Постанова Миколаївський апеляційний суд № 487/9206/14-ц
від 14.07.2023НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД14.07.23 22-ц/812/709/23 Справа №487/9206/14-ц Провадження № 22-ц/812/709/23 Доповідач в апеляційній інстанції Яворська Ж.М. П О С Т А Н О В А Іменем України 14 липня 2023 року м. Миколаїв Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ головуючого - Яворської Ж.М., суддів: Базовкіної Т.М., Царюк Л.М., із секретарем судового засідання - Біляєвою В.М., без участі осіб, які належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» на ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 15 травня 2023 року, постановлену у приміщенні цього ж суду головуючим суддею ОСОБА_5 З.М., дата складання повного тексту незазначена, у цивільній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, В С Т А Н О В И В: У вересні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» (далі - ТОВ «Кредитні ініціативи») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Заочним рішенням Заводським районним судом м. Миколаєва 16 січня 2015 року стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в солідарному порядку на користь ТОВ "Кредитні ініціативи" суму боргу за кредитним договором № 1401/0708/88-014 від 02 липня 2008 року в розмірі 278 408,37 грн. 08 лютого 2021 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення. 02 квітня 2021 року ухвалою суду скасовано заочне рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 16 січня 2015 року, призначено підготовче засідання. Ухвалою суду від 21 грудня 2021 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду. Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 15 травня 2023 року позовну заяву ТОВ «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишено без розгляду. Суд першої інстанції ухвалу мотивував тим, що представник позивача повторно не з`явився в судове засідання без поважних причин, хоча був належним чином повідомлений про час розгляду справи заяви про розгляд справи за його відсутності не подавав, неявка представника позивача перешкоджає вирішенню спору. До того ж, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Більш того, суд посилався на те, що особа на власний розсуд користується своїми процесуальними правами та обов`язками відповідно до зазначених положень, а також положень, визначених ст.ст. 13, 44 ЦПК України, але зобов`язана здійснювати їх добросовісно. Отже, позивач повинен був цікавитись ходом справи та результатами окремих судових засідань, використовувати засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання, однак в судові засідання повторно не з`явився та поважних причин неявки не повідомив. Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції ТОВ «Кредитні Ініціативи» оскаржили її в апеляційному порядку та посилаючись на те, що вона є незаконною та такою, що ухвалена із порушенням норм матеріального і процесуального права, просило про її скасування та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Вказують, що представником позивача було надіслано клопотання про розгляд справи без участі позивача. Крім того, у мотивувальній частині рішення зазначено, що представника позивача було повідомлено на мобільний додаток «Вайбер». Проте, за наявності відповідної письмової заяви учасника справи, повідомлення про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання може здійснюватися судом шляхом надсилання такому учаснику справи текстових повідомлень SMS. Водночас Верховний Суд неодноразово наголошував, що судовий виклик за допомогою SMS вважається належним лише в разі подання учасником справи заяви про таке інформування (постанова КЦС ВС від 27.03.2019 у справі № 201/6092/17), акцентуючи саме на власному волевиявленні та бажанні особи. Тобто процесуальне законодавство пов`язує можливість інформування учасника судового процесу шляхом надсилання текстових повідомлень, ймовірно, і через Вайбер, тільки у випадку наявності відповідної заяви такого учасника про це. Також вказують, що ними було надіслано клопотання від 08 травня 2023 року про розгляд справи за відсутності представника позивача, направленого на адресу суду рекомендовані листом за штрих-кодовим ідентифікатором 0209425759554, яке направлено 09 травня 2023 року, що також підтверджується реєстром поштових відправлень. Зазначають, що суд мав можливість розглянути справу за відсутності представника позивача зважаючи на те, що ухвалою від 21 грудня 2021 року було закрито підготовче судове засідання. Відтак, на даній стації судового розгляду були відсутні обставини, що унеможливлювали або перешкоджали подальшому розгляду справи по суті, оскільки збір доказової бази, заяв, клопотань та інших процесуальних документів було закінчено. Правом на подачу відзиву відповідачі не скористалися. У судове засідання сторони не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Від відповідача ОСОБА_2 надійшла заява про розгляду справи без її участі. Зважаючи на наведене та з врахуванням вимог ч.2 ст.372 ЦПК України справу розглянуто без участі сторін. Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню. Відповідно до ч. 3 ст.3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України). Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст. 4 ЦПК України). Згідно зі ст. 5ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. А у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. Зі змісту статті 367 ЦПК України вбачається, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно із вимогами ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин. Таким вимогам закону оскаржувана ухвала суду першої інстанції в повній мірі не відповідає. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, у вересні 2014 року ТОВ «Кредитні ініціативи» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Заочним рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 16 січня 2015 року стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в солідарному порядку на користь ТОВ "Кредитні ініціативи" суму боргу за кредитним договором № 1401/0708/88-014 від 02 липня 2008 року в розмірі 278408,37 грн. вказане рішення перебувало на виконанні. 08 лютого 2021 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення. 02 квітня 2021 року ухвалою суду скасовано заочне рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 16 січня 2015 року, призначено підготовче засідання. Ухвалою суду від 21 грудня 2021 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду на 16 березня 2022 року о 09.00 год., про що ТОВ «Кредитні ініціативи» направлено судову повістку за адресою: просп. Московський, буд.9, корп.4-Б, м. Київ (т.2 а.с.120). Проте конверт повернувся до суду із відміткою про відсутність адресату за вказаною адресою (т.2 а.с.124). 16 березня 2022 року розгляд справи відкладено на 04 липня 2022 року на 13.00 год. (т.2 а.с.128). Відповідно до довідки помічника судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 04 липня 2023 року, розгляд справи на вищезазначену дату відкладено на 08 вересня 2022 року о 10.00 год., у зв`язку із знаходженням судді в нарадчій кімнаті (т.2 а.с.136). В подальшому судові засідання відкладались неодноразово, а саме: з 08 вересня 2022 року на 23 листопада 2022 року о 10.00 год. (т2 а.с.145); з 23 листопада 2022 року на 22 лютого 2023 року о 09.00 год. (т.2 а.с.162). Судова повістка про розгляд даної цивільної справи на 22 лютого 2023 року о 09.00 год. направлялась ОСОБА_3 , яким в інтересах позивача заявлено клопотання про проведення судових засідань режимі відеоконференції, на адресу: АДРЕСА_1 (т.2 а.с.163) та ТОВ «Кредитні Ініціативи» на адресу: АДРЕСА_2 (т.2 а.с.166). Разом з тим, будь- яких доказів вручення чи не вручення таких поштових відправлень матеріали справи не містять. Крім того, відповідно до довідки про не доставлення SMS, SMS - повідомлення щодо документу «Судова повістка про виклик до суду в справі цивільній, адміністративній, про адміністративне правопорушення, іншій» по справі №487/9206/14-ц одержувачу ОСОБА_3 на номер НОМЕР_1 не доставлено з причин: абонент тимчасово недоступний (т.2 а.с.167). Також, згідно довідки про доставку електронного листа, документ в електронному вигляді «ОСОБА_5 Ухвала Іменем України» від 23.11.2022 по справі №487/9206/14-ц було надіслано 09.12.2022 одержувачу ТОВ «Кредитні ініціативи» на його електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 та документ доставлено до електронної скриньки:09.12.2022 (т.2а.с.168). 22 лютого 2023 року розгляд справи відкладено на 15 травня 2023 року на 13.00 год (т.2а.с.170). Про розгляд справи на вказану вище дату ТОВ «Кредитні ініціативи» направлено судову повістку за адресою: АДРЕСА_2 (т.2 а.с172). Крім того, судові повістки про розгляд справи на вказану вище дату направлено представнику позивача ОСОБА_4 (т.2 а.с.176) та ОСОБА_3 , який в інтересах позивача заявляв клопотання про проведення судових засідань в режимі відеоконференції (т.2 а.с.177). Також, 22 лютого 2022 року Заводським районним судом м. Миколаєва ТОВ «Кредитні ініціативи» на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 направлено лист про призначення судового засідання у даній справі на 15 травня 2023 року на 13.00 год. та про відсутність у матеріалах справи повноважень представника позивача - ОСОБА_3 (т.2 а.с.178). Згідно довідки про доставку повідомлення у додатку «Viber», судова повістка про виклик до суду по справі №487/9206/14-ц від 24 лютого 2023 року одержувачам ОСОБА_4 та ОСОБА_3 доставлена 24 лютого 2023 року (т2 а.с.180, 182).