Постанова 4851 № 520/28613/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 липня 2023 р.Справа № 520/28613/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Курило Л.В., Суддів: Рєзнікової С.С. , Бегунца А.О. , за участю секретаря судового засідання Колесник О.Е. позивача ОСОБА_1 представника позивача Мазюка С.О. представника відповідача Синюшка С.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.02.2022, головуючий суддя І інстанції: Заічко О.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 03.10.22 року по справі № 520/28613/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області (далі - відповідач, ГУ НП в Харківській області), в якому просив: - визнати протиправним і скасувати Наказ № 1014 о/с начальника Головного управління Національної поліції в Харківській області Станіслава Перліна від 26 листопада 2021 року про накладення дисциплінарного стягнення; - зобов`язати начальника Головного управління Національної поліції в Харківській області Станіслава Перліна вчинити певні дії - відновити порушені права позивача ОСОБА_1 шляхом скасування наказу № 1014 о/с від 26.11.2021 року про накладення дисциплінарного стягнення. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що наказом від 26.11.2021 року до нього було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. Позивач вважає вищезазначений наказ протиправним, оскільки 29.10.2021 року, заступаючи на службу, він почував себе погано та продовжував приймати спиртовмісні ліки, про що він повідомив своє керівництво в особі начальника превенції ХРУП №1 ГУНП підполковника поліції ОСОБА_2 , але останній з чергування позивача не зняв, додому не відпустив, у зв`язку із відсутністю працівників з особового складу, які зможуть мене замінити на виборчій дільниці. Не маючи офіційного дозволу покинути чергування позивач був вимушений продовжити несення служби. Перед виїздом на Територіальної виборчої комісії він повторно прийняв спиртовмісні лікарські засоби: Ангілекс спрей, Зіпелор (розчин для полоскання горла), Сінекод сироп, після чого направився до місця отримання бюлетенів. Також вказує, що 02.11.2021 року відносно нього розпочато службове розслідування, про яке позивача ніхто не повідомив, пояснення у нього в межах службового розслідування ніхто не відбирав, тому зазначене службове розслідування проведено неповно та упереджено, а його висновки є необґрунтованими. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15.02.2022 року у задоволенні позовних вимог відмовлено. Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції, просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач вказав, що судом першої інстанції не враховано те, що він звертався до керівництва з проханням відпустити його за станом здоров`я, зазначив, що газоаналізатор, за допомогою якого він проходив тест, був неліцензованим, оскільки свідоцтво про його повірку чинне до 03.12.2020 року. Також вказує, що відеозапис не є джерелом доказів, оскільки не несе в собі інформативності, тест проводився у присутності керівництва ХРУП, а результат наявних проміле не зафіксований на вказаному записі. Зауважив, що вказаний тест він проходив під примусом, оскільки йому повідомили, що у разі відмови його автоматично буде визнано таким, що знаходився у стані алкогольного сп`яніння. Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду залишити без змін. Позивач у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити, скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про повне задоволення його позовних вимог. Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити. Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення вимог апеляційної скарги, посилався на її необґрунтованість, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін. Згідно зі ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, відзив на апеляційну скаргу, вислухавши пояснення позивача, представника позивача, представника відповідача, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 з вересня 2012 року проходив службу в органах Національної поліції України. 09.02.2021 року ОСОБА_1 на підставі наказу №78о/с від 09.02.2021 року призначено на посаду дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції ХРУП №1 ГУНП в Харківській області за спеціальним званням - старший лейтенант поліції. Наказом ГУНП в Харківській області від 01.11.2021 року № 210 «Про призначення та проведення службового розслідування» призначено та проведено службове розслідування. Підставою для його проведення послугувала доповідна записка від 29.10.2021 року № 213/119-15/02-2021, підписана начальником УГІ ГУНП в Харківській області, в якій містяться відомості про те, що цього ж дня поліцейськими УГІ ГУНП в Харківській області під час перевірки ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області було виявлено дільничного офіцера поліції сектору ДОП відділу превенції ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , який перебував на службі з явними ознаками алкогольного сп`яніння (а.с. 51). У ході службового розслідування дисциплінарною комісією встановлено наступне. 