна (вартості відновлювального ремонту) у розмірі 110753,21 грн, а жодним з відповідачів вказаний розмір збитків не спростовано, там само як і не спростовано скаржником в суді апеляційної інстанції. Колегія суддів звертає увагу, що заявлені вимоги позивачем про відшкодування заподіяної ОСОБА_7 матеріальної шкоди в результаті ДТП, до яких законом віднесено як витрати, що особа вже зробила чи мусить зробити для відновлення свого порушеного права. Визначаючи вартість завданих збитків, експертом в висновку №837/21 від 05 серпня 2021 року ПДВ враховано лише щодо нових складових частин та матеріалів які потрібно придбати для про проведення відновлювального ремонту автомобіля. В той же час, експертом не враховувалося ПДВ на загальну суму завданої шкоди, вдо якої входить і вартість робіт. Згідно норму ст. 36.2. Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», яка передбачає, що у разі визнання ним вимог заявника обгрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). В даному випадку, страховик рішення суду не оскаржує в частині задоволених позовних вимог до нього. Щодо рішення суду в оскаржуваній частині задоволених позовних вимог до винної особи, такі вимоги врегульовані ст.ст. 22, 1192, 1194 ЦК України, які не містять жодних застережень, щодо порядку відшкодування завданих збитків винною особою постраждалій, а саме, що в вартість завданих збитків не може бути включена сума вартості нової деталі автомобіля з ПДВ. За змістом статей 9, 22-28, 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» настання страхового випадку є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов`язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Згідно статті 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством. Відповідно до пункту 2.4 Методики вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування КТЗ, з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості). Відповідно до частини другої статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Наведене дає підстави для висновку, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт. необхідних для відновлення пошкодженої речі (ч.2 ст.1192 ЦК України), тоді як розмір страхового відшкодування, що підлягає стягненню зі страховика, відповідно до статті 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» - виходячи з витрат, пов`язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням фізичного зносу транспортного засобу. Завдання потерпілому шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди породжує деліктне зобов`язання, в якому праву потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується відповідний обов`язок боржника (особи, яка завдала шкоди). Водночас така дорожньо-транспортна пригода слугує підставою для виникнення договірного зобов`язання згідно з договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якому потерпілий так само має право вимоги до боржника - в договірному зобов`язанні ним є страховик. Зазначені зобов`язання не виключають одне одного. Деліктне зобов`язання - первісне, основне зобов`язання, в якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди. Натомість страхове відшкодування - виплата, яка здійснюється страховиком відповідно до умов договору, виключно в межах страхової суми у разі якщо подія, в результаті якої завдана шкода, буде кваліфікована як страховий випадок. При цьому, потерпілий стороною договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів не є, але наділяється правами за договором: на його, третьої особи, користь страховик зобов`язаний виконати обов`язок зі сплати страхового відшкодування. Зазначене узгоджується із правовим висновком Верховного суду, викладеним у постановах від 19 липня 2021 року у справі № 206/3219/15-ц, від 02 вересня 2019 року у справі № 545/425/17 та від 11 березня 2020 року справі № 754/5129/15-ц. Внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди виникають цивільні права й обов`язки, пов`язані з її відшкодуванням. Зокрема, потерпілий набуває право отримати відшкодування шкоди, а обов`язок виплатити відповідне відшкодування за Законом №1961-ІV виникає у страховика особи, яка застрахувала цивільну відповідальність (у визначених Законом №1961-ІV випадках) та в особи, яка застрахувала цивільну відповідальність, якщо розмір завданої нею шкоди перевищує розмір страхового відшкодування, зокрема на суму франшизи, чи якщо страховик за Законом 1961-IV не має обов`язку здійснити страхове відшкодування (регламентну внплату. Тобто внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди (настання страхового випадку) винуватець ДТП не звільняється від обов`язку відшкодувати завдану шкоду, але цей обов`язок розподіляється між ним і страховиком. Особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплата (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) (стаття 1194 ЦК України). Згідно з частиною першою, пунктом 1 частини другої, частини третьої статті 22 ЦК України, особа якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або поілходженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити хля відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Системний аналіз статті 22 ЦК України частини другої статті 1192, статті 1194 ЦК України дозволяє дійти висновку, що реальними збитками, які підлягають відшкодуванню є саме вартість відновлювального ремонту без урахування зносу. Аналогічні по суті висновок, викладено у постанові Верховного суду від 02 лютого 2022 року по справі № 757/54513/16. Сумою необхідної для відновлення автомобіля позивача, який був пошкоджений в результаті ДТП яка трапилася з вини скаржника ОСОБА_1 є 110753,21 грн і ним не доведено, що така сума є чи може бути меншою. Для повного відшкодування завданої ОСОБА_7 шкоди він зобов`язаний сплатити потерпілому - позивачу різницю між фактичним розміром шкоди 110753,21 грн і страховою виплатою 64214,46 грн, яка становить 46538,75 грн. Доводи апеляційної скарги не містять посилання на докази, які б спростовували висновки суду першої інстанції і впливали на їх законність, а зводяться до переоцінки доказів і незгоди скаржника з висновками суду щодо їх оцінки стосовно встановлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом. Згідно норм ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає, що розглядаючи спір районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює. Доводи апеляційної скарги представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 жодним чином висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 25 листопада 2022 року залишити без змін. Керуючись ст. 367, ст. 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 381, ст. 382, ст. 384 ЦПК України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 залишити без задоволення. Рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 25 листопада 2022 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови. Повний текст постанови складено 14 липня 2023 року. Головуючий: Савуляк Р.В. Судді: Мікуш Ю.Р. Приколота Т.І.