у 15 травня 2023 року хвалою Заводського районного суду м. Миколаєва позовну заяву ТОВ «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишено без розгляду. Ухвала мотивована тим, що представник позивача повторно не з`явився в судове засідання без поважних причин, заяви про розгляд справи за його відсутності не подавав, неявка представника позивача перешкоджає вирішенню спору, тому суд вважав, що позов слід залишити без розгляду З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів апеляційного суду не погоджується з огляду на наступні обставини. Відповідно до пунктів 1, 2 частини другої статті 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав: неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними. Частиною п`ятою статті 223 ЦПК України передбачено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. Аналізуючи зміст зазначених норм процесуального закону, слід дійти висновку, що причини повторної неявки позивача в судове засідання правового значення не мають, а обов`язковими умовами для застосування передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України процесуальних наслідків повторної неявки позивача в судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи без його участі у судовому засіданні. Правом на залишення позову без розгляду суд наділений лише у разі повторної неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу; заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження. Відповідно до положень статті 128 ЦПК України, судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Згідно з ч.13 цієї ж статті, за наявності відповідної письмової заяви учасника справи, який не має офіційної електронної адреси, та технічної можливості, повідомлення про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії може здійснюватися судом з використанням засобів мобільного зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, шляхом надсилання такому учаснику справи текстових повідомлень із зазначенням веб-адреси відповідної ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень, в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). У матеріалах справи міститься довідки про доставку смс, згідно яких представнику позивача - ОСОБА_4 було доставлено смс-повідомлення про судові засідання. Проте ці довідки не можуть вважатися доказом належного повідомлення про дату, час і місце судового засідання, оскільки згідно пункту 2 Порядку надсилання учасникам судового процесу текстів судових повісток у вигляді смс-повідомлень, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 01 червня 2013 року № 73, текст судової повістки може бути надісланий судом учаснику смс-повідомленням лише після подання ним до суду заявки про намір отримання судової повістки в електронному вигляді за допомогою смс-повідомлення. Така заявка оформляється безпосередньо в суді або шляхом роздруковування та заповнення учасником форми, яка розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України. Проте така заява від ОСОБА_4 про намір отримання судової повістки в електронному вигляді за допомогою смс-повідомлення в справі відсутня. За таких обставин, не можна вважати, що суд першої інстанції належним чином повідомив позивача про дату, час і місце судового засідання. Такого висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 17 березня 2019 року у справі № 201/6092/17. Більш того наявна в матеріалах справи довіреність на ім`я ОСОБА_4 №ДВК/385 від 06 січня 2021 року видана на строк до 31 грудня 2021 року ( т.2 а.с.40). Направляючи судові повістки ТОВ «Кредитні ініціативи» за адресою АДРЕСА_2 (т.2 а.с.166, т.2 а.с.172), суд першої інстанції не врахував, що зареєстрованою юридичною адресою позивача є АДРЕСА_3 , тобто судові повістки були направлені в порушення приписів п.1 ч.7 ст. 128 ЦПК України, а матеріали справи не містять будь-яких даних про вручення чи не вручення судових повісток направлених позивачу на вказану адресу. Щодо направлення судових повісток ОСОБА_3 як на поштову адресу так і за допомогою СМС повідомлень, то колегія суддів апеляційного звертає у вагу, що матеріали справи не містять жодних даних щодо підтвердження повноважень останнього на представництво інтересів позивача у суді першої інстанції. За таких обставин відсутні підстави стверджувати про належність повідомлення позивача у два останні судові засідання. Також суд апеляційної інстанції звертає увагу, що звертаючись до суду із цим позовом 02 вересні 2014 року позивач одночасно подав клопотання про розгляд цієї цивільної справи у всіх судових засіданнях без присутності представника позивача на підставі наявних доказів та матеріалів (т.1 а.с.5). Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції не перевірив належним чином обставини справи та зважаючи на тривалий розгляд справи, не з`ясував чи не порушується право позивача на вирішення спору судом, упродовж розумного строку, тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про залишення позову без розгляду. Враховуючи вище викладене, колегія суддів приходить до висновку про скасування оскаржуваної ухвали з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст. ст. 367, 374, 379, 381, 382 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» задовольнити. Ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 15 травня 2023 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України. Головуючий Ж.М. Яворська Судді Т.М. Базовкіна Л.М. Царюк Повний текст постанови складено 14 липня 2023 року.