29.10.2021 до т.в.о. заступника начальника УГІ ГУНП в Харківській області майора поліції Шадріна А.О. від керівництва ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області надійшла інформація про те, що начальником відділу превенції ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області підполковником поліції ОСОБА_2 було виявлено дільничного офіцера поліції сектору ДОП відділу превенції ХРУП № 1 старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , який перебував на службі з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, нечітка мова. Мобільною групою у складі поліцейських УГІ ГУНП в Харківській області було здійснено виїзд до ХРУП № 1, де у службовому кабінеті № 321, приблизно о 12:40, було виявлено старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , який перебував в однострої та мав ознаки алкогольного сп`яніння. ОСОБА_1 під відеозапис було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці за допомогою газоаналізатора «ALCOTEST 6820» або в медичному закладі охорони здоров`я. ОСОБА_1 надав згоду на проходження огляду за допомогою газоаналізатора «ALCOTEST 6820», результат виявився 2,97 проміле, про що було складено акт огляду на стан алкогольного сп`яніння від 29.10.2021 № 207/119-15/02-2021. У подальшому старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 керівництвом ХРУП № 1 було відсторонено від несення служби. 29.10.2021 року особовий склад ХРУП № 1, в тому числі старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , був задіяний до несення служби по охороні публічного порядку і безпеки на виборчих дільницях Київської районної територіальної виборчої комісії Харківської області під час проведення позачергових виборів Харківського міського голови. Відповідно до окремої відомості, 28.10.2021 року особовий склад підрозділу, у тому числі старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , пройшов інструктаж щодо неухильного дотримання службової та транспортної дисципліни, карантинних вимог, а також вимог щодо недопущення вживання алкогольних напоїв і наркотичних речовин під час несення служби на виборчих дільницях, про що власноручно розписався у відповідній відомості. 29.10.2021 року о 10:51 ОСОБА_1 отримав табельну вогнепальну зброю, про що розписався у книзі нарядів № 4 ХРУП №1 (інв. № 173 від 12.10.2021) та у подальшому мав заступити на чергування по охороні публічного порядку і безпеки на виборчій дільниці № 631271 Територіальної виборчої комісії Київського району м. Харків, яка розташована за адресою: вул. Ак. Павлова, 313-В, м. Харків. Також, відповідно до вказаної книги цього ж дня о 12:20 старший лейтенант поліції ОСОБА_1 здав до чергової частини табельну вогнепальну зброю. Переглядом відеозапису, здійсненого на цифрову нагрудну відеокамеру «СаmmРго» № 1113800127, яка перебуває на балансі ГУНП в Харківській області і використовується поліцейськими УГІ у службових цілях, о 12:40 старшому лейтенанту поліції ОСОБА_1 в кабінеті начальника СКЗ ХРУП №1, у присутності заступника начальника ХРУП №1 полковника поліції ОСОБА_3 та поліцейських ТІ ГУНП в Харківській області, було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора «АLCOTEST 6820» або в медичному закладі охорони здоров`я, на що ОСОБА_1 категорично відмовився. В подальшому останній виявив бажання пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора «АLCOTEST 6820», результат становив 2,97 проміле алкоголю у видихаємому повітрі, з яким старший лейтенант поліції ОСОБА_1 погодився. При цьому, в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння останній від підпису відмовився. В той же час ОСОБА_1 підтвердив той факт, що 29.10.2021 о 07:00 він прибув до чергової частини ХРУП № 1, де отримав табельну вогнепальну зброю, після чого був задіяний на охорону публічного порядку та безпеки під час проведення позачергових виборів Харківського міського голови. Також, ОСОБА_1 запевнив, що стан його здоров`я задовільний та він здатен нести службу. У ході проведення службового розслідування дільничний офіцер поліції сектору ДОП відділу превенції ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області старший лейтенант поліції ОСОБА_1 від надання будь яких пояснень щодо події, яка мала місце 29.10.2021 за його участі категорично відмовився, посилаючись на ст. 63 Конституції України, про що був складений акт про відмову надати пояснення від 15.11.2021 № 261/119-15/02-2021. Опитаний начальник відділу превенції ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області підполковник поліції ОСОБА_2 пояснив, що 28.10.2021 керівництвом ХРУП № 1 було проведено інструктаж з особовим складом, який був задіяний на охорону публічного порядку та безпеки під час проведення позачергових виборів Харківського міського голови. 29.10.2021 о 09:00 задіяний на вибори особовий склад заступив на чергування у форменому одязі з табельною вогнепальною зброєю. Приблизно о 12:00 він разом із заступником начальника відділу превенції ХРУП № 1 підполковником поліції ОСОБА_4 знаходилися біля будинку культури за адресою: АДРЕСА_1 , в якому знаходилася Територіальна виборча комісія Київського району м. Харків, де ними був виявлений ДОП ХРУП № 1 старший лейтенант поліції ОСОБА_1 при спілкуванні з яким у останнього були наявні ознаки алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, нечітка мова). ОСОБА_1 було запрошено до приміщення ХРУП №

1. Опитаний заступник начальника відділу превенції ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області підполковник поліції ОСОБА_4 надав пояснення, аналогічні свідченням підполковника поліції ОСОБА_2 . Опитана під час службового розслідування начальник СКЗ ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області майор поліції ОСОБА_5 пояснила, що 29.10.2021 близько 12:00 керівництвом відділу превенції ХРУП № 1 було виявлено дільничного офіцера поліції сектору ДОП відділу превенції ХРУП № 1 старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , який того дня був задіяний до несення служби для забезпечення охорони публічного порядку та безпеки під час проведення позачергових виборів Харківського міського голови, який перебував на службі з явними ознаками алкогольного сп`яніння. Про вказану подію було повідомлено керівництву ХРУП № 1 та УГІ ГУНП в Харківській області. У подальшому, в присутності заступника начальника ХРУП № 1 полковника поліції ОСОБА_3 та поліцейських УГІ старший лейтенант поліції ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора «ALCOTEST 6820», результат становив 2,97 проміле. Опитаний заступник начальника ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області полковник поліції ОСОБА_3 надав пояснення, аналогічні за змістом поясненням майора поліції ОСОБА_5 . Також, опитаний старший інспектор черговий сектору моніторингу ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області капітан поліції ОСОБА_6 пояснив, що 29.10.2021 о 08:00 він заступив на добове чергування в якості старшого інспектора чергового ХРУП №

1. Близько 09:00 поліцейські, які того дня були задіяні до несення служби для забезпечення охорони публічного порядку та безпеки під час проведення позачергових виборів Харківського міського голови почали отримувати табельну вогнепальну зброю, серед яких був старший лейтенант поліції ОСОБА_1 . Останній мав охайний зовнішній вигляд, запаху алкоголю від нього чути не було. Після отримання табельної вогнепальної зброї ОСОБА_1 залишив приміщення ХРУП №1. Опитаний начальник сектору ДОП відділу превенції ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області капітан поліції ОСОБА_7 пояснив, що 28.10.2021 особовий склад ХРУП № 1, який був задіяний до несення служби для забезпечення охорони публічного порядку та безпеки під час проведення позачергових виборів Харківського міського голови, пройшов інструктаж щодо неухильного дотримання службової дисципліни на виборчих дільницях під час виборів. 29.10.2021 о 07:00 поліцейські прибули до ХРУП № 1, де почали отримувати табельну вогнепальну зброю, після чого заступили на виборчі дільниці відповідно до розстановки нарядів. Приблизно о 12:00 він знаходився у приміщенні адмінбудівлі ХРУП №

1. У цей час йому зателефонував начальник відділу превенції ХРУП № 1 ОСОБА_2 , який повідомив, що ним щойно біля Територіальної виборчої комісії Київського району м. Харків було виявлено ДОП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , який перебував в однострої з табельною вогнепальною зброєю та мав ознаки алкогольного сп`яніння. Останнього було запрошено до кабінету начальника СКЗ ХРУП №

1. У подальшому йому стало відомо, що ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора «DRAGER». Результат виявився 2,97 проміле, після чого його було відсторонено від несення служби. У подальшому у зв`язку з недостатньою кількістю задіяного на вибори особового складу, він як безпосередній керівник старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , був вимушений заступити на виборчу дільницю замість нього. Опитані старші інспектори УГІ ГУНП в Харківській області підполковник поліції ОСОБА_8 та капітан поліції ОСОБА_9 пояснили, що 29.10.2021 приблизно о 12:40 вони здійснювали виїзд до ХРУП № 1, де керівництвом вказаного підрозділу було виявлено дільничного офіцера поліції сектору ДОП відділу превенції ХРУП № 1 старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , який перебував на службі в однострої з ознаками алкогольного сп`яніння. Перебуваючи в кабінеті начальника СКЗ ХРУП № 1, у присутності заступника начальника ХРУП № 1 полковника поліції ОСОБА_3 , старший лейтенант поліції ОСОБА_1 під відеозапис пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора «ALCOTEST 6820», результат становив 2,97 проміле. Керівництвом ХРУП № 1 ОСОБА_1 був відсторонений від подальшого несення служби. Судовим розглядом встановлено, що 07.11.2015 року старший лейтенант поліції ОСОБА_1 склав Присягу на вірність Українському народові, згідно з якою він зобов`язується з гідністю нести високе звання поліцейського, сумлінно виконувати свої службові обов`язки, дотримуватися Конституції та законів України. ОСОБА_1 10.02.2021 особисто був ознайомлений з Правилами етичної поведінки поліцейських, затвердженими наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, згідно з якими поліцейський повинен професійно виконувати свої службові обов`язки. Крім цього, зазначеними Правилами передбачено, що поліцейському під час виконання службових обов`язків категорично заборонено перебувати на службі в нетверезому стані. Службовим розслідуванням встановлено, що 29.10.2021 року приблизно о 07:00 дільничний офіцер поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області старший лейтенант поліції ОСОБА_1 прибув до ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області, де о 10:51 отримав в черговій частині табельну вогнепальну зброю та був допущений до несення служби з охорони публічного порядку та безпеки під час проведення позачергових виборів Харківського міського голови. Приблизно о 12:00 ОСОБА_1 прибув до будівлі Територіальної виборчої комісії Київського району м. Харків розташованої за адресою: вул. Скрипника, 7, м. Харків для отримання виборчих бюлетенів, де керівництвом відділу превенції ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області у нього були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння. У присутності поліцейських УГІ ГУНП в Харківській області та керівництва ХРУП № 1 старший лейтенант поліції ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора «ALCOTEST 6820», за результатами якого останній перебував у стані алкогольного сп`яніння з результатом 2,97 проміле у видихаємому повітрі. У подальшому старший лейтенант поліції ОСОБА_1 був відсторонений від несення служби на виборчій дільниці. За результатом проведеного службового розслідування 26.11.2021 начальником ГУНП в Харківській області затверджений висновок, відповідно до якого за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилось в порушенні вимог п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» у частині недотримання Присяги поліцейського, а також невиконання нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, п. 6 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України у частині зобов`язань утримуватися від дій, які підривають авторитет Національної поліції України, п. 14 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України у частині заборони поліцейському перебувати у стані алкогольного сп`яніння під час несення служби, абзац 7 п. 2 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, згідно з якими поліцейському під час виконання службових обов`язків заборонено перебувати на службі в нетверезому стані, необхідно застосувати відносно дільничного офіцера поліції сектору ДОП відділу превенції ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. Відповідно до Наказу ГУНП в Харківській області № 1014 від 26.11.2021 року до дільничного офіцера поліції сектору ДОП відділу превенції ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції (а.с. 9). Наказом ГУНП в Харківській області від 07.12.2021 року №793 о/с дільничного офіцера поліції сектору ДОП відділу превенції ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 звільнено за п. 6 ч. 1 ст. 77 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) Закону України «Про Національну поліцію» (а.с. 44). Не погоджуючись із спірними наказами, позивач звернувся до суду з даним позовом. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що твердження позивача та його представника стосовно того, що в діях відповідача є порушення вимог чинного законодавства під час проведення розслідування та встановлення факту фіксації алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 - не відповідають встановленим фактичним обставинам, у зв`язку з чим висновок про порушення позивачем службової дисципліни, що виразилось у недотриманні принципів діяльності поліцейського та вчиненні дій, не сумісних з вимогами, що пред`являються до професійно-етичних якостей поліцейських, є обґрунтованим. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову з наступних підстав. Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України від 02.07.2015 року №580-VIII "Про Національну поліцію" (надалі - Закон №580-VIII). Відповідно до вимог статті 1 цього Закону Національна поліція України (далі - поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. За приписами ст.3 Закону №580-VIII у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами. Відповідно до статті 17 Закону №580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції. Пунктом 1 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського. Окрім того, пунктом 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що поліцейський зобов`язаний професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва. Згідно з ч. 1 ст. 59 Закону №580-VIII, служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Відповідно до ст. 19 Закону №580-VIII, у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Пункт 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» передбачає, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється, зокрема у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом. Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України від 15.03.2018 №2337-VІІІ (надалі - Дисциплінарний статут) визначається сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження. Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України. Статтею 2 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" визначено, що дисциплінарний проступок - це невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни. Згідно зі ст. 7 вищевказаного Дисциплінарного статуту службова дисципліна України базується на високій свідомості та зобов`язує кожну особу рядового і начальницького складу, зокрема: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров`я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють. Відповідно до ст. 5 Дисциплінарного статуту за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. Особи рядового і начальницького складу, яких в установленому законодавством порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або матеріальної відповідальності, водночас можуть нести і дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. Порядок проведення службового розслідування стосовно особи (осіб) рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у разі надходження до органів та підрозділів внутрішніх справ України, навчальних закладів та науково-дослідних установ системи Міністерства внутрішніх справ України відомостей про вчинення нею (ними) дій, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, оформлення результатів службового розслідування та прийняття за ними рішення, а також компетенцію структурних підрозділів та посадових осіб органів внутрішніх справ України (далі - ОВС) при його проведенні визначає Інструкція про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12 березня 2013 року №230 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2013 року за №541/23073 (далі - Інструкція №230). Відповідно до пункту 2.1 Інструкції № 230 підставами для проведення службового розслідування є порушення особами РНС службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами РНС діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов`язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб РНС і можуть викликати суспільний резонанс. Відповідно до статті 37 Закону України "Про запобігання корупції", Закону України "Про Національну поліцію", з метою формування в поліцейських почуття відповідальності стосовно дотримання професійно-етичних норм поведінки під час виконання службових обов`язків, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до Національної поліції України наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 №1179 були затверджені Правила етичної поведінки поліцейських. За приписами п. 3 Розділу V Правил етичної поведінки поліцейських, керівник органу (підрозділу) поліції повинен: бути прикладом дотримання Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, професійно-етичних вимог, основних принципів професійної діяльності та правил поведінки поліцейських, визначених цими Правилами, а також вимагати їх дотримання від підлеглих; відповідати за віддані (видані) розпорядження (доручення) і накази, наслідки їх реалізації, відповідність їх законодавству України; об`єктивно оцінювати виконання службових обов`язків підлеглими, а в разі порушення норм законодавства України або недотримання вимог цих Правил - ініціювати притягнення їх до відповідальності згідно із законодавством України; заохочувати етичну поведінку; запобігати виникненню конфлікту інтересів у діяльності підлеглих, а в разі виникнення - сприяти його оперативному вирішенню. Згідно з ч.1 ст.11 Дисциплінарного статуту, за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. Відповідно до ст.12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. Приписами ст.13 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони. До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції. Відповідно до положень ст.14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Відповідно до ч.10 ст. 14 Дисциплінарного статуту порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України. Наказом Міністерства внутрішніх справ України №893 від 07.11.2018 року затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2018 р. за №1355/32807 (далі - Порядок №893). Пунктом 1 розділу 2 Порядку №893 передбачено, що підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Відповідно до п. 1 розділу 5 Порядку №893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків. На підставі п.1 Розділу VI Порядку №893 зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу. Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія. У разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення. Положеннями ст.16 Дисциплінарного статуту службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником. У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів. До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні, на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) або у відпустці. Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Згідно з ч. 1, ч.15 ст.15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії. За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку. За приписами ч.1, ч.11 ст.18 Дисциплінарного статуту Національної поліції України під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій. Отримання пояснень від поліцейського, який перебуває під вартою, здійснюється через адміністрацію місця ув`язнення шляхом його повідомлення про необхідність надіслати пояснення на зазначену дисциплінарною комісією адресу. Згідно із приписами ст. 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку. Висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку. Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. Обставинами, що пом`якшують відповідальність поліцейського, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка; 3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород; 4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника. У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції. Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. За кожен дисциплінарний проступок не може застосовуватися більше одного дисциплінарного стягнення. У разі вчинення дисциплінарного проступку кількома поліцейськими дисциплінарне стягнення застосовується до кожного окремо. Як вбачається з висновку службового розслідування, сутність виявлених порушень полягає у вчиненні дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» у частині недотримання Присяги поліцейського, а також невиконання нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, п. 6 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України у частині зобов`язань утримуватися від дій, які підривають авторитет Національної поліції України, п. 14 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України у частині заборони поліцейському перебувати у стані алкогольного сп`яніння під час несення служби, абзац 7 п. 2 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, згідно з якими поліцейському під час виконання службових обов`язків заборонено перебувати на службі в нетверезому стані, застосувати до дільничного офіцера поліції сектору ДОП відділу превенції ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. Частиною 1 статті 64 Закону України "Про Національну поліцію" передбачено, що особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки . Інститут Присяги поліцейського вже сам по собі призначений забезпечити дотримання публічним службовцем - поліцейським закону як у повсякденній службовій, так і позаслужбовій (приватній) діяльності. За визначенням ч.1 ст.1 Статуту, службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. За приписами ч.3 ст.1 Статуту до змісту службової дисципліни також віднесено такі обов`язки поліцейського як: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння. Протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції, у розумінні ч.1 ст.12 Статуту визнається дисциплінарним проступком. Таким чином, до кола формальних ознак дисциплінарного проступку поліцейського належать: 1) недотримання вимог чинних нормативно-правових актів; 2) недотримання Присяги поліцейського; 3) невиконання наказів керівників; 4) неналежний рівень знань положень нормативно-правових актів та змісту власних функціональних обов`язків за посадою; 5) не виявлення поваги до прав, честі і гідності людини, не утримання від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 6) ненадання допомоги та не запобігання вчиненню правопорушень; 7) не вжиття заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського із одночасним інформуванням про це безпосереднього керівника; 8) не утримання від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки; 9) не утримання від дій, що підривають авторитет Національної поліції України; 10) недотримання правил внутрішнього розпорядку; 11) невиконання заходів безпеки у службовій діяльності; 12) незабезпечення належного рівня власної професійної підготовки (кваліфікації); 13) неналежне ставлення до збереження службового майна, незабезпечення належного стану зброї та спеціальних засобів; 14) не виявлення поваги до честі і гідності інших поліцейських і працівників поліції, не надання допомоги іншим поліцейським, не стримування інших поліцейських від вчинення правопорушень; 15) не дотримання правил носіння однострою та знаків розрізнення; 15) не сприяння керівникові в організації дотримання службової дисципліни, не інформування керівника про будь-які порушення службової дисципліни; 16) перебування на службі у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння. З метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків ч.2 ст.14 Статуту передбачено проведення службового розслідування, під яким відповідно до ч.1 ст.14 цього ж статуту розуміється діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Відповідно до частини третьої статті 19 Дисциплінарного статуту, під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. Колегія суддів зазначає, що поліцейський повинен дотримуватись покладених на нього вимог, в тому числі етичного та морального змісту, як в робочий час, так і в час відпочинку, що передбачено вимогами Дисциплінарного статуту та Закону України «Про Національну поліцію», та уникати вчинення дій, які б могли викликати негативну суспільну думку населення відносно органів поліції та спричинити суспільний резонанс. Зі змісту Присяги поліцейського, текст якої наведено у ст. 64 Закону України «Про Національну поліцію», вбачається, що особа, яка вступає на службу в поліцію, усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягає вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки. Саме така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.02.2021 року у справі №822/1175/17 з приводу наслідків недотримання особою Правил етичної поведінки поліцейських в аспекті припинення подальшої публічної служби поліцейський повинен дотримуватись покладених на нього вимог, в тому числі етичного та морального змісту, як в робочий час, так і в час відпочинку, що передбачено вимогами Дисциплінарного статуту та Закону України «Про Національну поліцію», та уникати вчинення дій, які б могли викликати негативну суспільну думку населення відносно органів поліції та спричинити суспільний резонанс. У ході проведення службового розслідування комісія взяла до уваги всі обставини, що мають значення, обтяжують відповідальність позивача або пом`якшують. Факт порушення позивачем службової дисципліни підтверджений в ході проведення службового розслідування, а тому висновки службового розслідування, колегія суддів вважає правомірними та такими, що відповідають обставинам, встановленим під час його проведення. Таким чином, зважаючи на встановлені судом обставини колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно наявності у діях позивача складу дисциплінарного проступку та правомірності наказу відповідача про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності. Відтак, з урахуванням висновків суду першої інстанції, викладених вище, стосовно доведеності в ході проведення службового розслідування зазначених відповідачем порушень в діях позивача, колегія суддів вважає, що застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції є пропорційним, а його застосування є наслідком порушення позивачем вимог п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» у частині недотримання Присяги поліцейського, а також невиконання нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, п. 6 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України у частині зобов`язань утримуватися від дій, які підривають авторитет Національної поліції України, п. 14 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України у частині заборони поліцейському перебувати у стані алкогольного сп`яніння під час несення служби, абзацу 7 п. 2 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, згідно з якими поліцейському під час виконання службових обов`язків заборонено перебувати на службі в нетверезому стані. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем доведено в повному обсязі обґрунтованість прийняття спірного наказу а пропорційність обраного виду дисциплінарного стягнення відповідає вчиненому позивачем порушенню, тому спірний наказ відповідача прийнято на підставі та відповідно до норм чинного законодавства, а відтак скасуванню не підлягає. Доводи апелянта про те, що перебування його у стані алкогольного сп`яніння не підтверджується зібраними під час розгляду справи доказами, а також посилання на те, що на нього здійснювався тиск з боку відповідача спростовуються наявним у справі відеозаписом подій, що відбувались на Територіальній виборчій комісії Київського району м. Харків, з якого вбачається, що на питання інспектора, щодо самопочуття та стану здоров`я, ОСОБА_1 відповідає, що почуває себе добре. Спочатку, від проходження тесту за допомогою газоаналізатора або у медичному закладі ОСОБА_10 відмовляється, але потім, після повідомлення його про необхідність обстежити його службове приміщення, добровільно погоджується на проходження тесту на алкогольне сп`яніння за допомогою приладу - газоаналізатора "ALKOTEST 6820", за результатами якого вміст алкоголю у позивача склав 2,97 проміле. Доводи апелянта про те, що газоаналізатор "ALKOTEST 6820", за допомогою якого він проходив тест на алкогольне сп`яніння є неліцензованим, оскільки його свідоцтво було чинним до 03.12.2020 року, спростовуються наявним в матеріалах справи свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки газоаналізатору "ALKOTEST 6820" (зав.№ ARJL-0311) від 17.11.2020 року, який чинний протягом року, а саме до 17.11.2021 року (а.с. 53). Інші доводи апеляційної скарги висновків колегії суддів не спростовують. Відповідно до Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. За приписами п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно-правовим обгрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається. Ураховуючи те, що за наслідками апеляційного перегляду цієї справи рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, тому відсутні підстави для перерозподілу судових витрат . Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.02.2022 по справі № 520/28613/21 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя Л.В. Курило Судді С.С. Рєзнікова А.О. Бегунц Повний текст постанови складено 13.07.2023 року